Механізм функціонування ринку та його закони

     Отже, ринкова система за своєю природою є саморегульована система. Така саморегульована система в літературі отримала назву "вільного ринку". 
 
 
 
 
 

     2.2. Попит і пропозиція : сутність і фактори, що їх визначають

     Сутнісну  основу ринку становить ціна, що визначається співвідношенням попиту і пропонування. Саме тому розглянемо їх детальніше. 
    Попит – це сукупна потреба в товарах ( послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплена за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаться незмінними.

          Попит недоречно  ототожнювати з величиною попиту, оскільки на нього впливають не лише цінові (внутрішні), а й нецінові (зовнішні) фактори (всі, крім ціни).

    Величина (обсяг) попиту – кількість конкретного товару, яку прагне купити конкретний споживач або їх група протягом певного часу за певних умов. Якщо змінюється ціна на товар (внутрішній фактор), то відповідно змінюється величина попиту на нього. Якщо діють нецінові (зовнішні) фактори, то змінюється попит як такий, навіть якщо ціна залишається сталою.

    Фактори, що визначають обсяг попиту, називають  детермінантами попиту.

    Закон попиту – внутрішній (суттєвий), сталий, обернено пропорційний зв`язок між ціною і величиною попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших факторів (доходи споживачів тощо) зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки. [3, с.154]

    Графічним зображенням закону попиту є так звана крива попиту, яка відображає залежність між двома змінними: ціною і кількістю блага. При цьому попит є не просто кількістю благ, а певною сукупністю (набором) цін і кількостей (величин) блага, яке люди прагнуть купити за кожною із пропонованих цін. У цьому сенсі він постає як перелік відповідних кількостей товарів. Тому рух від одного рядка переліку до іншого називається зміною величини попиту, а не попиту як такого. Графічне зображення кривої попиту представлене на рис. 2.1, де D – попит; Р – ціна товару; Q – кількість товару.

   Позначивши  величину попиту Q_d і взявши до уваги, що всі його детермінанти крім товару, є незмінними, можна отримати функцію залежності попиту від ціни: Q_d =f(Р). Наприклад, величина Q₂ порівняно з Q₁ зросла внаслідок падіння ціни з P₁ до P₂ (рух від точки 1 до точки 2 на рис.2.2), а попит залишався незмінним, оскільки попит – це вся крива D (або перелік), а вона нікуди на графіку не зміщувалася.

   Для зростання попиту (крива D₁ на рис.2.3 має зміщуватися в положення D₂), повинні відбуватися події, внаслідок яких покупці хотіли б придбати більше товару, ніж раніше, за кожною з існуючих цін. Ідеться про зовнішні фактори попиту, якими є загальне зростання доходів, поява альтернативних товарів або демонстративна відмова від товару внаслідок об'єднаного руху споживачів тощо. Збільшення попиту може статися і внаслідок зростання кількості населення в конкретній місцевості.

   Загальне  зменшення попиту внаслідок дії  таких зовнішніх факторів (детермінант  попиту), як зміна цін інших товарів, зменшення грошових доходів, скорочення загальної кількості споживачів на ринку, несприятливі їх очікування та настрої, на графіку зображене як зсув кривої попиту вліво – вниз із положення D₁ у положення D₂ (рис.3.4.). [3, с.147]

   Підвищення  попиту внаслідок зовнішніх факторів може спричинити зростання ціни і  величини попиту. Але за високого чи низького загального попиту його величина буде меншою за високих цін, ніж за низьких, тобто існуватиме внутрішня  обернено пропорційна залежність між ціною товару і величиною попиту (кількість товару). Цю закономірність обґрунтовує закон попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших детермінант зниження ціни на товар зумовлює збільшення обсягу попиту, а зростання ціни – його зменшення. Цей зв'язок є обернено пропорційним. На графіку (див.рис.2.1.) він зображений негативним нахилом кривої попиту. [2, с.333]

        Дія закону попиту розкривається через індивідуальний попит і загальний ринковий попит. Індивідуальний попит є залежністю величини попиту від ціни товару стосовно одного покупця. Ринковий попит – це сукупність попиту усіх споживачів (сума індивідуальних попитів)  за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників :

       - грошові доходи споживачів( пряма залежність між доходами і попитом) ;

       - кількість споживачів на ринку;

       - ціни на суміжні товари якщо зростає ціна на взаємозамінний товар, то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується. Якщо зростає ціна на товар-комплемент ( доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар , і на доповнюючий;

        Зв’язок між ціною і величиною  попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту.

     Величина  попиту змінюється обернено пропорційно до зміни ціни. Цінова еластичність попиту, або цінова еластичність, показує, настільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною її ціни.

      Еластичність  означає реакцію , або реагування.  Цінова еластичність – це відношення зміни величини попиту до процента зміни ціни. [1, с.243]

      Різні товари мають різну еластичність попиту. Попит на речі першої необхідності ( наприклад,  продукти харчування ) слабо реагує на зміну ціни, тоді як попит на подорож літаком чи на обіди в ресторані дуже чутливий. У зв’язку з цим їх поділяють на товари еластичного і нееластичного попиту.

      Якщо  зміна ціни на 1% спричиняє більшу ніж на 1% зміну величини попиту, то попит називають еластичним за ціною.

      Якщо  зміна ціни на 1%  спричиняє меншу  ніж на 1% зміну величини попиту, то попит нееластичний за ціною.

      Якщо  відсоток зміни величини  попиту дорівнює відсоткові зміни ціни, то попит – одинично-еластичний. [3, с.149]

      На  дві останні ситуації – абсолютного  й нееластичного попиту – закон  попиту не поширюється. Тобто йдеться  про товари, які мають винятково  важливе значення  для забезпечення життєдіяльності, ціна на які не обмежує попит. Його може обмежувати лише рівень доходу споживача.

