Характеристика Львівської області

 

Основні показники ринку  праці у 2012-2014 рр

 

Показники	2011 (очікувані)	2012 (прогноз)	2013 (прогноз)	2014 (прогноз)
Створення нових робочих  місць	50 000	43 250	44 850	47774
Працевлаштування  незайнятих громадян	36 400	37 000	37 300	37 700
Профпідготовка	11 000	11 500	11 630	11 780
Громадські роботи	14 365	14 530	14 700	15 000

 

Службою зайнятості упродовж 2012 року передбачається надання соціальних послуг 91,8 тис. осіб, у 2013 році  - 92,5 тис. осіб, у 2014 році – 93,0 тис.осіб.

Забезпечити роботою  планується у 2012 році - 37,0 тис. осіб, у 2013 році - 37,3 тис. осіб, у 2014 році - 37,7 тис. осіб, охопити професійним навчанням, перенавчанням та підвищенням кваліфікації у 2012 році  –  11,5 тис. осіб, у 2013 році -11,6 тис.осіб, у 2014 році - 11,8 тис. осіб, залучити до виконання громадських робіт – 14,5 тис. осіб, 14,7 тис. осіб та 15,0 тис.осіб, відповідно.

          Пріоритетність у наданні соціальних послуг матимуть особи, котрі потребують додаткових соціальних гарантій та не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Особлива увага буде приділена особам з обмеженою працездатністю, молоді, мешканцям сільської місцевості.

          Для організації ефективної роботи наші зусилля будуть націлені на  проведення спільних заходів з органами місцевої влади, працедавцями, профспілками, органами освіти, усіма зацікавленими громадськими організаціями, які забезпечують погодження інтересів сторін і здійснення заходів активної політики на ринку праці, що сприятиме підвищенню зайнятості населення. 

 

 

3.2. Характеристика основного  і оборотного капіталу області

 

        У 2011 році інвестиції в основний капітал у Львівській області зросли у порівнянні з попереднім роком на чверть. Проте, у порівнянні з докризовим 2007 роком обсяги інвестицій є на 16,7% меншими. На розвиток економіки області у 2011 році було спрямовано майже 13 млрд.грн. капітальних інвестицій.

         З них 88,1% становили інвестицій в основний капітал. На поліпшення об’єктів (капітальний ремонт) витрачено 6,6% усіх вкладень.

         Частка Львівщини у загальнодержавному обсязі інвестицій в основний капітал становила 5,5%. За цим показником область серед регіонів України посіла 6 місце, а за темпом зростання – 8.

          На кожного мешканця в середньому припало 4522 грн. інвестицій в основний капітал, що є менше, ніж у середньому в Україні (4594 грн.).

          Пріоритетні напрями інвестування в області – розвиток інфраструктури, промислове виробництво, житлове будівництво, а також сфери, пов’язані з підготовкою Львівщини до Євро-2012.

          На розвиток промисловості області направлено майже п’яту частину від загального обсягу інвестицій в основний капітал. Порівняно з 2010 роком вкладення в галузь зросли на 5,1%. Приріст обумовлений збільшенням інвестування підприємств деревообробної промисловості, машинобудування, целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

        Завдяки підготовці області до Євро-2012 значного збільшення обсягу інвестицій досягнуто у розвитку транспортної інфраструктури (будівництво терміналу, злітно-посадкової смуги; реконструкція доріг і вулиць) та у сфері культури та спорту (будівництво стадіону). Необхідно зазначити, що на будівництві цих об’єктів торік було освоєно майже третину усіх інвестицій в області.

        Також збільшення інвестування досягнуто у рибальстві, готельному та ресторанному бізнесі, сільському господарстві та державному управлінні.

         Водночас суттєве зменшення інвестицій у 2011р. допущено фінансовими установами, будівельними підприємствами та торгівельними організаціями.

         На будівництві житла освоєно 1,8 млрд.грн. Дві третини цих коштів витрачено населенням на будівництво індивідуальних житлових будинків.

