До  особливих причин безробіття в Україні  можна додати ще такі фактори:

• Непотрібність представників певних професій на ринку праці. За деякими даними сучасний ринок робочої сили України перенасичений представниками економічних та юридичних професій.
• Зникнення деяких галузей виробництва або значне їх скорочення.
• Низький рівень заробітних плат та погане соціальне забезпечення представників певних професій.

    Загроза безробіття в умовах України пов'язана  не з кризою надвиробництва, вичерпанням місткості ринку, як у західному світі, а з сучасною кризою недовиробництва, неузгодженістю процесів вивільнення, перерозподілу та працевлаштування робітників, тобто з глибокими деформаціями, що мали місце в попередній економічній системі та наступною економічною політикою.

    Як  бачимо, причин безробіття може бути чимало. Саме тому економісти у наш час частіше розглядають не безробіття взагалі, а його конкретні форми чи види в залежності від прояву, походження, ступеня поширення. Це дозволяє полегшити встановлення причин та наслідків безробіття.

§ 2. Соціально-економічні наслідки безробіття.

    Високий рівень безробіття є негативним явищем для будь-якої економіки і веде за собою велмку кількість наслідків  різного характеру, найяскравіший прояв яких частіше можна простежити в економічній та соціальній сферах.

    Безробіття  може вести за собою рад позитивних, а частіше негативних наслідків.

    Позитивними наслідками безробіття вважаються:

    1. Безробіття представляє собою  резерв незайнятої робочої сили, який можливо задіяти при наступному розширенні виробництва або при структурних перебудовах.

    2. Наявність безробіття обмежує  агресію профспілок та їх вимоги  підвищення заробітної плати  і цим самим посилює стимули  підприємницької діяльності.

    3. Побоювання втратити роботу і  влитися в число вивільнених  із сфери виробництва є самим  кращим організатором дисципліни  праці, і , крім того, створює  умови для підтримки необхідної  якості витрат праці.

    В силу позначених причин помірне безробіття ( від 3 до 5% зайнятих ) вважається необхідним супутником розвитку ринкової економіки.

    До  негативних наслідків безробіття належать:

    1. При безробітті недовикористовується  економічний потенціал суспільства.  Незайнята робоча сила не приймає  участі в зростанні національного багатства. Тому в країні виникають витрати від недовикористаних виробничих можливостей.

    2. При задовгому безробіттю втрачається  кваліфікація вивільнених працівників.  Навіть при наступному включенні  в виробничий процес працівник  виходить на нормальний постійний рівень виробничості праці приблизно через півроку. І весь цей період адаптації працівник недодає в результатах своєї праці в порівнянні з постійними робочими кадрами тієї чи іншої кваліфікації при рівних умовах праці.

    3. Зростання безробіття, як показала медицина, підриває здоров'я нації. Вважається, що стрес, який отримує при повідомлені про звільнення робітник, по своїй силі відповідає реакції на смерть близької людини або на звістку про ув'язнення.

    4. Зростання безробіття слугує  фактором зростання злочинності.

    5. Оцінюючи безробіття як збитки  суспільства, треба згадати й  такі фактори екномічної нестабільності, як зниження споживчого попиту; скорочення заощаджень; зниження  інвестиційного попиту; скорочення  пропозиції, спад виробництва. 

    6. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, тим самим спрацьовує на користь вимог союзів підприємців.

    7. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менше заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний і інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

    Але розглядаючи наслідки безробіття важливо також брати до уваги безпосередні особливості країни, рівень зайнятості якої досліджується.

    Розділ 3. Особливості зайнятості та безробіття в Україні. Безробіття у світі.

