Феномен транснаціональних корпораций

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

кафедра міжнародного менеджменту

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни глобальна економіка

на тему:

ФЕНОМЕН ГЛОБАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

 

 

 

Виконала:

Студентка групи №2, 5 курсу,

 заочної форми навчання

Коваленко Олена Іванівна

 

Перевірив:

Омельченко Р. В.

 

 

КИЇВ-2013

ПЛАН

ВСТУП

1. Суть та загальна характеристика глобальних корпорацій.

1.1. Виникнення  феномену ТНК

1.2. Структура  ТНК

1.3. Механізми  та принципи діяльності ТНК

1.4. Географія  та сфери діяльності ТНК

1.5. Регулювання діяльності ТНК

2. Аналіз місця ТНК у світовій економіці на основі останніх статистичних даних.

3. Шляхи та перспективи розвитку економіки України в контексті зростаючого впиливу глобальних корпорацій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для сучасної світової економіки  характерний стрімкий процес транснаціоналізації, що полягає в переплетенні різних господарських структур. У цьому процесі основною рушійною силою виступають транснаціональні корпорації (ТНК).

Сьогодні у світі налічується  більше 78 тисяч транснаціональних  компаній і майже 780 тисяч закордонних  філій та афілійованих фірм по всьому світу. ТНК перетворилися на головну  рушійну силу ринкового виробництва  і міжнародного розподілу праці, в домінуючий фактор світової торгівлі і міжнародних економічних відносин, стали основним каналом експорту продуктивного капіталу. В даний  час ТНК в тій чи іншій мірі контролюють третину виробничих активів приватного сектора світу, майже половину світового промислового виробництва, приблизно 2/3 світової торгівлі, на підприємствах ТНК працює приблизно 10% всіх зайнятих у несільськогосподарському   виробництві (з них майже 60% працюють у материнських компаній, 40% - у дочірніх підрозділах). На діяльність ТНК припадає приблизно 90% прямих іноземних інвестицій у світі, належить 4/5 всіх патентів і  ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау. При цьому основний процес торгівлі технологіями здійснюється по каналах ТНК і по суті є внутрішньокорпоративним.

 

 

 

 

 

 

1. Суть та загальна характеристика глобальних корпорацій.

Сьогодні глобальні корпорації, які ще називають «транснаціональними» (ТНК) та «мультинаціональними» (МНК) - це міжнародні суб'єкти господарювання, що переважно забезпечують інтеграцію в галузевому розрізі. Саме тому транснаціоналізацію часто називають інтернаціоналізацією вглиб.

В економічній літературі, що досліджує проблеми розвитку міжнародних корпорацій, ТНК часто визначають як багатонаціональну компанію або МНК (Хасбулатов, 2001). Тим не менше, ряд дослідників (Семенов, 1999) вважають МНК окремою групою міжнародних утворень. Семенов К.А. вважає, що ТНК, являють собою найбільші компанії переважно з однонаціональним акціонерним капіталом і характером контролю над діяльністю всієї корпорації, тоді як МНК - це трести, концерни та інші виробничі об'єднання, які є міжнародними фірмами не тільки по ареалу їх діяльності, а й з контролю над ними.

1.1. Виникнення  феномену ТНК

Відомо, що процес монополізації  економіки, що є однією з головних рис сучасного ринкового господарства, почався на межі XIX і XX століть з  виникнення національних і міжнародних  монополій. У той час як міжнародні монополії виникали і довгий час  розвивалися переважно у вигляді  картелів, головною формою монополізації  на міжнародному рівні стали ТНК, активно проникаючі в економіку  інших країн. Однак найбільш активний розвиток ТНК отримали в другій половині XX століття.

Виникнення міжнародних  виробничих формувань стало закономірним результатом розвитку розподілу  праці та виробничої кооперації (виробничого  підприємства). Справді, участь підприємств  в розподілі праці веде до їх спеціалізації, яка супроводжується зростанням концентрації виробництва і капіталу, тобто збільшенням масштабів  самих підприємств. Ця тенденція  притаманна всім без винятку господарюючим  суб'єктам. Справа в тому, що в умовах ринкової економіки концентрація є  чинником виживання в конкурентній боротьбі, забезпечуючи зниження витрат виробництва, можливість найкращого здійснення НДДКР, ефективну рекламу, мінімізацію  накладних витрат та інших витрат. Ймовірно, межі концентрації капіталу немає. Здійснивши збільшення виробництва  в рамках своїх країн, підприємства прагнуть налагодити випуск товарів  за кордоном. Ось тут і з'являється  проблема створення міжнародних  виробничих об'єднань.

