Контрольна робота по "Экономике"

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

Миколаївський Національний Університет ім. В.О.Сухомлинського  

 

 

                                                                                 Факультет економіки

                                                                                 Кафедра економіки і менеджменту

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни “Міжнародні економічні відносини”

Варіант № 10

 

 

 

 

                                                                                              Виконала

                                                                                              студентка  групи

                                                                                              Шванова І. В.

                                                                                              Перевірив

                                                                                              Викладач: к.т.н., доцент                                                                                     Іванова А.В.

 

 

 

 

 

Миколаїв-2012 

 Міжнародний поділ праці (МПП), показники його розвитку

 

В основі об'єднання  національних господарств в єдине  всесвітнє господарство лежить міжнародний  розподіл праці (МПП), що є спеціалізацією окремих країн на виробництві певних видів продукції, якою країни обмінюються між собою.

Міжнародний розподіл праці — об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного,торгового  і іншої співпраці між всіма країнами світу незалежно від їх економічної розвинутоcns і характеру суспільного устрою. Суть МПП полягає взниженні витрат виробництва і максимальному задоволенні потреб споживачів.

Саме МПП  є найважливішою матеріальною передумовою  наладки плідної економічної взаємодії держав в масштабах всієї планети. МПП — цементуюча основа світового господарства, що дозволяє йому прогресувати в своєму розвитку, створювати передумови для більш повного прояву загальних (універсальних) економічних законів, який дає підставу говорити про існування світового господарства.

Єство міжнародного, рівно як і суспільного в цілому, розподіли праці виявляється  в динамічній єдності двох процесів виробництва — його розчленовування  і об'єднання. Єдиний виробничий процес не може не розчленовуватися на відносно самостійні, відособлені один від одного фази, не концентруватися по окремих стадіях виробництва на певній території, в окремих країнах. Разом з тим це одночасно і об'єднання виробництв і територіально-виробничих комплексів, що відокремилися, встановлення взаємодії між країнами, що беруть участь в системі МПП. У відособленні (і спеціалізації) різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповненні і взаємодії - основний зміст розподілу праці. Інакше кажучи, розподіл праці є одночасно спосіб з'єднання праці. Необхідність підвищення продуктивності праці, що обумовлює економічний і соціальний прогрес, — рушійна сила в розвитку розподілу праці, у тому числі і міжнародного. МПП здійснюється в цілях підвищення ефективності виробництва, служить засобом економії витрат суспільної праці, виступає засобом раціоналізації суспільних продуктивних сил.

 Міжнародний розподіл праці можна визначити як важливий ступінь розвитку суспільного територіального розподілу праці між країнами, яке спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих або інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП грає зростаючу роль в здійсненні процесів розширеного виробництва в країнах світу, забезпечує взаємозв'язок цих процесів, формує відповідні міжнародні пропорції. МПП, як і розподіл праці взагалі, не існує без обміну, який займає особливе місце в інтернаціоналізації суспільного виробництва.

 Основним спонукальним мотивом МПП для всіх країн світу, незалежно від їх соціальних і економічних відмінностей, є їх прагнення до отримання економічних вигод від участі в МПП. Оскільки в будь-яких соціально-економічних умовах вартість утворюється з витрат засобів виробництва, оплати необхідної праці і додаткової вартості, то всі товари, що поступають на ринок, незалежно від їх походження беруть участь у формуванні інтернаціональної вартості, світових цін. Товари обмінюються в пропорціях, що підкоряються законам світового ринку, у тому числі і закону вартості.

Реалізація  переваг МПП в ході міжнародного обміну товарами і послугами забезпечує будь-якій країні за сприятливих умов отримання різниці між інтернаціональною  і національною вартістю товарів  і послуг, що експортуються, а також економію внутрішніх витрат шляхом відмови від національного виробництва товарів і послуг за рахунок більш дешевого імпорту. До числа загальнолюдських спонукальних мотивів до участі в МПП, використовуванню його можливостей відноситься необхідність рішення глобальних проблем людства сумісними зусиллями всіх країн світу. Діапазон таких проблем дуже великий: від охорони навколишнього середовища і рішення продовольчої проблеми в планетарному масштабі до освоєння космосу.

