Гроші: закономірності виникнення, суть і форма

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет 

Кафедра економічної теорії та права

                                                                          Номер залікової книжки 10804 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з навчальної дисципліни "макроекономії"

на тему № 84:

" Гроші: закономірності виникнення, суть і форма". 

Виконав:

студент  групи ФК -10-1

Коренюк Денис Сергійович                

Керівник  курсової роботи:

Ревчун  Богдан Григорович  
 
 
 
 
 

Кіровоград 2011 р. 
Зміст

     ВСТУП………………………………………………………………………3

1. Закономірності виникнення грошей……………………………….......5
2. Сутність грошей і функції грошей…………………………………….9
3. Форми грошей…………………………………………………………18
4. Аналіз грошової системи Украіни……………………………………27
5. Шляхи стабілізації грошової одиниці України……………………...31

     Висновок  …………………………………………………………………….33

     Список  літератури…………………………………………………………...36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Гроші існують так давно, як і людська  цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

     Роль  грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо  помітив в середині минулого сторіччя англійський прем'єр-міністр У. Гладстан, "Навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, скільки роздуми з приводу сутності грошей". [1, ст.6]

     Адже  гроші — один із найвизначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони працюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

     У ринковій економіці грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

     Метою моєї курсової роботи є в межах  запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються походження, сутності та функцій сучасних грошей. Крім того у своїй роботі я намагався простежити еволюцію форм грошей, особливу увагу приділив сучасним грошам та зростанню їх ролі у розвитку економіки. З цією метою опрацювала ряд потрібної літератури, ознайомилася із статтями журналів “Економіка України” та “Фінанси України”. 

     Аналіз  засвідчив, що “гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука”.  Безперешкодний рух грошей — це найголовніша умова існування ринкової економіки. Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Будь-яка інформація ринку може сприйматися тоді, коли вона подана у грошовій формі. Рівень витрат і доходів, розміри угод і боргових зобов'язань, обсяги виробництва та соціальні витрати починають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вираження. Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші. 

     Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті суспільства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Закономірності виникнення грошей 

     За  первісного періоду існування людського  суспільства панувало натуральне господарство. Вироблена продукція призначалася для власного споживання. Поступово  відбувалася спеціалізація людей  на виготовленні певних видів продукції. Надлишки стали використовуватися  для обміну на іншу продукцію, необхідну  даному виробнику. Суб'єкти почали виробляти  продукцію не тільки для власного споживання, але й для обміну на інші товари - для реалізації. Для  безпосереднього обміну товару на товар  потрібна потреба продавця саме в  тому товарі, що пропонується іншою  стороною. Отже, обмін товарами може відбуватися при наявності потрібних  товарів в обох сторін, що вступають  в угоду. Ця умова істотно обмежує  можливості товарообміну. Треба врахувати, що при обміні повинна дотримуватися  вимога еквівалентності вартості товарів, що беруть участь в обміні, це також  обмежує обмін. Прагнення до розвитку обміну стимулювало виділення з  різноманіття обмінюваних товарів  деякого еквівалента, використовуваного  при обміні товарів. Поступово виділялися товари, що володіли високою ліквідністю (здатністю до реалізації). Це була худоба, хутро, дорогоцінні камені, сіль, зерно, дорогоцінні метали. Саме останні (головним чином золото) були виділені як загальний  еквівалент. Цьому сприяли кілька якостей, властиві золоту: рідкість, однорідність, подільність, тривалість збереження, портативність. Отже, товар, що володіє найбільшою ліквідністю стає грошима. По визначенню: гроші – це абсолютно ліквідний  засіб. Треба помітити, що гроші з'явилися  як результат економічних відносин у господарському житті людей. Тобто  поява грошей є абсолютно об'єктивною.

     Виникнення  грошей тісно пов'язано з історичним процесом обміну товарів і зміни  форм власності. На ранніх ступінях суспільної історії обмін носив випадковий характер. Такому обміну відповідала  проста чи випадкова форма власності, при якому один товар виражав  свою вартість в іншому протилежному йому товарі-еквіваленті. Товар-еквівалент служить для вираження вартості першого товару.

     Виділення скотарських і землеробських  племен привело до регулярного обміну і появи повної форми власності. Ця форма відрізняється від простої  тим, що при ній в обміні беруть участь численні товари, а тому кожен  товар може бути обмінений на різні  товари-еквіваленти.

     Розгорнута  форма власності виражала більш  розвинений обмін. У той же час  вартість кожного товару не діставала  закінченого вираження. Оскільки число  товарів-еквівалентів було невизначеним, вартість діставала різноманітне і  різнорідне вираження. Тому виділялися товари, що у даний період часу на місцевому ринку товарів стали  виражатися в одному товарі, що стає загальним еквівалентом. Виникла  загальна форма вартості. Поступово  в результаті розвитку обміну з декількох  товарів виділився один товар, що став грати цю роль постійно. Народжується грошова форма власності.

     Грошима стає будь-який найбільш важливий предмет  споживання. У багатьох народів роль грошей грала худоба. Латинська назва  грошей - pecunia - походить від pecus - худоба. Гомер, говорячи про деякі види зброї, оцінював їх у биках. У різних народностей  грошима були цукор, слонова кістка, хутро, опіум, какао, і т.д.

