Кредитні операції комерційних банків

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 22:05, курсовая работа

Описание работы

Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.
Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Содержание

1. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
1.1 Класифікація і характеристика кредитних операцій
1.2 Форми кредиту
1.3. Кредитні операції
2. Етапи видачі кредиту
2.1. Підготовчий етап
2.2. Етап розгляду кредитного проекту та оцінки кредитоспроможності та фінансового стану позичальника
2.2.1 Експертиза кредитного проекту
2.2.2 Аналіз фінансового стану клієнта
2.2.3. Прогнозний аналіз грошових потоків клієнта
2.2.4. Підготовка схеми руху кредитних коштів
2.3. Оформлення кредитної документації.
2.3.1. Кредитний договір.
2.3.2. Договір застави.
2.3.3 Договір поруки або гарантії.
2.3.4. Договір страхування фінансових ризиків.
Висновок
3 Література

Работа содержит 1 файл

кредитны послуги комерцыйних банкыв.doc

— 170.00 Кб (Скачать)

 

Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний  їм інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком позичок (кредитів): Чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку. Позички класифікуються по різних ознаках. (Див. таблицю 1.3.)

 

Таблиця 1.3.

Розгорнута класифікація кредитів

Критерії класифікації

Види позичок

1. Джерела притягнення.

Внутрішні (у межах своєї країни)

Зовнішні (міжнародні)

2. Статус кредитора.

Офіційні

Неофіційні

Змішані

Міжнародних організацій

3. Форма надання.

Готівково-грошова

Рефінансування

Переоформлення:

-реструктуризація

-надання нового кредиту

4. Валюта притягнення.

У валюті країни кредитора

У валюті країни позичальника

У валюті третьої країни

У ЕКЮ і СДР

Мультивалютні

5. Форма притягнення (організація). 

Двосторонні

Багатосторонні:

-Сіндіцировані

-Консорціальні

-«дзеркальні»

6. Ступінь заможності повернення.

Незабезпечені (міжбанківські)

Забезпечені:

-Матеріально забезпечені  (заставою), у тому числі ломбардні й іпотечні

-Бланкові (забезпечені банківськими векселями)

7. Техніка надання (притягнення)

Одною сумою

Відкрита кредитна лінія

Stand-by

Контокорентні

Овердрафтні

8. Терміни користування.

На поточні потреби (формування оборотних активів)

9. Спрямованість вкладення коштів.

Короткострокові

Середньострокові

Довгострокові

10. Економічне призначення.

Пов'язані:

      Платіжні

      Під формування запасів товарно-матеріальних цінностей, включаючи сезонні.

      Під фінансування виробничих витрат

      Розрахункові(урахування векселів)

      Під фінансування інвестиційних витрат

      Споживчі

Проміжні

Незв'язані (без вказівки об'єкта кредитування в кредитній угоді)

11.Ступінь концентрації об'єкта кредитування.

Під одиничну потребу

Під сукупну потребу

Під укрупнену потребу

12. Вид процентної ставки.

З фінансованою ставкою

З плаваючою ставкою

Із змішаною ставкою

13. Форма погашення.

що погашаються одною сумою

що погашаються через рівні проміжки часу рівними частками

що погашаються нерівними частками

14. Юридична підпорядкованість кредитних операцій.

Що підкоряються законодавству країни - кредитора

Що підкоряються законодавству країни – позичальника

Що підкоряються законодавству третьої країни


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Етапи видачі кредиту

Процедура надання кредитів складається з трьох етапів.

2.1. Підготовчий  етап

На підготовчому  етапі  кредитний працівник  вивчає можливість  надання кредиту.

Кредитний працівник проводить  переговори з потенціальним позичальником (для юридичних осіб - з  керівниками або відповідальними працівниками) для отримання інформації щодо особливостей  його господарської  діяльності, ринків збуту продукції або послуг, оцінює рівень компетентності та порядності  керівництва позичальника, його наміри  щодо використання та повернення кредиту.

Під час переговорів кредитний працівник повинен визначити ціль кредитування, узгодити з позичальником вид кредиту та умови його надання ( суму, плату, термін, забезпечення),  окреслити можливі шляхи повернення кредиту та  виконання всіх  інших умов  кредитного договору.

