Формування продовольчого забезпечення як складовоi економiчноi безпеки Украiни

     Проблема  формування продовольчого забезпечення все більше набуває рис продовольчої безпеки. Вирішуючи продовольчу проблему недостатньо простого прийняття міжнародної стратегії і узгодженої дії всіх країн. Наша держава повинна виходити із своїх власних можливостей продовольчого забезпечення за рахунок власного виробництва базових продуктів харчування, що гарантує продовольчу безпеку країни.

     Необхідно створити відповідні запаси зерна та іншої сільськогосподарської продукції, для цього важливо здійснювати будівництво нових та модернізацію діючих сховищ, що буде гарантією забезпечення продовольчої безпеки на випадок надзвичайних ситуацій. Наприклад, сукупна потужність зерносховищ у США, Канаді та деяких інших розвинених країнах перевищує середньорічний збір зерна в цих країнах в 1,8-2,0 рази, що повинно бути нормою і для України.

     Дуже  важливо враховувати регіональний аспект формування продовольчого забезпечення. Для цього не достатньо лише розмістити та розвивати галузі рослинництва, тваринництва, спеціалізації та інтеграції великого, середнього і малого агробізнесу з визначенням через ринковий попит оптимальних розмірів конкретних виробництв. Необхідне якісне ринкове перетворення регіональних моделей АПК з обґрунтуванням всієї регіональної мережі фермерських, кооперативних, корпоративних, спільних з іноземним капіталом господарських систем, переробних підприємств, баз сировини та готової продукції. Необхідно формувати цивілізовані регіональні ринки: удосконалювати інфраструктуру, вигідно розташовувати транспортні артерії, мережу сучасних обслуговуючих структур, продовольчих магазинів та супермаркетів.

     Одним із основних напрямів гарантування продовольчої безпеки є запровадження ефективного механізму формування продовольчих ресурсів, заснованого на економічному стимулюванні вітчизняних товаровиробників і розвитку ринкової інфраструктури. Адже однією з основних причин занепаду вітчизняного виробництва, поряд із низьким рівнем продуктивності праці, значними темпами росту цін на матеріально-технічні ресурси та пально-мастильні матеріали є цінова дискримінація з боку посередників, які вміло користуються нерозвинутістю прозорих каналів збуту сільськогосподарської продукції, тобто фактично здійснюється перерозподіл більшої частини прибутків внаслідок ринкових операцій на користь різних посередницьких структур, що оперують на вторинному ринку сільськогосподарської продукції [14, С.56].

     Хоча  існують програми підтримки  сільськогосподарських  виробників,  в 2009  році кредити стали недоступними, сільські спеціалісти, в тому числі молоді, не  забезпечуються житлом,  зменшується  кількість  випускників  і студентів аграрних  і  харчових  технологічних вузів. Один  з напрямків стимулювання  сільськогосподарського  виробництва –  створення закупівельних баз,  захист вітчизняних  виробників харчової продукції від  сезонних цінових  коливань  за допомогою регулювання закупівельних цін [1, С.141].

     Необхідна державна підтримка сільгоспвиробників за рахунок субсидій із держбюджету, доходів товаровиробників, які були одержані від продажу продукції  на товарних біржах, аукціонах та забезпечення прозорості аграрного ринку. З ціллю регулювання продовольчої залежності України, раціональним б було підвищення ввізних мит на ті продукти, які ми можемо виробляти самостійно у нашій державі.

     Гарантуванню  продовольчої безпеки України сприятиме  також здійснення таких заходів:

     - розробка та прийняття концепції продовольчої безпеки України та Закону України "Про забезпечення продовольчої безпеки України";

     - розробка та прийняття Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів";

     -  передбачення механізму продовольчого забезпечення  населення в разі виникнення ситуації заборгованості по заробітній платні та інших соціальних виплатах (наприклад, із Держрезерву).

     Для підвищення рівня продовольчої безпеки  доцільно орієнтуватись на досвід іноземних  країн. більшість індустріально розвинених країн і країн, що розвиваються, досягли успіхів у соціально-економічному розвитку, приділяє велику увагу проблемам забезпечення національної продовольчої безпеки з урахуванням зайнятості значної частини населення в сільському господарстві та необхідності збереження традиційного способу життя.

