Еволюційний процес розвитку форм грошей

     Використання  квазігрошей має позитивний вплив на економіку:

     – дає можливість підвищити ліквідність  ринку за рахунок запровадження в оборот додаткових платіжних інструментів квазігрошових форм, передусім векселів;

     – дає можливість зменшити масу платіжних  засобів в обороті за рахунок  вилучення їх у довгострокові депозитні вклади, що сприяє оздоровленню кон'юнктури ринків;

     – робить управління грошовою масою, а  отже пропозицією грошей, більш гнучким  і ефективним.

     Тому  квазігроші не є якоюсь випадковою чи нав'язаною грошам формою. Поява  і тривале використання їх є закономірним результатом еволюції форм грошей. У перспективі вони теж будуть змінюватися. Зокрема, широкий розвиток «електронних грошей» може призвести до втрати чеком свого значення в обороті депозитних грошей і своєї ролі як виду квазігрошей.

     Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне  грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання певного  терміну визначену суму грошей власнику векселя. Інакше кажучи, вексель −  письмове боргове зобов'язання, що дає  його власнику незаперечне право вимагати від особи, яка видала вексель; (або її поручителя), здійснити платіж у визначений термін. [9, ст. 265]

     Безспірність  векселя означає, що суб'єкт, який його виписав чи акцептував, не має ніякого  права відмовитися від сплати боргу. Безспірність передбачається законами країни, і плата за векселем забезпечується примусово через судові органи.

     Векселі бувають двох видів − простий  і переказний (тратта). Простий вексель  виписується боржником на ім'я  кредитора із зобов'язанням виплатити  йому в зазначений строк указану суму. Використовується він рідко і тільки у внутрішній торгівлі.

     Особа, яка пред'явила простий вексель, є одночасно векселедавцем і  боржником. Тому такий вексель виписує  та підписує боржник. Векселедавець  переказного векселя (трасант) і платник, який приймає цей вексель (трасат), − окремі юридичні особи. Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Цей вексель є наказом боржнику (трасату) про сплату у визначений термін певної суми грошей третій особі. Щоб наказ кредитора-трасанта мав платіжну силу, боржник-трасат мусить підтвердити свою згоду здійснити платіж у визначений термін. Така згода у письмовій формі на титульній стороні векселя називається акцептом.

     Банки на основі кредитних операцій стали  випускати замість векселів свої зобов'язання − банкноти, які поступово перетворилися в універсальний платіжний та купівельний засіб і стали основною формою кредитних грошей.

     Банкнота  − в широкому розумінні є простим  векселем емісійного банку. Особливо чітко  спорідненість банкноти з векселем виявилася на першому етапі її розвитку, коли вона мала форму так званої класичної банкноти. [11, ст.3]

     Сучасні банкноти зберігають кредитну основу і їх рух визначається закономірностями обігу паперових грошей. Можна  виділити два основні канали емісії сучасних банкнот:

     1. Банківське кредитування господарських  суб'єктів, що забезпечує зв'язок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;

     2. Банківське кредитування держави,  коли банкноти емітуються замість  державних боргових зобов'язань.

     Чек − документ, який містить безумовний наказ власника поточною рахунку (чекодавця) банку про виплату вказаної в  ньому суми грошей певній особі або  пред'явникові (чекодержателеві). Види чеків показано на схемі 3. [10, ст. 32]

     Чек, як і банкнота, виник із депозиту, коли власник депозиту дає письмовий наказ про виплату бенефіціару певної суми грошей. Власник рахунку, що підписав чек, іменується трасантом, а банк − трасатом. Чек виписується на пред'явника або згідно з наказом на іменного бенефіціара. 

     Схема 3. Види чеків 

     Незважаючи  на спільність походження, чек істотно  відрізняється від банкноти як за формою, так і за роллю в обігу. Він виписується не банком, а його клієнтом і, отже, не повністю гарантує те, що чекодавець справді має вклад у банку і що банк обов'язково виконає його наказ про видачу грошей. Тому чек не став загальним засобом платежу, і участь його в грошовому обігу виявилась обмеженою. [1, ст. 34]

     Отже, в даному розділі ми розглянули основні  форми грошей, які виникала та існували протягом багатьох століть і ті, які з’явилися відносно недавно. Зрозуміло, що форми грошей, які перебувають в обігу на даний момент, скоріше за все, не останні в своїй історії, а будуть розвиватися і вдосконалюватися і надалі. 

