Економічна безпека на підприємстві

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Головною метою написання даної  курсової роботи є вивчення цілого ряду аспектів діяльності підприємства у рамках економічної безпеки.

Економічна безпека  являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відношень на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Економічна безпека підприємства - це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також спроможність швидко усунути різноманітні погрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються негативно на його діяльності. Зміст даного поняття містить у собі систему засобів, що забезпечують конкурентостійкість і економічну стабільність підприємства а також сприяють підвищенню рівня добробуту робітників.

Об’єктом дослідження є економічна безпека підприємства, предметом  – сукупність елементів підприємства, яким загрожує  небезпека різного  роду.

Завдання полягає в вивченні нормативно-правових актів, підручників, періодичних видань, наукових статей, монографій вітчизняних та зарубіжних авторів з метою виявлення та систематизації питань, пов’язаних з економічною безпекою підприємств, проведення всебічного аналізу і здійснення конкретних пропозицій по даному питанню.

Тема курсової роботи “Управління  економічною безпекою на підприємстві” є актуальною в тому плані, що на сучасному етапі розвитку української економіки існує безліч загроз економічній безпеці підприємств і ці загрози можуть призвести до банкрутства, закриття або поглинання підприємств іншими суб’єктами господарської діяльності. Саме тому, з метою забезпечення економічної безпеки фірми, потрібно всебічно розглянути  сучасну характеристику, оцінку і напрямки  забезпечення її належного рівня Результатом забезпечення економічної безпеки підприємства є стабільність (надійність) його функціонування, ефективність фінансово-економічної діяльності (прибутковість), особиста безпека персоналу.

Робота складається з трьох  розділів.

Перший розділ має назву: “Теоретичні аспекти економічної безпеки ». В цій частині роботи розкрито поняття і сутність економічної безпеки підприємства.

Другий розділ роботи називається  “Аналіз елементів економічної  безпеки”. В цьому розділі аналізуються питання щодо впливу сучасних трансформаційних перетворень в економіці України на стан економічної безпеки підприємств, прослідковується взаємозв'язок національної економічної безпеки з економічною безпекою підприємств. Також аналізується економічна безпека промислових підприємств на сучасному етапі та з’ясовуються основні погрози економічній безпеці.

Третій розділ має назву “Оцінка  і напрямки забезпечення відповідного рівня економічної безпеки підприємства”. Тут розкриті наступні питання:  стратегія економічної безпеки  підприємства, показники й індикатори економічної безпеки підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичні аспекти економічної  безпеки

Сутність управління безпекою

 

Донедавна проблеми економічної  безпеки були предметом розгляду в основному західних фахівців. Українські і російські дослідники звернулися до них порівняно недавно. Категорія економічної безпеки є новою для української економіки. її поява обумовлена трансформацією економіки України з метою формування ринкової системи господарювання і наступної інтеграції в систему світогосподарських зв'язків.

Економічна безпека  є синтетичною категорією економічної  теорії і політології. Економічна безпека є універсальною категорією, дія якої виявляється на всіх рівнях — починаючи з національної економіки і закінчуючи окремо взятим підприємством.

У 1998 році була розроблена і прийнята до реалізації Концепція  економічної безпеки України, у якій суть економічної безпеки країни визначена як "...спроможність національної економіки забезпечити свій вільний, незалежний розвиток і утримати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій, та здатність Української держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз" . Цією Концепцією визначено основні загрози національної безпеки України і розкрита їхня сутність, розглянуто питання безпеки реального і фінансового секторів економіки, структурні і відтворювальні аспекти економічної безпеки і наведено інтегральні показники економічної безпеки України .

Логічним продовженням і конкретизацією положень Концепції  економічної безпеки України є визначення змісту категорії економічної безпеки підприємства, її структури і показників оцінки. Необхідність вирішення цієї проблеми і напрямки розв'язання стосовно особливостей національної економіки вже одержали обґрунтування у світовій літературі. Так, один із французьких фахівців — Д. Ламберт визначає економічну безпеку підприємств як один з елементів захисту національної безпеки .

