Міжнародний туризм як специфічна форма міжнародних економічних відносин

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2011 в 17:06, курсовая работа

Описание работы

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації.
Міжнародний туризм не тільки збільшує валютні надходження в країну, він забезпечує зайнятість населення, а також допомагає раціонально використовувати ресурси. Останнім часом міжнародний туризм надзвичайно швидко розвивається, поступаючись лише автомобільній та хімічній промисловості. Таким чином вивчення явища міжнародного туризму є

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
Розділ 1.Міжнародний туризм як складова міжнародної економіки……………..5
1.1Міжнародний туризм: поняття та сутність……………………………...5
1.2 Роль туризму у світовій економіці………………………………………8
Розділ 2.Аналіз сучасного стану розвитку міжнародного туризму……………..12
2.1 Аналіз діяльності туристичних агентств………………………………12
2.2 Динаміка та проблеми розвитку міжнародного туризму……………..16
2.3 Аналіз діяльності туристичної галузі України та пошук шляхів вирішення проблеми українського туризму за умов кризи……………………...21
Розділ 3.Перспективи розвитку міжнародного туризму в Україні………………25
3.1Перспективи та пропозиції розвитку туризму на регіональному рівні………………………………………………………………………………….25
3.2 Тенденції розвитку туризму та готельного господарства в сучасних умовах……………………………………………………………………………….27
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...30
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ…………………………………………………32
ДОДАТКИ

Работа содержит 1 файл

курсовая.doc

— 161.00 Кб (Скачать)

    Спостерігається значне скорочення кількості обслугованих екскурсантів в більшості регіонів країни, зокрема в:

    АР  Крим              ( на 106,5 тис. осіб або на 16 %);

    Луганській  області                      ( на 18,9  тис. осіб або на 47 %);

    М. Севастополь    ( на 17,29 тис. осіб або на 8 %);

    Київській області     ( на 7,49 тис. осіб або на 67 %);

    Чернігівській області   ( на 3,9 тис. осіб або на 14 %);

    М. Київ                        ( на 3,7 тис. осіб або на 1,5 %);

    Миколаївській  області    ( на 1,97 тис. осіб або на 9 %);

    Житомирській  області    ( на 1,69 тис. осіб або на 9 %);

    Львівській  області    ( на 0,9 тис. осіб або на 1 %).

         Збільшення кількості  обслугованих екскурсантів відбулося  в:

    Івано-Франківській області            ( на 46,3 тис. осіб або + 9 %);

    Одеській  області     ( на 32,3 тис. осіб або + 44 %);

    Хмельницькій  області    ( на 19 тис. осіб або + 63,5 %);

    Запорізькій області                       ( на 12,7 тис. осіб або + 16 %);

    Закарпатській області   ( на 10,5 тис. осіб або + 24 %);

    Херсонській області   ( на 8,29 тис. осіб або + 31 %);

    Кіровоградській  області   (  на 6,4 тис. осіб  або + 37 % ).

         обсяг наданих послуг

    Обсяг послуг, наданих суб’єктами туристичної  діяльності протягом 2009 року становив 8,052 млрд. грн.і збільшився на 47 % або на 2,5  млн. грн. порівняно з 2008 роком.

    Зростання обсягу послуг зареєстровано не у  всіх областях України, а найбільш суттєве забезпечили ліцензіати регіонів: Івано-Франківського на 102 % або на 55,8  тис. грн., Дніпропетровського на 42 % або на 115,1 тис. грн., АР Крим  на 20,5 % або на 129,7 тис. грн. та у м. Києві на 58 % або на 1863,0 тис. грн..

      Приріст обсягів наданих послуг  наявний в регіонах:

    Донецькій області     (на 81,5 тис. грн. або + 34 %);

    Львівській  області             (на 78,2 тис. грн. або + 63 %);

    Харківській області             (на 61,9  тис. грн. або + 59 %);

    Одеській  області                                    (на 26 тис. грн. або + 21 %);

    м. Севастополь             (на 24,8 тис. грн. або + 12 %);

    Запорізькій області     (на 21,3тис. грн. або + 33 %);

    Київській області              (на 19,2 тис. грн. або + 42 %);

    Зменшення обсягів наданих послуг не спостерігається  ні в жодному з регіонів.

    платежі до бюджету

    Платежі до бюджету суб’єктів туристичної  діяльності у 2009 році становили 208,1 млн. грн. і збільшились на 19 % або на 34  млн. грн. порівняно з 2008 роком.