4. Статистика грошових агрегатів (січень 2009 р) 

           Станом на 01.02.2009 р. грошова маса М3 становила 492.7 млрд. грн. І зменшилась порівняно з груднем 2008 року на 23.0 млрд. грн., або на 4.5% через скорочення залишків інших депозитів (на 16.0 млрд. грн., або на 6.3%), залишків готівкових коштів поза депозитними корпораціями (на 4.6 млрд. грн., або на 3.0%), залишків переказних депозитів (на 2.3 млрд. грн., або на 2.2%) за рахунок депозитів у національній валюті, залишків за коштами, вкладеними в цінні папери, крім акцій (на 0.1 млрд. грн., або на 2.7%). І хоча зменшення обсягу грошової маси у січні є сезонним явищем, січневе зниження цього року було найбільшим за останні сім років через тривале зниження ділової активності основних суб’єктів економічної діяльності. У січні 2009 року на уповільнення темпів зростання грошового агрегату М3 у річному обчисленні (125.9% проти 130.2% – у грудні 2008 року) вплинуло зменшення залишків за переказними депозитами в національній валюті (на 4.8% проти зниження у грудні 2008 року на 0.3%), залишків за коштами, вкладеними в цінні папери, крім акцій (на 37.5% проти скорочення на 34.5% у грудні попереднього року), а також низхідна динаміка темпів зростання інших депозитів 123.2% проти 133.3% у грудні 2008 року). Водночас прискорились темпи зростання готівкових коштів в обігу поза депозитними корпораціями (до 142.4 проти 139.3% у грудні минулого року). [12]

Табл.1

          На кінець січня 2009 року сума фінансування внутрішнього кредиту та

чистих  зовнішніх активів депозитних корпорацій становили 742.1 млрд. грн., або зменшилася за місяць на 20.2 млрд. грн. в основному за рахунок скорочення на 23.0 млрд. грн. грошової маси та на 0.1 млрд. грн. депозитів регіональних та місцевих органів державного управління. Водночас збільшилися залишки за коштами акцій та іншими формами участі у капіталі депозитних корпорацій (на 0.8 млрд. грн.) та за іншими статтями (чистими) (на 2.1 млрд. грн.).

          На кінець січня 2009 року залишки за готівковими коштами в обігу поза депозитними корпораціями (М0) становили 150.2 млрд. грн. і зменшилися за місяць на 4.6 млрд. грн., або на 3.0%. Темпи зростання у річному обчисленні становили 142.4 проти 139.3 %– у грудні попереднього року. Через існуючу недовіру до фінансового стану окремих депозитних корпорацій і банківської системи продовжилася тенденція відпливу коштів з банківської системи. Так, за місяць депозити сектору домашніх господарств та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства зменшилися на 8.1 млрд. грн., або на 3.7% (у річному обчисленні зросли на 22.5%). При цьому залишки обсягів переказних депозитів в національній валюті інших депозитних корпорацій скоротилися на 1.3 млрд. грн., інших депозитів – на 7.3 млрд. грн. (зокрема в іноземній валюті – на 5.4 млрд.). За місяць дещо збільшилися (на 0.5 млрд. грн.) обсяги залишків переказних депозитів в національній валюті сектору домашніх господарств. За січень 2009 року кошти сектору нефінансових корпорацій на рахунках депозитних корпорацій (включаючи Національний банк України) зменшилися на 8.7 млрд. грн., або на 7.4% (у річному обчисленні зросли на 17.5%). Скорочення

на рахунках інших депозитних корпорацій відбулося  в основному через зменшення інших (на 6.5 млрд. грн.) та переказних (на 3.8 млрд. грн.) депозитів у національній валюті. Водночас залишки переказних депозитів в іноземній валюті збільшилися за місяць на 2.7 млрд. грн. [12]

          Депозити сектору інших фінансових корпорацій скоротились за січень на 1.6 млрд. грн. (у річному обчисленні зросли на 23.8%) в основному за рахунок зменшення коштів в національній валюті за іншими депозитами інших депозитних корпорацій на 0.9 млрд. грн. та переказними депозитами – на 0.5 млрд. грн. У січні 2008 року грошова маса була основною складовою фінансування вимог до сектору інших нефінансових корпорацій та сектору домашніх господарств. Сума чистих вимог до центральних органів державного управління становила 29.0 млрд. грн. у січні і зросла на 5.2 млрд. грн. проти грудня 2008 року. При цьому вимоги депозитних корпорацій до центральних органів державного управління зросли на 5.0 млрд. грн. до попереднього місяця при зменшенні зобов’язань перед ними на 0.2 млрд. грн. За місяць вимоги до суб’єктів господарювання інших секторів зменшились на 1.6% (на 12.1 млрд. грн.), проте в річному обчисленні зросли на 63.9% (на 289.5 млрд. грн.).

           Кредити, надані іншими депозитними  корпораціями, було спрямовано переважно  в сектор нефінансових корпорацій, проте заборгованість за ними за січень 2009 року зменшилась на 1.6%. Короткострокові кредити сектору нефінансових корпорацій у січні порівняно з груднем скоротились на 1.5% (на 2.8 млрд. грн.), довгострокові – на 1.6% (на 4.1 млрд. грн.). Зростання за місяць відбулось лише за кредитами зі строком користування більше 5 років у національній валюті (на 0.3 млрд. грн., або на 3.3%). Темпи зростання заборгованості інших депозитних корпорацій за кредитами домашнім господарствам за січень 2009 року скоротились на 1.7% і Були спрямовані, в основному, на поточні потреби (60.7% від загального обсягу). Заборгованість за кредитами домашнім господарствам за січень скоротилась за всіма строками погашення як у національній, так і в іноземній валютах, а найбільше – за кредитами зі строком користування більше від 1 до 5 років у національній валюті (на 3.4%) та короткостроковими кредитами в іноземній

валюті (на5.3%). У незначних обсягах кредитувалися інші фінансові посередники та допоміжні фінансові організації, а також страхові корпорації і недержавні пенсійні фонди. Заборгованість інших депозитних корпорацій за наданими ним кредитами зросла за січень на 3.0% до 9.3 млрд. грн. Залишки за зобов’язаннями перед нерезидентами у звітному місяці зменшилися в основному за рахунок скорочення запозичень депозитними корпораціями – на 8.0 млрд. грн., у тому числі кредитів – на 7.3 млрд. грн. Обсяг запозичень Національним банком України у січні 2009 року зменшився на 1.7 млрд. грн. виключно за рахунок скорочення переказних депозитів. У січні вимоги до нерезидентів зменшилися за рахунок скорочення вимог Національного банку України на 21.5 млрд. грн. (зокрема за іншими депозитами на 12.8 млрд. грн.) та вимог депозитних корпорацій – на 1.5 млрд. грн. У січні 2009 року тривало зменшення чистих зовнішніх активів депозитних корпорацій (включаючи Національний банк України). Станом на 01.02.2009 р. Їх залишок становив “мінус” 29.5 млрд. грн. проти “мінус” 16.1 млрд. грн. у грудні 2008 року. Зменшення порівняно з груднем на 13.3 млрд. грн. відбулось через скорочення чистих зовнішніх активів Національного банку України (на 19.8 млрд. грн.) при збільшенні чистих зовнішніх активів інших депозитних корпорацій (на 6.5 млрд. грн.). [12] 

     Табл.2. Основні монетарні індикатори

     ВИСНОВКИ 

     Гроші – це особливий товар або загальновизнаний матеріальний носій, що виконує роль всезагального еквіваленту в процесі обміну товарів на ринку. Його поява ліквідувала багато недоліків, які притаманні повній, розвернутій формі вартості.

     Головним  елементом економічної системи  будь-якої країни є грошова система, під якою розуміють форми організації  грошового обігу в державі, що склалися історично та закріплені в національному законодавстві. До складових грошової системи належать: грошова одиниця, масштаб цін, вид грошових знаків, що мають законну платіжну силу, − кредитні, паперові гроші, розмінні монети тощо, порядок емісії та обігу грошей, державні органи й установи, які здійснюють регулювання грошового обігу.

     Гроші є одним з основних феноменів  економічного життя суспільства, що сприяє встановленню реальних зв'язків  між господарюючими суб'єктами держави. Незважаючи на те, що з давнини грошам відводилась важлива роль в арсеналі методів господарського контролю, ставлення до них протягом XX ст. неодноразово змінювалося, залежно від тієї ролі, яку гроші виконували в той чи інший період часу. Під грошовим обігом розуміють рух коштів у готівковій та безготівковій формах, які обслуговують кругообіг товарів, нетоварні платежі та розрахунки в народному господарстві. На підставі сучасних грошових теорій у загальному вигляді кількість грошей в обігу визначається законом грошового обігу і залежить від суми цін товарів, їхньої кількості та швидкості обігу грошей.