Міжнародні економічні відносини України та США

Таблиця 2.1

Офіційна технічна допомога США Україні (1997-2009), млн дол. [10]

США є лідером серед донорів у половині галузей надання технічної допомоги, а також лідером з надання технічної допомоги в усіх регіонах України. На 1.11.2008 р. в Україні виконуються 60 проектів американської технічної допомоги, зареєстрованих в Мінекономіки, загальною вартістю понад 542 млн дол.

Відносне скорочення допомоги протягом останніх років компенсується збільшенням обсягів фінансування з боку Держдепартаменту США, Міненергетики США проектів, зокрема, у сферах експортного контролю, підвищення енергоефективності, з боку Мінпраці США – в галузі безпеки українських шахт тощо.

Україна також бере участь у програмі «Рахунок виклику тисячоліття», спрямованої на досягнення сталого економічного зростання, організованій американською Корпорацією «Виклик тисячоліття» (КВТ), з бюджетом у 300 – 500 млн дол. Україна співпрацює з КВТ і як учасник антикорупційної «Порогової програми» (44,9 млн дол.). У 2007 році зареєстровано ще 7 проектів допомоги антикорупційного спрямування загальною вартістю 33 млн дол. Ці заходи матимуть позитивний вплив на поліпшення інвестиційного клімату.

Технічна допомога, отримана Україною від США з 1992 року, сприяла створенню базової ринкової інфраструктури, проведенню структурних реформ, прискоренню інтеграційних процесів тощо. Понад 40 % американської офіційної допомоги було спрямовано для вирішення проблем енергетики.

2.5 Співпраця у сфері енергетики

Пріоритетом України в сфері енергетики є повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб суспільства в енергетичних продуктах. «Енергетична стратегія України до 2030 року» стала важливим кроком в напрямку формування дієвої системи управління в паливно-енергетичному секторі, закладаючи концептуальні засади енергетичної безпеки держави, визначаючи цілі та завдання енергетичної політики. Невід’ємною частиною стратегії є розвиток міжнародного енергетичного партнерства України, зокрема, із Сполученими Штатами Америки.

Важливою віхою у розвитку двосторонньої співпраці в сфері енергетики стала Спільна заява Президента України В. Ющенка і Президента США Дж. Буша від 4.04.2005 р. Цілями розвитку такої співпраці визнано зміцнення енергетичної безпеки на міжнародному та національному рівнях, підвищення ядерної безпеки, сприяння інвестиціям в енергетику, диверсифікацію джерел енергопостачання, створення прозорих умов функціонування ринку вуглеводнів, їх видобутку, продажу та транспортування.

Перспективним напрямом двосторонньої співпраці є застосування Україною досвіду США в сфері енергозаощадження та розвитку альтернативної й відновлювальної енергетики. Сполучені Штати є одним з лідерів у розробці нових енерготехнологій, зокрема, виробництві різних видів етанолу, метанолу, біомаси, використання гібридних двигунів, створення екологічно чистих вугільних електростанцій тощо.

Загалом, приватні компанії США приділяють чимало уваги реалізації політики зменшення нафтової залежності та нової культури енергоспоживання, що є наріжним каменем програми новообраного Президента США Б. Обами. Використання досвіду та ноу-хау компаній США, залучення технічної допомоги та новітніх технологій у вищезгаданій сфері дозволить Україні суттєво зменшити енергоємність національної економіки.

Зокрема, компанія Nafcom Agro (США), найбільший у світі переробник кукурудзи, планує будівництво етанолового заводу в 100 км від Кременчуцького НПЗ за технологією лідера ринку – компанії ICM. Планова потужність заводу – переробка 910 тис. т кукурудзи і виробництво 380 млн л етанолу, 260 тис. т кормів, 30 млн. л кукурудзяної олії на рік. Постачання біоетанолу розраховане на ринок України і на експорт. Проект очікується високорентабельним, завдяки додатковим продажам кормів і олії. Будівництво заводу розпочнеться після скасування державної монополії на виробництво біоетанолу. Вартість проекту оцінюється в 200 млн дол. з терміном окупності у 2 роки.

Україна послідовно будує партнерство зі США в сфері ядерної енергетики, Так, у вересні 2007 р. Україна приєдналася до ініціативи США щодо Глобального партнерства в ядерній енергетиці, підтримуючи розширення співпраці у напрямку створення сучасних ядерних реакторів, полегшення доступу до фінансових ресурсів для розвитку атомно-промислового комплексу, забезпечення стабільності ринку ядерного палива тощо.

З метою гарантування енергетичної безпеки і створення в Україні науково-технічної бази для досліджень технологій з виробництва ядерного палива в 2000 році між Урядами України і США було підписано угоду щодо проекту розробки та поставки на АЕС України альтернативного ядерного палива, сумісного з паливом ТВЕЛ виробництва РФ. Фінансування проекту забезпечується у рамках Міжнародної програми з ядерної безпеки, донором якої є Уряд США. На першому етапі проекту створено Центр проектування активних зон реакторів, здійснено підготовку персоналу, виготовлення і постачання для дослідної експлуатації на Південноукраїнській АЕС пілотних тепловиділяючих збірок (ТВЗ) виробництва компанії «Westinghouse». На другому етапі планується постачання 42 ТВЗ в Україну у 2009 році. Крім того, підписано угоду між НАЕК «Енергоатом» та PNNL на виготовлення та постачання ядерного палива.