      Слід  розрізняти поняття „зміна обсягу ( величини) попиту” і „зміни у  попиті”. Зміни обсягу попиту відбуваються через зміни ціни. Зміни в попиті , зумовлені неціновими чинниками .

   Умови, що впливають на обсяг пропозиції, називають детермінантами пропозиції. До них належать ціна конкретного товару (А), ціни інших (В,С, ...,Z) товарів, ціни на ресурси, технологія виробництва, податки на виробників, кількість продавців на ринку, очікування виробників. Вважаючи всі ці детермінанти фіксованими (крім ціни товару А), можна одержати функцію пропозиції від ціни товару А:                         

  (2.1.)

Де  - обсяг пропозиції товару А; - ціна товару А. [1, с.530]

   Закон пропозиції – внутрішній (суттєвий), стійкий, прямо пропорційний причинно-наслідковий зв`язок між ціною і обсягом пропозиції товару, згідно з яким зростання ціни на товар зумовлює збільшення обсягу його пропозиції, а зменшення ціни зменшує кількість товару, що пропонується на ринку.

   У взаємодії пропозиції і попиту формуються ринкові ціни на товари і послуги, які за різних обставин можуть по-різному  відхилятися від їх вартості . [2, с.245]

   Графічно  закон пропозиції зображують за допомогою  кривої пропозиції S залежно від ціни (рис.2.5), що виражає залежність між ціною товару і його кількістю, яку продавці прагнуть і можуть поставити на ринок за певної ціни.                          Ринкова пропозиція може бути сукупною та індивідуальною. Обсяг сукупної ринкової пропозиції за кожного значення ціни дорівнює сумі обсягів пропозиції окремих виробників (індивідуальних пропозицій) за певної ціни. Тому сукупна ринкова пропозиція певного товару безпосередньо залежить від ціни, зростаючи одночасно з нею.

   Згідно із законом пропозиції зростання ринкової ціни на товар збільшує обсяги його пропозиції на ринку. На графіку це відображається як рух уздовж кривої S (див.Рис.3.6). Тобто позитивний нахил кривої пропозиції S свідчить про прямо пропорційний зв`язок між ціною товару, запропонованого на ринку, і його кількістю. Під впливом зовнішніх факторів крива пропозиції S зсувається в бік, що відображено на Рис.2.6.

    На величину пропозиції товару впливають і зовнішні фактори (детермінанти):

• ціни на споріднені товари;
• ціни на використовувані ресурси для виробництва товару, тобто вартість виробництва;
• зміни в технології;
• податки на підприємництво;
• кількість фірм на ринку, що пропонують один і той самий вид продукції;
• очікування на майбутнє.

      Цінова  еластичність прпозиції – це кількісна характеристика чутливості пропозиції до зміни ринкової ціни товару.

   Оскільки  закон пропозиції виражає взаємозв`язок між зміною ціни і відповідною  зміною обсягу пропозиції товару, то можна  кількісно оцінити ступінь цього  взаємозв`язку за допомогою коефіцієнта цінової еластичності пропозиції, який засвідчує, на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції товару А внаслідок зміни його ціни на 1%. Розраховують його за формулою:

   

      (2.2.) 
 

Де  е_РА – коефіцієнт цінової еластичності пропозиції товару А; %ΔQ_SA – зміна (у відсотках) кількості пропозиції товару А; %ΔP_A – зміна (у відсотках) ціни товару А.

   Залежно від значення коефіцієнта цінової  еластичності пропозиція товару може бути еластична (е_РА>1), нееластична (е_РА<1), абсолютно еластична (е_РА= ) і абсолютно нееластична (е_РА=0). [1, с.553]

   За  абсолютно еластичної пропозиції (S₁) найменше зниження ціни зменшує обсяги пропозиції до нуля, а за абсолютно нееластичної пропозиції (S₂) обсяг пропозиції залишається незмінним за будь-якої ціни. (рис.2.7.).

     
 
 
 
 
 

   Еластичність  пропозиції буде тим вищою, чим менше  додаткових витрат потрібно для збільшення випуску продукції у зв'язку зі зростанням її ринкової ціни. Отже, вона залежить від того, наскільки збільшуються виробничі витрати за нарощування обсягів виробництва. [3, с.147]

        Отже можна зробити висновок, що ринковий механізм, реагуючи на попит через зміну цін, забезпечує відповідну реакцію виробництва й пропонування. Попит і пропонування - дві протилежні сили, які викликають зростання і падіння ціни. Вони однаковою мірою діють на ціну, якщо не береться до уваги фактор часу. Коли при аналізі він враховується, то ця умова порушується. У межах короткострокового періоду пріоритет отримує попит (тому що пропонування більш інерційне). Коли ж розглядається довгостроковий період, роль головної ціноутворюючої сили переходить до пропонування. Причому чим триваліший період часу, що аналізується, тим сильніший вплив пропонування на ціни порівняно з попитом. Причина полягає в тому, що саме виробництво визначає в кінцевому підсумку динаміку потреб, які вже потім виступають у вигляді попиту.

      Розгянувши  в даному розділі систему і склад механізму ринку, сутність попиту і пропозиції та фактори , що їх визначають перейдемо до наступного в якому ми ознайомимося з основними законами функціонування ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3 

3.1. Закон грошового обігу, закон вартості 

     Виконуючи функцію засобу обігу, гроші безперервно  переміщуються  від одного суб’єкта економіки до іншого. Такий рух  грошей прямо чи опосередковано слугує купівлі-продажу товарів і послуг, тобто реалізацію створеного суспільного продукту. Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту, називається грошовим обігом.