Експортний потенціал України

     Створення кластерів зовнішньоторговельного профілю сприяє досягненню таких  позитивних тенденцій розвитку експортного  потенціалу:

• підвищення конкурентоспроможності експортної продукції за рахунок упровадження нових технологій;
• зниження витрат і підвищення рівня відповідних наукомістких товарів та послуг за рахунок ефекту синергії і уніфікації підходів у якості, логістиці, інжинірингу, інформаційних технологіях тощо;
• забезпечення зайнятості в умовах реформування великих підприємств і аутсорсингу;
• консолідоване лобіювання інтересів учасників кластера в різних органах влади.

     Зберігаючи  фінансову незалежність кожного  підприємства, експортний кластер представляє  єдиний організм, функціонування якого  може забезпечити досягнення світового рівня якості. Тісна співпраця всіх учасників виробничого процесу - від постачальників сировини до реалізації кінцевого продукту на зовнішніх ринках - забезпечує планування роботи кластера на перспективу, створює постійне його завантаження, знижує собівартість продукції та послуг, створює єдиний інформаційний та економічний простір. Унаслідок цього кластери стимулюють значне підвищення продуктивності праці і впровадження інновацій, які виступають основними чинниками підвищення національної конкурентоспроможності України.

     На основі міжнародного і вітчизняного досвіду підтримки національних товаровиробників вченими запропоновано систему напрямків політики державного стимулювання розвитку експортного потенціалу України з метою підвищення рівня національної конкурентоспроможності.

     Як  відомо, Україна впритул наблизилася  до реалізації одного із пріоритетів  своєї зовнішньоекономічної стратегії - вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).

     Вступ України до СОТ є надзвичайно  важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Інтеграція нашої держави до світової господарської системи створить нові конкуренті умови співпраці на міжнародному рівні, спонукатиме до внутрішніх перетворень, поглибить реформи, сприятиме утвердженню соціально-орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України.

     „Світова  організація торгівлі сьогодні об'єднує  понад 150 держав світу, які виготовляють 93% всієї світової продукції і  Україна, яка має величезний експортний потенціал, однозначно повинна бути в складі СОТ”, - як затвердив колишній Міністр економіки А.Кінах.

     Він відзначив, що Україна не може залишатися країною з сировинною економікою, оскільки вона „має величезний науково-технічний  потенціал”. Проте в даний час  експорт України має сировинний характер, в якому 40% належать продукції хімічного і металургійного комплексу, а всього в країні 50% ВВП формує експорт.

     За  словами Анатолій Кінаха, вступ до СОТ це дуже відповідальний процес, тому необхідно серйозно тут працювати, насамперед, над питанням підготовки фахівців, а також створенням необхідних умов для того, щоб українська економіка була в умовах рівноправної конкуренції на європейському та світовому ринках.

     „Тільки та держава, - переконаний Міністр, - може бути сильною економічно, яка створює робочі місця на своїй території, а не фінансує закордонні бюджети і не споживає в необмежених обсягах імпортну продукцію, яку вона може виробляти сама.”

     Зазначимо, що вступ до СОТ це хороший поштовх  для розвитку експорту, адже знижуються ризики штучних бар'єрів щодо доступу української продукції на європейські та світові ринки.

     Хоча  при вступі України до СОТ існують  великі ризики. Зокрема, це стосується, галузей АПК, легкої промисловості, автомобільного й авіабудування, а  також сфери послуг. Тому дуже важливо підвищити конкурентність цих галузей, працювати над питаннями, які стосуються сертифікації, стандартизації та якості продукції.

     Однак, вступ до СОТ посилить державні позиції  на експортних ринках. Це призведе до значного зменшення ставок митного тарифу, хоча деякі залишаться незмінними до 2010 року. Державі необхідно провести ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної продукції. Це питання найгостріше порівняно з іншими. Сільськогосподарський сектор найменш реформований і забезпечує 16 % робочих місць та 14,5 % ВВП країни.

     Вступ до СОТ це для України великий  іспит і його можна скласти  тільки через концентрацію політичної волі і створення розумних і ефективних умов для розквіту власної української економіки. 

Висновки

     Для розвитку експортного потенціалу України  у найближчій перспективі необхідно:

• підвищити конкурентоспроможність українських виробників на основі активізації структурного реформування економіки, передусім експортоорієнтованого сектора;
• здійснити якісні зміни спеціалізації України у світовому поділі праці на основі розробки і реалізації комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті інноваційної та традиційної української продукції з високим рівнем доданої вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг;
• переорієнтувати імпортну стратегію в напрямі забезпечення комплексного вирішення проблем модернізації національної промисловості та активної політики імпортозаміщення (обмеження ввезення імпортних товарів при інтенсифікації аналогічного виробництва в Україні);
• вирішити проблему диспаритету закупівельних та імпортних цін на продукцію аграрного сектор.

Список  використаної літератури

1. International Review Результати моніторингу відносин Україна-ЄС за 2010 рік
2. УДК 339.564 Експортний потенціал України ТЕТЯНА МЕЛЬНИК
3. Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структурно-інноваційних трансформацій/ За ред. Ю. В. Кіндзерського. — К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України.2007 — С. 27—28.
4. Пирець Н.М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України // Донбасс-Инвест. - 2006. - №5-6. - С.97-98.
5. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: В 2 т. — Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк. та ін.; За заг.ред. Д. Г. Лук’яненка, А. М. Поручника. — К.: КНЕУ, 2006. — С. 275.