Калькуляція собівартості продукції рослинництва та тваринництва

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

РЕФЕРАТ

з дисципліни”управлінський облік ”

на тему:

“Калькуляція собівартості продукції рослинництва та тваринництва.”

                                                                      Виконала :

                                                                                     cтудентка гр.ОА-43

                                                                                        Лук’янчук В.І.

                                                                          Перевірила:

                                                                           ст. викладач

                                                                                  Шорнікова С.В.

м.Рівне 2012

Зміст

Вступ              ……………3

Розділ 1 Калькулювання собівартості продукції рослинництва. ……….…4

Розділ 2 Калькулювання собівартості продукції тваринництва. ………..10

Висновки              15

Список використаної літератури              16

Вступ

    Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в

обліковій інформації, необхідної для управління підприємством.

Враховуючи тенденції розвитку міжнародної економіки, процеси

глобалізації, вступ України до Світової організації торгівлі та

економічної інтеграції до Європейського співтовариства, важливою

передумовою досягнення Україною високого рівня розвитку, є

конкурентоспроможна сільськогосподарська продукція.

Управлінський облік відіграє важливу роль в створенні

конкурентоспроможності бізнесу. Постійний розвиток управлінського обліку

пов'язаний з необхідністю впливу на механізм управління сільським

господарством, яке повинно перебувати в стані постійного удосконалення.

Управління витратами на сільськогосподарських підприємствах є важливим

засобом побудови системи обліку витрат, з урахуванням стратегічних та

тактичних цілей і вимог керівництва. Це складний процес, що передбачає

не тільки зважену класифікацію, а й систематичний моніторинг фактичних

витрат та їх поведінки під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів,

прийняття рішень щодо поліпшення структури собівартості продукції,

ціноутворення.

Розділ1. Калькулювання собівартості продукції рослинництва

     Виробничу собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначають для:

а) зерна, насіння соняшнику — франко-тік (франко-місце зберігання);

б) соломи, сіна — франко-місце зберігання;

в) цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів — франко-поле (франко-місце зберігання);

г) плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту — франко-пункт приймання (зберігання);

д) соломки та трести льону, конопель — франко-пункт зберігання чи перероблення (у підприємстві);

е) насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур — франко-пункт зберігання;

є) зеленої маси на корм — франко-місце споживання;

ж) зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сінажу, гранул — франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.

    Усі подальші витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту. Якщо ці операції здійснюють за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону із відображенням у складі доходів. Витрати на вирощування й збирання зернових культур (включно із вартістю з доробки зерна на току, здійснюваної у межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи. Загальну суму витрат (без вартості соломи) розподіляють між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймають за одиницю, а зерновідходи прирівнюють до нього за коефіцієнтом, який обчислюють за вмістом у них повноцінного зерна.

     Наприклад, у підприємстві зібрано 20 000 центнерів повноцінного зерна озимої пшениці й 1500 центнерів зерновідходів із вмістом у них зерна 60 відсотків. Витрати на вирощування цієї культури (без вартості соломи) становили 292 600 грн. Розрахунок собівартості одержаної продукції виконують таким чином. Кількість повноцінного зерна у зерновідходах становить 900 центнерів (1500 × 60/100). Загальна його кількість з урахуванням зерновідходів дорівнюватиме 20 900 центнерів (20 000 + 900). Собівартість центнера повноцінного

зерна становитиме 14 грн (292 600 грн : 20 900 центнерів), а собівартість центнера зерновідходів становитиме 8,4 грн (14 × 900/1500).

У разі вирощування насіння зернових культур загальну суму витрат, включно із додатковими витратами, безпосередньо пов’язаними із одержанням насіннєвого зерна відповідних репродукцій (без вартості рядового зерна та зерновідходів), розподіляють між цими класами насіння (супереліта, еліта, I і II репродукції) пропорційно до його вартості за реалізаційними цінами. Собівартість центнера насіння визначають діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНА НА НАСІННЯ

ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ РІЗНИХ РЕПРОДУКЦІЙ

    Собівартість центнера зерна кукурудзи визначають шляхом ділення витрат на вирощування й збирання продукції (без вартості кукурудзиння) на масу сухого зерна повної стиглості. Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості у сухе зерно здійснюють за фактичним виходом зерна з качанів, який визначають хлібоприймальні пункти шляхом обмолоту середньодобових зразків із урахуванням базової вологості зерна в качанах (базову вологість зерна у качанах кукурудзи визначають на рівні 14 відсотків). Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно, залишених на кінець року в підприємстві, та перероблених для внутрішньогосподарських потреб, виконують за середнім відсотком виходу зерна базової вологості, який встановлюють за даними реєстрів накладних на прийняте покупцями зерно.

