Міжнародна економіка ОАЕ

Бюджет:

  Уряд ОАЕ 21 жовтня затвердив державний бюджет на 2009 рік у розмірі 42,2 млрд дирхамів (11,53 млрд доларів США), що на 21% більше ніж бюджет поточного року. Головна увага в основному фінансовому документі приділяється сфері послуг та освіти, на які передбачено 37 і 23% витрат відповідно. 

Зростання прибутків  міністерств передбачається на рівні 24 млрд дирхамів (6,6 млрд доларів США), що на 25,6% більше ніж у цьогорічному бюджеті. Бюджет 2009 року не передбачає дефіциту та введення нових податків чи митних зборів. Водночас він також не передбачає підвищення зарплати федеральних службовців. 

Головними джерелами багатства  ОАЕ є нафта, газ, торгівля (значною частиною реекспортна), туризм і промисловість. Підтверджені поклади нафти в ОАЕ складають 98 млрд. барелей (1 барель дорівнює 159 літрам) і за обсягом є четвертими у світі після Саудівської Аравії, Іраку та Ірану (загалом, приблизно 8-9 % від підтверджених світових запасів). Щодобовий видобуток нафти в ОАЕ складає (станом на липень 2006 р.) 2,45 млн. барелей. Поклади природного газу в ОАЕ становлять 6,13 трлн. куб.м., що також є четвертим показником у світі. 

Керівництво держави  надає пріоритет реалізації започаткованого  у 1980-х рр. курсу економічної диверсифікації, який має на меті зменшення економічної  залежності держави від кон’юнктури світового нафтового ринку. Завдяки зусиллям еміратського уряду частка нафтового сектору в сукупному ВВП зменшилася за останні 20 років приблизно на 25% і становила в 2007 р. близько 40%. 

ВВП: За даними Національного банку Абу Дабі, ВВП ОАЕ у 2008 році мав зрости на 6,1% та сягне 259,7 млрд доларів США (106,5 млрд доларів – нафтовий сектор) у порівнянні із 198,8 млрд доларів (84,4 млрд доларів – нафтовий сектор) у 2007 році. Водночас прогнози на 2009 рік передбачають зменшення ВВП до 229,6 млрд доларів США (64,8 млрд – нафтовий сектор). 

На території  ОАЕ на даному етапі функціонує 16 вільних економічних зон (ВЕЗ), які  відіграють значну роль в залученні  до країни іноземних інвестицій та сучасних технологій. Загальна сума товарообігу та послуг у ВЕЗ ОАЕ становила (дані за 2005 р.) понад 35 млрд. дол. США.

Нафта і газ 

    Видобуток нафти на шельфі узбережжя Абу-Дабі ведеться з 1962 року, на материковій частині Абу-Дабі - з 1963. У 1995 в ОАЕ в середньому видобувалося 290 тис. т нафти за добу, при цьому на частку Абу-Дабі припадало 83%, Дубаю - 15%, Шарджі - 2%. Абу-Дабі посідає третє місце за обсягом видобутку нафти на Близькому Сході (після Саудівської Аравії та Ірану). ОАЕ в цілому стоїть на одному з перших місць у світі за рівнем доходів на душу населення. Невелика кількість нафти добувається також у Шарджі й Рас-ель-Хаймі. Квоти на видобуток нафти в ОАЕ встановлюються Організацією країн-експортерів нафти (ОПЕК), але ОАЕ не завжди дотримувалися цих обмежень. Так, наприклад, у 1990, під час вторгнення Іраку в Кувейт, видобуток нафти в країні вдвічі перевищив квоту.

ОАЕ мають також  багаті родовища природного газу, запаси якого становлять приблизно 5,3 млрд. куб. м (3,8% світових запасів). За цим  показником ОАЕ посідають третє  місце на Близькому Сході.

     До відкриття нафти традиційним заняттям не дуже численного населення ОАЕ було скотарство, вирощування пальм, лов риби і перлів. Експортуючи перли, емірат Дубай перетворився у великий торговий центр регіону. Але з появою штучних перлів місцевим торговцям довелося переорієнтуватися на золото і коштовності. У 1958 р. в еміраті Абу-Дабі була відкрита нафта, з видобутком якої і почалося сучасне процвітання країни.

У 1975 р. була здійснена  націоналізація нафтовидобувної галузі, а до цього видобуток нафти вели англійські компанії, що відраховували визначений відсоток місцевим правителям., оскільки країна знаходилася під британським протекторатом.

