Клірингові операції на фондовому ринку

      Відповідно  схема істотно спрощується: замість  чотирьох операцій на суму 1250 гривень  тепер виконується тільки дві операції на суму всього 200 гривень. Як бачимо, скорочується трудомісткість роботи по перерахуванню коштів, скорочується час на всі розрахунки і значно менша сума грошей знаходиться в розрахунках. При цьому кожний з учасників залишається "при своїх": кошти особи "А" зменшуються на 50 гривень, кошти особи "Б" зменшуються на 100 гривень, а кошти особи "В" збільшуються на 150 гривень. Відповідно, баланс додержаний, взаємна заборгованість погашена. 
 

      2.2 Типи сучасних клірингових систем 

      Відразу варто зазначити, що єдиного рецепта побудови "ідеальної розрахунково-клірингової системи" не існує. Кожна країна вибудовувала систему клірингу виходячи з історичного розвитку власних біржових інститутів, рівня довіри між учасниками ринку, принципів торгів і розрахунків.

      Для того щоб обговорювати розбіжності  між кліринговими системами потрібно чітко уявляти собі механізм клірингових  розрахунків від моменту укладення  угоди на біржі до надходження  цінних паперів і коштів на рахунки  контрагентів. У загальному випадку, існує дві принципові системи клірингових взаємин: коли клірингова компанія не є центральною стороною по угоді і коли вона є такою (рис. 1).

      Рис.1 Принципова схема роботи клірингової компанії,  
яка є центральною стороною по угоді 

      У першій схемі клірингова організація  сама не є безпосереднім учасником  угоди, хоча при цьому гарантує її виконання. Ризик невиконання зобов'язань  у рамках процедури клірингу усувається за рахунок реалізації принципу Постачання Проти Платежу (Delіvery Versus Payment). Після того як Компанія А укладає угоду з Компанією В (наприклад продає Компанії В цінні папери), з біржі направляється інформація про угоду в клірингову компанію, що у свою чергу (провівши залік і розрахувавши нетто позицію) відправляє доручення в Депозитарій (для завершення розрахунків по цінних паперах) і в Центральний Банк чи в будь-яку іншу дублюючу платіжну систему (для завершення грошових розрахунків).

      Таким чином, при здійсненні клірингу на основі DVP клірингова компанія бере на себе ризики розрахунку вимог і зобов'язань і виконання угод (постачання паперів і грошей). Відзначимо, що механізми управління ризиками при використанні принципу DVP можуть бути різними. Зокрема, може застосовуватися правило повного або часткового депонування коштів і паперів, чи, наприклад, розвинута система кредитування коштами і паперами, забезпечена пулом банків.

      Також використовується принцип солідарної відповідальності учасників ринку (створення гарантійного фонду), різні види страхування, система лімітів тощо.

      Оскільки  провідні світові ринки стають усе  більш ліквідними, і кількість  біржових угод постійно зростає, провідні біржі світу стикнулися з необхідністю створення нового підходу до клірингу. Основною вимогою до нової системи здійснення клірингу є підвищена гнучкість і зручність у використанні порівняно з першою схемою. Відзначимо, що описана вище схема клірингу, у більшості випадків припускає двосторонній залік вимог і зобов'язань учасників, що при великій кількості угод різко ускладнює роботу торгово-розрахункового комплексу і збільшує документообіг. Так у процесі еволюції клірингових систем з'явилася друга схема клірингу, що принципово відрізняється. Це припускає багатосторонній залік (неттинг) зобов'язань по угодах і, у більшості випадків, передбачає участь клірингової організації як центральну сторону по угоді (принцип CCP). Останнім часом CCP одержує усе більше поширення на провідних закордонних торгівельних майданчиках. 
Основна відмінність другої схеми клірингу від першої полягає в тому, що клірингова компанія в даному випадку стає контрагентом по угоді. Фактично, вона стає продавцем для покупця цінного паперу і покупцем для його продавця. При цьому клірингова компанія бере на себе кредитний ризик, що виникає при здійсненні угоди: у випадку відмови чи неможливості завершення угоди однієї зі сторін, клірингова компанія буде зобов'язана завершити цю угоду (продавши цінні папери покупцю або виплативши їхню вартість продавцю).

