Аналіз діяльності ринку цінних паперів в Україні і його місце на фінансовому ринку

      Що стосується емісії цінних паперів, то протягом січня-червня 2011 року ДКЦПФР зареєстровала 349 випусків акцій на суму 35,30 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2010 року, обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 17,71 млрд грн, тобто у 2 рази. Також було зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 16,58 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 15,41 млрд. грн.

     Зросли також обсяги випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування. Так, протягом січня-червня 2011 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 26,60 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2010 року більше на 12,12 млрд. грн.Обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ зменшився порівняно з даними за аналогічний період 2010 року на 5,39 млрд грн та становив 2,07 млрд. грн.

    Щодо інфраструктури фондового ринку, то станом на 31.10.2011 кількість ліцензій, які видано Комісією професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, становила     1 703, в тому числі: 739 ліцензій на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, 386 ліцензій на провадження депозитарної діяльності зберігачів цінних паперів, 208 ліцензій на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, 356 ліцензій на провадження діяльності з управління активами інвестиційних інвесторів, 10 ліцензій на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів, 2 ліцензії на провадження розрахунково-клірингової діяльності, 2 ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.

     Кількість професійних учасників  фондового ринку з урахуванням  суміщення декількох видів професійної діяльності становила 1 273, в тому числі: 386 учасник є торговцем-зберігачем (124 банки), серед них 41 учасника є торговцями-зберігачами-реєстраторами (18 банків), 13 учасників є зберігачі-реєстратори, 2 депозитарії мали ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність.

     З початку реєстрації за станом  на 31.10.2011 кількість зареєстрованих  корпоративних та пайових інвестиційних  фондів становила 1 710 інститутів  спільного інвестування, з них: 279 – корпоративних інвестиційних  фондів, 1 431 – пайових інвестиційних  фондів.

     Протягом січня – жовтня 2011 року Комісією зареєстровано 499 випусків акцій на суму 48,28 млрд грн (додаток А). Порівняно з відповідним періодом 2010 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 10,73 млрд грн.      

    Значні за обсягом випуски акції, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій за період, зареєстровано наступними банківськими установами, з метою збільшення статутного капіталу, зокрема: ПАТ «Кредит промбанк», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Діві банк», ПАТ АКБ «Імексбанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ КБ «Надра», ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», ПАТ «Родовід Банк», ПАТ АБ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Марфін банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ КБ «Південкомбанк», ПАТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ПАТ КБ «Дельта», ПАТ «Меліор банк», ПАТ «Банк професійного фінансування» та ПАТ Банк Русский стандарт». Протягом січня – жовтня 2011 року кількість випусків акцій банків, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу становить 87 випусків на суму 30,25 млрд грн.

   Комісією зареєстровано 164 випуски облігацій підприємств на суму 31,42 млрд грн (додаток Б). Порівняно з аналогічним періодом 2010 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 26,28 млрд грн.

    З початку року Комісією зареєстровано 4 випуски опціонів на суму 2,94 млн грн, що порівняно з даними за аналогічний період 2010 року більше на 2,64 млн грн.

    Протягом зазначеного періоду Комісією зареєстровано 7 випусків облігацій місцевих позик на суму 485,00 млн грн, емітентами виступили такі органи самоврядування:

    - Верховна Рада Автономної Республiки  Крим на суму 400,00 млн грн;

    - Запорізька міська рада – 25,00 млн грн;

    - Черкаська міська рада – 60,00 млн грн.

       Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування. Протягом січня – жовтня 2011 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 50,48 млрд грн, що порівняно з даними за аналогічний період 2010 року більше на 25,19 млрд грн.

    Обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ зменшився порівняно з даними за аналогічний період 2010 року на 1,94 млрд грн та становив 6,29 млрд грн.

     Діяльність організаторів торгівлі. За станом на 31.10.2011 відповідно до вимог¹⁰ у біржові списки організаторів торгівлі включено 1 957 цінних паперів.     Кількість цінних паперів, які включено до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 374. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 116 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 182 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу – 258 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 281 цінний папір).

