Економічні аспекти глобальних проблем

Економічні аспекти  глобальних проблем

План

1. Причини виникнення  і соціально-економічна сутність  глобальних проблем

2. Основні глобальні  проблеми сучасності і їх класифікація

3. Шляхи розв'язання  глобальних проблем 

Причини виникнення і соціально-економічна сутність глобальних проблем

Характерними рисами соціально-економічного, політичного  та культурного розвитку світового  господарства наприкінці XX - на початку XXI ст. стало зростання обсягів  міжнародної торгівлі та інвестицій, суттєве збільшення масштабів диверсифікації світових фінансових ринків і ринків робочої сили, відчутне посилення  ролі ТНК у світогосподарських процесах, загострення міжнародної конкуренції, її поширення на простір усієї  планети та міжнародний поділ  праці, поява систем глобального  менеджменту. Все це позначається поняттям "глобалізація", яке увійшло  в науковий обіг у 80-ті роки XX століття.

Під глобалізацією  мають на увазі планетарний, всеохоплюючий  процес трансформації, функціонування та розвитку світового господарства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків  і взаємозалежностей. З цього  впливає, що глобалізація світового  господарства проявляється у безлічі  явищ і процесів, які протікають одночасно і породжують проблеми, котрі торкаються усього людства, що називаються глобальними проблемами сучасності. Глобалізація і породжені  нею проблеми пов'язані з переходом  світового співтовариства від індустріальної до постіндустріальної стадії свого  розвитку. Це призводить до ї переходу у якісно новий стан взаємозв'язків  у національних економіках і світовому  господарстві, політиці, екології, що спричинено підвищенням мобільності капіталу, робочої сили, інформації та різноманітних  ідей у всесвітньому масштабі. Процеси  глобалізації проявляються у зростаючій залежності країн світового співтовариства внаслідок інтенсивних міжнародних  переміщень товарів і послуг, потоків  капіталів, швидкого поширення новітніх технологій. Втягнення у процеси  глобалізації світового господарства значної кількості держав світу  потребує об'єднання зусиль урядів цих держав та міжнародних організації  з метою регулювання її розвитку у всесвітньому масштабі.

Глобалізація розвивається під впливом значної кількості  факторів. Серед них слід виділити техніко-технологічні, дія яких проявляється у розвитку науково-технічного прогресу, який породив якісно нові покоління  транспорту і зв'язку, спричинив  революцію в галузі інформаційних  та телекомунікаційних технологій і  виникнення єдиного інформаційного простору з його здатністю до здійснення різноманітних операцій у режимі реального часу. Вплив соціально-економічних  факторів на глобалізацію господарства існує у вигляді поглиблення  його інтернаціоналізації на основі транснаціоналізації та регіоналізації, лібералізації у сфері руху товарів  і капіталів, розвитку нових фінансових технологій, геоекономічної трансформації, пов'язаної з розпадом адміністративно-командної  економічної системи та посиленням уніфікації світової економіки на ринкових засадах.

Серед політичних факторів глобалізації слід вказати на взаємопроникнення  макроекономічної політики урядів та центральних банків країн, що входять  до світової спільноти, посилення орієнтації національних держав на зовнішні зв'язки та геополітичні зрушення, породжені  розпадом світової соціалістичної системи. Послаблення ролі традицій і соціальних зв'язків, зростання мобільності духовно-емоційного спілкування та інтернаціоналізація освіти, культурного простору належать до культурних та морально-етичних факторів впливу на глобалізацію світового господарства.

Найважливішими соціально-економічними передумовами глобалізації виступають: подальша інтернаціоналізація національних економік, посилення їх транснаціоналізації та перетворення низки країн у країни-системи, здатні контролювати величезні господарські зони світового господарства :

крах адміністративно-командної  системи, утвердження ринкових відносин у всесвітньому масштабі на основі використання уніфікованих ринкових механізмів функціонування і розвитку світової економіки:

лібералізація торгівлі товарами, послугами, технологіями, об'єктами інтелектуальної власності, впровадження єдиних правил регулювання банківських  та фінансових операцій, стандартизації та сертифікації продукції тощо.

