Форми та моделі підприємницької діяльності

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

     ДВНЗ  КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

       УНІВЕРСИТЕТ ім. В.ГЕТЬМАНА 
 

Кафедра економіки підприємства 

Курсова робота

на  тему:

«Форми  та моделі підприємницької  діяльності» 
 
 

Виконала:

Студентка 2 курсу 

ФЕтаУ, спец. 6504, 1 групи

Біляєва Катерина 

Науковий  керівник:

Петренко  Людмила Анатоліївна 
 
 
 
 

Київ 2011 
План 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності…………..5

     1.1. Поняття підприємництва…………………………………………….......5

     1.2. Принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності…………………………………………………………………………..6

2. Оцінка ефективності підприємницької діяльності …………………..…..…..11

     2.1 Критерій і система показників  ефективності діяльності підприємства………………………………………………………………….….11

     2.2 Формування та обчислення показників ефективності  підприємницької діяльності…………………………………………………………………………14

3. Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства……………………………………………………………………..18

Висновки

Список  використаної літератури 
 

 

      Вступ

      Підприємець – одна з визначальних постатей в економіці, яка діє за принципами ринкових відносин. Останні можливі  лише за умов існування підприємництва, його безперервного відтворення. Так  само не буває відносин підприємництва, якщо відсутнє ринкове середовище. Ось чому перехід до ринкової економіки  потребує формування її суб'єктів, у  ролі яких виступають господарюючі суб'єкти, підприємці.

      Визначальним  принципом сучасного зарубіжного  підприємництва є такий: виробник, проводячи  маркетингові дослідження, спочатку знаходить  покупця (споживача) продукції чи послуг, пропонованих для ринку, і лише після  цього приступає до її (їх) продукування. Саме у цьому виявляється пріоритет  споживача як провідної ланки  ринкового господарства.

      Як  бачимо, підприємництво спрямоване на ефективне ведення господарства, сприяє вияву і розвитку особистості  людини, її здібностей і потреб, передбачає персональну економічну і адміністративну  відповідальність підприємця. Воно несумісне  з втратами, некомпетентністю, крадіжками. У підприємницькій діяльності повною мірою використовується комерційний  талант людини, її честолюбство. Особливе місце у цивілізованому підприємництві у партнерських відносинах займають чесність і порядність, дотримання слова, збереження комерційної таємниці. Етика підприємця – важлива складова його особистості. Перераховані якості підприємництва є не лише його властивістю, а й обов'язковою умовою,

      Важливою  умовою формування і розвитку підприємництва в Україні є гарантії та всебічна підтримка, його державою. Вона законодавче  забезпечує гарантії для всіх підприємців  незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, однакові права і можливості стосовно доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, свободу  конкуренції між підприємцями, захищає  споживачів від виявів несумлінної  конкуренції та монополізму у будь-якій сфері підприємницької діяльності. Це й зумовлює актуальність теми дослідження даної курсової роботи.

      Об’єкт  дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає підприємництво як особливий вид економічної діяльності.

      Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості підприємницької діяльності в Україні, його суть, види, функції, форми та основні концепції, а також правові основи підприємництва в умовах переходу України до ринкової економіки.

      Мета  дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді та аналізі підприємництва, його економічної сутності, функцій, форми та моделей.

        Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

      1. Ознайомлення з сутнісно-змістовною характеристикою підприємницької діяльності.

      2. Оцінка ефективності підприємницької діяльності.

      3. Визначення шляхів підвищення ефективності підприємницької діяльності.

      Розвиток  людського життя заснований на процесі  суспільного виробництва. В процесі  його функціонування між людьми складаються  багатоманітні за своїм змістом  об'єктивні закони, що постійно розвиваються, економічні відносини, потреби та інтереси, конкретно-історична сукупність яких визначає економічну систему суспільства, її структуру і специфічні риси.

      Основою суспільного виробництва є підприємництво.

      Народне господарство країни – це складна  економічна система, яка організаційно  виступає як сукупність багатьох галузей. Кількість галузей свідчить про  рівень розвитку суспільного поділу праці, а отже, про потенційні можливості нарощувати ефективність виробництва.

      Тема  підприємництва є дуже важливою для  економіки будь-якої країни. 
 

      1. Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності

      1.1 Поняття підприємництва.

      Поняття "підприємництво" надзвичайно  містке. В ньому переплітається сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних і психологічних відносин. Складалося воно протягом значного часу, змінюючись під впливом базисних і надбудовних  інститутів, психології людей.

      Підприємництво – це самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи – підприємства [організації] [20, 7].

