МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРІЇНИ

    ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 

    Кафедра загальної економічної теорії 
 
 

    Наукова робота

    „Безробіття: його причини, рівень та форми. Особливості безробіття в Україні та розвинутих країнах світу” 
 
 
 

                                                                Виконали студентки

                                                    ІІ курсу, КЕФ

                                                                              Ремесленнікова Аліна (21гр.)

                                                                   Поліщук Юлія (24 гр.)

                                                                Науковий керівник:

                                                                       викладач Горшкова І.А. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Одеса 2011 

    Зміст

 

    Вступ

    Макроекономіка, як  наука, присвячена вирішенню  важливих питань у масштабі національних економік. Одними з найважливіших  макроекономічних проблем для будь-якої країни з будь-яким типом економіки  залишаються питання, пов'язані з  циклічністю економіки, інфляцією та проблемою зайнятості.

    Хоч як бездоганно не працювали б ринкові  механізми, вони не можуть забезпечити повної зайнятості навіть за наявності вільних робочих місць. Багато представників різних напрямів економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства і зазначають, що воно є невід'ємним атрибутом ринкової економіки. Тому дослідження причин безробіття та методів розрахунку його рівня є особливо актуальним на шляху до визначення ступеня розвитку країн.

    Метою роботи є визначення причин та найбільш поширених форм безробіття, дослідження особливостей ринку зайнятості України та розвинутих країн світу, аналіз соціально-економічних наслідків безробіття та розробка рекомендацій щодо їх подолання.

    У ході дослідження використовуватимуться роботи таких відомих економістів як К.Р. Макконнелла, С.Л.Брю, Л.Г. Сімкіної,    В.І. Мельникової, С.В.Мочерного, В.С.Кушнір, Н.І.Климової та інших.

 

     Розділ 1. Сутність і види безробіття

    § 1. Сутність безробіття.

    Зайнятість  за визначенням С.В.Мочерного – це система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на задоволення потреб людей, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійсненні розширеного відтворення робочої сили.

    Відповідно  до закону України „Про зайнятість”, прийнятого ВРУ у 1991р., до зайнятих належать особи, що працюють за наймом, працюють самостійно (ІТП, підприємці, творчі працівники, члени кооперативів, фермери); обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, громадських об'єднаннях; які проходять дійсну службу в Збройних силах; які одержують професійну підготовку чи перепідготовку з відривом від виробництва, учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських оплачуваних робіт; ті, що виховують малолітніх дітей, доглядають за людьми похилого віку; громадіни інших країн, які працюють у народному господарстві України.

    Протилежною стороною зайнятості на ринку робочої  сили є безробіття.

    Безробіття – нездатність економіки використовувати усі наявні економічні ресурси для виробництва товарів і послуг; нездатність повністю використати робочу силу.

    За  іншим визначенням безробіття –  соціально-економічне явище, за якого  частина працездатного населення  не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

    Безробітними  за класифікацією Міжнародної організації  праці (МОП) є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків роботи.

    За  українським же законодавством безробітними визнаються громадяни працездатного віку, зареєстровані в органах служби зайнятості, які шукають роботу і готові до неї приступити.

    Визначення  сутності явища безробіття дає змогу  ознайомитись із природою явища та перейти до настоупного етапу  його дослідження – визначення його форм та видів.

§ 2. Форми та види безробіття

 

    Існує багато типів класифікацій безробіття виходячи з різних критеріїв. Найпоширенішою класифікацією видів безробіття є їх розподіл за походженням:

    Фрикційне безробіття пов’язується з людьми, які шукають роботу чи очікують отримання роботи у найближчому майбутньому. Фрикційне безробіття вважається неминучим, а деколи навіть бажаним. Багато робітників опиняється „між роботами” добровільно, за своєю ініціативою, змінюючи низькооплачувану, малопродуктивну роботу на більш прийнятну для себе. Це означає більші доходи для самих робітників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а також і більший об’єм реального виробництва для економіки в цілому.

    Структурне  безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. "Структурні" безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і місця проживання. Фрикційне безробіття має короткостроковий характер, а структурне - довгостроковий, тому і вважається більш важким.