 Зовнішньоекономічна сфера світового господарства володіє у наш час складною структурою. Вона включає міжнародну торгівлю, міжнародну спеціалізацію і кооперацію виробництва, науково-технічну співпрацю (НТС), сумісне будівництво підприємств і їх подальшу експлуатацію на міжнародних умовах, міжнародні господарські організації, різного роду послуги і багато чого іншого. Всесвітніми продуктивні сили роблять міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва, що виявляється в планетарному масштабі. Під впливом спеціалізації і кооперації народжується «додаткова сила», яка є як би дармовою і діє одночасно з матеріально-речовинними і особовими чинниками суспільного виробництва. Результати діяльності кожної ланки виробничої системи, що утворюється, активно використовуються постійно зростаючим числом учасників кооперації, що приводить кінець кінцем до посилення цілісності цієї системи. МПП — це той «інтегратор», який утворив з окремих елементів всесвітню економічну систему — світове господарство. Будучи функцією розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, МПП створило об'єктивні умови для взаємозв'язку і взаємозалежності відтворювальних процесів всіх країн, що росте, розширило межі інтернаціоналізації дозагальносвітових.

 При розгляді світового господарства як системи слід враховувати також породжувану МПП взаємовигідність економічного спілкування між різними країнами, є рушійною силою цієї системи. Спільність економічних відносин,що додає їм всесвітній характер і всесвітній масштаб, полягає в збігу об'єктивних потреб у взаємному економічному спілкуванні і глибинних економічних інтересів всіх країн. Збіг жодною мірою не означає їх однорідності, рівно як і єдиної політико-економічної природи відносин, з яких виявляються ці інтереси.

 Знамення часу — інтеграція, причому інтеграція загальна, а не тільки міжнародна. Відбувається інтеграція капіталів, виробництв, праці.

Інтеграція  економічного життя в світі йде  по багатьох напрямах, що все більш  множаться. Це:

 1) інтернаціоналізація продуктивних сил шляхом повсюдного розповсюдження технологічного способу виробництва: через обмін засобами виробництва і технологічними знаннями, а також у формі міжнародної спеціалізації і кооперації, що зв'язує господарські одиниці в цілісні виробничо-споживацькі системи; шляхом виробничої співпраці, міжнародного переміщення виробничих ресурсів; через формування глобальної матеріальної,інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, що забезпечує здійснення міжнародного обміну.

 2) прояв інтернаціоналізації через МПП.

 3) зростання масштабів і якісна зміна характеру традиційної міжнародної торгівлі упредметненими товарами, через що вона надає нині невимірно більшу дію на інтернаціоналізацію економічного життя, ніж в 20—30-е роки поточного сторіччя.

 4) міжнародне переміщення фінансових і виробничих ресурсів, забезпечуюче переплетення і взаємозалежність економічної діяльності в різних країнах. Таке переміщення відбувається у формі міжнародного кредиту або зарубіжних інвестицій.

 5) все більш важливим напрямом міжнародної співпраці стає сфера послуг, яка розвивається швидше, ніж сфера матеріального виробництва.

 6) швидко росте міжнародний обмін науково-технічними знаннями. Фронт світової науки і техніки стрімко розширяється. В поєднанні з їх швидким розвитком це призводить до того, що нині жодна країна поодинці не в змозі вирішувати всі питання НТП і тим більше бути лідером на всіх напрямах розвитку науки і техніки.

 7) все більше зростають масштаби міжнародної міграції робочої сили, до якої починають підключатися в якості імпортерів Україна й інші держави СНД.

 8) одночасно з інтернаціоналізацією виробництва і споживання, що діє, на природне середовище росте потреба в міжнародній співпраці, направленій на рішення глобальних проблем сучасності (охорона природного середовища, освоєння Світового океану, космосу, допомога голодуючому населенню країн і ін., що розвиваються).

