Митно-тарифне регулювання

Вперше в митному законодавстві  ґрунтовно розглядаються особливості  здійснення митних операцій при переміщенні  громадянами і вантажів різними  видами транспорту. В окремому розділі  визначаються порядок та умови пропуску через митний кордон України морських і річкових суден, авіаційних апаратів, залізничних та автомобільних транспортних засобів, а також митних процедур на трубопровідному транспорті, лініях електропередачі, міжнародному поштовому  каналі.

Ряд нових розділів, глав і статей спрямований на впорядкування  нарахування і справляння мита, інших  митних платежів, їх відстрочення та розстрочення, надання гарантій щодо сплати митних платежів уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами. Систематизовано перелік митних платежів, що справляються митницею, опрацьовано такі вкрай важливі для митної справи проблемні положення, як критерії визначення країни походження товарів, митні пільги та преференції тощо. Так, принципово новий підхід пропонується при встановленні преференцій щодо товарів, які імпортуються в Україну. Передбачається, що національна система преференцій встановлюватиме пільговий режим для товарів з держав, віднесених ООН до найменш розвинутих країн світу, а також для товарів з держав, що розвиваються і в яких ВНП на душу населення не перевищує цього показника в Україні. Прогресивними аспектами Кодексу є визначення правового статусу митного брокера та митного перевізника. Пропозиції щодо законодавчого закріплення цих інститутів вже давно надходили від фахівців митної справи та суб’єктів господарської діяльності, які працюють у зовнішньоекономічній сфері. Адже брокери забезпечують оперативне оформлення експортно-імпортних вантажів, а чітка робота митних перевізників має звести до мінімуму зловживання та забезпечити дотримання встановленого порядку при переміщенні товарів в режимі митного транзиту.

1.3 Мито як інструмент  регулювання експортно-імпортних  операцій 

Мито – це непрямий податок, який справляється з товарів (інших  предметів), що переміщуються через  митну територію (ввозяться, вивозяться або слідують транзитом), включається  до ціни товарів і сплачується  за рахунок кінцевого споживача [1].

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються  через митний кордон України. Мито, що стягується митницею, являє собою  податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон. За способом нарахування застосовується такі види мита:

• адвалерне, що нараховується  у відсотках до митної вартості товарів  та інших предметів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується  у встановленому грошовому розмірі  на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує  обидва ці види митного обкладення. Відносно товарів, що переміщуються  через митний кордон України, застосовують три види ставок мита:

• преференційні;

• пільгові;

• повні.

Преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють з  нею спеціальні митні зони, а також  при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до міжнародних договорів за участю України, їх застосовують в основному  до товарів країн, що розвиваються (за винятком товарів, які входять у  товарні групи від 25 до 97 позиції).

Особливість України стосовно Загальної системи преференцій  полягає в тому, що вона виступає і як країна-донор. За резолюціями 21 та 24 другої сесії ЮНКТАД, а також  резолюцією 96 четвертої сесії цієї Конференції, Україна надає тарифні  преференції країнам, що розвиваються. Тарифний преференційний режим встановлено  щодо 149 країн. Преференції застосовуються до товарів від 1-ї до 24-ї товарної групи.

Преференції - це встановлення преференційних ставок, розмір яких для  зазначених товарів - нульовий, за винятком товарів товарних груп 22 та 24 на пиво (код за ТН ЗEД 22.03), різноманітні вина (22.04-22.06), на які встановлено преференційну  ставку в розмірі 10 % від митної вартості, а на спирт етиловий (22.07-22.08), тютюн (22.01), сигарети (24.02) та тютюн оброблений (24.03)-ЗО %. По товарних групах 22 та 24 преференційні  ставки встановлено на рівні,

Пільгові ставки застосовуються до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом  найбільшого сприяння, а також  до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).

Повні ставки - по інших  товарах. Повним митом оподатковуються  товари із,Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії.

Мито варто відрізняти від митних зборів, що представляють  собою плату за послуги митниці. Мито має всі необхідні основні  податкові характеристики:

1.сплата мита носить  обов'язковий характер;

2.мито є безоплатним  платежем;

3.мито використовується  для цілей фінансового забезпечення  діяльності держави і/чи муніципальних  утворень.