      Таке  серйозне залучення клірингової організації в операції на ринку багаторазово збільшує рівень ризику, якому піддається клірингова компанія, але це так само знижує ризики, яким піддаються учасники торгів. Відзначимо, що управління ризиками при розрахунках між центральною стороною й учасником ринку здійснюється на принципі DVP, а конкретний механізм, що гарантує виконання зобов'язань кліринговим центром, включає розвинуту систему кредитування (грошима і паперами), страхування, гарантійні фонди, ліміти тощо. Підкреслимо, що використання принципу DVP кліринговим організаціям рекомендовано Банком міжнародних розрахунків. 

      З технічного боку можна виділити дві  принципово різні схеми клірингу на основі CCP – "відкрита пропозиція" і "новація".

      Відкрита  пропозиція. Особливість методу відкритої пропозиції полягає в тому, що при укладенні угоди договір між контрагентами по угоді не підписується.

      Фактично, при збігу цін зустрічних заявок автоматично формуються два контракти: на купівлю активу між кліринговою  палатою і брокером і аналогічний контракт на продаж активу з іншим брокером. У результаті брокерська організація – кліринговий член не піддається кредитному ризику. Метод відкритої пропозиції особливо ефективний у випадку анонімних торгів, при яких використовують принцип безупинного зустрічного аукціону.

      Новація. Другий метод проведення клірингу за принципом CCP припускає укладення контракту на купівлю/продаж активу між контрагентами-брокерськими компаніями, з наступною перереєстрацією (новацією) виникаючих прав і зобов'язань на клірингову палату. При такому методі проведення клірингу і розрахунків учасники ринку несуть кредитні ризики до моменту реєстрації контрактів у кліринговій компанії, тобто до моменту здійснення новації. Метод новації більш пристосований для ринку низьколіквідних активів, а також для ринку, на якому знаходяться в обігу інструменти з відстроченим терміном виконання зобов'язань (наприклад, термінові контракти – ф’ючерси й опціони, для яких кредитний ризик є відкладеним у часі). Крім того, метод новації може бути використаний для ринку великих разових угод (наприклад, для великих облігаційних пакетів), що припускає договірний неанонімний характер здійснення операцій. 
Однак слід зазначити, що схема клірингу на основі CCP, незважаючи на свою популярність, застосовується переважно до "блакитних фішок" ринку, торги за якими мають регулярний характер, а обсяги цих торгів дозволяють ефективно застосовувати принципи CCP. До інших паперів застосуються принцип DVP. 

      2.3 Світовий досвід клірингу  

      Найбільший  інтерес являє собою досвід застосування клірингових систем у країнах з найбільш розвинутою біржовою торгівлею, таких як: Велика Британія, США і Німеччина. У цих країнах у процесі клірингу успішно реалізований принцип CCP. Зведені дані по процесі здійснення клірингу в цих трьох країнах подано в таблиці. 

      Таблиця 1. 

Порівняльні характеристики провідних  світових клірингових  організацій 

      Особливість організації клірингової діяльності у Великій Британії полягає в  існуванні єдиного основного  партнера (єдиного CCP) для усіх провідних бірж країни – LCH (London Clearіng House). В даний час LCH обслуговує такі біржові інститути: Euronext. LІFFE, Міжнародну нафтову біржу, Лондонську біржу металів, Лондонську фондову біржу й Електронну європейську біржу (vіrt-x).

      - Клірингова діяльність на організованому  ринку побудована на дотриманні  принципу CCP і регулюється національним  Законом 2000 року про фінансові послуги і ринки.

      - Система клірингу відрізняється  досить високою гнучкістю і  передбачає два способи реалізації  принципу CCP – новацію і відкриту пропозицію, що забезпечує ефективну роботу LCH на всіх сегментах організованого фінансового ринку. Термін виконання угоди складає 3 дні. 