Таким чином, сучасний світ рухається до нової, синтезованої моделі розвитку. її характеризують не тільки якісне відновлення технологічної  бази виробництва, широке впровадження ресурсів і енергозберігаючих технологій, а й принципово важливі зрушення в структурі, змісті та характері процесів виробництва і споживання

Досягнутий рівень МПП  уже практично не залишив країни, господарське життя якої було б ізольованим  від зовнішнього світу, а економічні процеси замкнулися в межах національної держави. Зовнішня торгівля з відносно ізольованого сектора економіки, яка компенсує брак певних видів ресурсів і товарів, перетворилася в загальний елемент господарського життя. Вона нерідко впливає на всі основні процеси, включаючи довгострокове економічне зростання та короткострокову динаміку виробництва, прискорення технічного розвитку, підвищення економічної ефективності.

Поглиблення МПП саме по собі приводить до того, що кругообіг  значної частини національних капіталів  у товарній і грошовій формах здійснюється на міжнародній основі, що спричиняє переплетения кругообігу національних капіталів у цілому. МПП, міжнародне виробництво створюють реальні передумови для розвитку інтеграції.

 

 

 

Міжнародний рух капіталу

 

Капітал (за «Економікс» Макконнелла і Брю) – це:

– створені ресурси, які використовуються для виробництва товарів і                                         послуг;

– товари, які безпосередньо не споживаються людьми;

– інвестиційні товари, засоби виробництва.

У закритій економічній системі джерелом капіталу є виключно внутрішні заощадження. За умови підключення національної економіки до системи світогосподарських зв’язків іноземні капітали, одночасно з внутрішніми, виступають легітимною складовою національного інвестиційного середовища. Специфіка міжнародного руху капіталу полягає в тому, що передача права власності на інвестиційний товар чи надання економічних послуг відбувається між резидентами різних країн.

Міжнародний рух  капіталу для сучасного світового  господарства є найважливішою формою міжнародних економічних відносин. Суб’єкти світового господарства сьогодні тісно пов’язані між собою не тільки опосередковано – через обмін товарами, але й прямо – через капітал.

Темпи зростання  експорту капіталу випереджають темпи зростання ВВП та товарного експорту. За чверть століття (з середини 60-х років) закордонні капіталовкладення зросли в 4 рази, на початку 80-х років їх сума оцінювалась на рівні 450 млрд. дол. США. А на сьогоднішній день – близько 3 трлн. дол. США.

Міжнародний рух капіталу означає переміщення його за кордон з метою одержання підприємницького прибутку чи відсотків на капітал.

На відміну  від міжнародної торгівлі, коли за кордон переноситься акт реалізації прибутку, що вже міститься в товарі, який експортується, міжнародний рух капіталу означає переміщення за кордон процесу створення прибутку.

Міжнародний рух  капіталів як з принципово-структурної, так і з функціонально-економічної  точки зору є складною системою зв’язків.

Залежно від  об’єктів здійснення іноземні капітали структуруються на:

– державні;

– приватні;

– мішані;

– кошти міжнародних організацій.

Державне капіталовкладення (його ще називають офіційне) об’єднує угоди щодо виконання певного  проекту на державному рівні, офіційну допомогу у розвитку, а також гарантовані експортні кредити.

Серед міжнародних  організацій, які займаються питаннями  співробітництва у валютно-фінансовій галузі, найбільш авторитетними є :

– Міжнародний валютний фонд (МВФ);

– Світовий банк;

– Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

– Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

За мотивами та завданнями зарубіжні капітали поділяються  на:

– позичкові;

– підприємницькі.

Позики в  грошовій та товарній формі надаються  кредиторами однієї країни позичальнику з іншої на умовах обумовленості терміну повернення ресурсів, а також сплати процентів.

Іноземні позики класифікуються наступним чином:

1) за призначенням:

– комерційні – пов’язані із зовнішньою торгівлею товарами та послугами;

– фінансові – призначені для закупівлі цінних паперів;

– проміжні – надані для обслуговування мішаних форм;

2) за видами :

– товарні – надані експортерами покупцям:

– валютні – кредити, які видаються банками в грошовій формі;

3) за валютою  позики:

– у валюті позичальника;

– у валюті кредитора;

– у валюті третьої країни;

– у міжнародних розрахункових валютних одиницях;

4) за терміном  надання :

– надкороткострокові (до 3-ох місяців);

– короткострокові (до 1 року);

– середньострокові (до 5 років);

– довгострокові (більше 5 років);