Ефективний розвиток підприємства: ресурсний аспект

Для того щоб визначити та оцінити ресурси компанії, потрібно уточнити, якими ресурсами для створення цінності компанія вже володіє і до яких ресурсів вона може мати доступ. З цією метою створюється «ресурсний портфель», який поділяється на п’ять категорій ресурсів – фінансові, матеріальні, організаційні, людські та споживчі. Виходить так зване «дерево ресурсів».

Коли ресурси отримали графічне зображення у вигляді ресурсного дерева, здійснюється визначення їх ваги стосовно впливу  на здатність організації створювати цінність. На заключному етапі оцінки ресурсного портфелю визначається, які ресурси можуть складати основу для стійкої конкурентної переваги.

У процесі формування ресурсного портфеля підприємства особлива увага повинна зосереджуватись  на управлінні стратегічними ресурсами, тими елементами ресурсів або їх комбінацій, що є основою формування організаційних знань, досвіду і навиків як джерела компетенцій і динамічних здатностей компанії, а також мають потенціал генерування грошових потоків. (Додаток А, Б, В, Г)

 

 

Розглянемо ресурсний  портфель для підприємства EricssonBusinessConsultingNorrkцping (EBCN):

Рис.3. Ресурсний портфель підприємства Ericsson Business Consulting Norrkцping (EBCN) [1]

Розглянувши ресурсний  портфель EBCN можна зробити висновок, що найбільш значущими ресурсами для даного підприємства є організаційні ресурси 33%, отже в даному випадку акценти необхідно розставляти на бренд, логістичний менеджмент, інформаційну систему… Найменш значущими є людські ресурси 14%, а саме : мотиви 4% і компетентність поведінки 10%.Правильне і обґрунтоване розташування ваг, дозволить ефективно використовувати ресурси підприємства, що в свою чергу призведе до мінімізації витрат.

5. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. КРИТЕРІЇ  ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Вивчення ресурсного потенціалу підприємства є необхідною складовою та передумовою формування ефективного розвитку підприємства. Коло визначень ресурсного потенціалу підприємства дуже широке – від надзвичайно вузького його розуміння як річного обсягу виробництвапродукції до таких загальних категорій, як соціально-економічна система. Його розглядали як елемент виробничих відносин щодо використанняздатності трудових ресурсів до створення матеріальних благ,  як сукупністьнаявних ресурсів для досягнення поставленої мети,  як максимально можливий обсяг матеріальних благ та послуг, який можна отримати за умови оптимального використання наявних ресурсів,  як реальну чи ймовірну здатністьвиконати цілеспрямовану роботу та ін.

Ресурсний потенціалпідприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями: [ 13]

• реальними можливостями підприємства в тій чи іншій сфері діяльності (також і нереалізовані можливості);
• обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;
• здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;
• формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.

У науковій літературі немає однозначної думки і щодо структури ресурсного потенціалу.  На мою думку,  доцільно виокремлювати в складі ресурсного потенціалу матеріальні, нематеріальні, трудові, інноваційні, фінансові ресурси підприємства:

1. Матеріальні ресурси – це ресурси в натурально-речовій формі, які використовуються у виробничій  (господарській)  діяльності підприємства.  До їхнього складу входять основні фонди та частка обігових фондів.  Основні фонди – це матеріально-речові цінності підприємства, які використовуються як засоби праці. Частина обігових фондів входить до складу матеріальних ресурсів: малоцінні та швидкозношувані предмети, пакувальні матеріали, паливо, електроенергія та ін. [3; 8]
2. Нематеріальні ресурси — об'єкти промислової та інтелектуальної власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвіл, ноу-хау, база знань, база даних, патент, винахід та ін.[26]

3. Трудові ресурси підприємства — кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входе до його складу за основною та допоміжною діяльністю.[12]

4. Фінансові ресурси — сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників. Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безупинності процесу виробництва. Зверніть увагу на те, що в теперішній час, маючи достатню наявність на підприємстві основних фондів та кадрів, підприємства іноді не здатні працювати, тому що не мають необхідної суми готівкових грошових коштів (фінансових ресурсів).[3]

Отже ресурсний потенціал підприємства – це сукупність матеріальних,  нематеріальних,  трудових,  фінансових ресурсів, зокрема здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

 

 

5.2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Загальним для  всіх видів ресурсів є питання  про ефективність їх використання. Встановлено певного методичного  підходу в оцінці ефективності використання ресурсів.Головне полягає в тому, що для оцінки ефективності того чи іншого виду ресурсів корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами на отримання цього корисного результату.Якщо йдеться про матеріальні ресурси, то витрати — це середня вартість матеріальних витрат за період, який досліджується; якщо йдеться про трудові ресурси, то витрати — це фонд оплати праці та ін.Корисний результат від діяльності підприємства та одночасно від використання ресурсів називають ефектом. Основними двома показниками господарчої діяльності, які називають ефектом, є:

• перший — обсяг виручки від реалізації (товарообіг),
• другий — прибуток (доход).

Порівняння  цих показників із розміром ресурсів, які використовуються, дає показник ефективність використання ресурсів.

Ефективність  використання ресурсного потенціалу залежить від комплексу взаємопов'язаних чинників, які формують його рівень і структуру, а також визначають тенденції розвитку. При оцінці економічної ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства необхідно правильно визначити систему показників, які повинні об'єктивно відображувати її рівень. В умовах ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків.[13]

Для одержання  порівнянних величин витрат ресурсів і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують результати виробництва, є вартість валової і товарної продукції, валовий і чистий дохід та прибуток господарства.