Після переговорів для отримання більш повної картини  про діяльність потенційного позичальника кредитний працівник разом з представником служби безпеки банку  повинен його  відвідати  та перевірити відомості, отримані під час переговорів, впевнитися в наявності заставленого майна під час перевірки на місці  із складанням відповідного акту,  підписаного обома сторонами (якщо воно пропонується в забезпечення кредиту).

Якщо позичальник вже кредитувався у філії банку, кредитний працівник повинен ознайомитись з попередніми кредитними справами для вивчення  кредитної історії, тобто своєчасності та повноти виконання позичальником його попередніх зобов’язань  перед банком.

В разі  доцільності продовження роботи з потенційним позичальником кредитний працівник консультує його щодо формування  необхідного пакету документів для розгляду кредитного проекту та забезпечує  перевірку наданих  документів в разі  отримання їх від позичальника .

Перелік документів,  які повинен  отримати від позичальника  кредитний працівник:

- звернення  позичальника до відділення банку за кредитом;    

- заявка на одержання кредиту (додаток №1) ;

- клопотання власника господарського товариства на одержання кредиту ( додаток №2) ;

- копії нотаріально завірених юридичних документів щодо створення підприємства і предмету його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію), щодо повноважень підприємства виступати гарантом, поручителем, отримувати кредити, виписку із установчих документів щодо повноважень керівника підприємства на підписання угод і на розпорядження майном підприємства;

- копія правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності на майно, яке пропонується в заставу;

-  витяги із статутних документів  поручителів або гарантів, що підтверджують право відповідних осіб укладати договори забезпечення в межах, які відповідають сумі поруки або гарантії, якщо в забезпечення кредиту  пропонується  порука або гарантія;

-  бізнес - план;

- техніко-економічний розрахунок окупності витрат, які кредитуються  (додаток №3 ) ;

- план техніко-економічного обгрунтування (розрахунку) кредитної пропозиції  (додаток № 4 ) ;

- баланси за попередні роки та квартали поточного року, а також на останню звітну дату з необхідними розшифровками дебіторської і кредиторської  заборгованості, звіт про фінансові результати діяльності підприємства ( при можливості - копії висновків аудиторських фірм, що здійснювали перевірку діяльності позичальника );

- баланси поручителів або гарантів на останню звітну дату, інформацію щодо фінансового стану  та боргів перед бюджетом, якщо в забезпечення кредиту пропонується застава або гарантія;

- дані про грошові потоки позичальника (додаток №5) для доповнення аналізу фінансового стану клієнта та визначення джерел погашення кредиту;

- копії контрактів і договорів, які складають основу кредитного проекту: 

   підтверджують цільове використання кредиту;

   свідчать про узгодження термінів надходження та розміру виручки  від реалізації (послуг, продукції тощо) з термінами повернення та розміром кредиту та відсотків;

- висновок (акт) організації, що здійснила незалежну експертну оцінку  щодо реальної вартості нерухомості та/або транспортних засобів, які передаються в заставу. Майно повинно бути оцінене незалежними експертами,  які мають відповідні  ліцензії (або використовуються дані БТІ і нотаріальних органів щодо вартості майна).

В разі відсутності цього документу  експертизу  майна  може  здійснювати  банк .

Для розгляду можливості надання довгострокових кредитів додатково до переліку документів, визначених вище, кредитний працівник  отримує від позичальника:

                  проектно-кошторисну документацію, розглянуту і затверджену в установленому порядку;

                  контракт на будівництво;

                  документи на право землекористування;

                    позитивне рішення екологічної експертизи;

                    план технічного переозброєння виробництва;

                    проект технічного переозброєння діючого підприємства;

                  інші нормативні акти, які підтверджують додержання законодавства по будівництву і відповідних рішень центральних і місцевих органів влади.

Якщо за кредитом звернулось підприємство, майно якого знаходиться у загальнодержавній або комунальній власності  та  щодо якого  прийнято рішення про приватизацію, необхідно враховувати наступне.

