Характеристика Львівської області

         Якщо ж розглядати кількість населення по вікових групах, то до 35 років переважають чоловіки , а лише після 35 значно зростає кількість жінок. Найбільше чоловіків у віковій групі 20-24 роки – на 1000 жінок припадало 1054

чоловіки(у віковій групі 35-39 років  на 1000 жінок – уже 997 чоловіків).    

         Віковий склад населення Львівщини змінювався під впливом природних іміграційних процесів.Упродовж2003-2008 років у міських поселеннях області спостерігалося додатнє сальдоміграції, але переважаюче міграційне скорочення сільського населення формувало загальне від’ємне сальдо міграції в області.

          Мешканці міст і селищ міського типу більш рухливі. У 2008 році у міських поселеннях коефіцієнт прибуття становив 14 осіб на 1000 населення, а вибуття – 13,6 особи , тоді як у сільській місцевості – відповідно 9,2 та 10,6 особи.

          Більшість мігруючого населення – це особи працездатного віку , їх питома вага серед усіх мігрантів у 2008 році склала 81,1%, дітей – 12,2%, найменше мігрантів припадає на старше покоління – 6,7%. Серед мігрантів працездатного віку найрухливіші молоді особи у віці 15-28 років – 54,0% всього мігруючого населення області.

          Природне скорочення населення Львівської області розпочалося з 1995 року, в Україні – з 1991 року. У 2008 році в області народилися 29007 дітей , померло 35126 осіб , природне скорочення склало 6119 осіб , або 2,4 особи на1000 осіб населення ( в Україні – 5,3 особи).

          Відносно 2007 рокукількість померлих збільшилась на 145 осіб (0,7%).Частка осіб працездатного віку у загальній кількості померлих у 2008 році склала 23,1%. У 2008 році порівняно з 2007 роком , кількість померлих у працездатному віці зросла на 0,8%. Найбільше зростання смертності відбулося у вікових групах 60-64 роки – на 9,4%, 50-54 роки – на 6,5% і 35-39 років – на 5%.

 

 

1.4 Галузева і територіальна структура господарства області

 

           Як уже було сказано, Карпатський економічний регіон характеризується сприятливими кліматичними природними ресурсами для ведення і розвитку сільськогосподарського виробництва. Однак регіон має свої специфічні особливості. Його північна частина розташована в поліській зоні, східна-це лісостепова зона, тепла - Закарпатська, південна - гірська Карпатська. Карпати поділяють на 6 сільськогосподарських виробничих підзон: Перед-карпатську низовину, Передкарпатську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірську, Закарпатську низинну.

           Передкарпатська підзона, що характеризується розвитком тваринництва і технічних культур. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство та напівсальне свинарство. Тут сприятливі умови для розвитку птахівництва і риборозведення. Посіви зернових і технічних культур у цій підзоні займають найбільшу питому вагу в Карпатському регіоні. З технічних культур провідне місце займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.

           У Передкарпатській передгірській підзоні провідне місце займає тваринництво. Питома вага рільництва незначна, але тут зростає частка садівництва. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство. У структурі тваринництва питому вагу вівчарства значно перевищують показники свинарства і птахівництва. Товарною продукцією рільництва є технічні культури (льон, тютюн) і овочі.

            У гірській західній підзоні основним напрямом сільськогосподарського виробництва є тваринництво. В підзоні сприятливі умови для ведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства та м'ясного свинарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець.

            У гірській східній під юні провідною галуззю також є м'ясо-молочне скотарство і вовно-м'ясне вівчарство. Рільництво практично відсутнє, а невеликі земельні площі використовуються в основному під посіви кормових культур (кормовий буряк, овес, багаторічні трази).

             Закарпатська є найбільш сприятлива для розвитку садівництва і виноградарства. Разом з тим тут розвиваються молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Основою їх розвитку є кормова база (кормові культури, кукурудза, багаторічні трави, пасовища).

             У Закарпатській передгірській підзоні переважає різногалузеве господарство. Колективні сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному скотарстві, напівсальному свинарстві, напівтонкорунному вовно-м'ясному вівчарстві. У цій підзоні розвинуте виноградарство, садівництво, ягідництво, а також технічні культури: тютюн та соняшник, овочеві культури та зернові.

