Характеристика Львівської області

 

 

5.1. Склад і структура  місцевих бюджетів

 

            Протягом січня-лютого 2013 року загалом по Львівській області до бюджетів усіх рівнів надійшло 2154,7 млн. грн. податків та неподаткових платежів, що на 208,9 млн. грн.,  або 10,7% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомив директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків.

             За його словами,  до державного бюджету за звітний період мобілізовано 1510,5 млн. грн.  доходів, за рахунок яких відраховується дотація місцевим бюджетам області. Це становить 111,4% до надходжень за відповідний період 2012 року, в тому числі:

- податковими органами забезпечено надходження 926,9 млн. грн. або 105,4 % до надходжень за січень-лютий 2012 року;

- митними органами  мобілізовано 563,0 млн. грн., що становить  121,8% до надходжень за відповідний  період торік;

- платежів, мобілізованих  іншими міністерствами і відомствами, надійшло 9,1 млн. грн. (114,6% до надходжень за 2 місяці 2012 року).

             Також Олег Демків відзначив, що до загального фонду місцевих бюджетів у січні-лютому 2013 року надійшло 531,5 млн. грн., що становить 103,5% до надходжень за відповідний період торік та 84,5% до плану на 2 місяці п. р. Значне відставання має місце в містах Бориславі, Дрогобичі, Моршині, Новому Роздолі, Самборі, Стрию, Трускавці, Червонограді, а також Буському, Городоцькому, Жидачівському, Жовківському, Пустомитівському, Самбірському, Сколівському, Сокальському, Старосамбірському, Стрийському районах.

              «Місцеві бюджети області протягом січня-лютого поточного року  отримали 100% дотації вирівнювання з державного бюджету (641,0 млн. грн.). В області забезпечується виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ», – підсумував О. Демків. 

 

5.2. Характеристика програм  соціально-економічного розвитку  регіону

Основні показники соціально-економічного розвитку регіону

Табл.1

Найменування показника	2010 рік (звітні дані)		2011 рік		2012 рік   (прогнозні  дані)	2013 рік   (прогнозні  дані)	2014 рік   (прогнозні дані)
	перше півріччя	у цілому за рік	перше півріччя	у цілому за рік
1. Валовий регіональний  продукт, млн. грн.	х	36494,3	х	37589,1	32280,6
2. Індекс фізичного обсягу валового  регіонального продукту, у % до  попереднього періоду		1,5		3,0	4,3
3. Темп зростання (зниження) валової  продукції сільського господарства, у % до попереднього періоду	101,1	95,7	100,1	112,1	102,0	102,0	102,0
4. Інвестиції в основний капітал  на одну особу, грн.	-	3188		2455
5. Індекси інвестицій в основний  капітал, у % до попереднього  періоду	93,4	119,0	120,2	130,0	126,5
6. Прямі іноземні інвестиції  на одну особу,  дол. США	452,4	501	521,2	536,8	650,9
7. Кількість малих підприємств  на 10 тис. осіб наявного населення,  одиниць	х	70	х	70	70
8. Чисельність наявного населення  (у середньому за період), тис.  осіб	х	2547,2	х	2543,5	2543,3	2543,0	2542,0
9. Наявний  дохід у розрахунку  на одну особу, грн.	7191,9	16561,3	8239,8	19355	22146

 

 