     Можливо проведення аграрної реформи, найважливішим  завданням якої стане не тільки формування ринково орієнтованих сільгосп-товаровиробників, а й становлення принципово нової  інфраструктури руху продовольчої продукції  від виробника до споживача і назад. Повноцінна система продовольчої безпеки України має охоплювати такі складові: стійка система продовольчого забезпечення, що грунтується на стабільному розвитку АПК, який здатний постійно забезпечувати населення продуктами харчування на необхідному рівні, адекватно реагуючи на кон’юнктуру продовольчого ринку та реалізуючи свій експортний потенціал; фізична і економічна доступність необхідної кількості, асортименту і якості продовольства для різних категорій населення, що забезпечується їх платоспроможністю; система захищеності вітчизняного виробника продовольчих товарів від імпортної залежності як у формі продовольства, так і в формі ресурсного забезпечення. 

      ВИСНОВКИ 

      1. Продовольча безпека є складовою  економічної безпеки та характеризує такий стан продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації та кожного окремого індивіду, а також сталий економічний розвиток країни та її регіонів.

      2.  До основних методів оцінки стану продовольчої безпеки відносяться: індексний метод, метод оцінки видаткової частини бюджету на складові економічної безпеки, експертне оцінювання використання міжнародних еталонів оцінювання темпів зростання економіки країни за основними макроекономічними показниками і оцінювання динаміки їх змін, оцінка продовольчої безпеки з використанням порогових значень.

      3. Сучасний стан продовольчої безпеки України характеризується: низькою купівельною спроможністю населення; структурною незбалансованістю харчування; незадовільною якістю продуктів; виснаженням природного потенціалу агровиробництва одночасно з його технологічною деградацією, що обумовлює високий рівень залежності внутрішнього продовольчого ринку від надмірного імпорту, і як слідство, зменшення конкурентоспроможності вітчизняного виробника.

      4. Основними шляхами підвищення  рівня продовольчої безпеки держави  є: використання іноземного досвіду  у реформуванні агрокомплексу,  державна підтримка сільського  господарства, розробка та прийняття концепції продовольчої безпеки України та Закону України "Про забезпечення продовольчої безпеки України", якісне ринкове перетворення регіональних моделей АПК. 
 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Басюркина Н.Й. Дослідження загроз продовольчої безпеки в кризових умовах / Н.Й. Басюркина // Економічний простір. – 2003. - №23/1. – С. 135-144.
2. Гойчук О.І. Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.07.02 «економіка сільського господарства і АПК» / О.І. Гойчук. – Миколаїв, 2004. – 42с.
3. Деякі питання продовольчої безпеки : постанова Кабінету Міністрів України від 05 груд. 2007 р. № 1379 // Урядовий кур’єр вiд 12.12.2007. – № 233.
4. Дімітрієва С.Д. Формування системи економічної безпеки України : дис. … канд. екон. наук : 08.00.03 / Дімітрієва Сніжана Дмитрівна. – Запоріжжя, 2011. – 160 с.
5. Єдинак В. Ю. Забезпечення економічної безпеки України в умовах глобалізації : дис. … канд. екон. наук : 25.00.02 / Єдинак Володимир Юрійович. – Дніпропетровськ, 2010. – 180 с.
6. Кирилюк Є.М. Сучасний стан і шляхи гарантування продовольчої безпеки України [Електронний ресурс] / Є.М. Кирилюк : Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/-N153/N153p049-058.pdf
7. Мартинюк В. П. Методичні підходи до розрахунку інтегрального показника економічної безпеки держави / В. П. Мартинюк // Стратегічна панорама. – 2009. – № 1. – С. 101–108.
8. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства економіки України від 02.03.2007 р. № 60. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0060665-07.
9. Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення : постанова Кабінету Міністрів України від 14 квіт. 2000 р. № 656. // Офіційний вісник України. – 2000. –  
   № 16 (5 травня). – Ст. 675.
10. Про основи продовольчої безпеки [Електронний ресурс] : Проект Закону України. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/-webproc4_1?pf3511=40130.
11. Статистичний щорічник України за 2009 рік : статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2010. – 566 с.
12. Сухорукова Т.Г. Оценка уровня продовольственной безопасности Украины и перспективы ее повышения в условиях финансового кризиса / Т.Г. Сухорукова // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2009. - №26. – С. 207-209.
13. Щекович О.С. Сучасний фінансово-економічний стан продовольчої безпеки України, як складової світової продовольчої системи [Електронний ресурс] : Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/-Oif_apk/2009_2/14_Shche.pdf.
14. Щербань В. П. Економічні і соціально-екологічні основи формування та розвитку продовольчої безпеки в Україні : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.07.02 «економіка сільського господарства і АПК» / В.П. Щербань. – Суми,  2004. – 61 с.

      Додаток А

Індикатори  та порогові значення індикаторів стану  продовольчої безпеки