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства повинні насамперед характеризувати ефективність використання окремих видів виробничих ресурсів.

Показники економічної  ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів:

• трудових ресурсів: вартість валової продукції і валового доходу на одного середньорічного працівника і на 1 люд.-годину;
• основних виробничих фондів: фондовіддача (вартість валової продукції на 1 грн. основних фондів), фондомісткість продукції (основні фонди на 1 грн. вартості валової продукції;
• оборотних виробничих фондів: коефіцієнт оборотності оборотних фондів (кількість оборотів за рік), тривалість одного обороту в днях;
• основних і оборотних виробничих фондів: норма прибутку (відношення маси прибутку до середньорічних основних і оборотних фондів у відсотках).

Таким чином, розроблення  стратегії розвитку підприємства потребуєпередусім  ресурсного обґрунтування можливостей його подальшого розвитку: оцінювання наявного ресурсного потенціалу та рівня його використання, визначення невикористаних можливостей ресурсного потенціалу, оптимізаціїскладу ресурсів підприємства та джерел їхнього формування; оцінювання ризиків та додаткового залучення ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Важливою ланкою ринкового механізму є конкуренція. Це ключове поняття, що є змістом ринкових відносин. Досвід західних країн показує, що конкуренція виступає як важливий фактор стимулювання господарської активності, збільшення різноманітності і підвищення якості продукції, зниження затримок і стабілізації економічного росту.

У сучасних умовах механізм управління ресурсним потенціалом підприємств не повністювідповідає завданням підвищення ефективності їхньої роботи, отримання високих остаточних результатів, подальшого розвитку. Особливої актуальностіця проблема набуває через обмеженість самих ресурсів, що зумовлює необхідність постійного пошуку шляхів повнішого їхнього використання.

Ефективність  виробництва на підприємстві тісно  пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, бо вони є обмеженими. Раціональне використання трудових і виробничих ресурсів є важливим резервом підвищення ефективності функціонування підприємства, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.

Щоб  досягнути  стратегічні цілі в майбутньому  необхідно вже сьогодні розробляти ресурсний портфель з поправкою на вичерпність ресурсів, тобто пошуку альтернатив.

Майбутнє завжди невизначене,  тому витрачання ресурсів завжди супроводжується тим чи іншим рівнем ризику. Розробляючи ресурсні стратегії, треба обґрунтовувати можливий та допустимий рівні ризику, що його бере на себе керівництво за використання ресурсів із максимально можливою віддачею.

Раціональне використання ресурсів – ефективне  функціонування підприємства!

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. ЙоранРуус, СтивенПайк, ЛизаФернстрем, «Интеллектуальный капитал. Практика управления»,М.:Высшая школа менеджмента, 2010— 236 с.
2. Чечетов М. В.,  Кудіна (Кожина О.М .) Стратегічне  управлінняресурсним  забезпеченням  розвитку  підприємства  //  Вісник  економікитранспорту і промисловості. 36. наук, праць. – Харків: УкрДАЗТу, 2006. –№13. – С. 131-138.
3. М.Г. Грещак, В.М. Колот, О.Г. Мендрул [та ін.] ;Підручник/ за заг. та наук. ред. Г.О. Швиданенко. — [вид. 4-те, перероб. і доп.]. — К. : КНЕУ, 2009. — 816, [8] с. ISBN 978-966-483-211-0

Кудіна (Кожина О.М .) Ресурсний підхід в управлінні підприємством// Вісник Харківського національного  університету. Серія економічна Ч. 2: Зб.наук.праць – Харків.: ХНУ, 2002. – № 551. – С. 99-103.

4. Гребешкова О.М., Федорцова І.О.Сіверянський літопис: Всеукраїнський науковий журнал. – 2007. – №6. – С. 196-203.
5. Іванова, Н. Ю. Моделі оцінки інтелектуальних ресурсів фірми [Текст] / Н. Ю. Іванова, Н. В. Сисенко // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія". Економічні науки. — 2008. — Том 81. — С. 34-41.
6. Бендиков М. А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения [Электронный ресурс] / М. А. Бендиков, Е.В. Джамай. – Режим доступа:

http: // www.cfin.ru/press/management/2001-4/01.shtml

7. Крючковська Т.О. Структурно-логічна модель взаємозв’язку основних категорій ресурсної теорії // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика: у 2 ч. – Ч. І. – К.: КНЕУ, 2010. – 435 с.
8. Катькало В.С. Классика теории стратегического управления. Место и роль ресурсной концепции в развитии теории  стратегического управления // ВестникСанкт-Петербургского университета. Стратегический менеджмент. – 2003. – Сер.8 Вып. 3 (№ 24). – С. 3-17.
9. Портер М. Э. Конкуренция / М. Э. Портер. – М.: Диалектика – Вильямс, 2005. – 496с.
10. Коллиз Д. Дж., Монтгомери С. А. Конкуренция на основересурсов: стратегия в 1990-е гг. // ВестникС.-Петербургскогоун-та. Серия «Менеджмент». – 2003. – № 4. – С. 186–206.
11. Армстронг,  М.  Практика управлениячеловеческими ресурсами / М.Армстронг ; пер. с англ. под ред. С.К. Мордовина. – 8-е изд. – СПб. :Питер, 2008.
12. Вишневська О.М. Ресурсний потенціал підприємництва / О.М. Вишневська // Економіка АПК. – 2008. – № 12. – С. 32-37.
13. Сердак С.Е. Принципи ефективного управління ресурсами с<span class="dash0410_0431_0437_0430_0446_0020_0441_043f_0438_0441_043a_0430__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: 14pt; text-decoratio