         Основним джерелом капітальних інвестицій надалі залишаються власні кошти підприємств та організацій. Чверть інвестицій було освоєно із залученням кредитних коштів. З державного та місцевих бюджетів профінансовано 12,5% усіх інвестицій.

         Серед регіонів Львівщини найбільші обсяги капітальних інвестицій освоєно в обласному центрі, Пустомитівському, Кам’янка-Бузькому, Стрийському та Яворівському районах.

 

 

3.3. Валова продукція  регіону

 

         У січні-лютому за обсягом виробництва продукції сільського господарства Львівщина займала 13 місце в Україні. Частка області в обсягах виробництва продукціїсільського господарства України становила 3,4%. Про це повідомило Головне управління статистики у Львівській області.

          Власне, індекс обсягів валової продукції сільського господарства Львівщини в січні-лютому порівняно з аналогічним періодом попереднього року становив 102,3% (торік – 101,2%).

          У сільськогосподарських підприємствах обсяг продукції сільського господарства у вартісній оцінці збільшився на 1,1%, у господарствах населення – на 3,1%.

          У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року зросло виробництво м’яса та молока, поменшало яєць.

 

 

4. Зовнішньоекономічна  діяльність області. Структура  експорту та імпорту

 

          Для зовнішньої торгівлі Львівської області характерним є перевищення імпорту над експортом, при цьому від’ємне сальдо останніми роками збільшувалось і у 2011 році досягло 1,9 млрд.дол.США. Про це йдеться в програмі соціально-економічного розвитку Львівської області на 2013 рік.

          Близькість до ЄС сприяє тісному співробітництву Львівщини з країнами Європейського Союзу. У 2011 році частка країн ЄС у торгівлі товарами та послугами області становила 61% в експорті, 55% в імпорті, в той же час імпорт з Євросоюзу у 2,4 раза перевищив експорт.

          Упродовж 2009-2011 років чільне місце в структурі експорту області займали механічні, електричні машини та обладнання і їх частини, відповідно, це складало від 30,0 % до загального експорту області у 2009 р. до 27,0 % у 2011 році.

            Разом з тим, поставки цієї групи товарів у 2012 році відчутно знизилися, і за результатами 7 місяців ц.р. за обсягами електричне і механічне обладнання вийшло на 2-у позицію (22,0 % до загального експорту області).

             У 2010-2012 рр. спостерігалася тенденція до зростання обсягів експорту жирів та олії. Зокрема, їхня частка в загальному експорті області зросла з 3,0 % у 2009 р. до 24,5 % за 7 міс.2012 року.

            Таким чином, жири та олії за період січень-липень 2012 року вийшли на перше місце в товарній структурі експорту області, продемонструвавши зростання в 3,5 раза до відповідного періоду 2011 року.

             Впродовж 2009-2011 рр. друге місце за обсягами експорту з області із постійним зростанням обсягів стабільно посідали текстиль та текстильні вироби (лише у 2012 році вони опустилися на третю позицію).

             На третьому місці за обсягами експорту впродовж 2009-2011 рр. були деревина та вироби з деревини (із постійним зростанням обсягів). Але у 2012 році поставки деревини на експорт знизилися.

               З 2011 року у 2 рази зросли обсяги експорту меблів, і склали 88,8

млн. дол.США; 7,4 % в загальній  структурі експорту області.

                У січні-липні 2012 року експорт меблів склав 54,9 млн. дол.США (128,2 % до 7 місяців 2011 року, 7,1 % в структурі експорту області), тобто, простежується позитивна динаміка.

                Протягом 7 місяців 2012 року відчутно (у 2,2 раза) зріс експорт готових харчових продуктів, зокрема-продуктів переробки плодів та овочів, який склав 47,9 млн. дол.США, що становить 6,2 % в структурі експорту Львівщини.

                У 2012 році обсяги експорту області зросли також і завдяки експорту зернових культур (13, 9 млн. дол.США). Торік упродовж січня-липня експорт цієї продукції не здійснювався.

