Міжнародна торгівля

       — супутня ліцензія — ліцензія, що надається при укладанні договорів  про постачання устаткування, виробничої або іншої продукції, без якої реалізація цієї продукції приведе до порушення права власності постачальника;

       — субліцензія — ліцензія, надана третій особі ліцензіатом, що володіє  повною або винятковою ліцензією, на підставі права, наданого йому ліцензіаром. За обсягом прав субліцензія відповідає простій ліцензії, винагорода за неї розподіляється між ліцензіаром і ліцензіатом;

       — поворотна ліцензія характеризується наданням ліцензі-ару права використовувати  удосконалення об'єкта ліцензії, здійснені  ліцензіатом;

       — примусова ліцензія — дозвіл компетентного  органа зацікавленій особі використовувати  запатентований винахід без згоди  патентовласника в тому випадку, якщо протягом установленого законодавством терміну патентовласник не використовує винахід;

       — крос-ліцензія — взаємне надання (обмін) прав на використання об'єктів інтелектуальної власності. Практикується тоді, коли сторони не можуть здійснювати свою діяльність, взаємно не порушуючи прав.

       Укладання ліцензійної угоди має певні  позитивні та негативні наслідки для її сторін. Так, продавець ліцензії за її допомогою може вийти на такий ринок, куди іншим способом не можна проникнути через високе ввізне мито або наявність імпортних квот, заборон, занадто великі транспортні витрати чи сильну конкуренцію з боку інших фірм. При продажу ліцензій має місце економія на капітальних витратах і мінімізація комерційних ризиків. Продавець ліцензії може також скористатися торговельною мережею покупця і наявною клієнтурою (покупцями).

       Недоліком продажу ліцензії з погляду продавця є можлива конкуренція з боку її покупця. Коли мине термін ліцензійної угоди, власник ліцензії отримує собі конкурента в особі покупця ліцензії. Крім того, покупець ліцензії, якщо навіть він досяг погодженого мінімуму її комерційного використання, не завжди може заповнити ринок, залишаючи ніші для конкурентів. Тим самим власник ліцензії неминуче втрачає контроль над операціями на цьому ринку. Контроль якості товару, що виробляється за ліцензією, також ускладнений, а ліцензійна винагорода звичайно менша від прибутку, який продавець міг би отримати, самостійно використовуючи об'єкт ліцензії. На додачу часто виникають суперечки з покупцем ліцензії з приводу її використання, навіть якщо угода була укладена з усіма застереженнями. 
 
 

РОЗДІЛ 2 

ВИВЧЕННЯ  НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

       2.1. Загальна характеристика Полтавської  області 

       Полтавська  область — адміністративно-територіальна  одиниця України, утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км., а із заходу на схід 245 км.

       Полтавська  область займає територію в 28,8 тис. кв. км, що складає 4,8% території України. Розташована у середній частині  Лівобережної України. Область знаходиться  мiж 50° 33' i 48° 45' пiвнiчної широти та 32° 05' i 35° 30' схiдної довготи. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини. На півночі межує Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Її довжина з півночі на південь дорівнює 213,5 км, а з північного заходу на південний схід - 259 км. Відстань від Полтави да Києва дорівнює 342 км.

       За  територією Полтавська область посідає 7 місце серед областей України. В області налічується 25 районів, 5 міст обласного і 10 - районного підпорядкування, 5 районів у містах, 21 селище міського типу, 1846 сільських населених пунктів, 467 сільських рад.

       Обласний  центр – м. Полтава, де мешкає 314 тис. чол.

       За  кiлькiстю населення Полтавщина займає 11 мiсце серед областей України. Загальна чисельність наявного населення області, за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 1 квітня 2010 року складала 1 млн. 497 тис. людина. Чисельність міського населення склала 856,8 тис., або 58,7%, сільського - 673,3 тис., або 41,3%.

       Полтавська  область є помiрно заселенною. Густота населення дорівнює 56,29 осіб на кв.км. На її територiї нараховується  близько 900 тис. чоловiк трудових ресурсiв, основна частина яких зайнята  у галузях матерiального виробництва.

       Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей  в загальній чисельності населення  одночасно з істотним збільшенням  частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.

       Особливістю національного складу населення  Полтавської області є його багатонаціональна. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники понад 100 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 1381,1 тис. від загальної чисельності населення.

       Основу  аграрно-промислового комплексу області складає сільське господарство, яке характеризується розвиненим виробництвом зерна, молока, технічних культур.

       Минулого  року були успішно завершені реформування сільськогосподарських підприємств. З 541 господарства недержавної форми  власності реформовані 540. На базі цих господарств створено 640 підприємств ринкового типа.

       У сільськогосподарському виробництві  експлуатуються майже 2 млн. гектарів землі, з них 1,5 млн. га - під ріллю. Найбільш поширені грунти - чорноземи, займаючі 90% площ.

       Розводять більше 20 видів сільськогосподарських культур і 8 видів худоби і птаха. Тут діє 30 племінних господарств великої рогатої худоби і 35 - по розведенню свиней білої і миргородської порід. Науковцям Полтавського інституту свиноводства виведена українська м'ясна порода свиней, які досягають середньодобових приростів 750 - 800 грамів при витратах корму на 1 кг приросту 3,4-3,6 кормових одиниць, яка переважає показники існуючих порід. У області також розводять овець унікальної сокольської породи. Розвивається племінний коняр. Ученими Полтавської аграрної академії виведені нові сорти пшениці, характеристика і параметри яких значно вищі, ніж в існуючих традиційних сортах. 

       2.2. Дослідження напрямків здійснення  операцій зовнішньої торгівлі  в Полтавській області 

       Зовнішня торгівля – невід'ємна складова діяльності підприємств, вона є своєрідним індикатором їх розвитку. На сьогоднішній день зовнішня торгівля залишається однією з найбільш динамічних сфер світового господарства. Зовнішня торгівля як вид діяльності надає можливість різним країнам продемонструвати свої переваги; за цих умов споживачі мають великий вибір товарів, ціна та якість яких варіюється. Міжнародну торгівлю зазвичай можна розглянути як вид взаємовідносин між країнами, що являє собою обмін товарів та послуг між різними державами, зокрема, між товаровиробниками та споживачами. Більшість країн залежить від міжнародної торгівлі прямо пропорційно своїй ресурсозабезпеченості та об’єму внутрішнього ринку. Для національного господарювання цей вид діяльності виступає торгівлею однієї держави з іншими і включає в себе оплачуване ввезення та вивезення предметів зовнішньої торгівлі, а саме: товари, ідеї, послуги, авторські права і інше.

       Україна теж бере участь у зовнішній торгівлі: її товарна структура включає  як продукти рослинного походження, так і мінеральні продукти, текстиль, транспортні засоби та шляхове обладнання, механічне обладнання, недорогоцінні метали й вироби з них та інше; структура послуг складається з транспортних послуг, зокрема, залізничних та трубопровідних, будівельних послуг, подорожей, фінансових послуг, різних ділових, професійних та технічних послуг, послуги з ремонту і т. д.

       Аналіз  динаміки зовнішньоторговельного обороту  Полтавської області на фоні зовнішньої торгівлі України вказує на неухильне збільшення, починаючи з 1999 року експорту і, що відповідає збільшення позитивного сальдо, що свідчить про позитивні процеси в зовнішній торгівлі області, що обумовлені зростанням власного виробництва, підвищенням експортного потенціалу області.

       Аналізуючи  зовнішньоекономічні зв’язки Полтавської області, слід зазначити, що зростання експорту-імпорту товарів на Полтавщині спостерігається з 2003 року. Загалом, частка Полтавської області у зовнішньоторговельному обороті України за період 1998 – 2010 роки коливається від 4% до 0,5% в експорті і від 3,5% до 0,3% в імпорті. Частка області в експорті України у 2010 році становила 3,8%, в імпорті – 1,6%, тоді як у 2009 році ці показники слали відповідно – 4,3% та 5,1% . Отже, спостерігається зниження частки як експорту, так і імпорту.

