Методи економічного аналізу та їх класифікація

                  Графіки мають також велике аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу графік дає узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища, уможливлює наочне зображення тих закономірностей, що їх містить числова інформація. На графіку виразніше виявляються тенденції і взаємозалежності досліджуваних показників.

2.8 Інші методи

У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження. Серед них передусім слід назвати анкетний, опитування і співбесіди.

Анкетний метод – це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва, з метою з’ясування певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого методу – усного опитування (інтерв’ю). Проте і він потребує старанної підготовки та кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій.

Знання психології людей, їх готовності до співпраці, можливість одержання інформації у неперекрученому вигляді – дуже важливі моменти при проведенні досліджень з допомогою соціологічних методів.[11, с.37-40]

3. Особливості сучасного економічного аналізу

Трансформаційні процеси, що охопили всі сто­рони суспільного буття в Україні, найбільшою мі­рою торкнулися економічних перетворень, які най­істотніше впливають на весь хід політичних, соці­альних, культурних та інших видів змін. Проте ринкова трансформація національної економіки відбувається непослідовно, суперечливо, часто де­формовано з низки об'єктивних і суб'єктивних причин. Основною з них є, з одного боку, відсут­ність аналогів досвіду переходу до ринку за таких стартових умов, що були в Україні, а з іншого  особливий менталітет та перманентна зміна струк­тури сил, які визначають суспільний розвиток країни. Це призвело до того, що жодна з моделей ринкового реформування за світовим досвідом, жодна урядова програма прискореного переходу до ринку в Україні повною мірою не реалізовані. Тепер таких програм і не розробляють. Є лише стратегічна мета і прагматична тактика економіч­ного поступу.

До суб'єктивних причин слід віднести відсут­ність належного наукового забезпечення економіч­ного реформування в Україні з позицій як науко­вої теорії, так і реальної практики за функціона­льними науками, в тому числі й за цільовим при­значенням економічного аналізу, який безпідстав­но втратив своє лідерство, розмиваючись у чис­ленних прикладних економічних науках. Особли­ву претензійність до "розмивання" цілісної науки економічного аналізу мають маркетинг, менедж­мент, управлінський облік, аудит та ін.

Зрозуміло, що виконання ними своєї фундамен­тальної ролі немислиме без використання прийо­мів і методів економічного аналізу. Тому процес диференціації та інтеграції економічних наук зу­мовлює нову якість комплексного економічного аналізу, трансформацію його загальної моделі. Саме у ринковому середовищі найбільшою мірою визначається потреба в системному аналізі, бага­товаріантному пошуку на багатокритеріальній ос­нові, рейтинговій оцінці, альтернативних порів­няннях тощо.

            Сучасний економічний аналіз повністю змінює свою парадигму від оцінково-статистичного до по­шуково-прогностичного з вибором оптимальних управлінських рішень у зоні невизначеності та ри­зику. Сама ж методика конкретних аналітичних досліджень має бути наближеною до життєвих по­треб підприємства, відповідати повсякденним за­питам управління, бути надійним економічним ін­струментом управління підприємством. [16, с. 28]

В сучасних умовах господарювання зростає роль економічного аналізу в системі внутрішнього економічного механізму підприємства, що зумо­влене наступними причинами:

1) змінюються механізм господарювання, принципи та методи управління;

2) з'являються нові досягнення у методологи та організації аналітичних досліджень;

3) створюються нові форми господарювання;

4) необхідним є встановлення основних закономірностей розвитку підприємства.

Економічний аналіз в системі внутріш­нього економічного механізму підприємства є важливим елементом та дієвим засобом виявлен­ня внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих управлінських рішень, інструментом контролю за їх виконанням та результативністю роботи підприємства. [13, с. 11]

Управлінська орієнтація перспективної динамі­ки і меркантильної тактики економічного поступу виступає критерієм якісної трансформації еконо­мічного аналізу. Вона повинна охоплювати всі ас­пекти зміни філософії управління з позицій:

• адаптації у зовнішньому економіко-правовому та соціально-політичному й екологічному се­редовищах;

• поглиблення дослідження причинно-наслідкових зв'язків і досягнення максимальної детер­мінації дії важелів управління та менеджменту;

• підвищення оперативності й розширення ре­зультативного поля варіантів аналітичних виснов­ків і пропозицій;

• розширення об'єктів економічного аналізу на макро- і мікроекономічних рівнях;

• підвищення економічності та дієвості реаліза­ції аналітичних досліджень.