    § 1. Рівень безробіття та його наслідки в  Україні

    Український ринок праці та зайнятість мають  свої особливості. Йдеться про ті з них, що виявились упродовж 90-х років ХХ ст. Акцентування уваги саме на цьому періоді зумовлене тим, що раніше в Україні існувала інша економічна система. Отже, в останнє десятиріччя відбулись такі зміни:

• скорочення зайнятості і зростання рівня безробіття, починається з середини 90-х років. Основною причиною звільнень працівників є розпочата структурна перебудова економіки: припинення діяльності підприємств, продукція яких не знаходить збуту або виявляється неконкурентноздатною, перехід до інших форм власності. Такі процеси переживали всі країни перехідної економіки і скрізь, де вони розпочинались, зростала кількість безробітних, але в умовах, коли перехід до ринку відбувається послідовно, працездатні, звільнені з державних установ та підприємств, знаходять роботу на нових підприємствах недержавної форми власності, розпочинають власну справу тощо.
• існування в Україні вимушеної зайнятості (прихованого безробіття). До тих, хто є неповно зайнятими, належать люди, які перебувають у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації, працюють неповний робочий день або тиждень.
• зміна структури зайнятості, тобто співвідношення між людьми. Що працюють у різних сферах (галузях) економіки.

    В умовах становлення ринкової економіки  особливо гострою проблемою є  безробіття серед молоді, яке дедалі зростає. Для її вирішення необхідно  створити реальні передумови для  обгрунтованого вибору професії та місця  роботи з урахуванням потреб ринку  праці, а також покликання, здібностей та психофізіологічних можливостей молодої людини та її професійної підготовки.

    Слід зазначити, що однією з найнегативніших особливостей безробіття в Україні є розширення трудової міграції до інших країн. З кожним роком все більше кваліфікованих кадрів виїжджають за межі держави, що робить проблему з кожним днем все гострішою.

    Перераховані особливості безробіття в Україні відіграють великий вплив на рівень безробіття в цілому, тому їх урахування є досить важливим при його розрахунку.

    За даними Держкомстату України за період січень-вересень 2010р. рівень безробіття  (за методологією МОП) склав 8,8% працездатного населення, тобто у середньому за період 1772,3 тис осіб працездатного віку. Середньй рівень зареєстрованого безробіття на вересень 2010р. склав 1,6%. А середній розмір допомоги із безробіття склав у грудні минулого року 780,05 грн.

    Для України, з її відносно низьким рівнем мобільності робочої сили, норма природного безробіття, ймовірно, може бути прийнятою на рівні 3,5-4%.

    В Україні найвищі рівні безробіття характерні для кваліфікованих робітників з інструментом і робітників сфери обслуговування та торгівлі, що віддзеркалює спад виробництва в промисловості і скорочення попиту на робочу силу в сфері обслуговування внаслідок приватизації і стагнації обсягів виробництва. В найближчій перспективі реформування аграрного сектору неминуче призведе до стрімкого зростання безробіття і серед робітників сільського господарства.

    Регіональне безробіття в Україні обумовлене переважно концентрацією в окремих територіальних одиницях таких галузей економіки, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі. В Україні найвищий рівень безробіття спостерігаєьться у західних та північно-східних областях. Хоча усталеного критерію кваліфікації безробіття як регіонального не існує, в практиці застосовується 20-25%-вий поріг. Дисбаланс рівня безробіття у різних регіонах України може свідчити про нерівномірність економічного розвитку різних частин країни. Але в порівнянні з деякими іншими країнами світуУкраїна має помірний рівень безробіття.

§ 2. Рівень безробіття у країнах світу

    Згідно з останніми даними організації з економічного співробітництва та розвитку, у 30 найбагатших країнах світу, включно з США, Японією та Німеччиною, рівень безробіття продовжує стрімко зростати.

    Пальму  першості з безробіття серед розвинених країн має Іспанія. За минулий  рік кількість вільних рук  виросла на 3% та сягнула у січні 2010-го 18,8%.

    Значно  погіршилась за останній рік ситуація із безробіттям в Ірландії. Його рівень завмер на 13,8% у січні, але, порівняно з минулорічним показником, він зріс на 4,4%. У 2008 році рівень безробіття в цій країні становив лише 6,3%.