У 1971 р. британські війська були виведені з країни і  утворена єдина держава - Об'єднані Арабські Емірати. Найбільш відомими є емірати Абу-Дабі, Дубай і Шарджа, що домінують у національному господарстві країни. Економічний розвиток інших еміратів не настільки успішний, перед ними як і раніше стоять численні невирішені проблеми. Такий нерівномірний розвиток регіонів країни не міг не призвести до напруженості у відносинах всередині країни. Справа в тому, що виробництво еміратів Абу-Дабі і Дубаю у 1991 р. складало 99% усього національного продукту. Доходи, отримані цими двома областями, йшли на розвиток власної транспортної і телекомунікаційної інфраструктури. До 1993 р. проблема перерозподілу доходів між усіма членами союзу так і не була вирішена. На сьогодні ОАЕ - одна з найбагатших країн світу, рівень життя в ОАЕ можна порівняти з рівнем життя в країнах Великої сімки.  

Промисловість Дубаю 

    З відкриттям алюмінієвого заводу в Міна-Джабал-Алі у 1979 р. почався промисловий розвиток емірату Дубай. Якщо в 1982 р. цей завод виробляв 135 тис. тонн алюмінію щорічно, то після реконструкції заводу в 1991 - вже 290 тис. тонн. на рік. Але цей промисловий бум почався в еміраті в 1985 р., з оголошенням міста Міна-Джабал-Алі вільною економічною зоною. У перший рік створення вільної економічної зони було зареєстровано близько 40 підприємств. А в 1992 р. тут вже діяло 382 фірми, включаючи таких велетів, як "Mitsubishi", "Minnesota Mining and Manufacturing", "Union Carbide", "Xerox", а також безліч текстильних заводів, що належать індійцям. Національні фірми представлені "National Flour Mills" і "National Cement Company". В еміраті були ухвалені закони, які дозволяють іноземним фірмам, що діють у вільній економічній зоні, на 100% володіти всією власністю, вільно вивозити і ввозити капітал, та скасовані всі види податків і мита на імпорт. Друге, не менш важливе джерело доходів емірату - сухі доки в порту Дубай. Вони є одними з найбільших і найкраще оснащених у світі. Три діючі доки здатні приймати судна водотоннажністю до 1 млн. тонн. Вони обладнані цехами з ремонту двигунів, обшивки, суднових електроустановок, найсучаснішими лабораторіями.  

Промисловість північних еміратів

    Промисловість в еміраті Шарджа представлена підприємствами легкої промисловості. Тут випускаються меблі, посуд, пластикові вироби, цемент.

У Рас-ель-Хаймі  діють заводи з виробництва ліків, вибухових речовин, але основний акцент тут зроблений на розвиток будівельної індустрії (діють фабрики  з виробництва цементу, будівельного каменю, асфальту).

Фуджайра поставляє  на внутрішній ринок мармур, вапняк, цемент, азбест, будівельні блоки.

Умм-ель-Кайвайн  постраждав значною мірою від  кризи надвиробництва: як і сусідні  емірати, він зробив ставку на розвиток будівельної промисловості, але ринок був уже насичений будматеріалами, і емірат зазнав значних збитків.  

Сільське  господарство

    Сільське господарство становить незначний відсоток ВВП країни. З моменту виникнення єдиної держави уряд заохочує розвиток цієї галузі. Головна культура - пальма, культивується в основному в оазисах і на узбережжі. Вирощуються фініки й овочі. Докладаються зусилля для самозабезпечення країни зерном, але цьому перешкоджає нестача прісної води.                     Розводять домашню птицю і велику рогату худобу. Кочівники розводять овець, кіз і верблюдів.

    Основними перешкодами для розвитку сільського господарства є жаркий і сухий клімат, нестача родючих земель, рої сарани, що наступають періодично. Інтенсивний розвиток землеробства призвів до виснаження підземних водних ресурсів і засолення ґрунтів - кілька ферм були змушені припинити своє існування.

З 1979 р. по 1985 р. виробництво  сільськогосподарської продукції  зросло в шість разів. Але і  на початку 1990-х років ОАЕ змушені були імпортувати близько 70% продовольства.       Основним постачальником сільськогосподарських культур є емірат Рас-ель-Хайма.

Велике значення надається озелененню країни. Національна  компанія з лісонасадження безкоштовно  забезпечує всі школи, державні установи і резиденції зеленими насадженнями. При будівництві будь-якого заводу або фабрики обов'язкове створення невеликого парку розміром від 200 до 300 гектарів навколо будівлі.  

Туризм 

   Однією з найголовніших галузей економіки стає туризм. Крім східної екзотики, туристичні фірми практикують і шопінговий туризм, що допускає відвідання торговельних фестивалів і магазинів Duty Free в аеропортах Дубаю та Абу-Дабі. Місцеві магазини Duty Free є одними з найкращих у світі, а інтерес до них, після ліквідації мереж подібних магазинів у країнах ЄС, тільки зростає.  

Експорт-імпорт

Склад експорту: нафта - 45%, газ, реекспорт, в'ялена риба, фініки.

