Комерційні банки: їх сутність, функції

Активність банківських інвестиційних операцій залежить від розвинутості вторинного фондового ринку. Тому з прискоренням процесу приватизації слід очікувати пожвавлення банківської діяльності на ринку цінних паперів. Що ж стосується вкладення капіталу у власність інших акціонерних товариств (в основному підприємств виробничої сфери), то вони становлять лише 5% від портфеля цінних паперів комерційних банків і приносять їм дуже незначні доходи, тому мають лише досвідний характер. Успіх банківського бізнесу визначається його фінансовими результатами, які залежать від співвідношення доходів і витрат. За майже десятирічний період прибутки комерційних банків були різнорівневими. У період "дешевих грошей" вони були помірними, в період гіперінфляції - надмірними, в останні 2 роки - виявили тенденцію до зменшення, а для деяких банків комерційна діяльність стала збитковою.
Фінансові результати діяльності комерційних банків можна оцінити різними показниками, але найбільш зручним і об'єктивним, на нашу думку, є показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку до акціонерного капіталу (ROE). Хоча в період 1994-1997рр. абсолютний розмір чистого прибутку зріс на 176%, показник ROE знизився майже у 9 разів. У 1998 р. відбулося різке падіння чистого прибутку (у 2,48 разу), a ROE знизився у 2,76 разу. У 1999 p. ROE склався на рівні 0,21, тоді як у 1995р. він становив 2,1. Рекордним цей показник був у 1994р. (7,26), коли в Україні ще мала місце гіперінфляція. Причиною такої ситуації є неадекватна зміна чистого прибутку і сплаченого статутного фонду. Якщо чистий прибуток з 1995 р. (останнього року високої інфляції) майже не зростав, то статутний капітал весь час збільшувався.
Гострими проблемами розвитку комерційних банків України є недостатність у багатьох із них капіталу і неякісна структура активів. Це призводить до того, що майже третина всіх банків є проблемною, з яких кожний третій переведений НБУ на режим фінансового оздоровлення. Половина з проблемних банків перебуває у стадії ліквідації. За вісім років (1992-1999) було ліквідовано 69 банків, а більше всього (16) - у 1998 p., коли в Україні відбулася фінансова криза. Унаслідок її знизились миттєва та загальна ліквідність і платоспроможність значної кількості банків, значно погіршився фінансовий стан найбільших банків, активи яких становлять більше половини активів усіх комерційних банків України.
 

Для оздоровлення банківської системи необхідно вжити рішучих заходів, особливо стосовно проблемних банків, їх необхідно якомога швидше реорганізувати шляхом об'єднання, ліквідації. Серед проблемних переважна кількість малих банків, їх активи невеликі. На 1 січня 2000 р. вони становили лише 3,7% від загальної суми активів банківської системи, але негативні наслідки функціонування - значні, оскільки мультиплікуються відповідно щільності економічних зв'язків з іншими суб'єктами господарювання.

Висновки

На сьогоднішній день, в умовах перехідної екоміки та розвитку товарного і становлення фінансового ринку, різко змінюється структура банківської системи. З'являються нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти, удосконалюються методи та принципи обслуговування клієнтів. Відбувається пошук оптимальних форм устрою кредитної системи, ефективно працюючого механізму на ринку капіталів, нових методів обслуговування комерційних структур. Створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури - одна з найважливіших задач економічних реформ в Україні. Завдання ускладнюється тим, що крім економічних труднощів додаються соціальні: постійно змінюється законодавча база; більшость банкірів прагне одержати відразу прибуток і, як наслідок,  розвивається лише один вид діяльності, що веде до банкрутства окремих банків і кризи банківської системи в цілому. Враховуюяи те, що прибуткові та стабільні клієнти стали рідкістю, посилилась конкурентна боротьба за клієнта. Внаслідок цього, для залучення клієнтів банки почали знижувати кредитні і підвищувати депозитні ставки. Таким чином, прибуток банку стає чутливим до змін ринкової ставки, що свідчить про підвищення процентного ризику. Середовище, в якому працюють українські банки, є дуже ризиковим.

Банкам для того, щоб вижити в даних умовах, необхідно досконало володіти інформацією про стан своїх справ, мати детальну інформацію про свою діяльність, володіти та застосовувати методи оперативного реагування на зміни зовнішніх факторів. Необхідно, шляхом вдумливого вивчення закордонної практики, відновити втрачені раціональні принципи функціонування банківських установ, які існують в цивілізованому світі і опираються на багатовіковий досвід ринкових фінансових структур.

Список використаної літератури:

1.      Законодавство України про банки і банківську діяльність. – К.: Істина, 2006.

2.      Гроші та кредит: Підручник/ Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. та ін. За заг. ред. М.І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2001.

3.      Гроші  та кредит:  теорія  і практика:  Навч.  посібник.  —  К.: Центр  учбової  літератури,

2010.

4.      Національний банк і грошово-кредитна політика.: Підручник / За ред.

А.М.Мороза, М.Ф.Пуховкіної. К.: КНЕУ, 1999

5.      Савлук М.І., Мороз А.М., Коряк А.М. Вступ до банківської справи, Українська фінансово-банківська школа, К. “Лібра”, 1998.

6.      Усоскін В.М., Сучасний комерційний банк, М.,  "Вазар-Ферро", 1994.

7.      Національний банк і грошово-кредитна політика.: Підручник / За ред. А.М.Мороза, М.Ф.Пуховкіної. К.: КНЕУ, 1999.

8.      Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз., М.І.Савлук, М.Ф.Пуковкіна та ін.; за ред. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2000.

9.      Безпека банківської діяльності: Навч. посібник./ Зубок М. І. — К.: КНЕУ, 2002

10. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2003

11. Кочетков В. М.Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку:Монографія.—К.: КНЕУ, 2002

28