Фіскальна політика: сутність, види та наслідки

Розділ 3. Фіскальна політика України

3.1. Діяльність фіскальної політики в національній економіці.

Розвиток економічної системи України залежить, насамперед, від вибору оптимальної моделі фінансової стабільності, визначення механізму та технологій ефективного управління національною економікою. Трансформаційні зміни та формування ринкової інфраструктури часто відбуваються без реальної оцінки економічних перетворень та забезпечення ефективності суспільних благ у процесі виконання зобов’язань держави.

Рівновагу та стабільність національної економіки забезпечує макроекономічне регулювання. Макроекономічне регулювання – це складне багатопланове поняття, яке можна визначити як механізм, за допомогою якого в національній економіці досягається рівновага за повної зайнятості.

Головними інструментами макроекономічними політики регулювання мають бути державні витрати та податки, а саму її, з огляду на властиві їй зміст і спрямованість, слід кваліфікувати як антициклічну, або стабілізаційну, фіскальну політику.

Фіскальна політика має значний вплив на сукупний попит і пропозицію шляхом вилучення частини грошових потоків  через оподаткування та почерговим перерозподіл бюджетних коштів з метою досягнення загальнодержавних  цілей інституційного, економічного, політичного, соціального характеру. Першочерговим завданням держави є стабілізація економіки, яка реалізується, як правило, інструментами фіскальної політики, тобто через маніпулювання державними видатками й оподаткуванням. Проте слід врахувати, що бюджетна політика породжує ситуацію, коли окремі статті державних видатків не завжди є доцільними.

Здебільшого розглядають такі фіскальні інструменти державного регулювання:

1.      податки, які скорочують приватні витрати і в наслідок чого забезпечують можливість здійснення державних витрат;

2.      витрати державних коштів, які спонукають підприємство виробляти певні товари і послуги, а також трансфертні виплати, що забезпечують певний рівень доходів деяким верствам населення;

3.      регулювання або контроль, які стимулюють певну економічну діяльність чи змушують відмовитись від неї.

Досліджуючи роль фіскальної політики у стимулюванні національної економіки, перш за все слід звернути увагу на те, що її формують прямі й непрямі інструменти. Прямі важелі державного регулювання економіки пов’язані перш за все з бюджетно-податковою політикою. Їх використання дає змогу системно підходити до управління національною економікою, оскільки таким чином на практиці забезпечується функціональні залежності між змінними макроекономічними величинами.

Таким чином, бюджетно-податкова (фіскальна) політика полягає у державному регулюванні перерозподілу продукції. Вилучення частини доходів на здійснення закупівель дозволяє державні задовольнити потреби у товарах, роботах, послугах через децентралізований конкурсний механізм взаємодії розпорядників державних коштів та учасниками ринку.

Отже, бюджетно-податкова (фіскальна) політика є вагомим інструментом державного регулювання  економіки і передбачає всеохоплююче планування, аналіз, оцінку та контроль. Це надасть широкі можливості для розробки ефективних стратегій державного регулювання, підвищення результативності діяльності сектору державного управління. Також важливого значення слід надавати масштабам державного сектору, керуючись не лише інтересами економічного зростання, але  і його суспільною корисністю у національному господарстві.

3.2. Шляхи удосконалення фіскальної політики.

Фіскальна політика, на нашу думку, потребує ще удосконалення. Було б доцільно:

      надати їй оптимального, гнучкого і рівно напруженого характеру, не допускати довільного трактування, зробити її зрозумілою для всіх;

      при зміні системи оподаткування брати до уваги специфічні завдання кожного етапу переходу економіки України до ринку і здійснення реформ;

      при розробці системи оподаткування брати до уваги історичні та соціально-культурні традиції українського народу щодо певних видів податків;

      вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів; розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;

      провести потрібні глибокі якісні зміни у відносинах між урядом та головними розпорядниками бюджетних коштів;

      удосконалити єдину комп’ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;

      провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності (найдоцільнішим є прийняття Податкового і Бюджетних кодексів);

      впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;

      вдосконалити систему пільг на податки(пільги повинні бути прозорими і конкретними, повинна існувати система контролю за наданням пільг);

      посилити захист платників податку;

      вдосконалити напрямки видатків;

      реформувати систему пенсійного забезпечення,

      удосконалити систему соціального захисту населення;

      раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;

      посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;

      змінити напрямки інвестування державних коштів.

