Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 16:53, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є розкриття народно-господарського значення переробки молока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.
В даній курсовій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Бахмачмолококонсерв”.
Можна виділити такі основні завдання:
Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;
Характеристика технології переробки молока;
Характеристика організаційно-виробничої структури;
Характеристика основних економічних показників переробки;
Характеристика фінансових показників;
Вступ
Розділ 1 Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції
1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока
1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції
1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока
Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло
2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства
2.2 Забезпеченість підприємства основними виробничими ресурсами і рівень їх використання
2.3 Економічна ефективність переробки молока
2.4 Фінансовий аналіз підприємства
2.5 Схема продовольчого руху продукції
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва масла й сиру
3.1 Удосконалення технології переробки молока
3.2 Економічний механізм стосунків між виробниками і переробниками
3.3 Державне регулювання галузі
Висновки
Використана література
Таблиця 1.3 Споживання молока по областям
Область | Споживання молока та молокопродуктів | Коефіцієнт споживання молока і молокопродуктів |
Автономна Республіка Крим | 214 | 0,78 |
Вінницька | 249 | 0,9 |
Волинська | 322 | 1,17 |
Дніпропетровська | 258,3 | 0,94 |
Донецька | 222,2 | 0,81 |
Житомирська | 405,2 | 1,47 |
Закарпатська | 259 | 0,94 |
Запорізька | 255,5 | 0,93 |
Івано-Франківська | 320,8 | 1,16 |
Київська | 308,7 | 1,11 |
Кіровоградська | 254 | 0,92 |
Луганська | 245,5 | 0,89 |
Львівська | 299,9 | 1,09 |
Миколаївська | 293,7 | 1,06 |
Одеська | 234,9 | 0,85 |
Полтавська | 304,8 | 1,1 |
Рівненська | 341,8 | 1,24 |
Сумська | 301,7 | 1,09 |
Тернопільська | 343,3 | 1,24 |
Харківська | 264,4 | 0,96 |
Херсонська | 266,1 | 0,96 |
Хмельницька | 313,7 | 1,14 |
Черкаська | 275,8 | 0,99 |
Чернівецька | 300,2 | 1,08 |
Чернігівська | 348 | 1,26 |
Україна | 275,9 | 1 |
Як свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.
За результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).(14)
Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.
Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Керівники всіх анкетованих молокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяє зниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість на вітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша. Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (на окремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельних націнок досягає 100%.
Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.(11)
1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока
Очікуваний ріст збільшення обсягів переробки молока супроводжуватиметься підвищенням добробуту населення із збільшенням на цій основі купівельної його спроможності. Передбачено вирішення найважливішого соціально–економічного завдання щодо збереження здоров’я населення, забезпечення його продуктами харчування високої якості за рахунок вітчизняного виробництва, досягнення продовольчої незалежності країни від імпорту продукції.
Основними показниками економічної ефективності роботи переробних підприємств є:
Продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача,коефіцієнт оборотності оборотних засобів, рентабельність виробництва продукції, рентабельність реалізованої продукції, рентабельність операційної діяльності, норма прибутку.
Продуктивність праці (Пп) визначають з відношення валової продукції у співставних цінах (ВП) до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в основному виробництві (Чс) за формулою:
Пп = ВПс/Чс.
Фондовіддачу (Фв) визначають з відношення валової
продукції у поточних цінах (ВПп) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) за формулою:
Фв=ВПп/ОВФ.
Матеріаловіддачу (Мв) визначають з відношення валової продукції у поточних цінах (ВПп) до матеріальних витрат (Мв) за формулою:
Мв = ВПп/Мв.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко)
визначають з відношення виручки від реалізації продукції (Вр) до середньорічної вартості матеріальних оборотних засобів (МОЗ) за формулою:
Ко=Вр/МОЗ.
Норма прибутку (Нп) визначається з відношення чистого прибутку (Пб) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фос) і оборотних засобів (Зо) і множенням на 100 за формулою:
[Пб/(Фос+Зо)]*100.