    Найбільше платежі до бюджету зросли у:

    АР  Крим      (на 12,9 тис. грн. або + 49 %);

    м. Києві                                                (на 12,3 тис. тис. грн. або + 18 %);

         Івано-Франківській області   (на 1,5 тис. грн. або + 60 %);

    Звертає на себе увагу скорочення платежів до бюджету на фоні зростання обсягів  наданих послуг в областях:

    Дніпропетровській                                 (-36 % або на 3,1 тис. грн.);

    Сумській              (-71 % або на 1,5 тис. грн..);

    Київській     (-47% або на 1,0 тис. грн.);

    Миколаївській     (-4 % або на 0,13 тис. грн.);

    Таке  скорочення платежів до бюджету можна  пояснити збільшенням кількості  приватних підприємств та фізичних осіб, які знаходяться на єдиному податку [8;с.89]. 

    2.2 Динаміка  та проблеми розвитку міжнародного  туризму

        В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються. В цілому обсяги валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 роки виросли в 144 рази. Так, якщо в 1950 р. кількість туристів у всьому світі складала 25 млн., а обіг туріндустрії - 2,1 млрд. дол., то в 1995 р., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники перевищили 400 млн. і 372,6 млрд .дол. США. До початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами й послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів, а до 2010 р. туризм повинен вийти на перше місце.

    Сьогодні  найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських  країнах. На частку цього регіону  приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% – на Азію, Африку й Австралію разом узяті.

    Всесвітня організація з туризму у своїй  класифікації виділяє країни, що є  переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, реципієнтами (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія) [7;с.680].

    Міжнародний туризм розвивається нерівномірно не лише в окремих регіонах, а й у межах певного регіону планети, що зумовлено ступенем розвитку туристичної інфраструктури, віддаленістю території та іншими чинниками.

    Найбільші прибутки за 2003-2009 рр. отримали такі країни як США, Іспанія, Франція, Італія. Проте в США спостерігається поступове зменшення темпів приростів грошових надходжень з 2000 р. Найдинамічніше за показниками грошових надходжень від міжнародного туризму розвиваються Китай, Греція та Німеччина.

    Завдяки взаємозв’язку туризму із суміжними  галузями економіки, туризм створив 221,6 млн робочих місць (8,3% від загальносвітового показника).

    Найбільше число зайнятого населення в  туристичній сфері спостерігається  в країнах Східної Азії (Корея, Японія, Китай) – 74819 тис.чол. Далі йдуть  країни Південної Азії – 30 795 тис.чол. В Європі цей показник складає 24 301тис чол. (Див. Додаток А).

    Надходження від міжнародного туризму становлять порядку $2 млрд. у день. В 2009 році загальна сума витрат у цій сфері склала $682 млрд., що на $49 млрд., або на 3,4% перевищує показники 2008 року. Якщо до цього додати $130 млрд., витрачених іноземними туристами на перевезення, то загальна сума туристичного експорту перевищить $800 млрд. А це - 6% загальносвітового експорту товарів і послуг.

    Основну частину надходжень до в туристичний  сектор складають витрати туристів, які подорожують за особистими цілями, і оцінюються в $2833 млрд.

    В 2009 р. лідирує в списку країн за витратами туристів США, Японія, країни ЄС, Канада і Мексика (Див. Додаток Б).

        Обсяг туристичних витрат у Європі виріс в 2009 р. на $19 млн. і склав $347 млн. (51% від загальносвітового обсягу), в Америці - ріст на $13 млрд. (усього $145 млрд., або 21%), Азіатсько-Тихоокеанський регіон - ріст на $11 млрд. (усього $139 млрд., або 20%), Близький Схід - виріс на $3 млрд. (усього $29 млрд., або 4% від загальносвітового обсягу витрат), Африка - додала $2 млрд. і досягла $21 млрд. По темпах росту можна скласти наступний рейтинг: Африка (+ 7,8%), Близький Схід (+5,8%). Азія й Тихий океан (+4, 5%), Америка (+4, 3%), Європа (+2,3%).

    Витрати туристів на придбання товарів і  послуг у країнах свого перебування склали $1512 млрд.(12% усього експорту), обсяг капітальних інвестицій у туризм - $ 918 млрд (9,4% від загального числа інвестицій), державні витрати в галузі - $285 млрд (3,8% всіх державних витрат).