Основні показники соціально-економічного розвитку малих міст

Львівської  області у 2013 році

Табл.2

Назва показника	Одиниця виміру	2011 рік, звіт	2012 рік, очіку-ване	2013 рік, проект	2013 р. до 2012р.,%
Трудові ресурси малих міст
Чисельність наявного населення  на початок року	тис. осіб	498,8	498,6	498,6	100,0
Чисельність працівників, зайнятих у галузях економіки	тис. осіб	146,2	147,3	148,1	100,5
Кількість безробітних	тис. осіб	13,5	13,4	13,2	98,5
Економічний розвиток малих міст
Обсяг промислової продукції (у діючих цінах відповідного року)	млн. грн.	6251,5	6476,6	6610,2	102,1
Обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування (у цінах відповідних років)	млн. грн.	1697,7	1692,4	1839,6	108,7
Обсяг роздрібного товарообігу	млн. грн.	1830,9	1917,3	2020,2	105,4
Обсяг реалізації платних  послуг	млн. грн.	1419,8	1443,5	1472,3	102,0
Рівень забезпеченості населення основними   елементами соціальної інфраструктури в малих містах
Питома вага житлового фонду, який обладнано:
- централізованим газопостачанням	%	93,4	93,7	94,0	100,3
- централізованим водопостачанням	%	78,4	78,8	79,5	100,9
- централізованим теплопостачанням	%	30,7	29,1	27,7	95,2
- каналізацією	%	68,1	68,7	70,1	102,0
Місткість міських лікарень	ліжок	8065	8146	8256	101,4
Місткість амбулаторно-поліклінічних  закладів	відвід. в зміну	16250	16280	16390	100,7
Кількість учнів у  середніх навчальних закладах	учнів	59492	59968	60208	100,4
Додаткова потреба у  місцях у середніх навчальних закладах	місць	2500	2380	1970	82,8
Кількість дітей в  дитячих дошкільних закладах	осіб	12084	12104	12744	105,3
Додаткова потреба у  місцях у дитячих дошкільних закладах	місць	5200	5400	4800	88,9
Наявна місткість телефонної мережі	номерів	134436	134662	135047	100,3
Додаткова потреба у  номерах телефонної мережі	номерів	3278	3311	3335	100,7
Введення в  експлуатацію потужностей соціальної сфери в малих містах
Загальна площа житла	тис. кв. м.	118,8	140,2	152,7	109,1
Лікарняних ліжок	ліжок	–	–	110	–
Амбулаторно-поліклінічних  закладів	відвід. в зміну	–	–		–
Учнівських місць	учн. місць	–	120	410	у 3,4р
Місць у дитячих дошкільних закладах	місць	20	40	640	у 16р
Місць у закладах культури	місць	120	–	–	–
Телефонних номерів	номерів	103	226	385	у 1,7р
Показники діяльності суб’єктів малого підприємництва малих  міст
Кількість підприємств  малого бізнесу	од.	9908	9975	10044	100,7
Чисельність працівників  підприємств малого бізнесу	осіб	31257	31770	32317	101,7
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємств малого бізнесу	млн. грн.	2104,2	2336,9	2442,1	104,5
Кількість підприємців-фізичних осіб	осіб	26240	26376	26540	100,6
Питома вага надходжень до міських бюджетів малих міст від  діяльності малого бізнесу	%	14,1	13,5	13,6	100,7
Фінансові показники  малих міст
Сума дохідної частини  міських бюджетів малих міст	млн. грн.	578,8	641,0	684,8	106,8
Сума видаткової частини  міських бюджетів малих міст	млн. грн.	596,5	646,5	700,7	108,4

 

 

 

5.3. Міжрегіональне і  прикордонне співробітництво

           Виходячи з глобальних інтересів України, направлених на послідовну економічну інтеграцію у світове господарство, основним пріоритетом на рівні Львівської області є формування ефективних транскордонних зв’язків. Пріоритетним напрямом розвитку українсько-польських міжрегіональних відносин є реалізація угод про міжрегіональну співпрацю. Донедавна Львівська область межувала та мала найтісніші контакти з - Замостьським, Перемишльським та Кросненським воєводствами. Після адміністративної реформи в Республіці Польщі, Львівщина продовжує активне міжрегіональне співробітництво з Підкарпатським та Люблінським воєводствами. Поряд з цим ми вивчаємо досвід та практичні наслідки польських адміністративно-територіальних реформ.

              Особлива увага надається активному розвитку транскордонних інституцій, зокрема в рамках міжрегіональної асоціації "Карпатський Єврореґiон", оскільки починаючи з вересня 1993 року Львівська область є її активним учасником. Для покращання координації роботи української національної частини “Карпатського Єврореґіону” зараз розглядається питання відкриття представництва Карпатського Єврорегіону у Львові.

             14-15 березня 1999 року делегація Львівської обласної державної адміністрації перебувала з візитом у м.Жешів. На виконання Спільної заяви, підписаної Головою Львівської облдержадміністрації та Підкарпатським Воєводою, готується до підписання Протокол намірів про співпрацю між нашими реґіонами.

             Крім позитивних моментів участі України у Карпатському Єврорегіоні існує також ціла низка проблемних питань. Зокрема відсутній організаційно-фінансовий механізм реалізації міжрегіональних угод. Саме підписання їх між регіональними органами влади ніяк не впливає на пряму співпрацю між суб'єктами, навіть якщо вони реалізують завдання, взяті при підписанні угоди.

Іншою важливою проблемою  є постійна реорганізація структури  Карпатського Єврорегіону, неузгодженість в діях національних сторін, недостатнє інформаційне забезпечення. Однак, я  сподіваюся, що навіть при сучасних темпах розвитку співробітництва в рамках Карпатського Єврорегіону всі національні сторони з одного боку та Карпатський Єврорегіон, як єдиний багатофункціональний організм, з іншого, мають неабияку користь від такої співпраці та в майбутньому будуть спрямовувати всі свої сили на якомога скорішу та повнішу інтеграцію країн-учасниць Карпатського Єврорегіону.

