Методи економічного аналізу та їх класифікація

2

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

              Курсова робота з основ економічної науки

на тему:

„Методи економічного аналізу та їх класифікація”

Виконала студентка

денної форми навчання

I курсу факультету економіки та управління

спеціальність 6504

група №8

Мельник Анастасія Ігорівна

Науковий керівник:

Руденко Микола Степанович

                                                                 Київ 2010

План

Вступ

1. Види економічного аналізу

     1.1 Основні категорії економічного аналізу

2. Методи економічного аналізу

     2.1 Аналітичний метод

     2.2 Деталізація

     2.3 Порівняння

     2.4 Моделювання

     2.5 Балансовий метод

     2.6 Групування

     2.7 Статистичні методи

     2.8 Інші методи

3. Особливості сучасного економічного аналізу

Висновки

Список літератури

Вступ

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. На його основі вивчаються основні закономірності розвитку народного господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Роль аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню управління підприємством, зміцненню його ринкових засад і подальшому зростанню ефективності його діяльності.[11,с.3]

Нова система економічних знань ґрунтується на глибокому аналізі цих процесів. При цьому аналіз як спосіб проникнення в сутність явищ та процесів повинен трансформуватися від системної характеристики економічних явищ і процесів в активний важіль обґрунтування моделей розвитку макро- та мікроекономічних систем, від методу оцінки – в елемент активного управління господарськими процесами. Це визначає управлінську спрямованість усіх працівників апарату управління, органічне включення аналітичних досліджень в усі функції управлінської діяльності на різних ієрархічних рівнях.

В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах, вміти  використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методам аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це дозволить освоїти методику побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об’єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку   на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

Володін­ня прийомами і методами економіч­ного аналізу створює  підґрунтя для розвитку їх економіч­ного мислення, набуття здат­ності сприймати економічні проце­си, що відбуваються на підприєм­ствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиб­лення ринкових засад в нашій еко­номіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління.[15, c. 3]

Головною метою  та завданням курсової роботи можна вважати повне висвітлення видів та методів економічного аналізу.

1.     Види економічного аналізу

Перехід до ринкових основ організації економічної системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить від ефективності самого управління.

Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей.

Класифікувати аналіз на окремі види можна за багатьма ознаками. Основними з них є:

-         види систем управління господарської діяльності та виробництвом;

-         об’єкти управління, що і є об’єктами аналізу;

-         рівні та масштаби управління господарською діяльністю;

-         методика вивчення об’єктів;

-         суб’єкти;

-         охоплення об’єктів вивчення;

-         зміст програми аналізу;

За ознакою видів систем управління господарською діяль­ністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управ­ління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, роз­різняють оперативний, поточний (ретроспективний) та перспективний аналіз.

Оперативний аналіз здійснюється в оперативній або корот­котерміновій системі управління (за декаду, тиждень, добу, зміну). Він спрямований на вивчення первинних короткотер­мінових причинно-наслідкових зв'язків в об'єкті управління, ре­зультати яких відображаються в основному оперативним об­ліком. Цей вид аналізу покликаний давати об'єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення від програми розвитку, викривати причини, що їх обумовлюють, та резерви з метою прийняття оптимальних оперативних управ­лінських рішень щодо виконання програми розвитку.        [15, c. 11-12]

Оперативний аналіз базується на широкому використанні на­туральних показників, які характеризують первинні чинники тех­нічного характеру, що впливають на економічні показники.

При оперативному аналізі виявляються та вимірюються не всі, а лише вирішальні чинники формування показників. Це пов'язано з необхідністю своєчасності отримання аналітичної інформації, а також частково з неможливістю або недоцільністю дослідження окремих чинників у даній системі управління.

Своєчасність отримання результатів є характерною рисою оперативного аналізу. Під нею розуміють відрізок часу, протя­гом якого прийняте за результатами аналізу рішення може впли­вати на короткотермінові причини, які викликають відхилення від заданої програми. Для оперативного аналізу також характер­не широке використання меж допустимих відхилень щодо чин­ників, перевищення яких сигналізує про необхідність повного включення функції аналізу. Необхідною умовою своєчасного й успішного аналізу є застосування швидкодіючої обчислюваль­ної та організаційної техніки. Найбільш сприятливі умови реа­лізації особливостей аналізу створюються в автоматизованих системах управління.[4, c. 11]

Поточний аналіз застосовується в поточній або середньотерміновій системі управління. Основним його завданням є деталь­не вивчення ходу виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців і кварталів з наростаючим підсум­ком).