Розділ 3 Проблеми і перспективи співробітництва

Протягом тривалого часу українсько-американські економічні відносини позначались наявністю низки застарілих проблем, які, власне, і формували систему пріоритетів діяльності українських дипломатів на американському напрямку, оскільки їхня невирішеність негативно впливала на загальний тонус двосторонніх стосунків. Йдеться насамперед про відновлення пільг щодо експорту товарів із України в США згідно з Генералізованою системою преференцій США (ГСП), надання Україні Сполученими Штатами статусу країни із ринковою економікою, підписання двостороннього протоколу про взаємний доступ на ринки товарів та послуг, який фактично відкрив нашій державі двері до СОТ, а також скасування дії поправки Джексона Веніка, яка, незважаючи на суто політичний зміст, передбачає економічні по формі санкції.

При цьому слід зазначити, що  історія відносин України і США показує, що останні не лише послідовно й прагматично відстоювали власні економічні і політичні інтереси, а й завжди гостро реагували на дії колишнього українського керівництва, що в той або інший спосіб порушували принципи демократії та цивілізованої ринкової економіки. Як свідчить світовий досвід, ці питання взаємопов’язані.

Активний розвиток українсько-американської торговельної співпраці відбувається на тлі збереження певних суперечностей, які призводять до його гальмування.

Серед можливих ризиків поліпшення двосторонньої торгово-економічної співпраці слід підкреслити:

      світову валютно-фінансову кризу;

      зниження попиту і цін на продукцію металургійної і хімічної промисловості;

      зростання вартості імпортованих енергоносіїв для України;

      наявність нетарифних обмежень доступу на американський ринок (зокрема, неметричну систему мір і вагів, відмінну від української номенклатуру медикаментів тощо);

      високий рівень зношеності основних фондів українських підприємств, що знижує конкурентоспроможність останніх на ринку США;

      невисокий рівень двосторонньої науково-технічної співпраці;

      політичну нестабільність, високий рівень корупції, низький рівень виконавської дисципліни в Україні (представники американських компаній вважають, що через високий рівень корупції в Україні підприємці з Європи та інших країн мають певні переваги, оскільки компанії США у своїй діяльності керуються Законом США про боротьбу з корупцією (Anti-Corrupt Act), а законодавство Європи є ліберальнішим у цій сфері);

      недостатній рівень захисту інтелектуальної власності в Україні, зокрема, продаж неліцензованих оптичних дисків, фальсифікованих цигарок, одягу, взуття, пестицидів; незаконне використання аудіовідеопродукції;

      відсутність налагодженого механізму співпраці на рівні Ради Безпеки ООН, G7, Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) тощо.

На даний момент відсутні проблеми дискримінаційного характеру в інвестиційній та торговельній сферах, з якими б стикались українські підприємства у США. На даний момент компетентними органами США антидемпінгові розслідування щодо української продукції не проводяться. Проте залишаються питання застосування з боку США до України антидемпінгових та компенсаційних захисних заходів, запроваджених щодо імпорту певних видів продукції металургійної та хімічної промисловості, а також квотування імпорту до США деяких видів текстильної продукції походженням з України.

Зокрема, залишаються чинними антидемпінгові заходи щодо шести видів української продукції (карбамід, нітрат амонію, феросилікомарганець, арматура, прутки і гарячекатаний прокат). Крім того, діє Угода про призупинення антидемпінгового розслідування стосовно обрізного вуглецевого прокату, термін чинності якої закінчився 31.10.2008 р. Відтак тривають переговори про підписання нової ринкової Угоди між Урядом США і українськими підприємствами.

Зі свого боку, українські посадовці висловили думку щодо можливості проведення антидемпінгових розслідувань стосовно державного субсидування автомобільної галузі США і запровадження 25-відсоткового імпортного мита на повністю укомплектовані автомобілі, що пов’язане з тим, що в умовах кризи провідні автовиробники США звернулися до Уряду США з проханням про пакет фінансової підтримки розміром 25 млрд дол.

Незважаючи на наявність з 1996 року Договору між Україною і США про заохочення і взаємний захист інвестицій, декілька американських компаній протягом багатьох років намагаються захистити свої права в суді. Крім того, після скасування спеціальних економічних зон в Україні низка законослухняних інвесторів безуспішно прагне отримати певну компенсацію в розмірі втрачених пільг.

Висновки

Сприятливі зрушення в динаміці українсько-американських відносин дозволяють висловлювати обережний оптимізм щодо позитивних структурних зрушень в українській економіці, модернізації її основних фондів, розвитку високотехнологічних галузей; досягнення енергетичної безпеки, а згодом і енергетичної незалежності; диверсифікації і збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, поліпшення інфраструктури.

Динаміка зовнішньої торгівлі свідчить, що за умов інтенсифікації співпраці та створення сприятливого торгово-інвестиційного клімату протягом найближчого часу США можуть увійти до п’ятірки найголовніших партнерів України

Співпраця зі США повинна орієнтуватися, передусім, на здійснення великих структурних проектів, таких, як:

      модернізація інфраструктури доріг (в рамках підготовки до Євро‑2012);

      побудова сучасного нафтопереробного заводу в м. Броди (оціночна вартість проекту – 2 млрд дол.);

      видобуток нафти й газу на Азовсько-Чорноморському шельфі;

      спільні проекти в аерокосмічній галузі (зокрема, удосконалення АН‑70);

      спільні проекти в галузі суднобудування;

      побудова сучасних заводів з виготовлення біоетанолу ІІ-го покоління;

      промисловий видобуток шахтного метану (можливий обсяг – 20 млрд м3 щорічно);