На відміну від мита, митні збори представляють собою  плату за надання різного роду послуг (перевезення, збереження), виконання  різних заходів у процесі митного  оформлення і, отже, не є податками  у власному змісті слова. Таким чином, мито представляє собою платіж, що сплачується в обов'язковому порядку, стягнутий митними органами з  товарів, переміщуваних через митний кордон, і яких присутні усі риси податку, головним чином, безплатність його сплати, під якою розуміється  однобічний характер податкового зобов'язання, без еквівалентність і безповоротність  податку, у той час як збір завжди возміздний. Платник збору одержує  за плату визначені права [11].

Імпорт товарів супроводжується  стягненням мита. Ставки ввізного мита і перелік товарів, у відношенні до яких вони застосовуються, визначені "Єдиним митним тарифом України" та змінами і доповненнями до нього. Ставки ввізного мита встановлюються ї змінюються Законами ВР України. Ставки ввізного мита, які слід використовувати  у роботі, надані у підготовленому Держмитслужбою систематизованому  зводі ставок ввізного мита (лист ДМК  України від 30.08.96 р. N 11/2-6451) враховуючи наступні зміни і доповнення.

При ввезенні товарів з  країн у відношеннях з якими  діють угоди про вільну торгівлю, мито не стягується. Діючий порядок  при цьому передбачає підтвердження  походження товарів з наданням документів за встановленою формою.

Преференції з ввізного мита поширюються також на товари, походженням з митних територій  країн СНД які поставляються  в рамках Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 23 грудня 1993 року. На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

З метою захисту економічних  інтересів України, українських  виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і  вивезення за межі цієї території  товарів незалежно від інших  видів мита можуть застосовуватися  особливі види мита:

спеціальне мито; антидемпінгове мито;компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:

1) як засіб захисту  українських виробників;

2) як засіб захисту  національного товаровиробника  у разі коли товари ввозяться  на митну територію України  у обсягах та (або) за таких  умов, що заподіюють значну шкоду  або створюють загрозу заподіяння  значної шкоди національному  товаровиробнику;

3) як запобіжний засіб  щодо учасників зовнішньоекономічної  діяльності, які порушують національні  інтереси у сфері зовнішньоекономічної  діяльності;

4) як заходи у відповідь  на дискримінаційні та (або) недружні  дії інших держав, митних союзів  та економічних угруповань, які  обмежують здійснення законних  прав та інтересів суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності  та (або) ущемляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується:

1)відповідно до Закону  України "Про захист національного  товаровиробника від демпінгового  імпорту" у разі ввезення  на митну територію України  товарів, які є об'єктом демпінгу, яку заподіює шкоду національному  товаровиробнику;

2)у разі вивезення  за межі митної території України  товарів за ціною, істотно нижчою  за ціни інших експортерів  подібних або безпосередньо конкуруючих  товарів на момент цього вивезення,  якщо таке вивезення заподіює  шкоду.

Компенсаційне мито застосовується:

1)відповідно до Закону  України "Про захист національного  товаровиробника від субсидованого  імпорту" у разі ввезення  на митну територію України  товарів, які є об'єктом субсидованого  імпорту, яке заподіює шкоду  національному товаровиробнику; 2)у  разі вивезення за межі митної  території України товарів, для  виробництва, переробки, продажу,  транспортування, експорту або  споживання яких безпосередньо  або опосередковано надавалася  субсидія, якщо таке вивезення  заподіює шкоду.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або  спеціальних заходів, прийнятих  відповідно до законів України "Про  захист національного товаровиробника  від демпінгового імпорту", "Про  захист національного товаровиробника  від субсидованого імпорту", "Про  застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" [2].

У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції  не встановлюються або зупиняються  чи припиняються органом, який їх установив.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному  обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка  фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного  кордону України. Мито сплачується  митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються  в міжнародних поштових відправленнях - підприємствам зв'язку. Порядок  надання відстрочки та розстрочки оплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Розділ 2. Митно-тарифна  політика України на сучасному етапі  