      За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня – жовтня 2011 року становив 200,88 млрд грн(додаток В).

      Протягом січня-червня 2011 року порівняно з даними аналогічного періоду 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився майже у 2,5 рази (або на 66,70 млрд. грн.) (січень-червень 2010 року – 46,93 млрд. грн.).

      Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з: акціями - на суму 45,33 млрд. грн. (39,89% від загального обсягу виконаних біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі у січні – червні 2011 року); - державними облігаціями України – 39,23 млрд. грн. (або 34,52%).

       Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становить 74,22% від загального обсягу біржових контрактів (договорів) протягом зазначеного періоду (додаток Д).

         Ринок спільного інвестування .Однією із позитивних тенденцій поточного року на вітчизняному ринку цінних паперів являється зростання активності у сфері спільного інвестування.

        Інвестори почали повертатися в інвестиційні фонди. З початку року приплив коштів населення у відкриті інститути спільного інвестування (ІСІ) склав майже 30 млн. грн. На думку аналітиків, це пояснюється тим, що восени інвестори очікують підвищення цін на акції, яке може принести непоганий прибуток.

       Разом з тим, активи, які складають інвестиційний портфель ІСІ, дешевшають. В результаті вартість чистих активів (ВЧА) відкритих інвестиційних фондів зростає більш повільними темпами: з початку року активи відкритих ІСІ виросли всього на 7,3 млн. грн. (або 2,5%) – до 293 млн грн.

      За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, з початку цього року відкриті фонди показали прибутковість, меншу за фондовий індекс. Так, падіння індексу Української біржі з початку року становило 5,4%, прибутковість відкритих ІСІ знизилася на 8,1% (додаток Е).

      При цьому найбільше зниження вартості активів фондів зафіксовано за останні два місяці – у травні і червні, коли середня прибутковість відкритих ІСІ склала – 3%. При цьому найбільші збитки останнім часом демонструють так звані «збалансовані» фонди, або фонди змішаних інвестицій. В той же час відкриті фонди в силу вимог, що висуваються законодавством до диверсифікації активів, не могли втратити всі гроші вкладників від інвестиції в акції окремих підприємств оскільки з чиним законодавством, вони не мають права тримати більше 5% коштів свого портфеля в акціях одного емітента. Разом з тим диверсифікаційні вимоги, за словами фондовиків, не дозволяють їм при зростанні ринку показувати прибутковість вище індексу. Зокрема, як позитивне зростання цін, за останній рік було зафіксоване на акції обмеженого кола емітентів, таких як компанії «Укрнафта», «Укртелеком», «Полтавський ГЗК» та «Мотор-Січ».

      Врятувало гроші інвесторів і те, що відкриті фонди вкладають не тільки в акції, але і в інструменти з фіксованим доходом.

      Зараз, коли в середньому ціни на акції падають, фонди грошового ринку і фонди облігацій вийшли в лідери ринку за прибутковістю. Примітно, що останнім часом приватні інвестори віддають перевагу вкладенням саме в ці фонди. Такі фонди, як правило, інвестують більшу частину коштів в облігації та депозити.

      Варто відзначити, що кілька років тому фонди облігацій та фонди грошового ринку могли показувати більш високу прибутковість, так як, наприклад, в 2009 році ОВДП забезпечувало прибутковість близько 26% річних. Зараз процентні ставки по ОВДП знизилися, тому фонди грошового ринку купують більше корпоративних цінних паперів. Гарну прибутковість принесла фондам і покупка ПДВ облігацій, які відразу після їх випуску продавалися з дисконтом, що становив 30% їх номінальної вартості (зараз він знизився до 10 %).