      вилучені кошти від продажу державних облігацій необхідно спрямувати на розвиток інноваційних підприємств, а не на поточне споживання чи фінансування збиткових підприємств. Що у майбутньому збільшить реальний дохід держави;

      внутрішні і зовнішні запозичення можуть бути і надалі, але держава повинна дотримуватися встановленої межі;

      необхідно застосовувати механізми грошової приватизації;

      Україна повинна витрачати кошти на реформи, бо саме вони можуть стимулювати зростання ВВП.

Фіскальна політика є видом економічної політики. Фіскальна політика містить досить простий інструмент впливу на економіку, а саме видатки і податки. Змінюючи податки і видатки можна досягти важливих змін у макроекономічних процесах.

Висновок

Фіскальна політика побудована на використанні державних податків і урядових витрат з метою досягнення макроекономічної рівноваги. Змінюючи податки і видатки які є основними інструментами фіскальної політики, можна досягти важливих змін у макроекономічних процесах. Виділяють два види фіскальної політики: дискреційну та не дискреційну. Дискреційна фіскальна політика має на увазі свідоме використання органами влади інструментів фіскальної політики для досягнення макроекономічної рівноваги. В межах дискреційної фіскальної політики виокремлюють стимулюючу та стримуючу. Стимулююча фіскальна політика направлена на зростання обсягів виробництва шляхом зменшення податкового тягаря та завдяки збільшенню державних витрат. Протилежною за своєю дією є стримуюча фіскальна політика, яка використовується у період інфляції попиту. Зростання державних закупівель призводить до зростання рівноважного ВВП, зростання ж чистих податків – навпаки зменшує обсяги виробництва. Не дискреційна фіскальна політика – незалежні, вмонтовані в економіку, стабілізатори, які впливають на економічну ситуацію в країні за допомогою автоматичних чистих податків. Фіскальна політика одночасно виконує дві функції: стабілізаційну і бюджетну, між якими, як правило, існує суперечність. Особливо гострим воно є в умовах падіння виробництва. За цих мов має застосовуватися стимулююча фіскальна політика, яка викликає бюджетний дефіцит і породжує проблему його фінансування. Тому держава повинна постійно коригувати видатки свого бюджету з урахуванням змін в доходах. Виходячи з даних аналізованого періоду, можна зробити висновок, що Україна так і не навчилася використовувати інструменти фіскальної політики, при цьому не зазнаючи втрат в тій чи іншій області економіки.

Список використаних джерел

1.      http://revolution.allbest.ru/economy/00028682_0.html

2.      http://shpargalka.org.ua/r/0/374.html

3.      http://info.activesite.com.ua/html/121.htm

4.      http://uk.wikipedia.org/wiki/Фіскальна_політика

5.      http://www.refine.org.ua/pageid-1649-1.html

6.      http://refsmarket.com.ua/moreinfo.php?diplomID=23690

7.      http://www.bankareferatov.ru/ru/referat/?id=82235&view_ref=1

8.      http://www.refine.org.ua/print.php?rid=1048&page=6

9.      Макроекономіка: підручник / за ред. В.Д.Базилевича. – К.:Знання, 2007. – 703с.

10. Д.В.Нікітенко. Формування ринкових відносин в Україні. №4(47)/2005. Д.В.Нікітенко

11. О.Міняйло. Фіскальна політика у системі важелів стимулювання національної економіки// Банківська справа – 2008 – №4.