Iнфляцiя та ii особливостi в Украiнi

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПЕЦІАЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ  ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРІВ

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з предмету “ Гроші та кредит ”

на тему:

«Особливості інфляцій в Україні»

 

 

 

 

 

 

         Виконав: слухач 102гр.СФПК

         Попов О.С. 

                                                                                   Перевірив: проф.Добров В.М.                                                                                                                         

 

 

 

 

 

 

Одеса 2013

 

 

План

Вступ…………………………………………………………………………….3

1. Суть, форми та причини  інфляції………………………………………….4

1.1. Поняття інфляції…………………………………………………………..4

1.2. Причини інфляції………………………………………………………….5

1.3. Причини інфляційних  процесів в Україні………………………………7

1.4. Види інфляції……………………………………………………………..9

2. Соціально-економічні  наслідки інфляції…………………………………11

3. Антиінфляційна політика: світовий і вітчизняний досвід………………12

Висновок……………………………………………………………………….17

Список використаної літератури…………………………………………….19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Інфляція є одним  із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б утрат від інфляції. Дуже гостра нині проблема інфляції і для України.

Інфляція як специфічна якість паперових грошей відома вже  багато століть. Ще у 18 ст. з'явилася  велика кількість наукових робіт, в  яких розглядалась залежність між кількістю  золота, срібла в Європі, ростом цін  та розвитком виробництва. Більшість авторів стверджували, що ціни не обов'язково зростають, коли для забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги срібла та золота. І хоч  сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого економічного значення, процес збільшення кількості грошей в обігу може значно впливати на виробництво. Найбільш яскравими представниками доктрини "Гроші стимулюють торгівлю" були так звані паперово-грошові меркантилісти Джон Лоу з його працею "Аналіз грошей та торгівлі" (1705), Якоб Вандермет - "Гроші відповідають всім речам"(1734), єпіскоп Берклі - "Вопрошающий" (1737), які робили висновок, що повзуча інфляція може сприяти економічному зростанню, припускаючи при цьому наявність постійної ринкової нерівноваги.

Протилежні погляди на ці речі можна знайти у Кантільона в "Нарисі про природу торгівлі"(1755), що перевернув грошовий аналіз з голови на ноги, показавши, що вплив зростання кількості грошей на ціни та доходи залежить від способу попадання готівкових грошей в економіку.

Економісти XVIII-XIX ст. тлумачили  інфляцію як грошове явище. Однією з  найстаріших концепцій інфляції є кількісна теорія грошей, основним постулатом якої є відоме твердження англійського філософа Д. Г'юма про  те, що будь-яка зміна кількості  грошей в обігу веде до пропорційної зміни абсолютного рівня цін і товарів і послуг.

Iсторично склалося  так, що одна з нових й,  у деякому вiдношеннi, найважливiша  функцiя уряду полягає в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто  допомагати iй забезпечувати   повну зайнятiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. Перед вченими-економiстами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцiї у розвитку свiтової економiки. Одне з перших мiсць посiдає аналiз iнфляцiї та факторiв, що iї обумовлюють.

У процесi розвитку сучасної змiшаної економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього - вибiр адекватної макроекономiчної полiтики, що дозволяє запобiгти зростанню iнфляцiї та безробiття, мають особливе значення.

Жодна з вiдомих нинi ринкових економiчних систем не функцiонує стихiйно. Всi вони являються об'єктами державного регулювання. При цьому напрямок й форми державного втручання  змiнюються вiдповiдно до ситуацiї, що склалася у економiчнiй системi.

Манiпулювання податками  й розмiрами видаткiв бюджету, контроль за цiнами є одними з головних iнструментiв, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню безробiття та iнфляцiї.

В данiй роботi розглядаються  деякi питання, пов'язанi iз стримуванням iнфляцiйних процесiв в економiцi. За своїм змiстом робота роздiлена на такi частини: у першому та другому пунктах аналiз зосереджений на механiзмi iнфляцiї та на iї наслiдках як у соцiальнiй, так i в економiчнiй сферах; у третьому пункті дана характеристика антиiнфляцiйної полiтики.

 

 

1. Суть, форми  та причини інфляції.

 

1.1. Поняття інфляції.

 

Як економічне явище  інфляція існує вже тривалий час. Вважається що її поява пов'язана  з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов'язана.

Термін інфляція (від  лат. Inflatio - надування) вперше почав  вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861 - 1865 рр. і означав процес збільшення паперово - грошового обігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі  поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після після першої світової війни.

На початок 90-х років  ХХ сторіччя не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичній економічній  теорії інфляція трактується як частина  теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження  купівельної спроможності грошей. Дж.М.Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії.

Мілітаризм, який прийшов  на зміну кейнсіанській теорії у 80-х роках вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну теорію. Проблеми інфляції стають найважливішою складовою частиною макроекономічної теорії. "Під інфляцією, - пише М.Фрідмен, - я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції". Це положення переконує в тому, що причини інфляції - у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення.