2.1 Рівень митно-тарифного  захисту країни

В останні роки Урядом України  проводиться активна робота щодо інтегрування України до світових торговельно-економічних  структур. Вступ України до СОТ  та інтеграція до Європейського співтовариства створила українському товаровиробнику  більш сприятливі умови для проникнення  на ринки інших країн. Необхідно  зазначити, що на зовнішню торгівлю впливають  багато чинників. Це кон’юнктура на внутрішньому та зовнішніх ринках, купівельна спроможність населення, економічний стан суб'єктів господарювання, коливання валютних курсів, політика у сфері захисту внутрішнього ринку тощо. У 1996-1998 роках Урядом України проводилася політика різкого підвищення ставок ввізного мита. У 1998 -1999 роках у зв'язку з активізацією співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (на виконання положень Меморандуму економічної політики на період з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001 року, який було прийнято Урядом у зв'язку з впровадженням програми "Механізм розширеного фінансування"), Уряд почав проводити політику лібералізації зовнішньої торгівлі, яка в першу чергу характеризувалася поступовим зниженням ставок ввізного мита. Спостерігалася наступна динаміка середньоарифметичного тарифу та обсягів імпорту по групам товарів [13, 15].

Сільгосппродукція (групи 1-24 УКТЗЕД) - у 1997 році різке підвищення середньоарифметичного тарифу до 23,6% призвело до падіння обсягів імпорту. Зниження середнього тарифу у 1998 році до 19,5% призвело до невеликого підвищення обсягів імпорту. Подальше незначне зменшення середнього тарифу до 19,2% (1999 рік) призвело до падіння імпорту  у 1999 році. Однак, значною мірою це було пов'язано із фінансовою кризою 1998 року. В подальшому, у 2000 – 2003 роках  відмічається тенденція поступового  зростання імпорту. а у 2004 року він  знизився незначним чином. Тобто  чіткої залежності рівня середньоарифметичного  тарифу та обсягів імпорту, починаючи  з 1998 року, не відслідковується.

Текстильна продукція (групи 50-63 УКТЗЕД) - з 2007 року по 2008 рік середньоарифметичний тариф було підвищено з 11,3% до 18,9%, при цьому одночасно зростали обсяги імпорту цих товарів. З 2004 року по 2008 рік на виконання Угоди  про партнерство та співробітництво  з ЄС відбулося зниження середньоарифметичного  тарифу з 18,9% до 5,52%, при цьому за 2009 рік обсяги імпорту впали і  досягли рівня трохи нижче 1996 року. За 2004 – 2008 роки обсяги імпорту  різко зросли, але треба відзначити, що в цьому випадку зростання імпорту відбулося, в основному, за рахунок сировинних товарних позицій (нитки, волокна, тканини та інше), що дозволило українському виробнику нарощувати обсяги випуску готової товарної продукції і відповідно нарощувати обсяги експорту готової продукції, при цьому обсяги імпорту готової продукції практично не зростали. Розпочата у 2008 році політика лібералізації торгівлі текстильною продукцією призвела збалансування показників експорту та імпорту цих товарів, що значною мірою пов'язано із зростанням експорту української готової текстильної продукції.

Меблі та іграшки (товарні  групи 94-95 УКТЗЕД) - на кінець 2006 року середньоарифметичний тариф було підвищено з 11,1% до 11,8%, при цьому відбувалося зростання  обсягів імпорту. На кінець 2007 року середньоарифметичний тариф було підвищено  до рівня 22,6% і протягом цього періоду  відбувалося зниження обсягів імпорту  цих товарів. У 2008 та 2009 роках середньоарифметичний тариф було знижено відповідно до рівня 18,6% та 17,83%, а імпорт у 2007 році зріс на 22%) порівняно з 2008 роком. Що стосується загальних змін середньоарифметичного  тарифу по усіх товарах та загальних  обсягів імпорту, можна відмітити, що у 2007 - 2008 роках відбувалося підвищення ставок мита і в той же час, у 2007 році відбувалося зростання обсягів  імпорту товарів. У 2008 - 2009 роках відбувалося  значне падіння обсягів імпорту  товарів, не дивлячись на те, що у 2009 році середньоарифметичний тариф було знижено до рівня 9,82%. У 2003 році, незважаючи на зростання середнього значення тарифу до рівня 10,68%, відбулося зростання обсягів імпорту до 15,78 млрд.дол. США. У 2007 році середній тариф зменшився до 10,5%, а обсяги імпорту збільшилися до майже 17 млрд. дол. США, але це значною мірою можна пов'язати із загальним економічним ростом [13].