Міжнародний туризм як специфічна форма міжнародних економічних відносин

    Туризм  є однією з небагатьох галузей  світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.

    За  даними звіту Міжнародної ради з  подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2006 р. у сфері подорожей і туризму безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому господарстві, а у суміжних з туризмом галузях — ще близько 215 млн осіб (8,1% працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6% працездатного населення Землі.

    Міжнародний туризм являється активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії -- 35%, Австралії і Греції - по 36%, Швейцарії – 12%, Італії – 11%, Португалії – 21% і на Кіпрі - 52%. В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного туризму припадає 10-15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%, Ямайці – 30%, Панамі -55% і на Гаїті -73%.

    2. Міжнародний туризм розширює  внески в платіжний баланс  і ВНП країни.

    Так у таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія туризм являється одною  з пріоритетних галузей, внесок у  валовий національний дохід яких складає 15-35%.

    3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації  економіки, створюючи галузі, обслуговуючі  сфери туризму: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво  товарів народного споживання  і т.д.

    4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки  населення і підвищується рівень добробуту нації.

    5. Часто завдяки міжнародному туризму  у віддалених територій з'являється  стимул до розвитку. Зокрема, там  відроджуються забуті ремесла  й окремі галузі народної творчості.

    6. Надання туристичних послуг є  вигідним для держави з точки  зору використання рекреаційних  ресурсів. Таким чином, іноземний  турист платить за туристичні  послуги, при цьому не вивозячи  рекреаційні ресурси за межі  країни. Країна отримує прибутки, зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

    7. Для деяких слаборозвинутих країн  туризм є єдиним рушієм економічного  зростання. Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та  Маврикій – це ті країни, уряди  яких стимулюють розвиток туристичної галузі, так як туризм – це єдине джерело надходження капіталу, та іноземних інвестицій [3;с.736].

    Проте індустрія туризму несе з собою  і певні небезпеки:

1. Екологічні небезпеки. Насамперед туризм впливає на навколишнє середовище надмірною концентрацією виробництва й людей у туристичних центрах, освоює раніше що не використовувалися природні комплекси й підсилює вплив інших галузей (сільське господарство, будівництво, лісозаготівлі, мисливські промисли).
2. Втрата культурних цінностей. Комерціалізація життя й розвиток туризму в окремих регіонах приводить до знецінення традицій і падіння престижу національних культур. Особливу заклопотаність у світової громадськості викликає секс-туризм і вивіз туристами витворів мистецтв.
3. Негативний вплив навколишнього середовища. Природне середовище постійно загрожує людині різними стихійними лихами. Соціальне середовище має такі проблеми як епідемії, Віл-Інфекції, злочинність, поширення наркотиків, насильство, тероризм, піратство, військові ускладнення. Щорічно порядку 30 держав відносять до числа несприятливих для туризму.
4. Техногенні небезпеки. Одними із самих серйозних ризиків у туризмі залишаються транспортні події, аварії і катастрофи. Багато проблем створюють великі аварії на атомних електростанціях, хімічних комбінатах, військових об'єктах. Аварії й пожежі на об'єктах туріндустрії щорічно призводять до травм і смертельних випадків серед туристів.
5. Міжнародний туризм може призвести також і до відпливу валюти за кордон. З такою ситуацією зіштовхнулася низка країн, що розвиваються, які змушені купувати за кордоном продукти і товари для іноземних туристів та необхідне для інфраструктури туризму обладнання. Має місце і "демонстраційний ефект" міжнародного туризму – іноземні туристи під час своїх поїздок демонструють зарубіжні товари, що викликає зростання місцевого попиту на них.

    Таким чином, туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується  з пізнавальними і освітніми  цілями. За призначенням і формами  проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

    Значення  туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму  на економіку окремої країни: туризм розширює внески в платіжний баланс країни, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, а  також раціональному використанню рекреаційних ресурсів [4;с.250].

    Проте індустрія туризму несе з собою  і певні небезпеки: відплив валюти за кордон, екологічні і техногенні небезпеки; втрата культурних цінностей.

Розділ 2.Аналіз сучасного стану розвитку міжнародного туризму

2.1. Аналіз  діяльності туристичних агентств

      Протягом 2009  року чинними були 6106  ліцензій на туристичну діяльність, з них тур операторів - 1 904 та турагентів - 4 202, відповідно 31 % і 69 %. У порівнянні з 2008 роком спостерігається збільшення кількості чинних ліцензій на 14,4% (у 2008р. чинними були 5 338 ліцензій) [5;с.15].

    Протягом 2009 року туристичні послуги фактично надавали 4 631 ліцензіата, з них: туроператорів – 1 517 і турагентів – 3114, відповідно 33 % та 67 %.

    Отже, у 2009 році туристичну діяльність здійснювали 76 % ліцензіатів, у 2008 року, фактично працювали 72 % ліцензіатів. Тобто, за 2009 рік число непродуктивних ліцензіатів зменшилось.

    Середньооблікова  кількість працівників туроператорів  та турагентів дорівнює 23,6 тис. осіб, що на 4 %  більше, у порівнянні з 2008 роком.

    Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2009 році, як і у 2008 році, залишаються внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 46 % туристів, обслугованих ліцензіатами, 42 % - на  виїзний туризм та 12 % на в’їзний [6;с.520].