Отже, глобалізація постає як багатовимірний, багаторівневий, складний та суперечливий процес, який відіграє системоутворюючу роль у формуванні загальнопланетарного господарського організму. Суперечливість процесу  глобалізації і розвитку світового  господарства, їх складність породжує виникнення глобальних проблем. Вони характеризуються як всезагальні для світового  співтовариства, відзначаються загальнопланетар-ними масштабами і складним змістом; безпосередньо  стосуються життєвих інтересів усіх верств населення країн світу, більшості  або значної групи Держав; мають  взаємопов'язаний характер і суттєво  впливають на усі сфери суспільних відносин країн світової спільноти; відображають поглиблення та ускладнення  світогосподарських зв'язків; потребують використання значних технологічних, фінансових, трудових, інтелектуальних, інформаційних ресурсів, невідкладних та рішучих дій на основі колективних  і скоординованих дій країн світу; можуть бути успішно вирішені за умов створення адекватної моделі стійкого розвитку людської цивілізації.

Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний  аспект. Вони суттєво впливають на структуру і темпи суспільного  відтворення, на динаміку економічних  процесів, спричиняють пошуки ефективних форм та методів управління.

Отже, глобалізація світогосподарських зв'язків загострила існуючі глобальні проблеми та породила нові, що потребує визначення їх змісту.

Основні глобальні  проблеми сучасності і їх класифікація

Серед глобальних проблем  найчастіше фігурують сировинна, продовольча, екологічна, демографічна, енергетична, проблеми миру та роззброєння, подолання  бідності та відсталості, які не нові для людства. З розвитком людської цивілізації можуть виникати і вже  виникають нові глобальні проблеми. До глобальних стали зараховувати проблему освоєння та використання ресурсів Світового  океану, Космосу. їх аналіз дає змогу  відзначити, що вони тісно взаємопов'язані. Так, енергетична та сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, екологічна - з демографічною, демографічна - з продовольчою і т. д. Важливою ознакою як не нових, так і нових  проблем розвитку людської цивілізації  є їх глобальний характер, адже вони зачіпають життєво важливі інтереси всіх держав і народів світу, виступають потужним фактором посилення взаємозалежності та цілісності світу, надаючи йому нових  інтеграційних рис.

Розвиток глобалізації світового господарства змінює пріоритети у глобальних проблемах. Якщо у 70-80-х  роках XX ст. головною вважалась | проблема запобігання світовій ядерній війні, то нині пріоритетною окремі фахівці вважають екологічну проблему, інші - демографічну, а треті — проблему бідності та відсталості. Однак усі ці проблеми можна вважати пріоритетними, адже вони безпосередньо пов'язані з виживанням людства, хоча і породжені дією різних факторів, а отже, є об'єктами дослідження таких наук, як міжнародна економіка, соціологія, право, біологія, географія, екологія, океанологія та ін.

Загострення глобальних проблем людської цивілізації викликане  безсистемною, безконтрольною утилізацією  природних ресурсів, низькою технологічною  культурою матеріального виробництва, максимізацією, а не оптимізацією темпів економічного зростання, домінуванням технократичного підходу над  соціальним, масштабним впливом людської цивілізації на навколишнє середовище, необмеженим вторгненням людства  в біосферу. Суттєвими причинами  цього загострення також є  швидка урбанізація населення планети, зростання гігантських мегаполісів  і агломерацій, що супроводжується  скороченням сільськогосподарських  угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією, поглибленням суперечностей між  світовим економічним розвитком  та соціальним прогресом.

Значна кількість  глобальних проблем, їх багаторівневий та багатовимірний характер потребують класифікації.

За походженням, характером і способом розв'язання глобальні  проблеми класифікуються на декілька видів.

До першої групи  належать проблеми, які виникають  у сфері взаємодії природи  і суспільства. Серед них слід виділити надійне забезпечення людства  сировиною, енергією, продовольством тощо, раціональне природокористування  і збереження природного навколишнього  середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне  освоєння космічного простору. Вони спричинені закономірностями розвитку світових продуктивних сил, що створює можливості для зростання  масштабів господарської діяльності, потребує все більшої кількості  світового видобутку сировини, використання прісної води, вирубування лісів, збільшення навантаження на природний  потенціал сільського господарства. Це сприяє задоволенню потреб людини в засобах існування, зростанню  старих виробничих потреб та виникненню нових.