На противагу цьому в кейнсіанських теоріях під інфляцією розуміється надмірний попит, причини якого - як на стороні пропозиції, так і попиту: "В разі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція". [3,282]

Де б не розпочалася дія інфляційних факторів - чи у виробництві, чи у сфері державних фінансів, чи у грошово-кредитній сфері - інфляційне зростання цін супровожується збільшенням  грошової маси. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в її класичному вигляді.

Інфляція - це процес зростання  загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового  обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші "дешевіють", а ціни набувають тенденції до зростання. Iнфляцiя виникає в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувається пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов'язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору. Інфляція є тонке соціально-економічне явище , породжене диспропорціями  виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція - одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку  економіки практично всіх країн світу.

Інфляція визначається такими показниками:

Рівень інфляції = Індексу  цін

Рівень інфляції показує  як змінилися ціни в національній економіці за певний період.

 

Індекс цін = ціна ринкового кошика певного року/ціна ринкового кошика базового року * 100%.

 

Ринковий кошик - фіксований набір товарів і послуг, який приймається  за масштаб цін для виміру динаміки цін.

Базовий рік - це рік у  порівнянні з яким ми хочемо побачити зміну цін. [10,62-63]

Темп інфляції показує  прискорилася чи уповільнилася інфляція за певний період.

 

Темп інфляції = індекс цін певного року - індекс цін  базового року / індекс цін базового року * 100%.

 

1.2.Причини  інфляції.

 

Незалежно від стану  грошової сфери товарні ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринку, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, дія зовнішньо економічних зв'язків, стихійних лих і т.д. Одже ріст цін викликиється  різними причинами. Але не всякий ріст цін - інфляція.Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.

Так ріст цін, пов'язаний з циклічними коливаннями конюктури, не можна назвати інфляційним. По мірі проходження різних фаз циклу буде мінятися і динаміка цін. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням в фазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Підвищення продуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести до зниження цін. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін. Так, якщо в результаті повені в якій-небуть місцевості зруйновані будівлі, то, очевидно зростуть ціни на будівельні матеріали. Це буде стимулювати виробників будівельних матеріалів розширити пропозицію своєї продукції і по мірі насичення ринку ціни почнуть падати. [4,272]

Що ж можна віднести  до дійсно інфляційних причин росту  цін? Назвем найважливіші із них.

По - перше, це диспропорційність , або незбалансованість державних витрат і доходів, що проявляється в дифіциті держбюджету. Якщо цей дифіцит фінансується за рахунок активного використання "друкарського верстата" це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

По - друге, інфляційне зростання  цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов'язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєнні цілі означає не тільки втрату національного багатства. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроміжний  попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.

По - третє, з зростанням "відкритості" економіки тієї чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв'язки збільшують небезпечність " імпортованої" інфляції.

По - четверте, інфляцію спричиняє  зростання витрат на одиницю продукції. Що означає зменшення прибутків  і обсягу продукції, який фірми готові запропонувати за даного рівня цін. Зменшується пропозиція товарів і послуг, і саме витрати спричиняють підвищення цін.

Безліч причин інфляції відмічається в практично у всіх країнах. Але комбінаційна залежність їх від конкретних економічних факторів.

 

 

 

 

1.3. Причини  інфляційних процесів в Україні .

 

Інфляційні процеси  протягом 1991 - 1993 рр набули в Україні  найвищих темпів серед інших пострадянських держав. Пояснити це можливо не лише станом структурної розбалансованості  економіки, нераціональним співвідношенням  галузей, продукуючих на виробничий та споживчий ринки. Інфляційні процеси в Україні були спричинені їх багатофакторним характером, об'єктивними негараздами перехідної економіки, в тому числі значною мірою залежністю від зовнішнього енергопостачання. [8,53]

За данними Кабінету Міністрів України у 1994- 1995 рр. інфляція в Україні приблизно на 86% визначалась збільшенням обсягів грошової маси і швидкістю її обігу та на 14 % - зниженням обсягів виробництва. Насправді цей вплив є більш багатобічним і глибоким. Він діє також через співвідношення попиту і пропозиції, експорту й імпорту, валютний курс тощо.

Серед чинників та факторів інфляції в українській економіці  слід назвати наступні:

· невиважена первинна емісія;

· структурні перекоси у  матеріальному виробництві та ціновій   політиці;

· затратність економіки  та непродуктивні витрати окремих  виробництв;

· значна руйнація товаропродукуючої  сфери та неефективність безготівкової  системи розрахунків;

· від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та неконтрольований експорт;

· доларизація економіки.

Швидке поглиблення  інфляції від прихованої до гіперінфляції  протягом 1991-1993рр, було зумовлено, з  одного боку, вкрай незадовільною  структурою виробництва, його низькою  ефективністю, падінням темпів росту, а потім і абсолютних обсягів  виробництва, а з іншого - нарощуванням дефіциту державного бюджету із зменшенням надходження доходів та збереженням на попередньому рівні або зростанні державних витрат. Результатом цього стала безперервна емісія, а річні темпи інфляції становили: