Економічна ефективність використання основних виробничих фондів і шляхи її підвищення(на прикладі СТВ ім. Б. Хмельницького)

Показники забезпеченості використання фондів в СВК ім.                                       Б.Хмельницького

Показник	2008р.	2009р.	2010р.
Наявність на кінець року , тис. грн.: a) виробничі основні фонди;	3506	3814	3901
Середньооблікова чисельність  робітників	86	72	62
Площа с.г. угідь	2157	2253	2235,47
Фондозабезпеченість, тис.грн. a) виробничих основних фондів;	162,5	169,3	174,5
Фондоозброєність, тис.грн. a) виробничих основних фондів;	40,8	53	63

Аналізуючи таблицю 2.6, можна сказати, що фондозабезпеченість господарства — це вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. У 2008 році у СВК ім. Б. Хмельницького з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 162,5 тис. грн. основних виробничих фондів , а у 2010 році - 174,5 тис.грн.  Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва постійно зростає, і це характеризує закономірний процес його розвитку. Так, з 2008 року порівняно з 2010 роком вартість основних виробничих фондів у СВК ім. Б. Хмельницького зросла з розрахунку на 100 га угідь на 12 тис.грн. Фондоозброєність   праці — це  вартість  основних   виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника.          Цей показник значно збільшився: у 2008 році з розрахунку на одного середньорічного працівника сільськогосподарського виробництва припадало основних виробничих фондів 40,8 тис.грн., а в 2010 році – 63 тис.грн. (таблиця 2.2).            До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, фондоємність і норма прибутку(таблиця 2.7)                      Таблиця 2.7

Ефективність використання основних засобів

Показники	2008р.	2009р.	2010р.
Вартість валової продукції, тис. грн.	2511,4	3012,0	2303,5
Чистий прибуток, тис. грн.	539	540	427
Виробничі основні фонди, тис. грн.	3506	3814	3901
Оборотні засоби, тис. грн	1798	2176	2284
Фондовіддача, грн.	0,72	0,79	0,59
Фондоємкість, грн.	1,4	1,27	1,69
Норма прибутку,%	10,2	9,02	6,9

          

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що зростання вартості основних фондів призвело до зменшення фондовіддачі у 2010р. до 0,59 грн. Фондоємкість у 2008 році становить 1,4 грн.,  2009 році – 1,27 грн., а в 2010 році – 1,69 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Факторний аналіз ефективності  використання основних фондів  та оцінка його результатів

Загальним показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача — виробництво продукції на 1 гривню основних засобів [відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, цехом або дільницею (ВП), до середньорічної вартості основних виробничих засобів (Фосн.)]. Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою: ФВ = ВП / Фосн.

Фондовіддача - узагальнюючий  показник використання виробничих основних фондів. На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежні від підприємства. Разом з тим резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є на кожному підприємстві, ділянці, робітничому місці. Інтенсивний  шлях ведення господарства припускає  систематичний ріст фондовіддачі за рахунок росту продуктивності машин, механізмів і устаткування, скорочення їхніх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення  виробничих основних фондів. Для виявлення  не використовуваних резервів важливо  знати основні напрямки факторного аналізу фондовіддачі, що випливають з розходжень у підходах до моделювання  даного показника.    Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком[9, ст.45-46].   Так, відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції. Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за аналізований період збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.

Таблиця 2.8

Ефективність використання основних фондів

Показники	2009р.	2010р.
Вартість валової продукції  рослинництва і тваринництва в співставних  цінах, тис.грн.	3012,033	2303,534
Виробничі основні фонди, тис.грн.	3814	3901
Фондовіддача, грн.	0,79	0,59

 

Проведемо факторний аналіз ефективності використання основних фондів за методом ланцюгових підстанов (таблиця 2.8).

ФВ2009 = ВП2009 / Фосн.2009 = 3012,033 / 3814 = 0,79; 

ФВум  = ВП2009 / Фосн.2010 = 3012,033 / 3901 = 0,77;

ФВ2010 = ВП2010 / Фосн.2010 =2303,534 / 3901 = 0,59;

∆Фосн. = ФВум – ФВ2009 = 0,77 – 0,79 = -0,02;

∆ВП = ФВ2010 – ФВум = 0,59 – 0,77 = -0,18.

Випереджальне зростання  випуску обсягу продукції, робіт, послуг проти зростання вартості основних засобів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі, що свідчить про ефективність виробництва. У нашому прикладі сталося навпаки: зростання вартості основних фондів з 3814 тис.грн. у 2009 році до 3901 тис.грн. у 2010 році спричинило зниження показника фондовіддачі на 0,02 грн. І зменшення випуску валової продукції з 3012,033 тис.грн. у 2009 році до 2303,534 тис.грн. у 2010 році призвело до зниження показника фондовіддачі на 0,18 грн.