У поточному аналізі, порівняно з оперативним, більш ши­роко використовується комплексний підхід. При його проведенні вивчається вплив не тільки технічних та організаційних факторів на економічні результати, а й соціальних, психологіч­них, організаційних, правових, екологічних та ін. Такий підхід дає можливість приймати ефективні рішення з реалізації резервів підвищення економічної ефективності виробництва в даній си­стемі управління та давати більш точну оцінку результатам діяль­ності.

Головним джерелом інформації при поточному аналізі є пе­ріодична та річна звітність (бухгалтерська, податкова, статистич­на), у якій використовуються переважно вартісні показники.

Даний аналіз здійснюється з метою розуміння минулих явищ, взаємозв'язків між ними та умовностей. Він є спрямованим на вияс­нення причин існуючого стану, а результати його часто використовуються для прийняття рішень, щоб у майбутньому запобігти невигідному розвит­ку економічних процесів. Цей аналіз може проводитись на всіх щаблях управління підприємством та відносно всіх видів економічної діяльності, а також відносно окремих секторів і галузей економіки.

На практиці частіше застосовується поточний аналіз підсумків господарської діяльності за рік і квартал, рідше за місяць.

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довготерміновій системі управління. Він покликаний забезпе­чити обґрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довготермінових планах і програ­мах на 5,10,15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фак­тичного виконання цих програм.

Важко переоцінити важливість цього аналізу у процесах прийняття рішень, тому він повинен бути старанно підготова­ним. Завдяки перспективному аналізу можна передбачити результати різ­них варіантів розвитку підприємства, визначити мож­ливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки і на основі результатів цього аналізу можна приймати рішення стратегічного значення.

Між ретроспективним і перспективним аналізом є певний зв'язок. У перспективному аналізі часто прив'язуються до минулих періодів, пробу­ючи знайти певну подібність та підкреслити суттєву різницю. З ходом ча­су майбутнє стає минулим. Порівняння передбачуваного стану з існую­чим станом є підставою для оцінки коректності перспективного аналізу, що був здійснений. Цей взаємозв'язок показаний на рис. 1.1.

Спеціальну групу аналізів становлять міжустановчі аналізи, які по-іншому ще називають просторовими. їх метою є визначення позиції підприємства, групи підприємств (сектора) у галузі, на локальному ринку, ринку країни і т.п. Предметом цього аналізу можуть бути такі явища як: витрати, продаж, ціни, рентабельність, активність підприємства, продуктивність праці продуктивність основних засобів, технічне оснащення праці т.п. Даний аналіз дає змогу визначити рівень конкурентноздатності підприємства, резерви ефективності, причини ринкових невдач і т.п. [20, c. 91-93]

Рис. 1.1. Взаємозв'язок між ретроспективним і перспективним аналізами

              [20, с. 93]

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв'язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з'ясу­ванню можливих причинно-наслідкових зв'язків, які у майбут­ньому будуть обумовлювати формування результативних показ­ників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов'язує його з про­гнозуванням довготермінової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з'ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретрос­пективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх ре­зультатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм — важливе завдання перспективного аналізу. Вона ґрунтується на результатах вивчення фактичних чинників фор­мування показників на минулу частину планового періоду і про­гнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрямки дії чинників (позитивних і негативних), їх розмір і сталість на фактично отримані та май­бутні результати, які сприяють чи гальмують розвиток. Таким чином можна своєчасно виявити слабкі місця, нові резерви і прийняти необхідні управлінські рішення. Такий аналіз часто називають аналізом очікуваного виконання програм і виділяють в окремий вид. З його допомогою визначається найближча, по­точна та довготермінова перспектива.

Залежно від об'єктів управління, що є і об'єктами аналізу, розрізняють техніко-економічний, фінансово-економічний, соціально-економічний, економіко-статистич-ний, економіко-екологічний та маркетинговий види аналізу.

Техніко-економічний аналіз — це вивчення взаємодії тех­нічних і економічних процесів, що встановлюється в процесі виробництва, та з'ясування їхнього впливу на економічні резуль­тати діяльності підприємства.

Фінансово-економічний аналіз — це дослідження фінансо­вих результатів діяльності підприємства, тобто прибутку, рен­табельності, ефективності використання капіталу, фінансового стану та платоспроможності.

Соціально-економічний аналіз — це вивчення взаємопов'я­заних соціальних та економічних процесів, які справляють вплив на економічні результати діяльності

Економіко-статистичний аналіз — це вивчення масових сус­пільних явищ на різних рівнях управління.