Сьогодні кількість ТНК  продовжує збільшуватися. Їх швидкому зростанню сприяють швидка інтернаціоналізація  та лібералізація господарського життя  в більшості країн світу, радикальні зміни в засобах зв'язку та інформації, що дозволяють штаб-квартирах батьківських компаній здійснювати повсякденний контроль за господарським життям своїх  зарубіжних філій.

1.2 Структура ТНК

ТНК являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківської, материнської) компанії і іноземних філій.

Головна компанія контролює  діяльність вхідних в об'єднання  підприємств шляхом володіння часток (участю) в їх капіталі. У її функції  зазвичай входить прийняття рішень про злиття з іншими компаніями, придбанні нових фірм та ліквідації неефективних підрозділів; формування довгострокової виробничої, інвестиційної  та фінансової політики філій і корпорації в цілому; контроль над фінансами  і НДДКР зарубіжних філій.

Основні організаційні форми  зарубіжних філій:

· Дочірня компанія (subsidiary) - входить в систему ТНК підприємство в приймаючій країні, в якому головна  компанія має право вирішального голосу в силу володіння більш  половиною акцій з правом вирішального голосу і призначає керівників цього  підприємства;

· Асоційована компанія (associate) - входить в систему ТНК підприємство в приймаючій країні, в якому головна  компанія володіє щонайменше 10, але  не більше 50% акцій. Головна компанія не контролює, але бере участь у контролі над цим підприємством;

· Відділення (branch) - вид закордонної  філії, яким головна компанія володіє  повністю або він є частиною спільного  підприємства ТНК.

1.3 Механізми та  принципи діяльності ТНК

Характерними рисами сучасних ТНК є:

· Винесення більшої частини  виробничої, збутової і сервісної  діяльності за межі економічного простору країни базування головного штаб-квартири;

· Формування широкої мережі філій, дочірніх і асоційованих компаній у різних державах, однак підкоряються головної компанії і єдиної стратегії  розвитку;

· Управління зовнішніми і  внутрішніми інвестиційними потоками в умовах ефективного прогнозування  планування економічної діяльності;

· Переважання внутрішньофірмових каналів переміщення (трансферту) капіталів, робочої сили, інформації.

Як суб'єкт МЕВ, ТНК  характеризуються такими основними  рисами:

· По-перше, вона активний учасник  розвитку світового господарства, процесів міжнародного поділу праці;

· По-друге, для неї характерна відносна незалежність руху капіталу від процесів, що відбуваються в  національних межах;

· По-третє, вона об'єктивно  регулює світогосподарські відносини, здійснюючи свої операції з метою  отримання високого прибутку.

Відмінною рисою ТНК наших  днів як і раніше залишається і  міжнародний характер їх діяльності, але вже не стільки за ознакою  країни походження капіталу, скільки  по району його діяльності. Вирішальним  є питання не стільки, з яких країн  надходить капітал, скільки куди він спрямовується, де оперує, звідки має прибуток. Переважна частина  сучасних міжнародних корпорацій представляє  лише якийсь один національно відособлений, але зовсім не багатонаціональний капітал.

Специфіка експансії ТНК  полягає в організації виробництва  товарів на закордонних підконтрольних корпораціях. Національна фірма, що оперує на зовнішніх ринках, як правило, не має зарубіжних філій і капіталовкладень і отримує свої доходи від продажу  товарів, вироблених в "своїй" країні. ТНК ж використовує працю працівників  багатьох країн безпосередньо в  процесі виробництва, тобто для  неї характерна інтернаціоналізація  самого процесу виробництва додаткової вартості. У той час як для національної фірми характерна лише інтернаціоналізація  додаткової вартості у процесі реалізації.

Маючи в своєму розпорядженні  універсальну промислову базу, ТНК  проводить таку виробничо-торговельну  політику, яка забезпечує високоефективне  планування виробництва, товарного  ринку, динамічну політику в галузі капіталовкладень і науково-дослідних  робіт у національному, континентальному та міжнародному масштабах для всіх підрозділів (філій) материнської корпорації як єдиного цілого .