 

 

 

Розділ 3.Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів у підприємстві

3.1.Удосконалення структури  основних фондів, співвідношення  між основними і оборотними  фондами

Резерви кращого використання основних виробничих фондів полягають  в удосконаленні їх структури: дотриманні оптимального співвідношення між виробничими  і невиробничими фондами, фондами  сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, активними і пасивними, основними і оборотними.        В окремих господарствах головна увага приділяється створенню основних фондів, а не збільшенню відповідних оборотних засобів.   З цієї причини в таких господарствах спостерігається невідповідність:

-кількості поголів’я тварин і забезпеченості їх кормовими ресурсами;

-чисельності маточного і ремонтного поголів’я тварин;

-наявності тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів і запасних частин до них;

-збільшення кількості добрив і недостачі відповідних машин тощо.  Але основні фонди не можуть ефективно функціонувати без певних розмірів оборотних засобів (продуктивні тварини без відповідної кількості кормів, трактори та автомобілі при дефіциті пального і т.д. Тому виникає питання: якими повинні бути оптимальні пропорції між основними і оборотними фондами? Більшість спеціалістів рекомендують, щоб на 1 грн. основних припадало 0,5-0,6 грн. оборотних фондів. Саме при такому співвідношенні забезпечується найбільш ефективне їх використання.   Важливим шляхом підвищення економічної ефективності фондів є пропорційний розвиток окремих видів основних виробничих фондів. Це – дотримання оптимального співвідношення кількості поголів’я продуктивних тварин і забезпеченості їх приміщенням, наявності окремих марок тракторів і причіпних знарядь до них, автомобілів і гаражів для їх зберігання, бурякозбиральних комбайнів і цукронавантажувачів тощо.     Багатьом підприємствам аграрного сектора АПК необхідно освоїти і такий шлях удосконалення структури фондів, як підвищення питомої ваги активної їх частини.         Розвиток сільського господарства передбачає послідовне кількісне зростання і якісне оновлення основних виробничих фондів, підвищення забезпеченості оборотними засобами в межах нормативної потреби.   Поліпшення використання основних виробничих фондів сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню продуктивності праці та фондовіддачі. Рівень економічної ефективності використання основних і оборотних фондів залежить від природноекономічних умов, забезпеченості господарств трудовими ресурсами та інших факторів[14, ст.139].       Основними шляхами підвищення економічної ефективності використання основних фондів є:       

1. Поліпшення використання  і підвищення родючості землі  на основі хімізації і меліорації  земель, охорони її від водної  й вітрової ерозії, впровадження  природоохоронних технологій та збереження навколишнього середовища.           2. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшення якості продукції на основі застосування кращих сортів культур і порід тварин, а також інтенсивних технологій.  3. Впровадження комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, що забезпечує раціональне і комплексне використання виробничих ресурсів, сировини і енергії. За рахунок усунення втрат на всіх стадіях сільськогосподарського виробництва, поліпшення зберігання й реалізації виробленої продукції продовольчий фонд країни можна збільшити на 20—25 %.            4. Раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок збільшення змінного і річного виробітку, підвищення ефективності і якості механізованих робіт на основі раціонального співвідношення силових і робочих машин, забезпечення їх комплектності і комплексності.    6. Удосконалення структури основних виробничим фондів. Збільшення частки машин, обладнання, транспортних засобів і продуктивної худоби сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, зростанню фондовіддачі.           7. Забезпечення оптимального співвідношення основних і оборотних фондів. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних фондів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і фондовіддачі основних фондів галузі.  Співвідношення основних фондів і оборотних засобів залежить від зональних особливостей, спеціалізації виробництва, рівня фондозабезпеченості та інших факторів. Ефективність використання виробничих фондів може досягти найвищого рівня, якщо на 1000 грн. вартості основних фондів сільськогосподарського призначення припадає 500—750 грн. оборотних фондів. Таке співвідношення основних і оборотних фондів є оптимальним і сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.       8. Зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції. Цей показник характеризує питомі витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції. В окремих галузях визначається сумою матеріальних витрат (насіння, кормів, добрив, пального тощо) без амортизації з розрахунку на 1000 грн. вартості валової продукції.       9. Прискорення оборотності оборотних засобів за рахунок впровадження скоростиглих порід тварин і сортів рослин, раціонального поєднання галузей з різною тривалістю виробничого циклу, забезпечення раціональної структури оборотних фондів для забезпечення найбільшого приросту сільськогосподарської продукції.       10. Впровадження нового економічного механізму господарювання, радикальна перебудова виробничих відносин на селі, яка повертає селянинові становище господаря на землі, зацікавленого в раціональному й економному використанні виробничих ресурсів, широкому застосуванні досягнень науки і техніки. У системі заходів щодо вдосконалення виробничих відносин і якісного оновлення продуктивних сил дедалі більшого значення набуває сприяння оренді як прогресивній формі господарювання[2,ст.12] .  Значного підвищення ефективності використання виробничих фондів можна досягти лише у спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах, які забезпечують оптимальну кількість і відповідний склад основних фондів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.Раціональне використання  кожного окремо виду фондів

Однією з найбільш важливих завдань розвитку промисловості  є забезпечення виробництва, насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше  використовувати основні фонди.

Отже, перед  підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

Пріоритетне значення серед таких заходів повинно  бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій.

Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшення інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.

Отже, інтенсифікація використання основних засобів підприємств дає змогу значно знизити витрати, пов’язані з моральним зносом машин і устаткування, сприяє прискоренню їх оновлення, що в кінцевому результаті позитивно позначається на фондоозброєності праці працюючих та зростанні її продуктивності. А в кінцевому підсумку зростає і фондовіддача на підприємствах[15,с.568].