Економічне обгрунтування проекту верстатобудівного заводу

(4525372 + 12341923 + 7405154) ´ 0,05 = 1213622 (грн..)

    Таблиця 4

Розрахунок  собівартості виробництва лиття

      Таким чином, «наведені витрати» на 1т лиття становлять:

=3400 + 0,17 1800 = 3705,722 (грн..).

      Так як оптова ціна 1т придатного лиття  на ринку складає 3500 грн, а виробництво 1т на заводі – 3705,722 грн, значить, недоцільно і не вигідно будувати ливарний та модельний цеха. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.2 Механічний  цех 

      В даному розділі проводяться розрахунки по механічному цехові, в якому необхідно визначити його виробничу й загальну площу та чисельність персоналу.

      Для того, щоб визначити площу, розрахуємо кількість верстатів за наступною формулою:

                                     , де

 ГП  – обсяг готової продукції,  що випускається за рік, т;

  - випуск готової продукції з одного верстата при роботі в одну зміну, т/верстат (17,5);

 М  – число змін роботи верстатів (2);

- коефіцієнт завантаження верстатів (0,7).

      При розрахунку кількості устаткування використовується показник випуску  готової продукції. Обсяг готової продукції (ГП) знаходиться за формулою:

ГП =

, де

М_в – маса верстата, т.;

В –  програма випуску верстатів, грн.

ГП = 4500 3,9 = 17550 (грн.)

(верст.)

      Після того, як визначено загальну кількість  верстатів, треба здійснити розбивку прийнятої кількості устаткування по типах, що провадяться по питомій вазі окремих груп верстатів у загальному верстатному парку. Розрахунки проводяться у таблиці 5.

Таблиця 5

Структура виробничого устаткування механічного  цеху

      Після встановлення кількості металорізального устаткування по показниках питомої  площі розраховується загальна верстатна  площа (таблиця 6). У процентній залежності від неї знаходиться площа  допоміжних відділень.

Таблиця 6

Розрахунок загальної потужності верстатів і виробничої площі цеху

      Таким чином, загальна верстатна площа  становить 24928,2 .

      Далі  в процентній залежності від загальної  площі знаходимо площу допоміжних відділень.

      1. Площа заготівельного відділення  й склад у відсотках до площі,  зайнятої виробничим устаткуванням  становить 20%:

24928,2 0,2 = 4985,6 ( ).

      2. Площа заточувального відділення  розраховується від площі, зайнятої  заточувальними верстатами (складають  5% від кількості верстатів, що  обслуговуються заточкою). Заточувальні  верстати включають всі верстати, крім шліфувальних:

- кількість  заточувальних станків:

(716 –  82) 0,05 = 32 (верст.)

- доводочні  верстати становлять 50% від кількості  заточувальних верстатів:

32 0,5 = 16 (верст.)

- площа  заточувального відділення рівна сумі верстатів (заточувальних і доводочних) помножених на питому вагу площі верстату:

(16 + 32) 10 = 476 ( ).

      3. Площа ремонтної ділянки знаходиться  від верстатів ремонтної ділянки ( 2% від всього виробничого устаткування) помноженої на питому вагу площі одного верстату:

(716 0,02) 12 = 171,9 ( ).

      4. Площа ділянки з ремонту пристосувань  розраховується від кількості  верстатів ділянки з ремонту  пристосувань (3% від загальної кількості  верстатів) помножених на питому  вагу площі, що займає верстат:

(716 0,03) 12 = 257,9  ( ).

      5. Площа інструментально-роздавальної  комори визначається на підставі питомих нормативів:

- площа  для зберігання інструментів  знаходиться як 0,4 на кожен верстат механічного цеху без шліфувальних:

635 0,4 = 268,2 ( )

- площа  для зберігання абразивів з  урахуванням тільки шліфувальних, заточувальних і доводочних верстатів:

(82 + 32 + 16) 0,4 = 51,7 ( )

- площа  для зберігання пристосувань становить 0,2 на один верстат віз загальної кількості верстатів механічного цеху, верстатів заточувального відділення, верстатів ремонтної ділянки та верстатів ділянки з ремонту пристосувань:

(716 + 48 + 14 + 21) 0,2 = 159,9 ( )

- загальна  площа інструментально-роздавальної  комори становить:

268,2 + 51,7 + 159,9 = 479,8 ( ).

      6. Площа контрольної ділянки розраховується  як 5% до площі, займаної виробничим устаткуванням:

24928,2 0,05 = 1246,4 ( ).

      Загальна  площа допоміжного цеху становить  суму всіх допоміжних площ механічного  цеху:

4985,6 + 476 + 171,9 + 257,9 + 479,8 + 1246,4 = 7617,7 ( ).

      Загальна  площа механічного цеху розраховується як сума загальної площі, допоміжної площі та додаткової площі цеху:

24928,2 + 3581,6 + 7617,7 = 36127,5 ( ).

      Після визначення кількості устаткування й площ необхідно знайти чисельність  робітників-верстатників ( ) за формулою:

, де

- ефективний  річний фонд часу верстата  при роботі в одну зміну,  год;

М –  число замін роботи;

 - прийнята кількість верстатів, грн.;

- ефективний  річний фонд часу одного робітника,  год;

  - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

      Ефективний  річний фонд часу верстата при роботі в одну зміну  розраховується за формулою:

, де

- відсоток  простою обладнання в ремонті, %;

- режимний  річний фонд часу.

      Ефективний  річний фонд часу одного робітника  знаходиться по формулі:

, де 

- відсоток невиходів, %.

      Режимний (номінальний) річний фонд часу визначається по формулі:

, де

Т_зм – тривалість робочої зміни, ч.;

Д_р – кількість робочих днів у плановому періоді, дн.;

Т_п – кількість неробочих годин у передсвяткові дні, ч.;

Д_с – кількість святкових днів, дн.

(год)

(год)