Категорія економічної  безпеки підприємства з'явилася  і набула актуальності в зв'язку з формуванням в Україні економіки ринкового типу. її поява, як уже згадувалося, обумовлена змінами, що відбулися в умовах діяльності підприємств, базуючись на базових положеннях теорії стадійності процесів управління, висунутої Р. Ноланом , що виходить із пропозиції, що всяка система (наприклад, економічна) або процес знаходяться в постійному розвитку, що припускає проходження ряду стадій, можна простежити еволюцію поняття економічної безпеки підприємства.

Спочатку поняття економічної  безпеки розглядалося як забезпечення умов збереження комерційної таємниці й інших "секретів" підприємства. Такому трактуванню економічної безпеки присвячені публікації початку 90-х років. На перших етапах ринкових перетворень у зв'язку зі зміною титулу власності, самостійним виходом підприємства на зовнішній ринок, прагненням до максимізації прибутку, виробництва конкурентоздатної продукції, реалізованому в тому числі за допомогою зменшення витрат, використання нових технологій питання збереження комерційної таємниці в діяльності підприємств дійсно набув актуальності. Кожне підприємство прагнуло захищати свої комерційні таємниці, інтелектуальну власність і взагалі інформацію як самий коштовний товар.

Трохи пізніше взяв гору інший підхід до трактування поняття  економічної безпеки підприємства. Різкий спад виробництва в цілому в країні, а головне — зміна економічних функцій держави, що вже перестало бути основним інвестором і споживачем продукції, змусили подивитися набагато ширше на проблему економічної безпеки підприємств. Відповідно до цього погляду економічна безпека підприємства обумовлена впливом зовнішнього середовища, що у ринковій економіці увесь час змінюється, воно ніколи не залишається стабільним, постійним або незмінним. Саме з позиції впливу зовнішнього середовища, захисту підприємств від його негативного впливу і розглядається зміст категорії економічної безпеки підприємства, у тому числі й у нечисленних поки що публікаціях вітчизняних вчених-економістів.

При визначенні поняття "економічна безпека" стала переважати думка, що його зміст відбиває такий  стан підприємства, який забезпечує здатність  протистояти несприятливим зовнішнім впливам. У цьому зв'язку економічна безпека підприємства стала розглядатися набагато ширше — як можливість забезпечення його сталості в різноманітних, у тому числі й у несприятливих умовах, що складаються в зовнішньому середовищі, поза залежністю від характеру її впливу на діяльність підприємства, масштабу і характеру внутрішніх змін. Так, економічна безпека підприємства визначена як "захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також як спроможність швидко усунути різноваріантні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються негативно на його діяльності". Такої ж точки зору дотримується

У рамках підходу до економічної  безпеки підприємства як стану, обумовленому впливом зовнішнього середовища, слід зазначити ресурсно-функціональний підхід. Автори цього підходу економічну безпеку підприємства розглядають як "стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і майбутньому". У ресурсно-функціональному підході в якості основних напрямків економічної безпеки підприємства розрізняють сім функціональних складових: фінансову, інтелектуальну і кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, екологічну, інформаційну і силову.

Ретельне вивчення сутності ресурсно-функціонального підходу  до розуміння економічної безпеки підприємства дозволяє відзначити його основну перевагу — всеосяжний, комплексний характер, оскільки в рамках цього підходу досліджуються найважливіші чинники, що впливають на стан функціональної складової, вивчаються основні процеси, що впливають на забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства; проводиться аналіз розподілу і використання ресурсів підприємства, розглядаються економічні індикатори, що відбивають рівень забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства, і розробляються заходи щодо забезпечення максимально високого рівня функціональної складової економічної безпеки підприємства.

Однак ця перевага ресурсно-функціонального підходу, з іншого боку, є і його ж недоліком, оскільки економічна безпека розглядається дуже широко — і в аспекті адаптації до впливу зовнішнього середовища, і в аспекті ресурсної забезпеченості підприємства, і в аспекті якості реалізації функцій управління, таких як планування, облік і аналіз, і т. д. При такому широкому підході втрачається саме бачення економічноі безпеки і, по суті, вона ототожнюється із самою діяльністю підприємства і її ефективністю. Такий висновок дозволяє зробити дане Е.А. Олейніковим саме визначення економічної безпеки підприємства — "стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів...".

