Дослідження структурної стійкості основних підсистем регіону методом потенціальних функцій

Державний вищий  навчальний заклад

"Українська академія банківської справи Національного банку України"

Кафедра економічної  кібернетики

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Моделювання економічної динаміки"

на тему:

" ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНОЇ СТІЙКОСТІ ОСНОВНИХ ПІДСИСТЕМ РЕГІОНУ МЕТОДОМ ПОТЕНЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ"

 

 

 

 

Виконав студент 5 курсу групи МЕК-12 _________________ С.А. Муха

                    

Перевірив кан. пед. наук, доцент            _________________ Л.П. Перхун

 

 

 

Побудова  та зміст документа відповідає

вимогам ДСТУ 3008-95                 _______________Л.П. Перхун

 

 

Суми – 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП 4

1 ПОКАЗНИКИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ 6

1.1 Методологія вибору показників стійкого розвитку міста (регіону) 6

1.2 Соціальна підсистема 8

1.3 Природоохоронна підсистема 15

1.4 Освітня підсистема 24

2 ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ, ПРИРОДООХОРОННОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ ПІДСИСТЕМ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ 30

ВИСНОВКИ 31

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 32

ДОДАТКИ 33

 

ВСТУП

 

Існує єдина  альтернатива стійкості: нестійкість. Однак стійкість передбачає хронологічну протяжність, в той час як нестійкість  зараз рідко співвідноситься  з негайною загрозою існуванню. Остання  стосується лише віддаленого майбутнього, обриси якого представляються розпливчастими. Навіть при усвідомленні загрози  існуванню вона не здатна викликати  зараз серйозного занепокоєння, оскільки нам здається, що є ще достатньо  часу, для того щоб або ця загроза  зникла сама собою, або ми встигли  знайти вихід із ситуації.

У минулому стійкості людського суспільства фактично ніщо не загрожувало: незначна швидкість зміни його оточення, яке можна порівняти з таненням вічної криги, залишала достатньо часу, щоб можна було своєчасно зреагувати та уникнути загрози, що насувається.

Проте якщо швидкість поширення загрози  починає наближатися до швидкості  адекватного реагування системи, така загроза вже вимагає негайного  втручання. У міру того як темпи поширення  загрози починають перекривати  здатність системи до реагування, остання втрачає свою життєздатність і стійкість. В даний час стійкість  людського суспільства знаходиться  під загрозою обох названих факторів: швидкість розвитку технології й  економіки, а також темпи зростання  населення сприяють прискоренню  темпів екологічних і соціальних змін, в той час як посилюється  структурна інерція, що скорочує можливість своєчасного реагування. Тривалість реагування збільшується, у той час як тривалість перепочинку (тобто часу, який є в запасі для здійснення адекватного реагування) зменшується. Таким чином, проблема стійкості людського суспільства набуває надзвичайно актуального характеру.

Метою даної роботи є оцінка стійкості розвитку соціальної, природоохоронної та освітньої підсистем Сумської області використовуючи метод потенціальних функцій.

Об’єктом  даного дослідження є соціальна, природоохоронна та освітня підсистеми Сумської області.

Предметом дослідження є показники стійкості  розвитку Сумської області за трьома підсистемами.

Виходячи  з поставленої мети роботи було поставлено наступні задачі:

• визначити показники, які можна безпосередньо спостерігати, і які впливають на стійкість даної підсистеми міста;
• з множини виділених показників обрати найбільш значущі;
• визначити показник ефективності даної підсистеми, який характеризує її розвиток. Визначити його напрямок (мінімізація – максимізація);
• залежно від кількості управляючих параметрів і змінних визначити загальний вид потенціальної функції. Розрахувати її коефіцієнти;
• дослідити потенціальну функцію і зробити висновки про стійкість розвитку даної підсистеми міста протягом досліджуваного періоду;
• проаналізувати можливі сценарії розвитку даної підсистеми міста.

 

1 ПОКАЗНИКИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

1.1 Методологія вибору показників стійкого розвитку міста (регіону)

 

Для вибору показників, що оцінюють розвиток міст, найбільш відомі методика, розроблена під керівництвом Х. Босселя в Міжнародному інституті сталого розвитку, і методика Центру ООН Хабітат. При розробці системи показників для Сумської області за основу була прийнята перша. Відповідно до неї регіон як система був розбитий на 6 підсистем: освітня, соціальна, економічна, інфраструктура, управління, природоохоронна. Однак, у даній роботі буде розглянуто лише 3: соціальна, природоохоронна та освітня підсистеми.

Методика, запропонована Х. Босселем, дозволяє вибрати показники для території, міста, селища, основна глобальна орієнтація яких - сталий розвиток. Оскільки ця мета визначає не конкретно досяжні показники та стан системи, а деяку її якість або «життєздатність» - стійкість руху системи. Ця якість визначається за Х. Босселем базовими орієнтирами: існування, ефективність, свобода дій, безпека, адаптивність, співіснування. У вітчизняній систематиці це деякі показники якості.