    Всього  протягом 2009 року туристичними підприємствами обслуговано 3 млн. туристів (на 6 % більше, ніж у 2008 році) та 2,4 млн. екскурсантів (на 1 % більше) в т. ч. за видами туризму:

    -   в’їзний – 372,8 тис. осіб (майже не змінилося порівнянно з 2008 роком);

    -   виїзний –  1,3 млн. осіб (у 4 рази більше, ніж у 2008 році);

    -   внутрішній – 2,2 млн. осіб (на 36 % менше, ніж у 2008 році).

    Збільшення  на 6 % загальної кількості туристів, обслугованих туроператорами  протягом 2008 року, відбулось за рахунок зростання кількості обслугованих виїзних туристів.

    Зростання кількості виїзних туристів протягом року, відбулось за рахунок м. Києва (на 25 %, або на 276,5 тис. осіб) та областей: Черкаської (на 53 %, або на 3,7 тис. осіб), Житомирської (на 51 %, або на 1,9 тис. осіб), Полтавської (на 43 %, або на 5,1 тис. осіб), Львівської (на 32 %, або на 18,6 тис. осіб), Чернівецької (на 21 %, або на 5,7 тис. осіб), Харківської (на 19 %, або на 10,4 тис. осіб).

    Зменшення кількості обслугованих внутрішніх туристів протягом року, відбулось за рахунок в м. Києві (на ↓8 %), м. Севастополі (на ↓7%), АР Крим (на ↓11 %) та в регіонах: Івано-Франківському (на ↓54 %), Полтавському (на ↓17 %), Луганському (на ↓16 %), Харківському (на ↓12%).

    Платежі до бюджету ліцензіатів у 2009 році збільшились порівняно з 2008 роком на 19,6 % і становлять 208,1 млн. грн. В середньому з розрахунку на одного ліцензіата припадає 34,0 тис. грн. платежів до бюджету, що на 4 % більше, ніж у 2008 році.

    Ефективність  роботи підприємств у 2009 році зменшилась – в середньому один ліцензіат  обслужив 1067 туриста, що на 21% менше, ніж в минулому році.

    Продуктивність  праці підвищилась - в середньому на одного ліцензіата припадає 1738,0 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 22 % більше, ніж у 2008 році [8;с.86].

    За  географічними напрямами туристичні потоки майже не зазнали змін. Як і у попередніх роках українці подорожували до Туреччини (36 %), Єгипту (28%), Болгарії (2 %), Польщі (2 %). До України приїздили переважно з Росії (39 %), Німеччини (10 %), США (7 %), Англії (3 %), Білорусії (3 %). 

    Перші місця за рейтингами основних показників, як і в попередніх роках, посідають  м. Київ Івано-Франківська обл. та АР Крим. Зокрема, м. Київ посідає 1 місце майже по всім основним показникам, крім кількості обслугованих екскурсантів, Івано-Франківськ займає 2 місце за всіма показниками, кількості обслугованих екскурсантів – 1 місце та внутрішніх туристів –1 місце.

       АР Крим займає 3 місце за всіма показниками, крім  кількості обслугованих екскурсантів – 2 місце та внутрішніх туристів – 3 місце.

    В’ЇЗНИЙ (іноземний) туризм

    Кількість в’їзних (іноземних) туристів, обслугованих ліцензіатами протягом 2009 року, становила 315,9 тис. осіб, що менше у 2 рази, у порівнянні з 2008 роком.

    Зменшилась  кількість іноземних туристів, які  скористались послугами суб’єктів  туристичної діяльності, в областях Івано-Франківській у 2,1 рази , Тернопільській на 1 %, Миколаївській на 6,5 %, АР Крим на 10,5%, Полтавській на 7 %,  Дніпропетровській на 2,4 %,  Волинській на 2,5%, Одеській на 4,1%, м. Севастополь на 5%

    Найменша  кількість іноземних туристів - 56 осіб - обслугована в Житомирській області, це дорівнює 0,008 % від обсягу по Україні. Також дуже низький цей показник в Луганській (126 особи або 0,019 %), Сумській (149 осіб або 0,022 %), Тернопільській (220 осіб або 0,033 %), Кіровоградській (594 особи або 0,098 %), Київській (625 осіб або 0,095%),  Черкаській (953 особи або 0,145 %), Полтавській (1341 особа або 0,2 %).

    Традиційно  більше 80 % іноземних туристів припадає на 4 регіони: м. Київ (48 %), АР Крим (17,5 %), м. Севастополь (11 %), Одеську область (6,75 %). 

    Внутрішній  туризм

    Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2009 р. становила 2,3 млн. осіб, що менше ніж у 2008 р. на 710,3 тис. осіб або на 23,6 %.

    Найбільше збільшення чисельності внутрішнього туризму відбулось у регіонах:

    Херсонській  області             ( на 23,39 тис. осіб або + 40,5 %);

    Хмельницькій  області            ( на 13,0 тис. осіб або + 32 %);

    Донецькій  області                      ( на 4,87 тис. осіб або + 5,7 %);

    Рівненській  області    ( на  4,28 тис. осіб або + 9,9 %).

    Значне  зменшення обсягів внутрішнього туризму спостерігається в:

    Івано-Франківській області           ( на 675,5 тис. осіб або – 54%);

    м. Київ               ( на 31,31 тис. осіб або – 7,6 %);

    АР  Крим              ( на 28,28 тис. осіб або – 11 %);

    Полтавській області    ( на 9,74 тис. осіб або –  17 %).

    На  підприємства м. Києва, АР Крим, та Івано-Франківської області у сукупності припадає 52 % числа внутрішніх туристів.

    екскурсійна діяльність

    Кількість екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2009 року становила 2,4 млн. осіб, що більше на 0,5  % або на 12,7  тис. осіб порівняно з 2008 роком.