У харчовій промисловості  економічного регіону профілюючими галузями є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, цукрова. Історично і традиційно склалося, що в Карпатському економічному регіоні рівень споживання основних продуктів харчування населення нижчий від середньоукраїнських показників, зокрема білкової групи (м'ясо, риба, цукор, олія).

 

1.5 Основні показники соціально-економічного розвитку області

 

         Пріоритетним завданням для Львівщини у 2010-2011 роках є стабілізація соціального-економічного розвитку, шляхом залучення інвестицій у всі галузі економіки, які дадуть змогу створити високооплачувані робочі місця, отримати доходи та достатньо наповнити бюджет.

         Реалізація зазначених завдань дозволить досягти зростання обсягів валової доданої вартості у 2013 році проти рівня 2012 року (у діючих цінах) на 1,3%.

- налагодження виробництва джерел світла на основі світлодіодів та виробництва альтернативних джерел енергії, зокрема сонячних батарей на ВАТ "Іскра";

- будівництво підприємства із виробництва паливних гранул (Перемишлянський район);

- налагодження виробництва калійних добрив на ДГХП "Стебницький "Полімінерал";

- налагодження виробництва шпагату з поліпропілену на ВАТ "Льонокомбінат Старосамбірський";

  - налагодження ремонту магістральних електровозів постійного струму, електричних машин, колісних пар на ВАТ "Львівський Локомотиворемонтний завод";

- налагодження виробництва електроприводів та двигунів для побутової техніки та автомобілебудування на ТзОВ "Завод -Електропобутприлад";

- розширення та технічне переоснащення виробництва ВАТ "Миколаївцемент" шляхом будівництва нової технологічної лінії виробництва цементу сухим методом.

    Крім того, у 2013 році у промисловий комплекс області буде залучено прямих іноземних інвестицій в сумі 53,3 млн. дол. США. 
 
       Поряд з цим, реалізація антикризових заходів на обласному рівні сприятиме гальмуванню процесу спаду в економіці та поступового її відновлення. 
       Додатковим фактором зростання обсягів промислового виробництва є інноваційна діяльність. У 2010 році інноваційні програми реалізуються на 10,8% промислових підприємств, які працюють над впровадженням 50 нових технологічних процесів, з яких 19 маловідходних та ресурсозберігаючих. Це дозволить їм випустити інноваційної продукції на суму понад 600,0 млн. грн. 
       Важливим фактором у розвитку промислового комплексу є реалізація обласної програми енергозбереження.

       Впровадження енергоощадного обладнання, перехід на альтернативні джерела палива, впровадження енергозберігаючих технологій є чинниками розвитку цілої низки промислових підприємств та створенню на них понад 5,0 тис нових робочих місць.

        Вирішення проблеми нелегальної трудової міграції неможливо без врегулювання трудових відносин, розширення сфери застосування праці, ефективного використання робочої сили, створення безпечних умов праці та гідного рівня її оплати. При створенні відповідних умов на найближчі два роки можна прогнозувати деяке поліпшення ситуації на ринку праці та повернення частини нелегальних мігрантів в Україну. Крім того, на державному рівні захист інтересів громадян України, які працюють за кордоном відбувається шляхом укладання міжнародних договорів та міжурядових угод.  
       Завдяки прогнозованому зростанню обсягу промислового виробництва, розвитку малого та середнього бізнесу, залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій відбудеться перехід частини економічно неактивного населення у категорію економічно активного.

        Підвищенню цих показників сприятиме активна робота з легалізації „тіньової” зайнятості, як на місцевому рівні так і на державному шляхом лібералізації податкового законодавства.

       Сприяння зайнятості населення у 2012-2013 роках буде забезпечуватися за наступними пріоритетними напрямами роботи служби зайнятості:

 

- якісне проведення профорієнтаційної роботи з метою збалансування пропозиції та попиту на ринку праці;

- максимальне скорочення термінів працевлаштування як шукаючих роботу, так і безробітних, а отже автоматичне скорочення тривалості безробіття;

- практичне застосування чинного законодавства без суб’єктивних факторів впливу;

- постійна системна робота з удосконалення професійних навичок персоналу;

- вдосконалення методів роботи з роботодавцями щодо сплати внесків до Фонду та забезпечення його фінансової стабільності.

