Ефективність реалізації грошово-кредитної політики в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 19:01, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. Сучасна грошово-кредитна політика базується на теоретичному аналізі макроекономічної та фінансової ситуації, моделюванні процесів, які відбуваються на грошово-кредитному ринку, і прийнятті на цій основі монетарних рішень. Проте кризові явища в економічній та фінансовій сферах демонструють нездатність багатьох теоретичних постулатів пояснити ті явища та процеси, які на сьогоднішній день спостерігаються в усіх сферах економіки. Саме тому питання оцінки грошово-кредитної політики, її ієрархії та підпорядкованості залишається досить актуальним, особливо в умовах зростання дисбалансів економіки та посилення дестабілізаційного впливу зовнішніх факторів.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТИ……………………………………………………………….. 5
1.1. Цілі та види грошово-кредитної політики………………………………. 5
1.2. Інструменти грошово-кредитної політики 9
1.3. Передатний механізм грошово-кредитної політики 14
РОЗДІЛ 2. ДІЄВІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ……………... 17
2.1. Виконання основних засад грошово-кредитної політики в 2010 році… 17
2.2. Обов'язкові резерви та процентна політика ………………..................... 19
2.3. Рефінансування банків та депозитні операції…………………………. 22
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ……………………………………………………….
25
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 30
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………… 32

Работа содержит 1 файл

Курсова.docx

— 93.08 Кб (Скачать)

а) зростання багатства (W) власників  цінних паперів, що підвищує автономне  споживання (С);

б) зростання курсової вартості акцій (Р5) полегшує фірмам фінансування інвестиційних  проектів, оскільки збільшується співвідношення вартості фірми на фондовому ринку порівняно з вартістю купівлі її капіталу на ринку продукції (q), а це підвищує інвестиційні витрати (І). В кінцевому підсумку зростання споживчого та інвестиційного попиту призводить до зростання реального обсягу виробництва. Схематичний вигляд ефекту багатства:

а)

б)

У загальному вигляді передатний механізм грошово-кредитної політики можна  показати у вигляді схеми (мал. 1.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малюнок 1.4. Передаточний механізм грошово-кредитної  політики


 

 

 

РОЗДІЛ 2. Дієвість грошово-кредитної політики

 

2.1. Виконання основних  засад грошово-кредитної політики  в 2010 році

 

Розмаїття інструментів грошово-кредитної  політики визначає актуальність проблеми її дієвості. Найважливішою вимогою  в цьому є забезпечення системності  в застосуванні різних важелів монетарного  регулювання, їх спрямування на досягнення взаємопов’язаних завдань грошової стабілізації.

Реалізація грошово-кредитної політики у 2010 році відбувалася в умовах посткризового  відновлення економіки. Основними  її завданнями в цей період були стабілізація функціонування валютного  ринку, зниження інфляційного тиску  та посилення кредитної підтримки  банками процесів відновлення економічного зростання. Водночас на економічний  розвиток у звітному році значний  вплив мали загальносвітові тенденції, пов'язані з наслідками фінансової кризи. За таких умов Національний банк України в цілому забезпечив виконання  цілей та завдань, визначених Основними  засадами грошово-кредитної політики на 2010 рік. При цьому разом із виконанням своєї основної конституційної функції - забезпечення стабільності національної грошової одиниці - Національний банк України вживав заходів для сприяння якнайшвидшому виходу України з  кризи та забезпеченню стійкості  фінансової системи держави [16].

Зокрема в цей період: забезпечено  подальше уповільнення споживчої інфляції - індекс споживчих цін у 2010 році знизився до 109,1 порівняно зі 112,3% у 2009 році; забезпечено зовнішню стабільність грошової одиниці України - стабілізовано  роботу валютного ринку; дотримано  кількісні критерії ефективності програми "Стенд-бай"; стабілізовано роботу банківської системи; створено умови  для відновлення банками кредитування реального сектору економіки.

Залежно від загальноекономічної  ситуації і стану грошово-кредитного ринку якісні та кількісні характеристики операцій Національного банку України  з регулювання рівня ліквідності  оперативно та гнучко змінювалися. Закріплення  позитивних тенденцій щодо зниження інфляційного тиску та стійкого домінування  пропозиції над попитом на валютному  ринку спонукали Національний банк України проводити з середини другого кварталу м'якшу грошово-кредитну політику, яка полягала насамперед у зменшенні обсягів мобілізаційних операцій та зниженні відсоткових ставок Національного банку. В цей період середньоденне значення вільної  ліквідності банківської системи  переважно зростало (з 12,4 млрд. грн. у січні до 30,7 млрд. грн. у липні) [23].