    Сумарні вкладення в сферу туризму  в 2008 році складають 7,06 млрд. дол. (9,5% інвестицій в економіку всіх країн світу), а попит на туристичні послуги досяг 7 трлн. дол., при цьому через десять років ця сума подвоїться й складе 13,2 трлн. дол.

    В 2009 році темпи росту міжнародного туризму складають 3,9% у рік. Цього року Євросоюз заробить 2,5 млрд. доларів, Північна Америка - 2 млрд. дол., а Північно-Східна Азія - 1,2 млрд. дол.

    Кількість економічно активного населення, зайнятого  в туристичній індустрії, досягне 231 млн. чоловік. Лідером по кількості  зайнятого населення стане Північна Азія - 83 млн. чоловік. З значним відставанням від лідера далі йтиме Південна Африка - 31 млн. і Євросоюз - 26 млн. чоловік.

    В Азії спостерігаються темпи приросту 50,45%, в країні збільшення кількості  надходжень було спричинено високими темпами зростання в Китаї та його адміністративних регіонах - Гонконг та Макао. Південно-Східна Азія - особливо Таїланд, Малайзія, Камбоджа та В'єтнам - стає одним із найулюбленіших регіонів туристів, маючи попит, що випереджає надання туристичних послуг [18].

    Збільшення  кількості надходжень до Тихоокеанії  здебільшого спричинені інтересом туристів до мистецтва та побуту аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію та Океанію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної  активності. Це дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному.

    Азія/Тихоокеанський регіон приваблює туристів своєю  унікальною природою, а нові індустріальні  країни бізнес-турами. Розважальний туризм розвинений у Японії, Південній Кореї і в Тайвані. Японська індустрія посідає друге місце у світі після США. Гонконг і Сінгапур пропонує шоп-туризм. Таїланд освоює нові пляжі на південному узбережжі країни, організовує пізнавальні поїздки в північну частину.

    Добре розвинений туризм в Австралії і Новій Зеландії, у Меланезії й Мікронезії. Відпочинок на островах Тихого океану виграє від відносної близькості австралійського ринку і має гарний імідж у Європі [16].

    В Африці темп приросту складає (64,1%). Теплий клімат, піщані пляжі, унікальні історичні та культурні пам’ятки, екзотична флора і фауна таких країн як Кенія, Замбія, Маврикій, Туніс та Алжир сприяли збільшенню туристів в Африканському регіоні.

    Проте число іноземних туристів, що відвідують Африку, і грошові надходження від них відносно невеликі і становлять біля 2-3% загальносвітових. Ріст міжнародного туризму в Африці стримувався через високі ціни африканського продукту на туристоутворюючих ринках. Однак, в останні роки регіон перекваліфікувався на недорогий масовий, переважно пляжний туризм, особливо на півночі континенту біля берегів Середземного моря.

    Найбільш  популярні місця відпочинку туристів розташовані: на півночі - Туніс, Єгипет, Марокко; на сході - Кенія, Танзанія, Сейшельські  острови, Мавританія, Зімбабве. Деякі з них спеціалізуються на елітному пляжному туризмі й розвивають висококласну готельну індустрію, одержуючи з кожного відпочиваючого до 900 дол.

    Однак, Африка в цілому відстає в міжнародному туризмі, тому що багато країн регіону  економічно не розвинені і не мають політичної стабільності, а також у багатьох частинах континенту тривають військові конфлікти, епідемії.

    Америка є другим після Європи регіоном за часткою надходжень до ВВП, темпи  приросту (30,6%). Це Південна, Центральна й Північна Америка, острова Карибського басейну.

    США і Канада - величезний внутрішній туристичний  ринок і високорозвинена інфраструктура з великою готельною мережею  й транспортною індустрією. У Південній  Америці туристичні потоки відносно слабкі через політичну нестабільність і економічний розвиток. Основні види туризму - пляжний, спортивний, екскурсійний, бізнес-туризм [9;с.367].

    Доходи  від міжнародного туризму досягають 10-20% від загальних доходів експорту. Такий високий рівень є наслідком  конкурентоспроможності регіону й  спеціалізацією деяких районів на туризмі - Канада, Карибські острови.

    Європа  залишається лідером світового  туризму, у 2007 році частка надходжень до ВВП склала (1,615 млн. дол), що є найбільшим показником серед всіх регіонів світу. Темпи приросту склали 53,93%. Європа вважається основним  регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму. В європейському регіоні зосереджені джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина регіону має всі умови для проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі  найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси, з’їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму.

Информация о работе Міжнародний туризм як специфічна форма міжнародних економічних відносин