       Обсяги  експорту товарів і послуг підприємств Полтавської області у 2010 році збільшились на 20,3% у порівнянні з 2009 роком і становили 2614,8 млн. дол. США, обсяг імпорту – зменшились на 52,4 % у порівнянні з 2009 роком і становили 1525,9 млн. дол. США.

       Рис.2.1 Динаміка зовнішньої торгівлі товарами Полтавської області у 1998 – 2010 роках 

       Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Полтавської області у 2010 році становило 1088,9 млн. дол. США, що говорить про покращення зовнішніх відносин області з закордонними регіонами у порівнянні з 2009 роком, оскільки сальдо зовнішньої торгівлі було негативним у 2009 році – 1031,2 млн. дол. США. (рис2.1)

       Збільшення обсягів експорту товарів Полтавської області у 2010 році (на 20,1%) пов’язане, в першу чергу, зі збільшенням експорту: 1)продукції рослинництва – у 2,9 раза; 2) готових харчових продуктів - на 24,5 %; 3) механічного обладнання - на 6,4 %; 4) продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 54,3 %; 5) маси з деревини, волокнистих целюлозних матеріалів – у 3,1 раза; 6) полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку - на 94,0 %; 7) оптичних приладів та апаратів – на 21,6 %.

       Експортні операції у 2010 році здійснювали 326 учасників зовнішньоекономічної діяльності з партнерами з 88 країн світу, імпортні – 790 учасників з 81 країни світу. Питома вага експорту товарів Полтавської області до країн СНД у 2008 році становила 52,0% від загального обсягу експорту товарів області, до інших країн світу – 48,0% (у 2009 році – відповідно 47,4% та 52,6%). Країнам Європейського Союзу підприємства області у 2008 році експортували товарів на 738,7 млн.дол. США (28,7% загального обсягу експорту області), що на 4,9% менше, ніж у 2009 році. В 2010 році обсяги експорту товарів до країн СНД збільшились на 32,0%. Обсяги експорту до інших країн світу збільшились на 9,5%, у тому числі до країн Америки – у 1,8 раза, Азії – на 35,1%. Експорт до європейських країн зменшився на 2,3%.

       Основні поставки товарів з області у 2010 році здійснені до Російської Федерації, Австрії, Білорусі, Сербії, Китаю та Туреччини. Значним чинником успішної зовнішньоторговельної діяльності Полтавщини є стабільна робота акціонерного товариства „Укртатнафта”. У 2010 році підприємство мало позитивний фінансовий результат внаслідок ефективної реалізації нафтопродуктів. На підприємство постачається щорічно до 80 тисяч тонн іракської нафти. Кременчуцький автомобільний завод 69% своєї продукції експортує (має власні представництва у Південно-Східній Азії). 

       Рис.2.2 Географічна структура експорту товарів Полтавської області у 2010 році

       Вагоме місце в експорті товарів займає харчова промисловість. Так, ЗАТ «Домінік» здебільшого зосереджує свою роботу з країнами СНД; ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод» експортує товари в Ізраїль, Росію, Литву, Латвію, Грузію. Група компаній IDS Group (до якої належить ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод») є частиною міжнародної компанії IDS Borjomi International, яка є одним з трьох найбільших представників на ринку мінеральних вод СНД та Прибалтики, лідер в категорії природних бутильованих вод. На сьогоднішній день до IDS Borjomi International входять: IDS Borjomi Georgia (Грузія), IDS Group (Україна), IDS Borjomi Russia (Росія), IDS Borjomi Europe (Литва). IDS Group (Україна) має збалансований портфель популярних мінеральних вод, що видобуваються в екологічно чистих курортних регіонах України і представлені на ринку торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька кришталева», «Старий Миргород», «Сорочинська». Товарна структура імпорту має наступний вигляд: 1) 25,4% - поставки транспортних засобів та шляхового обладнання; 2) 20,7 % – мінеральні продукти; 3) 18,7 % – механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини; 4) 10,7 % – недорогоцінні метали та вироби з них; 5) 7,0 % – готові харчові продукти. (рис2.2)