    Циклічне  безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Воно викливається спадом виробництва і зниженням інвестицій в економіку. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

    Безробіття  також можна класифікувати за проявом. Розповсюдженим в Україні підвидом циклічного є приховане за проявом безробіття. Воно має місце, якщо кількість працівників на виробничих дільницях перевищує об'єктивно потрібну. До офіційного прихованого безробіття відносяться зареєстровані особи, які знаходяться в адміністративних відпустках або працюють неповний робочий день. Наслідками цього типу безробіття є депрофесіоналізація, низька якість продукції, падіння дисципліни праці, зрівнялівка в оплаті праці, зниження реальної заробітної плати. Серед поширених форм прихованого безробіття - вимушені виробничі простої з технологічних причин, прогули і простої, пов'язані з недобросовісним відношенням робітників до праці.

    Плинне  безробіття – виявляється, коли тимчасово стають незаяйнятими  робітники розумової та фізичної праці, носії робочої сили нормальної якості. Виникає через нерівномірний розвиток окремих галузей, регіонів або в залежності від стадій економічного циклу.

    Існує також такий вид безробіття, як сезонне безробіття. Воно виникає в тих галузях виробництва, які безпосередньо залежать від сезонів року. До таких галузей можна віднести сільське господарство та рекреаційні установи.

    У деяких економічних джерелах за походженням  виділяють ще такі види безробіття:

    Інституціональне безробіття – „безробіття очікування”, спричинене гарантованим мінімумом оплати праці, системою соціальної безпеки, розмірами допомоги по безробіттю. Воно пов’язане з можливістю людини зачекати на появу кращої роботи.

    Технологічне  безробіття є підвидом структурного безробіття і виникає через запровадження нових прогресивних технологій на виробництвах, де заміна живої праці на машинну є особливо доцільною.

    Конверсійне безробіття також є аналогом структурного безробіття і пов’язане зі скороченням чисельності армії і зайнятих у військовій промисловості.

    Економічне безробіття обумовлюється коливанням ринкової рівноваги, збанкруттінням частини товарних виробників у процесі конкурентної боротьби.

    За  соціально-професійним  складом безробіття поділяється на: професійне, молодіжне, серед соціально вразливих груп населення, жіноче.

    За  розповсюдженням безробіття можна поділити на: загальне, галузеве (безробіття в окремій галузі господарства), регіональне (виникає в регіонах, де зосереджені галузі народного господарства, для  яких є характерним високе вивільнення робочої сили. Поріг регіонального безробіття складає 20-25%. В Україні регіональне безробіття спостерігається в західних областях.)

    За  тривалістю  виділяють такі види безробіття як тимчасове, тривале (більше 6 місяців) і застійне (більше року). За деякими джерелами застійне безробіття характеризується не тільки тривалістю, а і характером представників. Застійне безробіття охоплює людей, які працюють нерегулярно, тобто тих, що живуть за рахунок випадкових заробітків.

    Та  за ознакою реєстрації виділяють зареєстроване і незареєстроване безробіття. Від того, чи зареєстровано безробіття і на скільки зареєстрований рівень безробітних відповідає реальному залежить правильність підрахунків рівня безробіття.

    В. Мочерний класифікує безробіття як добровільне   – безробіття, яке існує за наявності вільних робочих місць; „природне”(соціальне) – тип безробіття, який практично не може бути ліквідований за існуючої економічної системи; вимушене безробіття – безробіття, за якого людина працездатного віку має достатню кваліфікацію, хоче працювати, але з незалежних від неї причин не може знайти роботу.

§ 3. Рівень безробіття, його розрахунок.

    Зусилля багатьох держав, зокрема і нашої, тривалий час були спрямовані на ліквідацію безробіття, на те, щоб усі працездатні були зайняті у суспільному виробництві. Проте час показав, що таку "повну" зайнятість забезпечити неможливо, бо існує фрикційне та структурне безробіття, які є неминучими. Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Тобто при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного та структурного безробіття. Таке безробіття називається природним (нормальним).

    Рівень  безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Формула розрахунку має такий вигляд:

                   Рівень безобітя =  

      Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою власної землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

    Тож, точний розрахунок рівня безробіття є неможливим, але наближена йоно оцінка є досить показниковою для характеризування ринку зайнятості країни.

 

     Розділ 2. Причини  і соціально-економічні наслідки безробіття

    § 1. Причини безробіття

    Причини виникнення безробіття є досить обширними  і різняться в залежності від  економічної системи карїни, ступеня  іі соціального-економічного розвитку, охопленості виробництва в межах країни новими технологіями. Виходячи з цього економісти по-різному пояснюють причини безробіття у ринковій економіці. Але частіше за все виділяють такий комплекс причин виникнення безробіття:

• структурні змінами в економіці;
• нерівномірність розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;
• постійний прогрес техніки, особливо його революційної форми - НТП;
• пошук працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
• обмеженість попиту на товари або послуги певного виду.