Прискорення цінової динаміки у  серпні - вересні 2010 року, викликане  підвищенням адміністративно регульованих цін та тарифів і диспропорціями на окремих товарних ринках, а також  зміна ситуації на валютному ринку (сальдо інтервенцій Національного  банку України на валютному ринку, починаючи з вересня, набуло від'ємних  значень і становило 2,2 млрд. дол. США) змусило Національний банк України проводити стриманішу грошово-кредитну політику. Починаючи з серпня, середньоденний рівень вільної ліквідності мав тенденцію до зниження. У грудні 2010 року він становив 18,4 млрд. грн.

Поряд із регулюванням кількісних показників обсягу грошової пропозиції вплив на монетарні та фінансові процеси  відбувався за рахунок проведення відповідної  процентної політики, яка в міру зниження інфляційного тиску спрямовувалась на створення стимулів підвищення кредитної  активності.

Заходи, що здійснювалися Національним банком України, сприяли збереженню стабільності національної валюти, закріпленню  тенденції до збільшення депозитів  як населення, так і юридичних  осіб, що свідчило про відновлення  довіри до банківської системи України, а також забезпечували загальну рівновагу на грошово-кредитному ринку.

2.2. Обов'язкові резерви та процентна політика

 

Протягом 2010 року обов'язкові резерви  використовувалися Національним банком України як один із монетарних інструментів для ефективного управління грошово-кредитним  ринком та регулювання обсягів грошової маси в обігу.

Упродовж 2010 року нормативи формування банками обов'язкових резервів залишалися незмінними. За станом на 01.01.2011 р. нормативи  формування банками обов'язкових  резервів становили: за строковими коштами  юридичних і фізичних осіб в іноземній  валюті – 4,0%; за коштами юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу – 7,0%; за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів – 2,0%.

Нормативи формування обов'язкових  резервів за строковими коштами та коштами на вимогу юридичних та фізичних осіб у національній валюті залишилися на нульовому рівні.

Починаючи з серпня 2009 року Національним банком України було запроваджено порядок щодо зберігання банками частини коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України, яка за станом на 01.01.2010 р. становила 50% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний період резервування [21].

У 2010 році було посилено вимоги до формування банками обов'язкових резервів у  частині перерахування їх повного  обсягу на окремий рахунок у Національному  банку України. Крім того, за станом на 01.01.2010р. рівень обов'язкового резервування коштів, який щоденно на початок операційного дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, мав бути не меншим 90% від суми обов'язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування та зберігалися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України. Із 01.05.2010 р. Національний банк України зобов'язав банки формувати на окремому рахунку в Національному банку обов'язкові резерви у розмірі 100% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний період резервування.

Протягом січня - квітня сума коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку  України коливалися від 5,6 млрд. грн. до 5,8 млрд. грн., протягом травня - грудня - від 7,1 млрд. грн. до 9,0 млрд. грн.

Для подальшого розвитку фондового  ринку та стимулювання придбання  банками державних облігацій  України, починаючи з жовтня 2009 року, банкам було дозволено зараховувати для покриття обов'язкових резервів частину придбаних цільових облігацій  внутрішніх державних позик України, випущених з метою залучення  коштів для фінансування заходів, пов'язаних із підготовкою і проведенням  чемпіонату Європи 2012 року з футболу  в Україні. За станом на 01.01.2010 р. такий  розмір становив до 20% від суми обов'язкових  резервів, що формувалися на кореспондентському рахунку банку в Національному  банку України, а з 01.05.2010 р. - 100% їх номінальної вартості, що пов'язано  зі встановленням порядку формування банками обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному  банку України. Обсяг цільових ОВДП за номінальною вартістю, які були у власності банків, за станом на 01.01.2010 р. дорівнював 430,5 млн. грн., на 01.01.2011 р. – 5482,0 млн. грн.

Упродовж 2010 року Національний банк України  на залишки коштів обов'язкових резервів, перерахованих банками на окремий  рахунок у Національному банку  України, нараховував і сплачував  проценти в розмірі 30% від облікової  ставки Національного банку України  за умови дотримання банком порядку  формування та зберігання обов'язкових  резервів [25].

Середній розрахунковий норматив обов'язкового резервування у 2010 році становив 2,1%, або зменшився з 2,2% у січні до 2,1% у грудні (за 2009 рік середній розрахунковий норматив обов'язкового резервування становив 2,2% і зменшився з 2,7%о у січні до 2,2% у грудні).