    Третю позицію з кількості безробітних  посідає Словаччина - 13,7%. Попри те, що більшість країн, які належать до ОЕСР - європейські, ринки праці інших держав з цього клубу почуваються трохи краще.

    Згідно  з даними ОЕСР, рівень безробіття у  Сполучених Штатах за рік виріс на 3% і становить нині 9,7%. Японія за рік зробила стрибок від 0,7% аж до 4,9%.

     Безробіття  серед молоді в Європі б'є рекорди - у Польщі, Великобританії та Італії її рівень досягнув найвищих за останнє десятиліття показників, а в країнах єврозони - перевищив докризовий показник. Якщо в лютому 2008 року середній рівень безробіття в зоні євро становив 14,6%, то в лютому цього року він досягнув 20,4%.

     Практично у всіх країнах Європейського  союзу рівень безробіття серед молоді часто в два рази вищий, ніж  безробіття в цілому. Виняток становлять лише Німеччина та Голландія, де безробіття серед молоді менше 10%.

     Наприклад, у Великобританії кількість молодих людей у віці від 16 до 24 років, які не мають роботи, в цьому році зросла до 974 тисяч - це рекорд з 1992 року. Втім, рекордних значень досягнув і загальний рівень безробіття в країні, склавши в січні 2530 тисяч осіб - найбільше значення з 1994 року.

     На  тлі такої статистики більше половини молодих британців заявили про  те, що думають про переїзд на заробітки за кордон. Найпопулярнішими країнами для еміграції у молодих  британців є Австралія, Канада і Китай.

     Схожа ситуація спостерігається серед  молодих громадян іншої європейської країни - Польщі, де ситуація з безробіттям серед молоді також близька до критичної. За статистикою, в Польщі на обліку зайнятості стоїть близько півмільйона осіб молодше 25 років, тоді як до початку кризи, у 2008 році, їх кількість складала 300 тисяч.

     Більшість поляків вважають, що отримати хорошу посаду можна тільки за наявності  зв'язків, тому кожен четвертий випускник  впевнений, що не варто навіть намагатися знайти роботу. Решта школярів, втім, готові шукати роботу в іншому місті і отримувати зарплату нижче своїх очікувань. При цьому більшість випускників "були б щасливі" заробляти 540 євро в місяць.

     Змінити місце проживання, для того щоб  потрапити на гідну роботу, має намір і більшість молодих громадян Македонії. Як показали результати опитування, 49,5% македонських школярів планують виїхати з країни, тому що не бачать на батьківщині перспективи власного розвитку.

     Знайти  роботу за кордоном прагне і молодь Греції. У листопаді минулого року рівень безробіття серед молоді в країні досягнув 35%, і найближчим часом ситуація навряд чи зміниться на краще. Держсектор скорочує чисельність співробітників, наймаючи замість п'яти місць, що звільнилися, тільки одну людину, а приватні компанії урізують зарплату.

     Брак  робочих місць відчувають на собі і молоді французи. Під час кризи рівень безробіття серед молоді у Франції збільшився більш ніж у два рази, а в другій чверті 2009 року один з чотирьох молодих людей вважався безробітним. За офіційною статистикою, на ринок праці країни щорічно приходять 800 тис. молодих людей, в той час як залишають його тільки 650 тис. пенсіонерів.

     В Італії в кінці 2010 року безробіття серед молоді досягло рекордних значень з 2004 року - середній рівень його по країні склав 29%. Таким чином, практично кожен третій житель країни до 25 років був безробітним.

     При цьому 50% жителів Італії, які не досягли 25-річного віку, у пошуках заробітку  хочуть виїхати з країни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейським інститутом політичних, економічних і соціальних досліджень. Найпопулярніші напрямки серед молодих італійців - Франція (16,5%), США (16%) та Іспанія (14%).