    За потреби додатково обчислюють фактичну собівартість центнера кукурудзи у качанах.

    Для визначення собівартості продукції льону та конопель витрати на їх вирощування розподіляють між насінням і соломкою пропорційно до їх вартості за діючими цінами реалізації. Собівартість соломки визначають діленням витрат на фізичну масу. Собівартість трести льону-довгунця чи конопель включає вартість соломки і витрати на її розстилання, перегортання, підняття зі стелищ тощо. Собівартість центнера насіння соняшнику визначають діленням загальної суми витрат на вирощування й збирання продукції (без вартості соняшничиння та кошиків в оцінці за нормативно-розрахунковими цінами) на фізичну масу насіння після його доробки.

   Для визначення собівартості тютюнової сировини, продукції лікарських та ефіроолійних культур витрати на вирощування відповідних культур розподіляють між окремими видами одержаної продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи та соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначають на підставі розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування й інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної або основної продукції. При складанні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування певної культури вираховують вартість побічної продукції.

    Для розрахунку собівартості центнера картоплі із загальної суми витрат на її вирощування та збирання вираховують вартість картоплі, згодованої худобі, що оцінюється за собівартістю кормових буряків із урахуванням поживності. Решту суми витрат ділять на кількість повноцінної продукції. Виробничу собівартість центнера цукрових буряків (фабричних і маточних) визначають діленням загальної суми витрат на їх вирощування і збирання (без вартості гички, оціненої за нормативно-розрахунковими витратами) на фізичну масу буряків, визначену шляхом зважування.

    Щоб обчислити собівартість продукції буряків-маточників, від витрат, віднесених на всю вироблену продукцію, віднімають вартість гички й забракованих буряків і додають витрати на доочищення буряків, кагатування та догляд за кагатами у звітному році. Поділивши цю суму на кількість центнерів буряків, закладених у кагати, визначають собівартість одного центнера. Облік витрат на догляд за кагатами починаючи із січня, та витрат на розкриття кагатів, вибирання коренів, їхнє сортування та інші роботи здійснюють на окремому аналітичному рахунку, на який після розкриття кагатів списують собівартість закладених на зберігання коренів. У результаті сортування одержують буряки, придатні для посадки, та забраковані, які оцінюють за середньою собівартістю кормових буряків з урахуванням їхньої якості, а також визначають собівартість центнера буряків-висадків діленням витрат (без вартості забракованих буряків) на фізичну масу одержаних буряків-висадків.

    Собівартість кормових буряків, а також цукрових буряків, вирощених для годівлі худоби, визначають діленням витрат (без вартості гички за нормативно-розрахунковими витратами) на кількість одержаної продукції.

Витрати на вирощування та збирання кормових культур становлять собівартість одержаної продукції (зеленої маси, сіна тощо). Вирощене насіння цукрових буряків і кормових буряків калькулюють у порядку, передбаченому для продукції зернових культур.Собівартість центнера продукції овочівництва відкритого й закритого ґрунту визначають діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною вважається бадилля й продукція, яка не реалізована, згодована худобі й оцінена за собівартістю кормових буряків із урахуванням поживності. Під час ведення обліку витрат за групою овочевих культур розраховують середню собівартість продукції цих культур. Для визначення собівартості продукції окремої культури витрати на групу культур розподіляють між окремими видами продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами. До собівартості продукції теплиць включають також витрати на утримання бджолиних сімей для запилення (без вартості одержаного меду та іншої продукції бджільництва за реалізаційними цінами).

Між окремими культурами, вирощуваними в теплицях, витрати розподіляють пропорційно до вартості одержаної продукції за реалізаційними цінами.

    Для розрахунку собівартості центнера продукції баштанних культур усі витрати ділять на кількість оприбуткованої продукції. При цьому фактичні витрати на вирощування баштанних культур розподіляють між видами продукції пропорційно їхній вартості за реалізаційними цінами. Собівартість центнера насіння овочевих та баштанних культур визначають діленням витрат на їх вирощування, збирання, сушіння й сортування (без вартості відходів та побічної продукції за цінами можливого використання) на кількість одержаної продукції. Витрати на вирощування і догляд за однорічними сіяними травами, поліпшеними і природними сіножатями, культурними пасовищами, які використовують для одержання одного виду продукції, цілком відносять на її собівартість. При одержанні кількох видів продукції (зеленої маси, включно із випасом та сіном) витрати на їх вирощування розподіляють пропорційно до площ, використаних для одержання відповідного виду продукції, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукції відносять безпосередньо на її собівартість. Витрати на вирощування багаторічних трав розподіляють на витрати минулих років та витрати поточного року.