Аналіз діяльності ринку цінних паперів в Україні і його місце на фінансовому ринку

      Існування ліберальної позиції до учасників фондового ринку пояснюється такими трьома причинами. Перша – це панування в економічній політиці Німеччини неоліберальної доктрини, де участь держави в господарському житті мінімальна. Друга причина полягає в тому, що ринок капіталів Німеччини переважно банківський (обіг цінних паперів у Німеччині становить 23% від обсягу ВНП, тоді як у США, Великобританії, Японії  – більше 100%). Третя причина полягає в структурі ринку цінних паперів, де переважає сегмент облігацій у державних позикових коштах, що дає можливість управляти даним видом діяльності без значних правопорушень.

     Так само слід зазначити, що на європейському континенті на відміну від американської моделі, інвестиції частіше здійснюють банки, які спеціалізуються як професійні учасники на ринку цінних паперів. Ця система залучення інвестицій більш характерна для невеликих за розміром європейських країн.

       Якщо характеризувати в цілому організацію регулювання фондового ринку зарубіжних країн, то необхідно відзначити, що серед більш ніж 30 країн з розвинутими ринками цінних паперів, більше 50% країн мають самостійні відомства з цінних паперів (модель США), приблизно в 15% країн за фондовий ринок відповідає Міністерство фінансів, ще в 15% країн - змішане управління.¹⁵ У країнах з банківською моделлю інвестування на ринку цінних паперів (Австрія, Бельгія, Німеччина) основну відповідальність за ринок цінних паперів здійснює Центральний банк або орган банківського нагляду.

    У Швейцарії немає єдиного державного органу, що здійснює централізоване регулювання фондового ринку, ці функції поділені на регіони – Катони. І спеціальні органи, що відповідають за функціонування всіх законодавчих положень на ринку цінних паперів відсутні.

      Перераховані вище моделі регулювання ринку цінних паперів зарубіжних країн визначаються такими чинниками: особливостями державного устрою, ступенем організації ринку цінних паперів, традиціями, соціальної і правовою культурою суспільства. Адекватна реакція з боку регулюючих органів країн сприяє інтеграції національних ринків цінних паперів у світовий ринок.

      Останнім часом з'явилося безліч різних фондових інструментів, які обслуговують ринок цінних паперів, у тому числі похідні цінні папери, які  у свою чергу розширюють межі поняття «цінний папір» і потребують інших підходів у регулюванні ринку та оформлення законодавчих актів. Час вимагає створення оптимального методу в регулюванні фондового ринку, який потребує ринок і суспільство.

      Вивчення досвіду функціонування ринку цінних паперів в інших країнах має досить важливе значення.

     Однак, на наш погляд, його пряме використання на українському ринку не доцільно, оскільки цей досвід різноманітний і залежить від рівня національної культури суспільств, традицій, географічних умов, особливостей державного устрою. 
 

ВИСНОВКИ

    Отже, ринок цінних паперів — це частина фінансового ринку, поряд із ринком позикового капіталу, валютним ринком та ринком грошей. Це важлива складова ринкової економіки. На ринку цінних паперів перебувають в обігу специфічні фінансові інструменти - цінні папери. 

   Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

      Цінні папери можна купувати, продавати, закладати, зберігати, передавати у спадщину, дарувати, обмінювати. Вони можуть виконувати окремі функції грошей (засобу платежу, розрахунків). Але, на відміну від грошей, вони не можуть виступати як загальний еквівалент.

    Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивний динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин.

    Головна відмінність ринку цінних паперів  від ринку будь-якого іншого традиційного товару полягає у тому, що товари виробляють (вирощують, видобувають), тоді як цінні папери випускають в обіг. Щоб товар дійшов до споживача, потрібна своя організація руху товарів, а для цінних паперів — своя. Товар продають один або кілька разів, а цінний папір може продаватися і купуватися необмежену кількість разів тощо.

    Ефективної системи регулювання ринку цінних паперів в Україні поки не створено. Основною причиною є відсутність ефективного механізму реалізації положень законодавства в цій сфері. Основними проблемами в регулюванні ринку цінних паперів є: недосконале законодавство ринку цінних паперів; незахищеність ринку цінних паперів щодо розкриття корпоративної інформації і ціноутворення на вторинному ринку; висока плинність кадрів і низька кваліфікація співробітників, як регулюючих органів, так і професійних учасників з огляду на те, що ринок цінних паперів в Україні має порівняно малий досвід функціонування; відсутність законодавства, яке повинно стимулювати розвиток цінних паперів як самостійного інвестиційного середовища; відсутність розмежування повноваження між державною службою з фінансових ринків та регіонами України; низька ефективність державного регулювання в процесі становлення та розвитку ринку цінних паперів, слабко розроблена передача функцій регулювання саморегульованим організаціям; слабкість в регулюванні впливів тощо.

