Аналіз витрат на виробництво продукції підприємства

 

     Чистий  рух коштів від інвестиційної  діяльності характеризується від’ємними показниками, оскільки грошей на даний  вид діяльності не виділялось.

     Витрати на збут вдалося зменшити у 2008 р. – 32,0 тис.грн., проте 2009 р. характеризується збільшенням за рахунок обороту готової продукції і становлять 36,0 тис.грн.

     Матеріальні затрати характеризуються нестабільністю: 2007 р. – 309,6 тис.грн., 2008 р. – 208,2 тис.грн., 2009 р. – 1111,0 тис.грн.

     Максимальна кількість сировини і матеріалів зафіксована у 2009 р., а у 2008р. – 17,1 тис.грн. мінімальна. Проте, 2008 р. взагалі  тяжкий для діяльності заводу.

     Операційні  витрати у 2008 р. зменшилися на 101,0 тис. грн. А у 2009 р. порівняно з 2008 р. –  на 4,4 тис.грн.

     Чистий  прибуток підприємство отримало у 2009 р. в сумі 117 тис.грн. Незважаючи на те,що завод отримував безкоштовні активи протягом 2007 року – 1557,3 тис.грн, а в 2008 році – 2948,9 тис.грн, прибутку від діяльності підприємства не стало більше.

     Дохід від реалізації (товарів, робіт та послуг) з року в рік постійно зростає. Це дає змогу зробити  висновок, що ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» все-таки знаходить шляхи  для отримання прибутку.

     Собівартість  реалізованої продукції у 2009 році (2778, 00 тис.грн) значно перевищує дохід, що отримало підприємство від її реалізації. В той час, як у 2007,2008 роках ці показники  були в межах допустимого.

     Максимальна кількість готової продукції  була зафіксована у 2007 році – 120,1 тис.грн..Значний спад даного показника спостерігається у 2008 році.

     Отже, можна зробити висновок, що підприємство функціонує досить не рівномірно. Це пов’язано  з недостатнім фінансуванням  діяльності заводу, застарілим обладнанням  та технікою, що роблять виробництво  енергомістким і досить затратним, не рівномірність у поставці сировини та труднощами, які виникають під  час її транспортування.

 
 

2. Аналіз  загальної суми витрат на виробництво продукції

 

     Економія  витрат на виробництво одна з основних та вирішальних умов зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами  зниження собівартості продукції є  економія живої та матеріалізованої праці, що забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах підприємства, утворення проти витратного механізму господарювання.

     Основними завданнями аналізу витрат є перевірка  достовірності даних обліку і  звітності про витрати підприємства, виявлення факторів, які впливають  на їх формування. Оцінку динаміки загального обсягу витрат та їх структури можна  зробити за результатами загального аналізу (таблиця 2.2,2.3). На рівень прибутку від надання (реалізації) послуг впливає  такий чинник, як зміна показника  собівартості продукції (робіт, послуг).

     Надпланове  зниження собівартості реалізованої послуги  дозволяє одержати додатковий прибуток, що дорівнює за розміром сумі зниження собівартості [22,289]. Витрати на гривню реалізованої продукції (роботи, послуги) та на 1 грн. чистого доходу є основними показниками, які характеризують їх рівень і динаміку та ефективність використання трудових, матеріальних, грошових ресурсів на ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод».

     Зниження  витрат на гривню продукції характеризує успішність роботи підприємства з впровадження нової техніки, підвищення продуктивності праці і кваліфікаційного рівня  працівників, раціонального використання ресурсів.

     Витрати на 1 грн. реалізованої продукції визначається шляхом відношення собівартості реалізованих послуг до доходу (виручки) від реалізації цієї послуги, без ПДВ.

     Для аналізу структури витрат по елементах  та вивчення розвитку їх динаміки на ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» за 2007 - 2009 роки доцільно користуватися  аналітичною таблицею 2.2, 2.3.

     Враховуючи дані таблиці 2.2 видно, що збільшення доходу від реалізації продукції в 2009р. порівняно з 2007р. на 938,4 тис. грн. призвело до збільшення собівартості реалізованої продукції на 1373,0 тис. грн.

 

     Таблиця 2.2

     Динаміка  витрат ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» за період 2007-2009роки

 

     Групування  витрат на виробництво і реалізацію продукції за економічно однорідними  елементами дає можливість визначити  всі матеріальні, трудові і грошові  витрати підприємства на виробництво  продукції у звітному періоді. Таке групування є єдиним та обов'язковим  для всіх підприємств незалежно  від їх галузевої належності.

     Для аналізу структури витрат по елементах  та вивчення розвитку їх динаміки на ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» за 2007 - 2009 роки доцільно користуватися  аналітичною таблицею 2.2, 2.3.