     Отже, історично гроші виділилися із загального світу товарів і самі спочатку були і звичайним товаром, і специфічним  товаром - грошима. Подальший хід  історії привів до ліквідації товарної форми грошей і переходу до нових  форм. Розглянемо, як же це відбувалося.

     Склалося  так, що гроші мають товарну природу, але є не звичайним, а специфічним  товаром, постійно виконуючи роль загального еквівалента. Таким еквівалентом часто  була монета.

     Слово «монета» виникло внаслідок того, що стародавні римляни використовували  Храм богині Монета як майстерню для  карбування монет. Монети вперше з'явилися  в Лідії і Древній Греції 8-7 у до н.е. З'являючись у розвинутих державах, монети швидко поширювалися на сусідні варварські племена, потім усе далі і далі. Згодом усі місця, де виготовлялися монети, сталі називати «монета». Монети, як такі, існують усюди приблизно вже протягом 2500 років, але, як відомо, їм передували різні предмети, які використовувалися як гроші. У настінних малюнках Древнього Єгипту зважують на вагах золоті кільця. У Китаї, щонайменше 3000 років тому, в якості грошей застосовували шкарлупки каурі, раковини деяких видів молюсків з Індійського океану. Є також свідчення того, що тисячі років тому в примітивних суспільствах використовували каміння.[4,c.23]

     Обіг  повноцінних металевих грошей, коли вони збігаються з товарною формою, по-перше занадто дорогий, по-друге, видобуток металів не поспіває за ростом потреби економіки в засобах  обігу. Тим часом у самій природі  грошей закладене рішення цієї проблеми. Справа в тім, що гроші як загальний  еквівалент використовуються ідеально. Виступаючи посередником в обміні товарів, вони відіграють скороминущу роль. Саме на цій основі створюються передумови для появи знаків вартості. Таким  чином, сам процес обігу металевих  грошей у міру відхилення позначеного  на них номінального змісту від реальної ваги визначив появу перших функціональних форм грошей, що визначили в майбутньому  повний відрив грошей від товарної форми і її повне зникнення.

     Спочатку  знаки повноцінних грошей теж  надходили у виді металевих монет (спочатку мідь, бронза, потім роль грошей надовго закріпилася за золотом). Чому саме золото грає в історії  розвитку грошей вирішальну роль? Його важко виробляти (добувати, обробляти), тобто воно задовольняє визначенню грошей. У порівнянні з іншими металами (крім відкритих у ХХ століття) золото має більш високу вартість, не іржавіє, є подільним. Нарівні з ними золото має ще й такі якості, як портативність (звісно, відносна), легкість у карбуванні, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля. Є припущення, що не останню роль в утвердженні  золота як синоніма багатства, грошей зіграли жінки. За даними археологів, практично всі кращі прикраси для прекрасної половини людства виготовлені із золота, причому найстарші з них датуються V-IV тис. до н.е. Розвиток промисловості до XV століття дозволив збільшити видобуток корисних копалин, у першу чергу, срібла і золота. Приватного власника металу утримували від вкладення в монету великі втрати металу, оплати витрат карбування і спеціального монетного мита, а також небажання розкривати розміри свого багатства. Отож, карбування залишалося в руках багатих землевласників, а також монастирів.

     Після появи банків у X столітті для спрощення  розрахунків з'являються замінники грошей. Стали з'являтися форми взаємного погашення платежів і разом з нею з'явився вексель, що виник в Італії ще в XI столітті, а потім звідси проникнув у Францію, пізніше в Німеччину й Англію.

     Паперові  грошові знаки є не повноцінними грошима, а тільки їх знаками. Уперше вони були випущені в VII столітті в Китаї  купюрами великих достоїнств для  заміни незручних повноцінних мідних грошей. Появу прообразу паперових  грошей можна віднести до І тис. до н. е. У цей час у Китаї з'явились  гроші, виготовлені із шкір білих  оленів. В ХІІІ ст. відомий мандрівник Марко Поло побачив у Китаї  гроші, виготовлені із перетертої внутрішньої  частини деревної кори (фактично –  прообразу майбутньої целюлози). Вони мали форму чотирикутних пластинок  з особливими знаками та печатками, мали різну купівельну спроможність і були обов'язковими до приймання. Виникнення паперових грошей пов'язане  з іменем хана Хубілая – онука  Чингізхана. Широкого розповсюдження паперові гроші набули лише в кінці  ХVІІ – на початку ХVІІI ст. На Заході вони вперше були випущені в британських  колоніях Північної Америки в 1690 р. (штат Массачусетс), Спочатку кількість  паперових грошей була обмеженою, і  тому вони мали високу представницьку вартість. Однак під час війни  колоній з метрополією випуск їх різко збільшився, внаслідок цього  відбулося різке знецінення паперових  грошей (в 10 разів). У Західній Європі паперові гроші увійшли в обіг пізніше.

2. Сутність і функції грошей 

     Надзвичайно складна сутність грошей не дала змоги  світовій економічній думці дати однозначне і достатньо повне їх визначення на понятійному рівні. Сучасна західна грошова теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. У цьому визначенні проглядається спроба охопити всі можливі призначення, форми прояву і сфери використання грошей, але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші. Представники іншої економічної школи, що має своїми витоками трудову теорію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Це визначення має той недолік, що не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості. З цього погляду друге визначення видається вужчим, недостатньо повним порівняно з першим.