Крім цього виділяють ще такі показники економічної роботи молокопереробного підприємства як:
Вартість валової продукції
Виробнича собівартість продукції
Затрати живої праці
Електроозброєність праці
Рентабельність виробництва
Виручка від реалізації
Собівартість реалізованої продукції
Валовий прибуток
Чистий прибуток.(5)
Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло
2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства
Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, а також його працівників.
Предметом діяльності товариства є:
переробка і виробництво молока, молокопродуктів та інших продуктів харчування;
виробництво товарів народного споживання;
заготівельна та посередницька діяльність;
торгівля продовольчими та промисловими товарами;
надання транспортних послуг;
робота з цінними паперами;
інші види діяльності не заборонені чинним законодавством України.
Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
ЗАТ «Бахмачмолококонсерв», збудований у м. Бахмачі в 1938 році.
У повоєнні роки були добудовані цехи, у яких розпочалося виробництво молоко - продукції: молока пастеризованого, кефіру, ряжанки, морозива, масла.
Із зміною адміністративно ─ територіальної структури району змінювалась і структура заводу.
Головними постачальниками молока для підприємства були колгоспи і радгоспи району, які здійснювали постачання 85% необхідної сировини, решта 15% приймали від населення району. Переробляли на той час до 20 тис. тон молока на рік.
Продукція Бахмачмолококонсерв постійно користувалась попитом у споживачів. Колектив заводу систематично виконував доведені завдання підвищення його ефективності та якості роботи.
До 1994 року Бахмачмолококонсерв був державним підприємством. У цьому ж році підприємство змінює форму власності.
Акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції "Товариства" у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій, а також на вторинному ринку цінних паперів.
З моменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.
Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, а також статуту.
Майно товариства належить йому на праві власності.
Майно товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Товариство здійснює володіння, користування, та розпорядження належним йому майном відповідно до цілей своєї діяльності.
Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах майна, що йому належить, на яке може бути звернене стягнення згідного з чинним законодавством.
Товариство не несе відповідальності за зобов’язаннями його акціонерів, а акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями Товариства тільки в межах своїх вкладів до його статутного фонду, в тому числі, не до внесеною їх частиною.(4)
ЗАТ " Бахмачмолококонсерв "
Місцезнаходження товариства:
Україна, м. Бахмач, вул.. Заводська, 36
Основним видом діяльності підприємства є переробка молока і виробництво молокопродуктів та інших продуктів харчування. Завод виробляє:
молоко пастеризоване 2,5% жирності;
сметану 20% жирності;
кефір 2,5% жирності;
сир «Домашній» 18% та 9% жирності;
згущене молоко;
сир твердий «Костромський»;
сир твердий «Голландський»;
масло «Селянське»;
та інше.
Основною сировиною для забезпечення виробництва продукції є молоко.
Як і будь-яке інше підприємство ЗАТ «Бахмачмолококонсерв» має свою виробничу структуру. (див. додаток 1)
2.2 Забезпеченість основними виробничими ресурсами
Для нормальної діяльності будь-якого підприємства необхідна достатня кількість основних виробничих ресурсів. До них можна віднести основні засоби, оборотні засоби і робочу силу.
Основні засоби – це засоби, що використовують ся більше 1р і свою вартість переносять на новостворений продукт у вигляді амортизаційних відрахувань.
Оборотні засоби – це засоби, що використовуються менше 1р і свою вартість переносять відразу на новостворений продукт.
Робоча сила - це всі працівники які зайняті в процесі виробництва продукції.
Ефективність використання виробничих ресурсів розглянемо в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 . Забезпеченість основними виробничими ресурсами
Показники | роки | 2006р у % до 2005р | ||
| 2004 | 2005 | 2006 |
|
1. Проектна потужність заводу, т/добу | 125 | 115 | 108 | 86,4 |
2. Використання потужності, % | 75 | 72 | 60 | 80 |
3. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. | 2610,1 | 2341,2 | 1993,1 | 76,3 |
4. Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн. | 254,4 | 208,1 | 185,4 | 72,9 |
5. Середньорічна чисельність працівників, чол. | 132 | 130 | 127 | 96,2 |
6. Припадає на одного працівника, тис. грн. | 19,77 | 18,00 | 15,6 | 78,9 |
7. Співвідношення між оборотними й основними фондами | 10,3 | 11,3 | 10,8 | 1,04 |