Бюджетна система. Дефіцит державного бюджету, причини виникнення та економічні наслідки

Державне  бюджетне обмеження: 

B = B + rB + T – Tr – (G + I) 

Де B  - чисті фінансові активи в n-му році;

   B  - чисті фінансові активи держави в (n-1)-му році;

   r  - проценти по чистим фінансовим активам  В  попе-

        реднього року;             

   T  - податки в n-му році;

   Tr – трансферти в n-му році;

   G  - державні споживчі витрати в n-му році;

   I  - державні інвестиційні витрати в n-му році.

                                               =                                        + 

                 

Бюджетне  обмеження можна записати в термінах чистого державного боргу (D), де D = -В 

D = D + rD + G + I – T

або

D –  D = rD + G + I - T  

де D – D  - бюджетний дефіцит (DEF) 

Бюджетний дефіцит (DEF) – це перевищення видатків бюджету над його доходами.  

Види  державного дефіциту:

Циклічний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння  виробництва (скорочення національного  доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон”юнктурних коливань.

• Структурний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановленя ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).

 

Основні фактори зростання дефіциту бюджету: 

• Збільшення  оборонних видатків.
• Зростання виплат пол державному боргу.
• Збільшення трансфертних платежів.
• Зниження податків.

 
 

 

4. Державний  борг 

Всі гроші, зібрані з допомогою податків, поступають державі на спеціальні банківські рахунки, які вона має в Центральному банку країни. Ці гроші є підвалинами для державного бюджету.

Державний бюджет – це узаконений зведений план зборів доходів держави і використання одержаних грошових засобів на покриття всіх видів її витрат.

Державні  бюджети затверджують вищі законодавчі органи країн, а уряди лише відповідають за використання бюджету.

Фіскальна політика признає використання незбалансованих  бюджетів для цілей стабілізації економіки. А це може призвести до зростання державного боргу.

Складають бюджет і його виконують спеціалісти по фінансах.

Фінанси – загальна назва системи методів, які використовуються для управління доходами і витратами органів  державної влади і господарських  організацій. Бюджет, як державний економічний  механізм, ускладнюється тоді, коли державі гостро не вистачає грошей на розв”язання важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з дефіцитом.

Дефіцит державного бюджету складається  при такій фінансовій ситуації, яка  виникає тоді, коли державі необхідно  зробити витрати на більшу суму, ніж можлива величина його доходів. Бюджетний дефіцит – перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджетних лишків являє собою державний борг.

Концепція регулювання бюджету включає: а) бюджет, який балансується на щорічній основі; б) бюджет, який циклічно балансується; в) фундаментальне фінансування. Основна проблема бюджету, який балансується на щорічній основі, полягає в тому, що він має не стільки антициклічний характер, як процеклічний. Досить складно збалансувати бюджет по результатах циклу, якщо піднесення і спади не мають приблизно однокового розмаху.

У минулому зростання державного боргу було зв”язане найчастіше з дефіцитом  фінансування війн та економічними спадами. Великі дефіцити 80-х років є передусім  результатом скорочення податків.

Твердження  про те, що великий державний борг може викликати рефінансування уряду, фальшиве, тому що, по-перше, борг потрібно лише рефінансувати, а не погашати, по-друге,уряд має право встановлювати  податки і створювати гроші.

Державний борг не є інструментом перекладання економічного тягаря на майбутнє покоління.

Серйозними  проблемами, зв”язаними з державним  боргом є такі:

• виплати процентів по державному боргу збільшують нерівність у доходах;
• виплати процентів по боргу вимагають підвищення боргів, які підривають дію економічних стимулів;
• виплати процентів або основної суми боргу іноземцям викликають переведення частини національного продукту за кордон;
• запозичення урядом на ринку капіталів для рефінансування боргу або сплати процентів можуть збільшити ставки процента і витиснути приватне інвестиційне фінансування. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету – це невідповідність лише постійних власних доходів державного бюджету його видатками. Джерелами його покриття є державні позики або емісія паперових грошей. Бюджетний дефіцит негативно характеризує фінансову діяльність держави. Та ще більшим негативним явищем є відсутність конкретної обгрунтованої політики його покриття.

Світовий  досвід вказує чотири основні способи  вирішення проблеми бюджетного дефіциту:

1. скорочення бюджетних витрат;
2. пошук джерел додаткових доходів;
3. випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;
4. позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.

      Бюджетний дефіцит в Україні  – це вимушений дефіцит. У  нашій країні рівень оподаткування  настільки високий, що далі  підвищувати його практично неможливо.  Недостатність доходів державного  бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері долходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.

При винекненні бюджетного дефіциту уряд повинен або додатково друкувати гроші, або позичати в населення. Нагромаджені позичкові суми називаються державним боргом. Більша його частина знаходиться в короткотривалих цінних паперах (векселях державної скарбниці).

Уряди часто ідуть на позику грошей, хоча це веде до зростання державного боргу. Державний борг являє собою суму заборгованості держави власникам його цінних паперів, національним і міжнародним фінансовим організаціям, а також іншим державам – кредиторам. Більшість країн світу нині мають великі державні борги. Так, наприклад, дефіцит державного бюджету США починаючи з 1981 р. щорічно перевищував 100 млрд.дол., а в деякі роки – 200 млрд.дол.. В 1991 р. загальна сума боргу склала більше 3 трлн.дол.. В результаті цього платежі держави по процентах збільшились з 53,3 млрд.дол. в 1980 р. до 154 млрд.дол. в 1988 р., тобто з 2% по відношенню до ВНП до 3,3 %, що означало збільшення з 3989 дол. до 10568 дол. в розрахунку на одного жителя країни.

По науково  обгрунтованій і розумній економічній політиці державний борг не руйнує господарство країни і не приводить до гострих соціально-економічних конфліктів.

Більше  того, уміле управління державними цінними паперами дозволяє не тільки залучати гроші до державного бюджету, але й успішно управляти розвитком економіки.