    Для формування розвинутого ринку цінних паперів в Україні слід звернути увагу на основні завдання, які необхідно вирішувати. По-перше, необхідна постійна законодавча адаптація до ситуацій на ринку цінних паперів, яка буде спрямовувати величезні зусилля для розробки та вдосконалення законодавства, розробляти при цьому необхідну кількість підзаконних актів і займатися їх роз'ясненням, що є важливо. По-друге, розробити концепцію створення національного ринку цінних паперів, якому буде необхідно надати інвестиційну спрямованість, забезпечити прозорість і ліквідність, створити базу для конкуренції на ринку цінних паперів. По-третє, створення системи для підготовки та збереження кадрів як для органів регулювання, так і учасників ринку цінних паперів, шляхом атестації фахівців ринку цінних паперів, видачі різного роду ліцензій професійним учасникам. По-четверте, забезпечити належний захист і підтримку інтересів інвесторів шляхом створення обов'язкових страхових гарантій і виділення відділів і структур, які б здійснювали регулювання ринку цінних паперів і захищали права інвесторів. Ринок цiнних паперiв має базуватися на довiрi й взаємоповазi усiх його учасникiв, використовувати єдинi правила професiйної та етичної поведiнки на ньому, користуватись єдиною термінологією. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України (від 23.02.2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-15
2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України (від 30.10.1996 із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=448%2F96-%E2%F0

3. Білоцька М. Ф. Регулювання фінансових ринків: світовий досвід [Текст] / М. Ф. Білоцька // Фондовый рынок. — 2008. — № 44. — С. 28—36.

4. Богатов  А.О. Обгрунтування необхідності  удосконалення державного регулювання ринку цінних паперів в Україні [Текст] / А.О.Богатов // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матеріали науково-практичної конференції. – Ч.2. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. – С.36 – 39

5. Ватаманюк  З. Г. Перспективи розвитку  ринку цінних паперів в Україні  [Текст] / З. Г.      Ватаманюк, О. В. Баула // Фінанси України. — 2009. — № 5. — С. 75—85.

6. Гапонюк  М.А. Ринок цінних паперів в  системі факторів інноваційного  розвитку України [Текст] / М. А. Гапонюк // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізацій них процесів. Ч.1: - Ірпінь:  Національний університет ДПС України, 2010. – С.123 – 126

7. Горшина  О.К. Цінні папери [Текст]: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 128 с.

8. Іванова К. В. Регулювання фондового ринку на прикладі країн із розвиненою економікою [Текст] / К. В. Іванова // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 11. — С. 36—40.

9. Колісник  М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок [Текст]: Навч. посібник – Львів, Нац. ун.-т, 2004. – 192 с.

10. Котляров  С. Л. Розвиток фондового ринку  України в контексті євроінтеграції [Текст] // Ринок цінних паперів України / Щомісячний науковий, виробничо-практичний журнал.- 2010. – №11-12 - С.3-7

11. Кравченко Ю.Я. Фондовый рынок: Уч. пособие. – К.: Дактор, КНТ, 2008. – 733 с.

12. Лацик Г. Сутнісно-теоретичні основи фінансових інструментів [Текст] / Г. Лацик // Світ фінансів. — 2009. — № 1. — С. 143—152.

13. Меньшикова А. Регулювання ринку цінних паперів у Європейському Союзі [Текст] / А. Меньшикова // Фінансовий ринок України. — 2009. — № 6. — С. 22—24.

14. Рак  Р.В. Світовий досвід функціонування ринку державних цінних паперів [Текст] / Р.В.Рак // Науковий вісник національного університету державної податкової служби України. – 2010. - №1. – С.116 – 122.

15. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок [Текст]: Навч. посібник – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 384 с.

16. Ходаківська  В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових  послуг [Текст]: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 501 с.

17. Чернишук  В.Р. Розвиток ринку цінних  паперів: проблеми та перспективи [Текст] / В.Р.Чернишук, А. П. Данькевич // Фінанси України. – 2010. - №8. – с.96-104

18. Шелудько В.М. Фінансовий ринок [Текст]: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 535 с. 
 
 
 

Додаток А 
 

Обсяг випуску  акцій зареєстрованого центральним  апаратом Комісії                       (з розподілом за положеннями) протягом січня – жовтня 2011 року, млн грн  

* Джерело: Фондовий ринок [Електронний ресурс] // Державна комісія  з цінних паперів та фондового ринку [сайт]. – Електрон. дані. -  Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/ - Назва з екрана. 
 
 
 

Додаток Б 

Обсяг та кількість випусків облігацій підприємств

зареєстрованих  Комісією протягом січня – жовтня 2011 року