Особливо  часто такий підхід застосовується до соціально-економічних об'єктів. Сам об'єкт і його динаміку (будь то система або підсистема) у         Х. Босселя визначається трьома традиційними показниками: вхідне збурення, стан, реагування. Якщо прийняти, що метод управління або реагування здійснюється через зворотній зв'язок, то головним вхідним обуренням вважається показник виходу, зменшений на деякий коефіцієнт зворотного зв'язку. Тоді при виборі показників можна обмежитися двома видами: стан - вихід. Найчастіше це допустимо при розробці стратегій у вигляді крапок росту або самоорганізованих проривних напрямів. Причому показники стану визначають саму систему чи її життєздатність, а показники виходу - взаємодія як з зовнішнім середовищем, так і з підсистемами всередині, оцінюючи вплив на їх якість.

Для того щоб зберігати життєздатність і  стійке існування, системи повинні  бути сумісними зі своїм оточенням  і його характерними властивостями. Властивості оточення можна розглядати з точки зору накладення на системи  певних вимог і обмежень, що направляють  їх функції, шляхи розвитку і поведінку.

Відповідно  до шести основних властивостей оточення існують шість базових орієнтирів, визначених оточенням (існування, ефективність, свобода дій, безпека, адаптованість і співіснування), притаманних усім автономним самоорганізованим системам, плюс три базових орієнтира, що визначаються системою (репродуктивність, психологічні потреби і відповідальність) , властивих самовідтворюваним, наділенмх чутливістю і свідомим істотам. Нижче наводиться зведений перелік базових орієнтирів та їх співвідношення з відповідними властивостями оточення системи.

Базові  орієнтири систем:

1. Обумовлені оточенням:

• Існування: Система повинна бути сумісною з нормальним станом оточення і здатна існувати в цьому оточення. Необхідно забезпечити наявність інформаційних, енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для підтримки збалансованого стану системи.

• Ефективність: У боротьбі за збереження обмежених ресурсів (інформаційних, матеріальних, енергетичних) і впливу на своє оточення система повинна в кінцевому підсумку (після закінчення тривалого строку) залишатися ефективною (не обов'язково раціональної).
• Свобода дій: Система повинна мати здатність різноманітними способами справлятися з вимогами, що накладаються на неї різноманітністю оточення.
• Безпека: Система повинна бути здатною захистити себе від несприятливих впливів мінливості оточення. Під останнім розуміються мінливі, нестійкі та непередбачувані умови, що виходять за межі нормального стану оточення.
• Адаптованість: Система повинна бути здатною до навчання, адаптації та самоорганізації, з метою вироблення більш адекватних способів реагування на вимоги, що накладаються мінливими умовами оточення.
• Співіснування: Система повинна бути здатною до модифікації своєї поведінки, з метою врахування поведінки та інтересів (орієнтирів) інших систем (суб'єктів), присутніх в її оточенні.

2. Обумовлені системою:

• Репродуктивність: Самовідтворювані системи повинні бути здатні до відтворення (як індивіди і / або популяції).
• Психологічні потреби: Істоти, наділені чутливістю, володіють психологічними потребами.
• Відповідальність: Свідомі суб'єкти несуть відповідальність за здійснювані ними вчинки і повинні підкорятися нормативним вимогам.

Вибір показників, контролюючих сталий розвиток міста, відповідно до цільової орієнтацією всієї системи  і окремих її підсистем зазвичай виконується експертним шляхом. Методологічно  це пов'язано зі слабкою структурованістю як системи (міста), так і її оточення, з досить великою невизначеністю, а значить, можлива тільки якісна їх оцінка. У даній роботі у якості експертів виступають студенти групи МЕК-12 УАБС НБУ.

 

1.2 Соціальна підсистема

 

В результаті роботи був обраний набір показників, організованих в структуру «стан - вихід». Глибока і комплексна оцінка важливих ресурсів і потенціалу регіону, що визначають його розвиток, дозволила сформувати нестандартний набір показників (що відрізняється від зібраних організаціями Держкомстату). Перелік показників Сумської області по соціальній підсистемі представлений у таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1 – Показники стійкості соціальної підсистеми Сумської області

Орієнтири підсистем	Показники стану підсистем	Показники виходу або внесок в оточення
Існування	Індекс бідності населення Відношення середньодушового обсягу платних соціальних послуг населенню до середньодушових доходів населення області Частка представників етнічних груп, нехарактерних для регіону	Частка платних послуг, що надаються населенню області соціальною сферою області
Ефективність	Питома вага респондентів, задоволених роботою соціальної сфери області Коефіцієнт дитячої смертності	Частка залучених коштів області, спрямованих на виконання соціальних програм і проектів Відвернений економічний збиток від зниження дитячої смертності
Свобода дій	Частка населення у віці 60 років і старше Число учасників громадських об'єднань та організацій на 1т. населення Частка позабюджетних організацій в соціальній сфері	Частка не міського населення у віці старше працездатного, що обслуговується соціальною сферою області Частка фінансування соціальної сфери області за рахунок зовнішніх джерел