Саме за такими якісними змінами економічний аналіз може набути того визнання, яке втрачене з вини як теоретиків, так і практиків у цій сфері ді­яльності. На аналітичному етапі можна дати якіс­ну оцінку управлінських рішень, визначити вичер­пність і достовірність інформаційного забезпечен­ня для їх обґрунтування, виявити можливість та оцінити ризик господарського чи фінансового ма­невру, дати характеристику стратегії та тактики функціонування економічних  систем будь-якого рівня. У сфері аналітичного дослідження пріори­тетним стає багатоваріантний пошук за визначе­ними критеріями оптимізації для досягнення про­міжних і кінцевих результатів діяльності. Це зна­чно більший обсяг роботи, ніж просте застосуван­ня методів оцінки чи діагностики.

Характерним є і те, що частка аналітичної ро­боти у функціональних обов'язках керівників і фахівців економічного профілю істотно збільшу­ється, оскільки пріоритетною стають не форма, а зміст поставленої мети управління та спосіб її до­сягнення.

Отже, можна виділити основні напрями фун­даментальних досліджень економічного аналізу:

1. Аналіз і оцінка трансформації ринкового се­редовища за об'єктивними та суб'єктивними чин­никами економічних змін. Пріоритетними є сту­пінь визначеності ринкової моделі та державна політика економічних реформ.

2. Аналіз і оцінка стратегії та тактики економіч­них перетворень, визначення механізмів запобі­гання кризовим явищам в економічних системах різного ієрархічного рівня.

3. Аналіз резервів стабілізації економічного зростання.

4. Визначення дієвих важелів прискореного до­сягнення поставленої мети,

Запорукою успіху таких аналітичних дослід­жень може стати інформаційне моделювання еко­номічних систем різного рівня, створення достат­нього та коректного інформаційного потоку, за яким можна однозначно оцінювати поведінку еко­номічної системи в разі зміни її конструктивної будови (очікуваних та непередбачуваних змін різ­них економічних параметрів). Тому моделювання факторних систем за різною глибиною можливого управлінського впливу може визначити форму і зміст інформаційної моделі. Саме методика, коло завдань аналізу, а не інформаційні ресурси визна­чають зміст і структуру інформаційної моделі ана­літичних досліджень. Помилковим є зведення предмета економічного аналізу до дослідження інформаційних ресурсів економічної системи. У зв'язку з цим іноді намагаються об'єднати еконо­мічний аналіз із бухгалтерським обліком, статистикою, аудитом, акцентуючи увагу на пріоритет­ності того чи іншого інформаційного потоку. Оче­видно, що для напрацювання ефективних управ­лінських рішень необхідно визначити інформацій­ну модель досліджуваних явищ і процесів не лише за існуючою інформацією обліку, статистики, а й за всіма її джерелами, враховуючи спеціальні об­стеження. Зміна змісту і структури регламентова­ної облікової, звітно-статистичної, планової та но­рмативної інформації лише змінює аналітичні мо­жливості діагностики і пошуку, а не методику й організацію економічного аналізу. Особливо істот­ним у цьому процесі є перехід на національні ста­ндарти обліку та звітності й гармонізація останніх до міжнародних.[12, с. 55-56]

Останнім часом в умовах ринкової економіки економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і в діяльності податкової адміністрації, роз­в'язує також завдання контролю за роботою підприємств і установ усіх форм власності.[3, с. 26]

Розвиток фундаментальної бази економічного аналізу пов'язаний з використанням теорії систем­них досліджень та комплексної оцінки, пізнання взаємозв'язку та взаємозумовленості. Актуальність їх не тільки не зменшилась, а й суттєво збільшилася внаслідок формування економічного середо­вища ринкового типу. Не втрачає своєї значущості кількісне та якісне вимірювання прямих і непря­мих, часткових та всезагальних причинно-наслідкових зв'язків у часі та просторі. Синтез таких багатовекторних досліджень передбачає збереження і розвиток економічного аналізу як цілісної науки. Поглиблення фундаментальних досліджень пов'я­зане зі значним поширенням у спеціальних мето­диках аналізу методів теорії ймовірностей, теорії гри, теорії масового обслуговування та досліджен­ня динамічного ряду, що зумовлено необхідністю аналізу й оцінки економічних ситуацій у зоні не­стабільності, невизначеності, високого ризику прий­няття управлінських рішень. Економічний аналіз спрямовується не тільки і не стільки на оцінку динаміки та еластичності змін, скільки на досяг­нення високої маневреності економічної системи для досягнення кінцевої мети її функціонування. [12, с. 56]

