Економічні аспекти глобальних проблем

Магістральним шляхом подолання глобальних проблем світового  господарства є міжнародне співробітництво  між країнами світового співтовариства на основі нових підходів і практичних заходів, які враховували б цілісність світу, в якому розвивається сучасна  цивілізація.

Наявність суперечностей  між країнами світового співробітництва, що породжує регіональні і міжрегіональні конфлікти із застосуванням зброї, ставить перед людством завдання, яке має доленосне значення: подолати політичні і воєнно-політичні  суперечності й конфлікти заради успішного вирішення глобальних проблем з метою збереження миру на планеті. Одним із засобів вирішення  останніх є формування і засвоєння  засад нового політичного мислення у відносинах між країнами світу.

Нове політичне  мислення знаменує усвідомлення важливості і негайного вирішення глобальних проблем, включно з розробкою  системи ефективних міжнародних  процедур і механізмів, здатних забезпечити  збереження і розвиток людської цивілізації  в цілому.

Глобальні проблеми людства неможливо вирішити одномоментно зусиллям окремих країн. Тому потрібний  єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, мобілізація ресурсів усіх країн світу, визначення міжнародних  правових та економічних норм цього  регулювання. Щодо останнього, то значна кількість політиків і експертів  сходяться на тому, що існуюча політика регулювання процесів глобалізації та породжених ними проблем не відповідає вимогам нового політичного мислення.

Проявами цієї невідповідності  є:–

зростання розриву  між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються;–

скорочення питомої  ваги (порівняно з рівнем отримуваних  прибутків) допомоги економічно розвинутих країн країнам, що розвиваються;–

тенденція посилення  вимог щодо еміграції населення  в економічно розвинені країни та зростання масштабів нелегальної  еміграції;–

поширення протекціонізму щодо товарів, які виробляються в  економічно розвинених країнах, та створення  різноманітних бар'єрів на шляху  товарів з інших країн;–

зростаюче відставання  країн, що розвиваються, у можливостях  запозичити та використовувати новітні  технології у виробництві;–

значний негативний вплив фінансових криз на країни, що розвиваються,*–

масові виступи  антиглобалістів;–

зростання ксенофобії, націоналізму, расизму і тенденцій  до протиставлення релігійного фундаменталізму  ліберальним і демократичним  ідеалам та інститутам.

Свою роль у регулюванні  зазначених процесів та у розв'язанні глобальних проблем повинні відіграти  ООН, МВФ, СОТ, регіональні та галузеві організації, котрі мають великий  досвід координації міжнародних  зусиль, використання ресурсів, регулювання  міжнародних економічних зв'язків.

Для розв'язання глобальних проблем людство має в розпорядженні  достатні науково-технічні і матеріальні  досягнення, напрацьовані відповідні форми. Серед останніх слід назвати  міжнародну комісію з навколишнього  середовища і розвитку, яка розробляє  програми покращення якості природного середовища та загального екологічного стану. Ця комісія і ряд інших  міжнародних організацій визначають критерії екологічної безпеки, розробляють  короткострокові та довгострокові  програми захисту навколишнього  середовища.

Важлива роль в охороні  навколишнього середовища належить регіональному співробітництву. Так, у документах ЄС неодноразово підкреслювалася  необхідність розвитку регіональної стратегії  у цій сфері і раціонального  використання природних ресурсів європейського  регіону, який сьогодні є найбільш кризовим в екологічному плані.

У розв'язанні демографічної  проблеми значну роль відіграла п'ята  Всесвітня конференція ООН з  народонаселення, що відбулася в  Каїрі у 1994 р. На ній була прийнята Програма дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі  на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної  міграції, освіти, а також визначають шляхи співробітництва у розв'язанні демографічної проблеми.

Джерелами ресурсів та засобами розв'язання глобальних проблем  у нинішніх умовах виступають:–

офіційна допомога з боку економічно розвинених країн  країнам, що розвиваються;–

іноземні приватні інвестиції;–

застосування економічних  важелів управління якістю довкілля, зокрема субсидій і дотацій за виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних  проектів, екологічні платежі за всі  види забруднення довкілля, виплати  на охорону природи і поліпшення екологічних результатів, пільгове або дискримінуюче кредитування, оподаткування і ціноутворення, екологічне страхування тощо;–

об'єднання зусиль усіх країн світу для розв'язання глобальних проблем;–

збільшення витрат держав світового співтовариства на подолання насамперед екологічної  кризи;–

створення за рахунок  країн, які заподіяли найбільшої шкоди планеті, своєрідного фонду  екологічної безпеки з метою  ліквідації н а й за грозл и  в і ш и х для довкілля джерел небезпеки;–

посилення відповідальності країн світового співтовариства за збереження природи;–

стимулювання виробництва  таких зразків транспортних засобів, техніки, які б не завдавали шкоди  довкіллю, забезпечували економію всіх паливно-енергетичних ресурсів.

Складність розв'язання глобальних проблем сучасності не означає, що світова спільнота не усвідомлює згубної небезпеки їх ігнорування, потреби комплексного міждержавного  підходу до їх вирішення.

Література

Базилевич В. Д., Баластрик  Л. О. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.

Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. / Пер. с франц. - М.: "Международные отношеня", 1994.

Башнянин Г. /., Лазур  П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.

Беляев О. О., БебелоА. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. - К.: КНЕУ, 2003. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і  підприємництва: Підручник. - К.: Вища шк., 2003.

Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. - М.: Мысль, 1991. Бугулов В. М. Ціноутворення  в умовах ринку: Навч. посібник. - К., 1998. Бьюкенен Дж. Конституция экономической  политики. Расчет согласия. Границы  свободы. - М., 1997. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,

2003.

Васильченко В. С. Ринок  праці та зайнятість (навчальний посібник). - К., 1996. Валовой Д. В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. - М.: ИНФРА-М, 1997.

Гаврилишин О. Основні  елементи теорії ринкової системи. - К.: Наук, думка, 1992. Гальчинський А. С. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 2001. Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І. Основи економічної теорії:

Підручник. - К.: Вища школа, 1995. Глобалізація і безпека  розвитку / Кер. авт. кол. О. Г. Білорус. - К.: КНЕУ, 2001. Гош А. П. Політична економія капіталізму і післясоціалістичного перехідного суспільства: Підручник. - К., 1999.

Довбенко М. В. Сучасна  економічна теорія (Економічна нобелеологія): Навч. посібник. - К.: Видавничий центр "Академія*', 2005. Доповіді з окремих питань соціального  та економічного становища України. - К.:

Держкомстат України, 2006. Єрохін С. А. Структурна трансформація  національної економіки (теоретико-методологічннй аспект) / Наукова монографія. - К.: Світ Знань, 2002. Єщенко П. С, Палкім Ю. І. Сучасна  економіка: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005. Економічна активність населення України 2005 / Стат. збірник. Держкомстат

України. - К., 2006.

Економічна енциклопедія: У 3-х т. / За ред. С. В. Мочерного. - К.: Академія, 2000. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. Заблоцький Б. Р Перехідна економіка: Посібник. - К.: Академія, 2004. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. - К.: Виша шк.;