               Активної підтримки потребують розвиток міжнародних відносин з міжнародними регіональними організаціями: Палатою регіонів Ради Європи, Комітетом регіонів Європейського Союзу, Асамблеєю європейських регіонів тощо та співпраця в рамках Карпатського єврорегіону з іншими єврорегіонами (наприклад, “Маас-Рейн”, “Ніса”) задля того, щоб в повній мірі використати їх організаційно-фінансові можливості, а також отримати сприяння при співпраці України з ЄС за програмами TACIS і PHARE

              Необхідно наголосити на тому, що надзвичайна привабливість прикордонних регіонів повинна привести до розвитку діяльності в сфері туризму. Існує необхідність в відповідному сприянні найбільших туристичних компаній, особливо тих, які бажають внести інвестиції в сферу туризму; для цього представники обласної влади приймають необхідні дії. Недавно був запроектований план регіонального розвитку і було підписано контракт з програмою TACIS стосовно вартості проекту в 1,5 млн. Екю. Проект об’єднає Львівську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Захист навколишнього середовища та передбачення стихійних лих, що часто трапляються на Україні, є найбільш важливими проблемами українських регіонів.

 

 

5.4. Характеристика спеціальних  (вільних) економічних зон регіону

 

             Спеціальна економічна зона "Яворів" створюється на період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних межах Яворівського району Львівської області. СЕЗ "Яворів" поєднує в собі функції комплексної виробничої зони, вільної митної зони та технологічного парку.

              Залучення інвестицій спрямовано для створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільнені із цього підприємства у зв'язку із скороченням виробництва.

              Важливим є покращення негативного екологічного стану у Яворівському районі, необхідністю відновлення родючості земель, уникнення негативного техногенного впливу гірничо-хімічного виробництва. В результаті активізації підприємницької діяльності, впровадження нових технологій та ринкових методів господарювання збільшиться обсяг виробництва продукції та її транспортування на внутрішній та зовнішній ринки, буде сприяти розвитку інфраструктури спеціальної економічної зони. Крім того, забезпечена діяльність у експедиційно-складській, транспортно-сервісній та виробничій сферах на території автопорту "Краковець".

               Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна адміністрація, які здійснюють свої повноваження на території зони "Яворів" відповідно до Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів.

               До повноважень Яворівської районної державної адміністрації також належить затвердження інвестиційних проектів; впровадження заходів, щодо забезпечення їх фінансування за рахунок власних коштів підприємств та організацій, бюджетних коштів, позабюджетних фондів, а також коштів благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб; забезпечення реалізації стратегічних та поточних програм, проведення торгів (в тому числі міжнародних); організація підготовки кадрів та залучення на роботу іноземних працівників; затвердження ставок орендної плати, тарифів за комунальні послуги; забезпечення законності, правопорядку, економічної та екологічної безпеки; організація обліку та звітності.

                Для облаштування території СЕЗ "Яворів", будівництва об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури та залучення інвестицій створюється орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів". Цей орган є юридична особа, створена Яворівською районною державною адміністрацією за участю суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на території СЕЗ "Яворів". Орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів" забезпечує загальні умови її функціонування, виконуючи такі функції:

• визначає перспективні напрями розвитку СЕЗ "Яворів";

• організує будівництво  мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб, експлуатацію цих об'єктів;

• організує міжнародні торги (тендери) з метою розміщення на території СЕЗ "Яворів" нових  виробництв;

• надає дозвіл підприємствам на будівництво нових господарських об'єктів, а також дозвіл на користування земельними ділянками, природними ресурсами місцевого значення.

            На території СЕЗ "Яворів" можуть здійснюватися всі види підприємницької діяльності. Підприємства мають право реалізовувати інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тис. доларів США (крім проектів технологічного парку). Можуть створюватися банківські установи, їх філії, аудиторські фірми, страхові та інші фінансові організації. На території СЕЗ "Яворів" у районі пункту пропуску через державний кордон України "Краковець" створюється автопорт "Краковець".

             Для стимулювання діяльності на території СЕЗ "Яворів" запроваджено спеціальний митний режим, передбачено пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, сплати ввізного мита, податку на додану вартість, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, збору до Державного інноваційного фонду та плати за землю.

              Специфічні умови туристично-рекреаційного курорту Трускавець, його важливе значення для оздоровлення людей, сучасний стан та використання визвали за необхідне створення спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець". Збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму здійснюється в результаті інвестиційної та інноваційної діяльності.

               Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" створена на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області. До органів управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець" належать Труска-вецька міська рада та її виконавчий комітет; орган господарського розвитку та управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець", утворений Трускавецькою міською радою за участю суб'єктів підприємницької діяльності.