Продовження таблиці 1.1:

Орієнтири підсистем	Показники стану підсистем	Показники виходу або внесок в оточення
Безпека	Рівень злочинності серед неповнолітніх Частка коштів, спрямованих на лікування соціально значущих захворювань	Кількість біженців (вимушених переселенців)
Адаптивність	Впровадження нових технологій в соціальну сферу Рівень професійної освіченості працівників соціальної сфери Частка осіб вікової групи до 35 років, які працюють в соціальній сфері	Перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників соціальної сфери області
Співіснування	Частка доходів, що припадають на 20% високоприбуткову групу населення Відповідність фактичних і планованих у бюджеті обсягів фінансування соціальної сфери

 

Опис  показників:

1. Індекс бідності населення - частка населення, життєвий рівень якого знаходиться за межею бідності, тобто відношення чисельності населення з доходами нижче величини прожиткового мінімуму до загальної кількості постійного населення. Показник орієнтований на «існування» як властивість соціальної підсистеми міста, яка повинна бути сумісна з нормальним станом оточення і здатна існувати в загальній системі. Призначений для оцінки якості існування соціальної підсистеми і окремих соціальних груп.
2. Відношення середньодушового обсягу платних соціальних послуг населенню до середньодушових доходів населення міста - відношення обсягу платних соціальних послуг (з утримання дітей в системі освіти, дитячих дошкільних установах; закладів культури, у сфері туризму; санаторно-оздоровчих, медичних, ветеринарних послуг; послуг правового характеру; банківських установ; фізичної культури та спорту ) у розрахунку на одного жителя до середньодушових доходів населення міста. Показник призначений для оцінки збалансованого існування соціальної підсистеми міста.
3. Частка представників етнічних груп, нехарактерних для регіону - процентне відношення чисельності представників етнічних груп, нехарактерних для регіону, до загальної кількості постійного населення міста. Показник призначений для оцінки існування соціальної підсистеми міста при певному рівні навантаження у вигляді утворення етнічних груп, нехарактерних для міста та області.
4. Частка платних послуг, що надаються населенню області соціальною сферою - частка обсягу платних послуг, що надаються соціальною сферою населенню області, в загальному обсязі платних послуг. Показник призначений для оцінки внеску соціальної сфери в існування соціальної підсистеми області.
5. Питома вага респондентів, задоволених соціальною сферою міста - частина населення, яка брала участь у соціологічному опитуванні, що оцінила соціальну сферу міста задовільно (позитивно і т. д.), від загального числа респондентів. Показник призначений для оцінки ефективності функціонування соціальної сфери міста, допомагає оцінити ефективність діючої моделі соціальної підсистеми.
6. Коефіцієнт дитячої смертності - число випадків смерті дітей у віці до 1 року протягом заданого періоду часу на 1000 народжених, що мали місце в той же самий період часу. Показник дитячої смертності вважається барометром (індикатором) соціального благополуччя людей, що проживають на даній території (держави). Призначенням даного показника є оцінка стану ефективності соціальної підсистеми міста.
7. Частка залучених коштів міста, спрямованих на виконання соціальних програм і проектів області - процентне відношення витрат підприємств міста до загальних витрат області, спрямованим на соціальні програми і проекти області. Показник призначений для оцінки внеску міста в ефективність соціальної підсистеми області.
8. Відвернений економічний збиток від зниження дитячої смертності - відвернений економічний збиток від зниження малюкової смертності виражається в кількості грошових коштів (у гривнях), отриманих в результаті збереження життя дитини. Сумарним є показник відверненого економічного збитку від зниження малюкової смертності конкретного числа збережених життів живонароджених у Сумській області протягом року зусиллями фахівців міста. Показник призначений для оцінки внеску соціальної підсистеми у підвищення ефективності області. Систематичний аналіз відверненого економічного збитку від зниження дитячої смертності дозволяє оцінити ефективність проведених раніше заходів з охорони материнства і дитинства та розрахувати розміри економічного ефекту в результаті збереження життя людини, що виражається у вартості додаткового продукту, який може бути вироблений за роки майбутньої трудової діяльності.
9. Частка населення у віці 60 років і старше - процентне відношення числа жителів області віком 60 років і старше до загальної чисельності жителів області. Визначає рівень демографічної «старості» населення. Призначенням цього показника є визначення можливості соціальної підсистеми міста в реагуванні на зміни. Збільшення в складі населення осіб у віці 60 років і старше не тільки свідчить про «старінні» населення, а й ставить перед органами державної влади та місцевого самоврядування цілий ряд завдань, у тому числі і по організації медичної допомоги літнім і старим, з розвитку геронтології та геріатрії, соціальний захист людей похилого віку.