У централізованій економіці  економічна безпека підприємства забезпечувалася вертикально побудованими методами управління, що стали непридатними в умовах ринкової економіки, оскільки в ринковому середовищі з обліком її специфіки механізми безпеки розосереджуються за багатьма суб'єктами і напрямками економічної, фінансової, законодавчої, правоохоронної діяльності, коли організаційно починає зростати горизонтальна складова системи захисту.

Економічна безпека  підприємства є комплексним поняттям і зв'язана не тільки з внутрішнім майном самого підприємства, скільки  з впливом зовнішнього середовища, із його суб'єктами, із якими підприємство вступає у взаємодію. У зв'язку з цим, мабуть, більш точно стверджувати, що економічна безпека підприємства відбиває узгодженість, збалансованість інтересів підприємства й інтересів суб'єктів зовнішнього середовища. З цих позицій економічна безпека підприємства може розглядатися як практичне втілення положень теорії ресурсної взаємозалежності, відповідно якій у своїй діяльності підприємство повинно брати до уваги різні інтереси партнерів, коло яких може бути дуже широким.

Економічна безпека підприємства — як міра гармонізації в часі і просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов'язаних із ним суб'єктів зовнішнього середовища, що діють поза межами підприємства. Таке розуміння економічної безпеки підприємства не суперечить уже початим спробам визначити це поняття, оскільки також, як і всі ці спроби, виходить із визнання найголовнішого, якщо не сказати більшого — визначального, впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства. Принциповою відзнакою запропонованого розуміння економічної безпеки підприємства є визнання неможливості цілком захищати діяльність підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища в силу того, що підприємство здійснює свою діяльність у цьому зовнішньому середовищі і поза ним діяльність підприємства неможлива, а також визнання позитивного впливу зовнішнього середовища. [1,2,18]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес управління безпекою

 

Будь-який процес управління характеризується використанням та комбінуванням цілого ряду компонентів  , які входять до головного об’єкту управління, на основі певного методологічного српямування. Розглядаючи детальніше суть поняття «процес управління» безпекою на підприємстві, слід зосередитися на таких основних складових ЕБ:

 

1.   Фінансова складова - досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів.

2.   Інтелектуальна й кадрова складові - розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, ефективне управління персоналом.

3.   Техніко-технологічна складова - рівень застосування технологій, що відповідають сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів.

4.   Політико-правова складова - правове забезпечення діяльності підприємства і дотримання чинного законодавства.

5.   Інформаційна складова - інформаційно-аналітичне забезпечення усієї діяльності підприємства.

6.   Екологічна складова - мінімізація забруднення довкілля.

7.   Силова складова - забезпечення фізичної безпеки працівників (керівників) підприємства і збереження його майна.

Розробляючи стратегію  розвитку того чи іншого суб'єкта господарювання, в першу чергу розробляють і обґрунтовують прогноз ринкової ситуації на передбачуваний період. Від багатоаспектних зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, зокрема характеристики і структури потреб ринку і прогнозних можливостей їх вирішення, у виборі форм і шляхів їх вирішення великою мірою залежатиме економічна безпека різнорівневих суб'єктів господарювання як підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому. Рівень економічної безпеки підприємства також залежить від ефективності керівництва, гнучкого управління, вибору самої системи управління та кваліфікації спеціалістів.

Обґрунтування стратегії забезпечення належної економічної безпеки підприємства базується на проведенні системного аналізу його виробничої діяльності за відповідний період та плануванні системи заходів, які б у прогнозному періоді гарантували стабільність роботи підприємства та перспективу його розвитку.

Чинники, що формують відповідний  рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні і в кожній галузі виробництва мають свою специфіку. Однак є загальні типові чинники, які впливають на належний рівень економічної безпеки підприємства незалежно від форм власності й галузі виробництва. Охарактеризуємо їх.