     Із  даних таблиці бачимо, що питома вага матеріальних витрат у 2009 році збільшились  порівняно із 2007 роком на 3,37% та збільшилась  порівняно з 2008 роком на 4,01%. Витрати  на оплату праці пропорційно зменшилися відносно 2007 року на 34,20%, зменшилися вони порівняно із 2008 роком на 10,52%. Відрахування на соціальні заходи зменшились і  у 2007році, і в 2008 році на 12,24% і 3,84%. Витрати  на амортизацію також зменшились: у 2009 році відносно 2007 року на - 5,82%, та зазнали зменшення і у 2008 році порівняно із 2009 роком на 3,24%. Зазнали змін і інші операційні витрати: у 2007 році вони збільшилися 48,89%, також збільшились у порівнянні із 2008 роком на 13,60%.

     Таблиця 2.3

     Структура витрат за елементами ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» за 2007 – 2009 роки, тис. грн.

 

     Отже, у 2007 році найбільшу питому вагу займали  витрати на оплату праці (42,24%). На другому  місці знаходяться інші операційні витрати у 2007 році (20,55%). Найменшу вагу в усіх трьох роках займають відрахування на соціальні заходи. Проте у 2008та 2009 роках ситуація змінюється: найбільшу питому вагу у складі матеріальних витрат займають інші операційні витрати (55,84% та 69,44%), на другому місці стоять витрати на оплату праці у 2008 році (18,56%) та матеріальні витрати у 2009 році (9,97%).

     Проаналізувавши дані таблиць 2.2 та 2.3, можна зробити  наступний висновок: витрати за елементами в процесі фінансово-господарської  діяльності ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод» мають значний вплив на формування як собівартості наданих  послуг, так і чистого прибутку.

     Проте не можна стверджувати, що зниження собівартості обов'язково призведе до збільшення чистого прибутку. Прикладом  цього є ситуація 2008 року, коли зменшення  собівартості продукції не призвело до збільшення чистого прибутку за рахунок отримання дуже низького доходу від реалізації продукції. Для  прийняття управлінських рішень щодо витрат підприємства результатів  загального аналізу недостатньо.

     Отже, в період розбудови ринкової економіки  досить актуальними є результати факторного аналізу.

 
 

3. Факторний аналіз витрат на виробництво  продукції

 

     Кожний  результативний показник залежить від  багаточисельності та різнобічних  факторів. Чим детальніше вивчаються впливи факторів на кількість результативного  показника, тим точніше результати аналізу й оцінка якості праці  підприємств. Звідси важливим методологічним питанням в аналізі господарської  діяльності є вивчення та виміряння  впливу факторів на кількість досліджуємих економічних показників. Без глибокого  та всебічного вивчення факторів не можна  зробити грунтовних висновків про  результати діяльності, виявити резерви  виробництва, доцільність планів і  управлінських рішень. Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

     Основними завданнями факторного аналізу витрат на виробництво продукції є:

• вибір факторів, що визначають досліджувані результативні показники;
• класифікація та систематизація факторів з ціллю забезпечення комплексного та системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності;
• визначення форми залежності між факторами і результатами показників;
• моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником;
• розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника;
• робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).

     Аналіз  використання матеріальних запасів  здійснюється за допомогою узагальнюючих  показників матеріаломісткості або  зворотного до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розраховувати  в цілому по всій товарній продукції, а також по окремим виробам [24,345].

     Матеріаловіддача - рівень вартості виробленої продукції  на суму матеріальних витрат. Він характеризує віддачу матеріалів, тобто вартість спільно виробленої продукції з  кожної грн. використаних матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, енергії )[].

     Матеріаломісткість - відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції, що показує, скільки матеріальних витрат необхідно здійснити на виробництво  продукції.

     Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів на ДП «Хорольськийф ветеринарно-санітарний завод» доцільно розраховувати такі показники: швидкість обороту матеріальних запасів (у днях), як відношення середнього за період залишку матеріальних запасів у грошовому виразі на середнє добове споживання в цьому періоді; оборотність матеріальних запасів, яка розраховується діленням вартості товарної продукції на середній залишок запасів; термін зберігання запасів, який рівний відношенню календарної кількості днів у періоді, що розглядається, до оборотності матеріальних цінностей. У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з запланованим, вивчають їх динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

     Часткові  показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткість, матеріаломісткість, паливомісткість, енергомісткість), а  також для характеристики рівня  матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової  ціни).

     Питома  матеріаломісткість може визначатися  як у вартісному виразі, так і  у натуральному виразі (відношення кількості або маси використаних матеріальних ресурсів на виробництво  і-того виду продукції до кількості  випущеної продукції цього виду) [26,267].

     Кількісне співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних витрат  визначають як відношення темпів росту  обсягу виробництва і матеріальних витрат, яке характеризує відносну динаміку матеріаловіддачі і розкриває  фактори її росту.