Дерево целей

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………2

1. ТЕОРЕТИЧА ЧАСТИНА
1. Дерево цілей – як інструмент реалізації цільового підходу в управлінні…………………………………………………………………..4
1. Дерево цілей як інструмент реалізації стратегії……………………….4
2. Правила побудови дерева цілей………………………………………...6
3. Вдосконалення організаційних структур управління Вищого навчального закладу…………………………………………………..10
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. Аналіз і організаційна структура Артемівського медичного училища………………………………………………………………..17
1. Характеристика та організаційна структура Артемівського медичного училища………………………………………………17
2. Дерево цілей Артемівського медичного училища………………20
3. Аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища Артемівського медичного училища…………………………………………………...25
4. Рекомендації щодо вдосконалення діяльності Артемівського медичного училища…………………………………………………...28

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..29

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………31 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Стратегічний  менеджмент розкриває питання теорії і практики сучасного управління в умовах невизначеності та мінливого  зовнішнього середовища, загостренням конкурентної боротьби. Він присвячений  проблемам розробки та реалізації стратегії  організації, заснованої на нові інструменти  і методи.

     У ХХІ столітті лідерами стануть тільки ті організації, які зможуть розробляти і впроваджувати ефективні стратегії, мотивувати і об'єднувати персонал для інноваційного рішення складних завдань адаптації до змін зовнішнього  середовища.

     Актуальність  теми цілепокладання в організації  однаково важлива як для тих, хто  тільки збирається створювати нове підприємство, так і для тих, хто вже не новачок у бізнесі. Однак поки ще не дуже багато фірми мають місію, організації просто намагаються  заробити гроші.

     Для організації процес вибору глобальної мети (місії) і формування цілей є  дуже важливим чинником на шляху до успіху. Цільове початок в діяльності організації виникає зовсім не тільки тому, що їй потрібно мати орієнтири, щоб  не загинути в мінливому оточенні. В першу чергу цільове початок  в діяльності організації виникає  тому, що організація - це об'єднання  людей, які мають певні цілі.

        Мета і завдання курсової роботи. Основна мета роботи полягає у вивченні особливостей створення «дерева цілей» Артемівського медичного училища.

        Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

• Викласти теоретичні основи і визначити роль цілі в управлінні організацією;
• Розглянути особливості глобальної та оперативних цілей організації;
• Дослідити особливості побудови дерева цілей організації;
• Вивчити організаційну структуру Артемівського медичного училища.
• Проаналізувати її зовнішню і внутрішню середовище;
• Розробити низку пропозицій щодо вдосконалення стратегічного планування в Артемівському медичного училища.

     Об'єктом  дослідження курсової роботи є компанія Артемівське медичне училище.

     Предметом дослідження курсової роботи є механізм створення «дерева цілей» цього училища.

     Структура курсової роботи. Курсова робота складається  зі вступу, 2-х розділів, висновків та список літератури містить 10 джерел.

     У введенні розкрита актуальність теми, сформульована мета, завдання, об'єкт  і предмет дослідження.

     У першому розділі «Теоретичні аспекти побудови дерева цілей організації» визначено поняття, функції, типи і роль цілей, а також поняття й технологія складання «дерева цілей»

     У другому розділі «Аналіз і організаційна структура Артемівського медичного училища, наведена коротка характеристика училища, організаційна структура, розглянуто її «дерево цілей». Проаналізована зовнішня і внутрішня середа училища, і рекомендації щодо вдосконалення існуючої системи планування.

     У висновку узагальнені результати дослідження  і сформульовані основні висновки. 

     ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

     1.1 Дерево цілей – як інструмент реалізації цільового підходу в управлінні

     1.1.1 Дерево цілей як інструмент реалізації стратегії

     Дерево  цілей – це структурований ієрархічний  перелік цілей організації, в  якому цілі більш низького рівня  підпорядковані і служать для  досягнення цілей більш високого рівня.

     Концепція «дерева цілей» уперше була запропонована Ч. Черчменом і Р. Акоффом в 1957 році і є упорядковуючим інструментом (подібний до організаційної схеми компанії) використовуваний для формування елементів загальної цільової програми розвитку компанії (головних або генеральних цілей) і співвідношення із специфічними цілями різних рівнів і областей діяльності. Новизна методу, запропонованого Ч. Черчменом і Р. Акоффом полягала в тому, що ними робилася спроба надати різним функціональним підсистемам кількісні ваги і коефіцієнти з метою виявити, які з можливих комбінацій забезпечують найкращу віддачу.

     Термін «дерево» припускає використання ієрархічної структури, отриманої шляхом розподілу спільної мети на подцели. Для випадків, коли деревовидний порядок строго по усій структурі не витримується, В. І. Глушков ввів поняття «Прогнозного графа».  Метод дерево цілей орієнтований на отримання відносно стійкої структури цілей проблем, напрямів. Для досягнення цього при побудові початкового варіанту структури слід враховувати закономірності целеобразования і використовувати принципи формування ієрархічних структур.

     Метод дерево цілей широко для прогнозування можливих напрямів розвитку науки, техніки, технологій,  а також для складання особистих цілей, професійних, цілей будь-якої компанії.

      Так зване дерево цілей тісно пов'язує між собою перспективні цілі і конкретні завдання на кожному рівні ієрархії. При цьому мета вищого порядку відповідає вершині дерева, а нижче в декілька ярусів розташовуються локальні цілі (завдання), за допомогою яких забезпечується досягнення цілей верхнього рівня.