      Якщо  діяльність фізичних або юридичних  осіб не зв'язана з отриманням прибутку, то вона не може вважатися підприємницькою. Головне, що вирізняє підприємця серед  інших агентів суспільне корисної діяльності, – це можливість і обов'язковість  отримання певного зиску.

      Підприємництво  не можна відносити до звичайної  трудової сфери діяльності: воно за своєю сутністю характеризує творчу і активну діяльність бізнесменів. Підприємцям притаманні особлива етика  і навіть своєрідний світогляд, що дозволяє виокремлювати специфічну філософію  підприємництва (бізнесу), яку кваліфікують як практично корисну філософію  системи господарювання. В міру розвитку виробництва і суспільства, зміни  умов його життєдіяльності й загальної  культури філософія бізнесу не залишається  незмінною; вона завжди адаптується  до сучасних вимог господарювання.

      Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основу якого покладені такі ознаки [20, 8]:

      1) свобода вибору напрямків і  методів діяльності, самостійність  у прийнятті рішень;

      2) постійна наявність фактора ризику;

      3) орієнтація на досягнення комерційного  успіху (зиску);

      4) інноваційний характер діяльності.

      Підприємництво  – не лише особливий вид діяльності, а й певні стиль і тип господарської поведінки, яким притаманні:

      1) ініціативність і пошук нетрадиційних  рішень у сфері бізнесу;

      2) готовність наражатися на власний  ризик;

      3) гнучкість і постійне самооновлення;

      4) цілеспрямованість і наполегливість  у бізнесовій діяльності. Крім  того, підприємництво – це комплекс  особливих функцій, виконуваних  в економіці (народному господарстві), спрямований на забезпечення  розвитку і вдосконалення господарського  механізму, постійне оновлення  економіки господарюючих суб'єктів,  створення інноваційного поля  діяльності.  

      1.2 Принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності

      У сучасних умовах господарювання ринкову  економіку визначають коротко як економіку вільного підприємництва. Проте підприємництво здійснюється за певними принципами, має власні форми, типи і моделі функціонування.

      Основні принципи підприємництва [20, 9]:

• вільний вибір діяльності;
• залучення на добровільних засадах для здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;
• самостійне формування програми виробничої та інших видів діяльності; вибір постачальників ресурсів і споживачів виготовлюваної продукції; встановлення цін на товари і послуги відповідно до чинного законодавства України;
• вільний найом працівників для здійснення бізнесової діяльності;
• залучення і використання природних, трудових, матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, якщо це не заборонено або не обмежено чинним законодавством;
• вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів до відповідних бюджетів згідно з законодавством;
• самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютного виторгу на власний розсуд.

      Визначальним  принципом сучасного зарубіжного  підприємництва е такий: виробник, проводячи  маркетингові дослідження, спочатку знаходить  покупця (споживача) продукції чи послуг, пропонованих для ринку, і лише після  цього приступає до її (їх) продукування. Саме у цьому виявляється пріоритет  споживача як провідної ланки  ринкового господарства.

      Підприємництво  як форма ініціативної діяльності може бути представлене певними видами [20, 10]:

• будь-якими видами виробничої діяльності;
• різноманітними видами торговельної діяльності;
• діяльністю з надання послуг;
• комерційним посередництвом тощо.

      Підприємницька  діяльність може здійснюватись як в  індивідуальній, так і в колективній формі. Перша означає здійснення її громадянами, тобто фізичними особами, вільними у встановленні своїх прав і обов'язків на основі договору (угоди) і у визначенні будь-яких умов договору (угоди), що не суперечать чинному законодавству. Друга – колективна – передбачає межі та процедури, які окреслені більш строго з участю держави. У таких випадках підприємницька діяльність здійснюється вже на основі і в межах тих завдань і повноважень, котрі відбиті у засновницьких документах та статутах підприємств (організацій) різних форм власності.

      Зазначені вище форми підприємницької діяльності тісно корелюють з можливими  її типами. Основні з них такі [20, 12]:

• малий бізнес, що базується на особистій власності або оренді;
• спільне підприємництво або партнерство, засноване на колективній власності;
• корпоративне підприємництво, засноване на акціонерній власності.

      Багаторічний  досвід господарювання у країнах  з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що традиційно існують дві  моделі підприємництва: класична та інноваційна, але на практиці можливе їх поєднання.

      Класична  модель підприємництва орієнтована на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства. Схема підприємницьких дій за такої моделі достатньо проста і чітко окреслена: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення поставленої мети; використання тієї можливості, яка зможе забезпечити максимальну віддачу від наявних ресурсів [20, 11].