       Розроблені заходи Програми дозволять продовжити поступальний розвиток в усіх галузях економіки Львівщини, збільшити частку малих підприємств, створити нові робочі місця та на основі цього суттєво зменшити наслідки фінансово - економічної кризи, що сьогодні є актуальними для всієї України.

 

 

 

2. Баланс галузевого  виробництва

 

           Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком, що становить майже дві треті від загального обсягу інвестицій у Львівську область. З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3 % менше, ніж у 2009 році.

Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2011 рік встановлено  в розмірі 2 286 257 тисяч гривень.

           У 2010 році середня заробітна плата по місті становила 2096 гривень. Разом з тим, загальна сума боргу з виплати зарплат 1 січня 2011 року становила 33,4 мільйони гривень. 1 січня 2011 року зареєстроване безробіття становило 0,7 %.

          У Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків, 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств. Після розпаду Радянського Союзу в місті спостерігаються тенденції до закриття великих промислових підприємств, зокрема, через банкрутство, спричинене, подекуди, невдалою пострадянською приватизацією.     Натомість, спостерігається розвиток туристичної галузі та галузі інформаційних технологій. Так, у 1991 році провідне місце серед галузей промисловості займало машинобудування та металообробка. Натомість на початку 21 століття домінуючою є харчова промисловість, частка якої вже у 2001 році становила 39,4 %. Питома вага продукції машинобудування та металообробки склала 17,6 %, легкої промисловості — 6,2 %, хімічної та нафтохімічної — 6,0 %, енергетики — 4,9 %, промисловості будматеріалів — 5,5 %. У місті сконцентровано 95 % загальнодержавного виробництва освітлювальних ламп, 100 % виробництва автонавантажувачів, 11 % виробництва автобусів.

Основні промислові підприємства:

• ЗАТ «ЛФК Світоч» — виробництво какао, шоколаду та солодощів
• Галка Лтд — виробництво напоїв на основі кави, какао
• ВАТ «Львівська пивоварня» — виробництво пива
• ВАТ «ШП Світанок» — шкіряна промисловість
• ЗАТ «Львівський автобусний завод» — виробництво автобусів та тролейбусів
• ВАТ «Іскра» — виробництво ламп
• ДП «Державний ювелірний завод» — виробництво ювелірних виробів
• АТЗТ «Львівський жиркомбінат» — виробництво олійно-жирової продукції
• ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» — ремонт електровозів
• ЗАТ «Ензим» — виробництво дріжджів
• ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» — виробництво горілки, лікерів
• ВАТ «Львівський міський молочний завод» — виробництво молочної продукції
• СУШАТ «Весна» — виробництво одягу
• ТзОВ «Перша приватна броварня» — виробництво пива та квасу

Загальний обсяг реалізованої продукції по місту у 2008 році склав 7 870 мільйонів гривень.

Згідно зі Стратегією економічного розвитку Львова передбачається, що основними галузями економіки міста мають стати туризм та бізнес-послуги. У 2009 році KPMG, одна з найвідоміших міжнародних аудиторських компаній, внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій. У 2008 році впливова британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів.   Так, за 2008—09 роки їх кількість зросла на 40 %, за рік місто відвідує понад 1 мільйон осіб.

 

2.1. Виробництво промислової  продукції

 

       Частка промисловості Львівської області в загальному промисловому виробництві Україні становила в 2003 2,8% (3,8% в 1992 році). При цьому у Львівській області у 2003 році проводилося 97,7% електричних ламп, 88,3% автонавантажувачів, 55,5% сірки, 34,4% паперу, 16,6 автобусів, 16,4% Чулково продукції, 22,6% картону, 13,2% маргаринової продукції, 12,7 лако - барвистої продукції, 9,5% взуття, 9,3% меблів, 9,3% цементу.

У Львівській області виділяються  три промислові райони:

• Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість);
• Передкарпатський ( Дрогобич - машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Стрий - машинобудування, харчова і деревообробна промисловість; Борислав - нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ та Яворів - виробництво сірки);
• Північний ( Червоноград - видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль - хімічна промисловість, Добротвір - електроенергетика).