      Статистика свідчить, що відкриті облігаційні фонди отримали близько 40 млн. грн. Однак в останні місяці намітилися невеликі зміни цієї тенденції. Так, останнім часом можна спостерігати невеликий приплив (близько 2 млн. грн.) у фонди акцій і спад інтересу до облігаційних фондів.¹¹

3. Зарубіжний  досвід функціонування ринку цінних паперів на фінансовому ринку

       Досліджуючи міжнародних досвід функціонування ринку цінних паперів слід зазначити, що в усіх розвинутих країнах таких історичний досвід нараховує не десятки, а сотні років. Еволюція ринку цінних паперів представляла собою затяжний процес перетворення механізму вільної торгівлі фінансовими зобов'язаннями, контрольованими державою і суспільством, що пов'язано з ризикованістю ринку, його спекулятивним характером і пасткою для довірливих інвесторів.

       В економічній практиці прийнято розрізняти дві сформовані моделі ринку цінних паперів: європейську та американську. Більш зрілий вік має європейська модель (оскільки амстердамська фондова біржа була заснована  в 1602 р.). Відмінність американської моделі від європейської полягає в комплексному, революційному впровадженні держави в управління ринком.¹²

       Американська  модель складається з трьох елементів:

       1. Концепції, сформованої в 1930-х  рр., згідно  з  якою ринок  цінних паперів існує незалежно  від банківської системи, будучи, при цьому основою для залучення інвестицій.

       2. Правової бази у вигляді законів  для регулювання положень концепції.

       3. Спеціального органу, у компетенції  якого знаходиться забезпечення  виконання законів про ринок  цінних паперів.

            Проте інтерес представляє сама практика застосування регіонального законодавства.

           Якщо обіг цінних паперів обмежено штатом, то діють регіональні закони. Цінні папери, регіон обігу яких необмежений штатом, брокери, дилери та фондові біржі, що здійснюють операції з цінними паперами, потрапляють у сферу дії федеральних законів.¹³ Самі штати при цьому наділені великими повноваженнями. Створюється подвійний захист інвесторів від можливих втрат, завдяки тому, що федеральні закони доповнюють закони штатів.

         Яскравим прикладом делегування функцій на місця виступає Японія, де в регіонах у складі фінансових бюро виділяються фондові відділи і підрозділи інспекцій з цінних паперів, які виконують багато функцій з регулювання фондового ринку. Регулюванням діяльності на фондовому ринку в Канаді займаються органи при урядах штатів. У Німеччині, відповідно до закону про біржу, діяльність на фондових біржах підконтрольна  органам, створеним при урядах земель, за їх місцезнаходженням. У Франкфуртської фондової біржі таким органом є Міністерство економіки і технологій землі Гессен. Контроль над поточною діяльністю фондової біржі здійснюється державними біржовими комісарами, які призначаються урядами земель. Основним напрямком діяльності є створення юридичної основи для регулювання ринку цінних паперів, систем регулювання, що включає в себе централізовані (федеральний рівень) і децентралізовані (рівень суб'єктів федерації, фондові біржі) засади. У міністерствах економіки земель присутні відділи, які виконують контроль у дотриманні учасниками біржового ринку інструкцій і розпоряджень, відстежується точність встановлення курсів на цінні папери і біржові котирування, виявляються правопорушення на регіональних фондових біржах. Крім цього, вони здійснюють нагляд на нерегульованому сегменті ринку над діяльністю курсових і вільних маклерів. Приводом для перегляду німецькими законодавцями регулюючих механізмів ринку цінних паперів стало, по-перше, зняття кордонів на переміщення капіталів в об'єднаній Європі, що призвело до відповідності національних законодавств із загальноприйнятими європейськими юридичними нормами (директивами Європейського Союзу). По-друге, опір регулювання ринку цінних паперів йде в протиріччя з прагненням Німеччини стати фінансовою державою Європи. По-третє, неприйняття загальних норм регулювання закривало прямий доступ на зарубіжні ринки капіталів, що стало позначатися на конкурентних позиціях німецьких фінансових інститутів. По-четверте, почастішали випадки фінансових скандалів, пов'язаних з недосконалістю самої системи регулювання.¹⁴