     Метод використовується в програмно-цільовому планеруванні і управлінні при розробці цільових комплексних програм.

     Початковим етапом дерева цілей є її головна, генеральна мета. Оскільки досягнення генеральної стратегічної мети є досить складним завданням, то роблять декомпозицію мети – розкладання цілі на декілька більш дрібних цілей, сукупне досягнення яких призводить до досягнення основної мети. Далі процес повторюють для кожної більш дрібної мети нижнього рівня до тих пір, поки в результаті декомпозиції мета не стане досить простий, щоб бути досяжною, реалістичною і можливою для виконання точно у відповідності до змісту і в запланований час.

     Дерево цілей дозволяє людині виявити можливі комбінації, що забезпечують найкращу віддачу. Термін «дерево» передбачає використання ієрархічної структури отриманої шляхом розділення загальної мети на подцелі. При побудові дерева цілей слід враховувати закономірності целеобразованія і використовувати принципи формування ієрархічних структур. Дерево цілей будується поетапно, зверху вниз, шляхом послідовного переходу від більш високого рівня до нижчого, суміжного рівня. У основі дерева цілей лежить узгодження цілей між собою. Конкретизація цілей зверху вниз повинна зростати: чим вище рівень, тим якісний формулюється мета.

     При побудові «дерева цілей» його проектування йде за методом «від загального до конкретного». Припинення декомпозиції мети на більш дрібні припиняється в той момент, коли подальший процес є недоцільним у рамках розгляду головної мети. Правильно побудоване дерево цілей надалі легко може бути перетворено в план-графік або діаграму Ганта.

     Побудова дерева цілей саме по собі представляє лише методику розробки стратегії досягнення поставленої генеральної мети. Відповідно, результат і якість побудованої ієрархічної сукупності цілей залежить в основному від кваліфікації фахівця, що склав дерево цілей. За аналогією зі звичайними інструментами, сам метод являє собою інструмент, що значно полегшує роботу, але результат застосування методу залежить від виконавця. 

     Основна цінність побудови дерева цілей - відображення способу досягнення генеральної мети через складання ієрархічного переліку зрозумілих і досяжних цілей нижнього рівня. Якщо при ознайомленні з деревом цілей по колишньому неясно, як досягти Головну або яку-небудь з цілей нижчого рівня, то дерево цілей складене абсолютно марно.

     Один з основних принципів побудови дерева цілей – повнота редукції.

     Представлення головної мети у вигляді дерева цілей може виявитися неповним, оскільки можуть бути втрачені властиві її властивості. Проблема повноти в цьому випадку вирішується за рахунок кваліфікації експерта, що формує повний опис, і використання складніших структур наприклад, шляхом перетворення дерева цілей на граф загальнішого вигляду.

     Оцінка важливості цілей може бути виражена в їх ранжируванні. В цьому випадку кожній меті приписується порядковий номер що показує її відносну важливість для досягнення відповідної мети вищого рівня. Іншим способом являється нормування за значимістю.

     Багато цілей за своєю природою не піддаються формалізації, і, отже, їх не вдається точно виміряти. Інші ж цілі вимірювальні, але їх величини непорівнянні одна з іншою. Тому, щоб здійснити загальне ранжирування усього дерева цілей використовуються умовні показники і оцінки.

     Ранжирування і нормування цілей часто здійснюється на основі методу експертних оцінок. При цьому на основі індивідуальних оцінок виводять загальну усереднену оцінку. 

     1.1.2 Правила побудови дерева цілей

     Дерево цілей дозволяє представити повну картину взаємозв'язків майбутніх подій аж до здобуття переліку конкретних завдань і отримати інформацію про їх відносну важливість. Воно забезпечує працю по доведенню цілей до безпосередніх виконавців шляхом побудови відповідності між організаційною структурою управління і структурою цілей.  При побудові дерева цілей використовуються такі їх властивості, як соподчиненность, развертиваємость і співвідносна важливість:

     Вимоги  до цілей

     По-перше, цілі повинні бути досяжними. Звичайно, в цілях повинен бути укладений певний виклик для співробітників організації. Вони не повинні бути надто легкими для досягнення. Але вони також не повинні бути нереалістичними, що виходять за гранично допустимі можливості виконавців. Нереальна для досягнення ціль призводить до демотивації працівників і втрати ними орієнтира;

     По-друге, цілі повинні бути гнучкими. Цілі належить встановлювати таким чином, щоб вони залишали можливість для їх корегування у відповідності з тими змінами, які можуть відбутися в оточенні. Менеджери повинні пам'ятати про це і бути готовими внести модифікації у встановлені цілі з урахуванням нових вимог, висунутих до організації з боку оточення, або ж нових можливостей, що з'явилися в організації;

     По-третє, цілі повинні бути вимірними. Це означає, що цілі повинні бути сформульовані таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти, або можна було якимось іншим об'єктивним способом оцінити, чи була ціль досягнута. Якщо цілі невимірні, то вони ускладнюють процес оцінки результатів діяльності й викликають конфлікти;

     По-четверте, цілі повинні бути конкретними, що мають  необхідну специфічністю, що допомагає  однозначно визначити, в якому напрямку має здійснюватися функціонування організації. Мета повинна чітко фіксувати, що необхідно отримати в результаті діяльності, в які терміни її слід досягти і хто повинен досягати ціль. Чим більш конкретна ціль, тим легше виразити стратегію її досягнення. Якщо мета сформульована конкретно, то це дозволяє добитися того, що всі або переважна більшість співробітників організації будуть легко розуміти її, а, отже, знати, що їх чекає попереду;