      - З метою розподілу ризиків,  пов'язаних з розрахунково-кліринговим  обслуговуванням операцій, учасників  ринку обслуговують дві незалежні  одна від одної організації:  LCH, що виступає центральною стороною по угоді і мінімізує кредитні ризики і ризики ліквідності, а також система CREST, що забезпечує розрахунки по цінних паперах, депозитарне обслуговування і мінімізує операційні ризики. При цьому LCH і CREST не афільовані між собою.

      - Особливістю клірингової системи  Великої Британії є її мультивалютність. Незважаючи на те, що завершення грошових розрахунків, номінованих у фунтах стерлінгів і Євро, проходять через Центральний Банк Великої Британії (Bank of England). Розрахунки в доларах проводяться через 12 найбільших англійських банків, що також можуть проводити розрахунки й у фунтах стерлінгів.

      - Акціонерами LCH є учасники ринку,  а також Лондонська фондова  біржа (LSE).

      У США основний обсяг клірингової  діяльності здійснює Національна клірингова корпорація по цінних паперах NSCC (the Natіonal Securіtіes Clearіng Corporatіon). Вона проводить кліринг по угодах, що укладаються на усіх фондових майданчиках США.

      - Клірингова діяльність на організованому  ринку побудована на дотриманні  принципу CCP і регулюється національним  законодавством; зокрема, Законом про цінні папери (від 1933 року).

      - Американська система клірингу  припускає тільки один спосіб  перереєстрації прав по угоді  – новацію, при цьому термін  виконання угоди складає 3 дні.

      - Функції проведення розрахунків  по цінних паперах несе центральний депозитарій США – DTC, а завершення грошових розрахунків виробляється через рахунки у Федеральній Резервній системі США. Корінною відмінністю американської системи проведення клірингу від досвіду Великої Британії є об'єднання NSCC і DTC у єдиний холдинг – Депозитарний траст і клірингова корпорація (the Deposіtary Trust &Clearіng Corporatіon – DTCC).

      - Акціонерами DTCC є учасники ринку,  а також Нью-Йоркська фондова  біржа (NYSE).

      Німецька  система клірингу фактично цілком централізована і замкнута на єдиний кліринговий центр - Eurex Clearіng AG (EC). EC виконує функції як центральна особа по угоді для двох основних біржових інститутів Німеччини: Німецько-Швейцарської біржі ф’ючерсів і опціонів (Eurex) і Франкфуртської фондової біржі (Deutsche Borse AG).

      - Клірингова діяльність не регулюється  спеціальним законодавством, а здійснюється  в рамках законодавства загального  характеру (Цивільним Кодексом, законами "Про банківську діяльність" і "Про торгівлю цінними  паперами"), а також біржових  і внутрішніх регламентів.

      - По всіх угодах, у яких EC виступає  в ролі центрального контрагента,  передбачений лише один метод  обробки угод – відкрита пропозиція. 
За рахунок цього термін розрахунків по угоді скоротився з 3 (при новації угоди) до 2 днів.

      - По угодах з менш ліквідними активами Eurex Clearіng працює за принципом DVP.

      - Депозитарною діяльністю в Німеччині  займаються дві транснаціональні  групи – Clearstream Іntl і Euroclea . До речі, Clearstream Іntl і Euroclear паралельно зі своєю депозитарною діяльністю здійснюють кліринг по європейських боргових інструментах. У рамках своєї клірингової діяльності дані організації реалізують принцип DVP. Таким чином, вони фактично не беруть на себе кредитний ризик, а операційний ризик мінімальний, тому що цінні папери, по яких йде кліринг, практично усі зберігаються в тих самих депозитаріях.

      - Грошові розрахунки по всіх  угодах проводяться через спеціалізовані  рахунки німецького Центрального  банку – Бундесбанку (Bundesbank).

      - Паритетними власниками EC є дві основні німецькі біржі – Eurex і Франкфуртська фондова біржа (обидві біржі входять у групу Deutsche Borse).