Характерною рисою  цих проблем та їх переростання у  глобальні є те, що споживання відновлюваних  і невідновлюваних ресурсів досягло  величезних масштабів, зростає високими темпами, і реально постає загроза  їх вичерпання. З 1970 по 1995 pp. XX ст. спожито  майже 35% усіх природних ресурсів планети, а з 90-х швидкість їх виснаження збільшилася до 3% на рік. Щодо використання енергетичних ресурсів, прогнозується, що енерго-виробництво зростатиме високими темпами впродовж найближчих 75 років  до досягнення енергетикою теплового  бар'єра, а потім залишиться на такому ж рівні. За такої умови всі  види використовуваного палива будуть вичерпані через 130 років'. Виникла  ситуація, коли досить гостро проявляється суперечність між потребами суспільства  в енергетичних та інших невідновлюваних  природних ресурсах і можливостями природи задовольнити ці потреби  людства.

Друга група проблем - це глобальні проблеми у сфері  суспільних взаємовідносин, які пов'язані  із роззброєнням, конверсією військового  виробництва і збереженням миру, відверненням світової термоядерної війни, недопущенням локальних, регіональних і міжнародних криз та забезпечення стабільного миру; подолання економічної  відсталості частини регіонів і  країн світу.

Серед глобальних проблем, які нині постали перед людством, збереження миру - найактуальніша проблема, яка потребує невідкладного розв'язання. Хоча закінчення "холодної війни" призвело до припинення протистояння двох антагоністичних соціально-політичних систем і зняло гостроту та неминучість прямої загрози знищення людства у глобальній війні, війна не зникла з арсеналу засобів розв'язання суперечностей між країнами, націями, релігіями. В останні роки XX ст. та на початку XXI ст. зросли кількість та масштаби військових конфліктів локального характеру щодо територіальних, етнічних, релігійних розходжень, що загрожують перетворитись у регіональні або загальносвітові конфлікти з відповідним втягуванням нових учасників. За підрахунками, на кінець 1990-х років XX ст. у світі налічувалось близько 50 конфліктів, де велись бойові дії та проливалась кров. Це, зокрема, конфлікти в Іраці, Африці, Південно-Східній Азії, Афганістані, колишній Югославії, деяких державах СНД.

Новою загрозою існування  людства стало розширення "клубу" ядерних держав. У 1998 р. Індія та Пакистан здійснили випробування ядерної  зброї. До держав, які здійснюють реалізацію програм зі створення ядерної  зброї, належать ПАР, Ізраїль, Іран, КНДР, а до потенційно ядерних держав належать Японія, Тайвань, Бразилія, Аргентина.

До третьої групи  належать глобальні проблеми у сфері  розвитку людини та забезпечення її майбутнього  існування. Вони охоплюють проблеми пристосування людини до умов природного і соціального середовища, яке  динамічно змінюється під впливом  НТР, подолання таких тяжких захворювань, як онкологічні, СНІД, серцево-судинні, різноманітних епідемій; культурно-моральні проблеми втрати окремою людиною  довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім'ї та послаблення зв'язку поколінь; боротьба з міжнародною злочинністю, наркобіз-несом, торгівлею людьми, тероризмом; проблеми демократизації та охорони  прав людини.

Глобальні проблеми розвитку людської цивілізації відрізняються  загальнопланетарним характером, пов'язані  із забезпеченням життєвих потреб народів  усіх країн незалежно від їх соціального  ладу, рівня соціально-економічного розвитку, географічного місцерозташування  і можуть бути вирішені шляхом співробітництва  та взаємодії всіх держав, їх невирішеність  породжує загрозу для майбутнього  нашої цивілізації. Наприклад, науково-технічна революція призвела до небаченого розвитку засобів знищення людини, національного  багатства, військової справи та гонки  озброєнь.

Протягом XX ст. світові  воєнні витрати зросли більше ніж  у 30 разів. Якщо в період між двома  світовими війнами воєнні витрати  людства становили від 20 до 22 млрд. дол. США щорічно, то нині ця сума перевищує  І трлн. дол.

Воєнно-виробнича  діяльність, за підрахунками експертів  ООН, використовує працю майже 50 млн. осіб, а у військових дослідженнях і створенні нової зброї зайнято  від 400 до 500 тис. осіб. На ці витрати  припадає 2/5 від усіх витрат на науку1. Економічний аспект гонки озброєнь полягає в її негативному впливі на величину національного багатства, рівень життя населення. Негативні  соціально-економічні наслідки утримання  сучасних збройних сил, забезпечення їх потреб проявляються у посиленні  диспропорцій у структурі світової економіки, загострюють інші глобальні  проблеми. Так, гонка озброєнь супроводжується  щорічними витратами в сумі 800 млн. дол., які можна було б використати  для розв'язання екологічної, продовольчої проблем, подолання відсталості  країн, що розвиваються2.