Географія експорту: Японія - 36%, Республіка Корея - 9%, Сінгапур - 5%, Індія - 5%, Оман - 3%.

Склад імпорту: промислові товари, транспорт і устаткування, хімікати, продовольство.

Географія імпорту: США - 9%, Японія - 9%, Великобританія - 9%, Німеччина - 6%, Індія - 6%.

[http://www.economy.gov.ae]

Телефонний  зв'язок :

Місцеві лінії - системи радіорелейного і кабельного зв'язку[http://www.etisalat.co.ae/index2.htm].

Міжнародні лінії - 3 супутники системи Інтелсат (1 над Атлантичним і 2 над Індійським океаном) і 1 супутник системи Арабсат, морські кабелі у Катар, Бахрейн, Індію, Пакистан, тропосферний зонд над  Бахрейном, радіорелейний зв'язок із Саудівською Аравією.  

Транспорт :

   За рахунок великих доходів від експорту нафти була значно поліпшена транспортна мережа. В ОАЕ немає залізниць, але добре розвинута мережа автомобільних доріг, які з'єднують основні міста країни. На початку 1990-х років в ОАЕ було шість міжнародних аеропортів. У 1988 у Дубаї був відкритий морський порт Джебель-Алі, що має найбільшу в світі штучну гавань. 

Збройні сили :

   За даними журналу "Зарубежное военное обозрение" (№1, 2002 рік), військовий бюджет Об'єднаних Арабських Еміратів у 2000 році становив 3,9 млрд. дол. США.

Країна має  регулярні Збройні сили чисельністю 65 тис. осіб. Воєнізовані формування - сили берегової охорони. Збройні  сили комплектуються на добровільній основі. Мобілізаційні ресурси країни оцінюються в 792 тис. осіб, у тому числі 427,1 тис. придатних до військової служби.

   Збройні сили Республіки Польща тривидового складу. Включають: сухопутні війська, військово-повітряні і військово-морські сили.  

Сухопутні війська :

    Чисельність - 59 тис. осіб. Складаються з 8 бригад (1 королівської гвардії, 2 бронетанкові, 2 мотопіхотні, 2 піхотні, артилерійська), 2 окремих піхотних бригад емірату Дубай.

Озброєння: 6 пускових установок оперативно-тактичних  ракет (в армії емірату Дубай); 487 танків (з них 330 "Леклерк"); 615 бойових машин піхоти (з них 600 БМП-3); 69 бойових розвідувальних машин; 620 бронетранспортерів; 80 гармат польової артилерії; 181 самохідна гаубиця калібру 155-мм; 72 ракетних системи залпового вогню (з них 6 "Смерч"); 155 мінометів; 305 пускових установок протитанкових керованих ракет; 62 зенітно-артилерійські установки; більше 40 переносних ракетних комплексів.  

Військово-повітряні  сили :

  Чисельність - 4 тис. осіб. Налічують 101 бойовий літак, 49 бойових вертольотів. Тактичні підрозділи: 3 винищувально-бомбардувальні авіаційні ескадрильї, винищувальна авіаційна ескадрилья ППО, навчальна бомбардувальна авіаційна ескадрилья, 3 зенітно-ракетних дивізіони та авіаційне крило повітряної поліції.

Парк літаків  та вертольотів: 44 "Міраж-2000" (Е, EAD, DAD і RAD); 34 "Хок-102" (Mk 63, Mk 63A, Mk 63C, Mk 61); 8 MB-326(KD, LD; 7 MB-339A, BN-2; 4C-130H; 2 L-100-30; 4 C-212; 7 CN-235M-100; 4 Іл-76; 30 PC-7; 5 SF-260; 12 GROB G-115TA; 7 AS-332F; 10SA-342K; 78 А-316 і 8 А-319; 20 АН-64Д; 2AS-350; 26 Белл (205, 206, 206L, 214); 10 SA-330; 2 "Кінг Ер-350"; 3 BO-105; 3 "Агуста-109Д О2".  
 
 
 
 
 
 
 

Військово-морські  сили :

   Чисельність - близько 2 тис. осіб.

Флот: 2 фрегати  з керованою ракетною зброєю на борту "Кортенаер"; 2 корвети "Мурайджиб"; 8 ракетних катерів (6 np.TNC45, 2 np.TNC38); 6 патрульних катерів "Додана"; 5 десантних катерів; 2 допоміжних судна.

Авіація ВМС: 18 вертольотів (4 SA-316/319S, 7AS-565,7AS-535). 

Військові витрати та ринок  озброєнь :

Військові витрати ОАЕ у  національній валюті в 1991-2000 рр.(за даними щорічника СІПРІ)

 

Військові витрати ОАЕ у  млн. доларів США  в постійних цінах у 1991-2000 рр.