Економічний аналіз у системі антикризового управління має бути спрямованим на забез­печення необхідної інформації для прийнят­тя управлінських рішень - щодо попере­дження, подолання кризи господарською одиницею, мінімізації її негативних наслід­ків і пошуку шляхів забезпечення міцного становища на ринку та стійкого фінансового стану підприємства за будь-яких змін зов­нішнього оточення. раціональна організація аналізу має враховувати: природу, вид кризи, глибинні причини виникнення, джерела генерування кризи, масштаби охоплення, період та зако­номірності її проходження, ступінь впливу на господарську діяльність, етапи життєвого циклу кризи, симптоми кризи. [10, с. 129]

Принагідно зазначимо, що нового змісту набу­ває і макроекономічний аналіз, вийшовши за межі економіко-статистичного аналізу та оцінки дії аг­регатних чинників. Зменшення частки та зміна форм і методів державного регулювання збільшу­ють потребу в аналітичному забезпеченні прийнят­тя управлінських рішень на галузевому та регіо­нальному рівнях.

У прикладному аспекті практично втратив своє значення порівняльний аналіз відхилень, які лише констатують результат зміни чи відміннос­тей. Проте дедалі більшого значення набувають трендовий аналіз і прогнозування економічних циклів, оцінка діапазону припустимого коливан­ня економічних показників, визначення необхід­ного та можливого зростання економічного потенціалу загалом і фінансових результатів зокре­ма. Застосування в аналізі методів ключової мат­риці» міжгалузевого балансу, матриці багатокри-теріальної оптимізації та інших економіко-математичних методів і моделей, визначення кризових порогів, зони беззбитковості створюють зону ви­бору управлінських рішень, поле маневрування матеріально-технічними  ресурсами  і  капіталом для досягнення максимальних результатів кінце­вої мети.

Виділяючи аспекти сучасної трансформації моделі комплексного економічного аналізу, пріо­ритетними варто визнати актуальність та ефек­тивність (результативність) аналітичних дослід­жень у стратегічному та поточному управлінні. Саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізації стратегічної мети змінює не лише кри­терії оцінки, а й відносну цінність аналітичної діагностики і пошуку.

Проведення економічного аналізу на основі сучасних комп'ютерних технологій може задо­вольнити вимоги комплексності, системності, оперативності, точності пізнання досліджуваного об'єкта, тенденцій і закономірностей його зміни та розвитку. За максимальної формалізації аналітичних процедур за допомогою ЕОМ реалізується до 80% технології аналітичного проце­су. На підприємстві завдання аналізу доцільно розміщувати в системі автоматизованих робочих місць (АРМ) аналітика. В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єдиний техно­логічний процес, що забезпечує підвищення оперативності та дієвості управління.

За таких підходів економічний аналіз може стати ефективним інструментом ринкового управ­ління, повністю реалізувати своє функціональне призначення. [12, с. 57-61]

Висновки

Сучасні методи економічного аналізу дають можливість вивчати основні закономірності розвитку народного господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Економічний аналіз сприяє вивченню фактів, явищ і процесів у їх становленні та розвитку, у визначених зв'язках, взаємозв'язках, взаємозалежності й взаємообумовленості, причинно-наслідковій під-порядкованості, у вияві необхідності та випадковості, в єдності й боротьбі протилежностей, в пере­ході кількості в якість і якості в нову кількість; забезпечує ви­явлення джерел розвитку економіки, прихованих у ній самій. Тому він є важливим засобом активного впливу людини на розвиток продуктивних сил і виробничих відносин суспільства, постійного вдосконалення останніх, підтримання їх стійкої відповідності продуктивним силам, які постійно розвиваються, своєчасного виявлення і вирішення суперечності, що вини­кають між ними, тобто управління ними.

Економічний аналіз повинен забезпечити гнучкість в управ­лінні, можливості та вміння швидко перебудовуватись і реагу­вати на зміни зовнішнього середовища, не втрачати нових можливостей, які відкриваються нововведеннями і ринком, тобто поліпшити якість управління підприємством. [9, с. 88-89]

Оволодіння принципами, засобами, методами та навичками економічного аналізу необхідне в практичній діяльності кожному економісту: плановику, фінансисту, бухгалтеру, маркетологу, аудитору, ревізору. Економічний аналіз має бути на озброєнні кожного менеджера для формування управлінських рішень. Уміння користуватися ним зміцнює й удосконалює економічне мислення.