10. Число учасників громадських об'єднань та організацій на 1000 населення - число зареєстрованих учасників громадських об'єднань та організацій міста, включаючи творчі, релігійні, суспільно-політичні та інші організації, в розрахунку на 1000 населення. Показник призначений для оцінки свободи дій соціальної підсистеми міста.
11. Частка позабюджетних організацій в соціальній сфері - частка організацій у галузях соціальної сфери (охорона здоров'я, освіта, культура та мистецтво, туризм і відпочинок, фізкультура і спорт, наука, соціальне забезпечення), які не є власністю суб'єкта Української республіки (області), міста (муніципальної освіти) і не фінансуються з відповідних бюджетів, у їх загальній кількості. Показник призначений для оцінки можливості чи свободи дій соціальної сфери міста.
12. Частка не міського населення у віці старше працездатного, що обслуговуються соціальною сферою міста - відношення чисельності не міського населення у віці старше працездатного, що обслуговуються організаціями соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, соціальне забезпечення, фізкультура і спорт, туризм і відпочинок) області, до загальної кількості обслужених за певний період часу. Показник призначений для оцінки внеску соціальної підсистеми міста у збільшення «свободи дій» обласної.
13. Частка фінансування соціальної сфери міста за рахунок зовнішніх джерел - частка фінансування соціальної сфери міста за рахунок зовнішніх джерел - це додаткове фінансування об'єктів соціальної сфери міста за рахунок різних суб'єктів, що перебувають на території області, включаючи округу, по відношенню до основного. Показник прийнятий для визначення частки додаткових можливостей соціальної сфери міста за рахунок взаємодії з оточенням.
14. Рівень злочинності серед неповнолітніх - процентне відношення (частка) злочинів, скоєних неповнолітніми, до загальної кількості зареєстрованих злочинів за певний період часу в області. Показник призначений для оцінки безпеки соціальної підсистеми області через частку злочинності неповнолітніх.
15. Частка коштів, спрямованих на лікування соціально значущих захворювань - процентне відношення суми коштів, що спрямовуються на лікування соціально значущих захворювань обласного населення, за певний проміжок часу до відповідного періоду попереднього року. Показник призначений для оцінки безпеки соціальної підсистеми області в частині соціально значущих захворювань.
16. Кількість біженців (вимушених переселенців) - кількість біженців (вимушених переселенців) визначається кількістю всіх людей, які прибули в область з інших регіонів і отримали статус біженців (вимушених переселенців) на певну дату. Показник призначений для оцінки безпеки соціальної підсистеми міста з боку взаємодії з оточенням.
17. Впровадження нових технологій в соціальну сферу - впровадження нових технологій визначається кількістю впроваджуваних продуктів в процес-інновацій в галузі соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура та мистецтво, туризм і відпочинок, соцзабезпечення, наука, фізична культура і спорт) за рік порівняно з попереднім. Показник призначений для оцінки адаптивності соціальної підсистеми міста за рахунок нових технологій.
18. Рівень професійної освіченості працівників соціальної сфери - процентне відношення числа фахівців з базовою освітою до загальної чисельності працюючих в галузях соціальної сфери міста. Показник призначений для оцінки адаптивності соціальної підсистеми міста за рахунок рівня професіоналізму працюючих у цій сфері.
19. Частка осіб вікової групи до 35 років, які працюють в соціальній сфері - частка (питома вага) групи населення у віці до 35 років у загальній чисельності працюючих у соціальній сфері. Показник призначений для оцінки адаптивності або здатності соціальної підсистеми міста справлятися зі змінами.
20. Перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників соціальної сфери області - частка працівників соціальної сфери області, які пройшли професійну перепідготовку та / або підвищення кваліфікації в області, в загальній чисельності працівників соціальної сфери. Показник призначений для оцінки внеску соціальної підсистеми у підтримку адаптивності або потенціалу області.
21. Частка доходів, що припадають на 20% високоприбуткову групу населення - процентна частка (частина) сумарного доходу, який має 20%-на група населення з високими доходами, у загальному обсязі грошових доходів населення області. Показник призначений для оцінки соціального співіснування (поляризації) суспільства в області в динаміці (по роках).
22. Відповідність фактичних і планованих у бюджеті обсягів фінансування соціальної сфери - ставлення фактичних обсягів фінансування соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я, наука, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення, культура і відпочинок) до планованих в бюджеті за один період часу. Показник призначений для оцінки стану властивості співіснування з іншими підсистемами міста.