Основними джерелами ефективної діяльності ТНК є:

· Використання переваг володіння  природними ресурсами (або доступу  до них), капіталом і особливо результатами НДДКР;

· Можливість оптимального розташування своїх підприємств  у різних країнах з урахуванням  обсягу їх внутрішнього ринку, темпів економічного зростання, цін і кваліфікації робочої сили, вартості та доступності  інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, а також політико-правових факторів, серед яких найважливішим  є політична стабільність;

· Можливість акумулювання капіталу в рамках всі мережі ТНК;

· Використання у своїх  цілях фінансових ресурсів усього світу;

· Постійна інформованість про кон'юнктуру товарних, валютних і фінансових ринків у різних країнах; раціональна організаційна структура  ТНК;

· Досвід міжнародного менеджменту.

Важливо відзначити, що ТНК  створюють внутрішньокорпоративні ринки, які ринковими законами не управляються. Внунтрікорпоратівную торгівлю називають квазіторговлей, а значить, ТНК перешкоджають розвитку світового  товарообігу. Сьогодні внутрікорп. товарообіг зростає більш високими темпами, ніж МТ, а значить, його частка в  МТ також неухильно зростає. Особливо це стосується сфери послуг.

Така динаміка внутрікорпоративного товарообігу пояснюється:

· Більшою прибутковістю  цієї торгівлі

· Найбільш коротким шляхом для проникнення на іноземні ринки

· Можливістю прискорити процес укладення та використання комерційних  контрактів, а значить, і більш  ефективно управляти комерційно-збутової діяльністю.

Найбільшою мірою цим  перевагами користуються ТНК США. У  них частка внутрікорпоративного товарообігу  складає в середньому 45% від їх загального обороту.

Маніпулюючи політикою трансфертних цін, дочірні компанії ТНК, що діють  в різних країнах, уміло обходять національні законодавства з  метою укриття доходів від  оподаткування шляхом перекочування  в іншу галузь, з однієї країни в  іншу і штаб-квартиру компаній у  розвинених країнах. В результаті нейтралізується  дія тенденції норми прибутку до зниження, досягається головна  мета капіталу - прибуток.

У сучасних умовах ТНК все  частіше входять до складу міжнародних  консорціумів, концернів, поширюючи  свій вплив на багатогалузеві комплекси. Таким чином, вони отримують можливість регулювати ринок, враховуючи його потреби, формуючи попит на свою продукцію  ще до початку виробництва. Це сприяє розвитку МТ.

Сьогодні часто говорять про об'єднання ТНК і ТНБ, так  зване транснаціональною фінансовою олігархією. Таким чином, ТНБ виступають фінансовою основою розвитку ТНК, чому ефективно служать їхні відділення, мережа яких розкинута по всьому світі.

Таблиця 1.1

     Провідні банки світу 2012 [1]    

Ранг	Банк	Країна	Заг. Активи, млрд. Дол. США	Балансовий  звіт
1	Deutsche Bank	Germany	2,809.89	30/09/2012
2	Mitsubishi UFJ Financial Group	Japan	2,803.42	30/09/2012
3	Industrial & Commercial Bank of China	China	2,763.59	30/09/2012
4	HSBC Holdings	UK	2,721.06	30/09/2012
5	Barclays PLC	UK	2,584.30	30/09/2012
6	BNP Paribas	France	2,562.99	30/09/2012
7	Japan Post Bank	Japan	2,513.21	30/09/2012
8	JPMorgan Chase & Co.	USA	2,321.28	30/09/2012
9	Credit Agricole SA	France	2,317.12	30/06/2012
10	Royal Bank of Scotland Group	UK	2,225.14	30/09/2012
11	Bank of America	USA	2,168.02	30/09/2012
12	Mizuho Financial Group	Japan	2,123.32	30/09/2012
13	China Construction Bank Corporation	China	2,115.35	30/09/2012
14	Agricultural Bank of China	China	2,078.03	30/09/2012
15	Bank of China	China	2,027.41	30/09/2012
16	Citigroup Inc	USA	1,931.35	30/09/2012
17	Sumitomo Mitsui Financial Group	Japan	1,788.23	30/09/2012
18	Banco Santander	Spain	1,672.11	30/09/2012
19	Societe Generale	France	1,647.51	30/09/2012
20	ING Group	Netherlands	1,604.57	30/09/2012