З моменту прийняття такого рішення  підприємство не має право отримувати кредит в сумі, що перевищує середньорічний розмір отриманих  ним кредитів за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, без письмового дозволу на це відповідного державного органу приватизації.

Для розгляду  можливості надання кредиту  в такому випадку на додаток до документів, вказаних попередньо:

- від позичальника, майно якого знаходиться у загальнодержавній власності, необхідно отримати лист  від регіонального відділення Фонду державного майна (або безпосередньо Фонду державного майна ) з дозволом  на одержання кредиту;

    - від позичальника, майно якого знаходиться у комунальній власності, необхідно отримати лист  від органу місцевої виконавчої влади (або місцевого самоврядування) з дозволом  на одержання кредиту.

Надання кредитів в іноземній валюті здійснюється з врахуванням діючих законодавчих та нормативних актів з питань валютного регулювання .

На підставі наданих документів заповнюються дані таблиць,  які передбачені у додатку № 6.

 

2.2. Етап розгляду кредитного проекту та оцінки кредитоспроможності та фінансового стану позичальника

 

На цьому етапі працівники  філії банку здійснюють всебічне вивчення суб’єкта та об’єкта кредитування  та оцінку ризиків по позиці на підставі таких джерел інформації:

- офіційно наданих позичальником  в банк документів;

- матеріалів щодо клієнта, отриманих із архівів банку (при наявності “кредитної історії” клієнта);

- відомостей, які можуть бути отримані від служби безпеки банку, від контрагентів потенційного позичальника, податкових адміністрацій, інших банків та інших джерел згідно “Інструкції про порядок збору, аналізу  та використання оперативної економічної інформації”, затвердженої Правлінням банку 10.03.99 № 86 к) ;

- різних статистичних відомостей із загальних  збірників, довідників, відомості з преси.

Кредитний працівник здійснює:

   експертизу кредитного проекту;

   аналіз фінансового стану клієнта;

   прогнозний аналіз грошового потоку клієнта.;

   підготовку схеми руху кредитних коштів.

 

2.2.1 Експертиза кредитного проекту

 

проводиться  з метою визначення його окупності   та можливості своєчасного погашення   кредиту разом з відсотками в результаті отримання економічного ефекту від впровадження (здійснення) проекту в терміни, які відповідають термінам кредитування.

На цьому етапі здійснюється детальний аналіз кредитних заявок, тобто:

- визначається ціль кредитування (на нове виробництво або на існуюче, на покриття обігових або основних засобів) та строк відволікання ресурсів;

- перевіряється коректність розрахунку суми кредиту шляхом аналізу техніко-економічного обгрунтування разом з відповідними  документами;

- перевіряється обгрунтованість термінів погашення кредиту (більш детальний аналіз здійснюється при прогнозному розрахунку грошових потоків клієнта ;

- детально аналізуються доходи, що передбачаються від кредитної угоди, та витрати, пов’язані з кредитним проектом, відповідність рівня процентної  ставки  за кредитом  рівню ризику, який несе банк (витрати по залученню ресурсів, формуванню страхового резерву, страхуванню ризику неповернення кредиту).

Для розгляду  довгострокових проектів  обов’язкове здійснення банком  техніко-економічної експертизи. 

 

2.2.2 Аналіз фінансового стану клієнта

 

(на підставі “Методики оцінки фінансового стану  та визначення класу позичальника”) проводиться з метою оцінки його платоспроможності. Слід звернути увагу, що оцінка кредитного проекту здійснюється не тільки з урахуванням наявного фінансового стану замовника, а з прогнозуванням майбутніх змін, керуючись принципом “середніх” очікувань.  Тобто  обраховується “оптимістичний ”  прогноз, коли  обставини складаються в найкращому варіанті, та  “найгірший” прогноз  і  приймається  середнє  значення.

При наданні кредиту під поруку або гарантію необхідно здійснювати також аналіз фінансового стану  поручителя або гаранта.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану потенційного позичальника  є   його бухгалтерські звіти.

В результаті розгляду звітів визначаються кількісні   параметри, що характеризують господарчу діяльність позичальника:

- ліквідність ;

- економічну та фінансову стабільність;

- прибутковість (рентабельність);

Информация о работе Кредитні операції комерційних банків