Протягом 2010 року обсяг формування обов'язкових резервів згідно зі встановленими  нормативами збільшився з 12,2 млрд. грн. у січні 2010 року до 12,4 млрд. грн. у грудні 2010 року. Середньоарифметичні залишки коштів на кореспондентських рахунках банків протягом січня - квітня коливалися від 16,5 млрд. грн. до 19,5 млрд. грн., протягом травня - грудня - від 18,4 млрд. грн. до 30,3 млрд. грн.

Національний банк України протягом 2010 року тричі знижував облікову ставку: з 08.06.2010 р. - з 10,25 до 9,5% річних, з 08.07.2010р. – до 8,5% річних, з 10.08.2010 р. - до 7,75% річних.

Процентна політика Національного  банку упродовж 2010 року проводилася  адекватно ситуації на грошово-кредитному ринку і спрямовувалася на відновлення  процесів кредитування. Протягом 2010 року середньозважена процентна ставка за всіма інструментами рефінансування суттєво знизилася з13,15% річних у січні до 10,42% річних у грудні, тобто на 2,73 процентного пункту, у тому числі за: кредитами овернайт - на 7,75 процентного пункту (з 17,0% річних у січні до 9,25%) річних у грудні); кредитами рефінансування, наданими шляхом проведення тендера - на 6,03 процентного пункту (з 16,48% річних у лютому до 10,45%) річних у грудні); за операціями прямого репо (розрахунково) - на 0,25 процентного пункту (з 9,50% річних у серпні до 9,25% річних у жовтні); за стабілізаційними та іншими короткостроковими кредитами, які надавалися банкам під програми фінансового оздоровлення, - на 4,89 процентного пункту (з 13,14% річних у січні до 8,25% річних у вересні); за довгостроковими кредитами - на 0,5 процентного пункту (з 11,0% річних у лютому до 10,5% річних у липні).

У цілому за рік середньозважена  процентна ставка за всіма інструментами  рефінансування була позитивною відносно інфляції і становила 11,62% річних (за 2009 рік – 16,7%) річних) [23].

 

 

 

2.3. Рефінансування банків та депозитні операції

 

Упродовж 2010 року Національний банк України  забезпечував підтримання ліквідності  банків шляхом надання банкам кредитів овернайт через постійно діючу лінію рефінансування, кредитів рефінансування строком до 14 та 90 днів, стабілізаційних кредитів, операцій прямого репо, а також інших коротко- та довгострокових кредитів.

Загальний обсяг операцій із рефінансування банків у 2010 році становив 5,2 млрд. грн. Повернено за цей період кредитів на загальну суму 18,5 млрд. грн. [24]

З метою зменшення негативного  впливу фінансово-економічної кризи  на діяльність банків України, забезпечення їх стабільної роботи і стимулювання кредитування економіки України  було прийнято Положення "Про рефінансування та надання Національним банком України  кредитів банкам з метою стимулювання кредитування економіки України  на період її виходу на докризові параметри" (набрало чинності з 21.02.2010 р.), Положення "Про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України" (набрало чинності з 13.07.2010 р.) та Технічний порядок проведення операцій з надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України (набрав чинності з 30.09.2010 р.), згідно з якими: визначено порядок надання Національним банком України банкам України стабілізаційного та стимулюючого кредиту і процедуру зміни умов кредитного договору з Національним банком України; визначався порядок та умови надання Національним банком України стабілізаційного кредиту і процедура зміни умов кредитного договору, укладеного з Національним банком України (у зв'язку з прийняттям зазначених нормативних-правових документів попереднє положення втратило чинність).

 

 

 

Таблиця 2.1

Операції з рефінансування банків

Показники

2010 рік

Довідково: 2009 рік

млн. грн.

% до загальної суми

млн. грн.

% до загальної суми

Загальний обсяг операцій, з них:

       

- шляхом надання стабілізаційних  кредитів та інших короткострокових  кредитів на основі

5162.4

100.0

64405.0

100.0

- програми фінансового оздоровлення

3436.45

66.57

46858.52

72.76

- довгострокові кредити

984.91

19.08

670.93

2.59

- кредити, надані шляхом проведення  тендера

449.70

8.71

1 239.90

1.93

- через механізм постійно діючої  кредитної лінії рефінансування  овернайт

179.37

3.47

12726.27

19.76

- через операції прямого репо

112.0

2.17

477.39

0.74

- через операції своп з іноземною валютою

X

X

1 431.96

2.22

Повернено кредитів

18.5

X

39.8

X

Информация о работе Ефективність реалізації грошово-кредитної політики в Україні