                 У 2012 році область вперше експортувала цукор - 0,9 млн. дол.США.

                 Натомість, значно зменшилися поставки енергетичних матеріалів та продуктів нафтоперегонки.

                  В структурі імпорту області дуже суттєву частку складають енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки: з року в рік зростають як обсяги імпорту так і відсотки до загального імпорту області – від 18,5 % в 2009 році до 38,5%; за 7 місяців 2012 року.

                   В першу чергу, саме ця товарна група зумовлює і надалі зумовлюватиме від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі області.

                  Другу позицію впродовж 2009 – 2012 рр. за обсягами імпорту утримує механічне обладнання, машини та механізми, електротехнічне обладнання та їх частини.

               На третю позицію за обсягами імпорту впродовж 7 місяців 2012 року вийшли м’ясо та харчові субпродукти: 121,1 млн. дол.США, що в підсумку склало 6,4 % в структурі імпорту області за цей період. Приріст склав 78,8 млн. дол.США (зростання у 2,9 раза).

                У січні-липні 2012 року на 4 позицію за обсягами імпорту вийшли продукти рослинного походження. Зокрема, імпорт плодів та цитрусових зріс на 30,2 млн. дол.США (в 1,5 раза). У 2009-2012 рр. ця товарна група за обсягами імпорту посідала, відповідно, 6 та 5 місце в загальній структурі імпорту області.

                Традиційно великі обсяги імпорту припадають на полімерні матеріали, пластмаси та каучук. Щоправда, у січні-липні 2012 року обсяги імпорту полімерних матеріалів знизилися порівняно з відповідним періодом 2011 року на 14 %.

                Четверту позицію за обсягами імпорту області впродовж 2009-2011 рр. займав імпорт недорогоцінних металів та виробів з них. Але за 7 місяців 2012 року імпорт цієї товарної групи знизився на 12, 7 % і, як результат, недорогоцінні метали опинилися на 7 місці за обсягами імпорту:

                У 2012 році знизилися також обсяги імпорту текстилю: з 7,6 % до загального імпорту області у 2009 році до 6, 0 % за 7 місяців 2012 року.

                З року в рік динамічно зростають обсяги імпорту наземних транспортних засобів. Протягом січня-липня 2012 року також зафіксовано зростання обсягів імпорту наземних транспортних засобів (крім залізничних) – на 20, 9 млн. дол.США (в 1,8 раза).

                 У зв’язку із тим, що потреби в енергетичних матеріалах, нафті та продуктах її перегонки зростають, зростатиме й імпорт цих продуктів, який суттєво впливає на розмір від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі області.

               Окрім того, через чинну систему статистичного обліку, яка не фіксує міжобласних перевезень товарів, на Львівщині, яка є прикордонною областю з великою кількість пунктів пропуску через Державний кордон України, весь імпорт, що ввозиться на територію регіону, облікується, як імпорт в область. Це і є основною причиною від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі області.

 

 

5. Механізм реалізації  регіональної економічної політики

 

             Аналізується сучасний стан рекреаційного потенціалу Львівської області. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку рекреаційно-туристичного комплексу як ефективного засобу еколого- та соціальна орієнтованої структурної трансформації господарства. Приведено основні положення Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку як дієвого механізму реалізації рекреаційної політики в регіоні. Ключові слова: рекреаційний потенціал, стратегія розвитку рекреаційної сфери, механізм реалізації рекреаційної політики.

            Економічно розвинуті країни світу в основному завершили формування високопродуктивної ресурсозберігаючої моделі економічної діяльності, яка б створювала умови для забезпечення їх сталого розвитку. В Україні ж ці процеси ще не набули завершеного вигляду, йде інтенсивний пошук найбільш прийнятних моделей соціально-економічного розвитку не лише держави загалом, але й окремих її регіонів.

            Для Львівщини таким стратегічним орієнтиром є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства регіону в бік пріоритетної розбудови саме цього сектора економіки забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберігаючий розвиток території.  
            Львівщина традиційно була областю, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.