Акціонерне товариство і акціонерний капітал. Акції, їх види та функції

 

        ВСТУП

 

Тема курсової роботи є  « Акціонерне товариство і акціонерний  капітал. Акції, їх види та функції». Вона є актуальною, бо акціонерні товариства є одним з найпоширеніших у  світовій практиці господарювання організаційно-правових форм підприємництва, які належить до суб'єктів господарювання з найбільш складною системою органів управління. Ця складність пояснюється залученням та акумуляцією для ведення господарської  діяльності, як правило, значних сум  капіталу, відмежуванням капіталу від  його власників, використанням його (капіталу) у здійсненні господарської діяльності менеджерами-невласниками та рядом інших причин.

Мета дослідження полягає  у здійсненні порівняльно-правового  аналізу акціонерного законодавства  та практики діяльності акціонерних  товариств в Україні та інших  країнах, комплексного аналізу правового  статусу органів акціонерного товариства, розробці теоретично обгрунтованих  висновків з порушених у ході дослідження проблем управління акціонерними товариствами, наданні  відповідних рекомендації щодо вдосконалення  чинного законодавства України.

Метою роботи є аналіз методологічних та методичних засад формування дивідендної  політики як складової сучасної моделі корпоративного розвитку, дослідження  її впливу на прийняття стратегічних і тактичних фінансових рішень.

Об'єктом дослідження  є дивідендна політика акціонерних  товариств України в умовах трансформації  власності. Предметом дослідження  є формування та реалізація дивідендної  політики акціонерних товариств  як складової сучасної моделі корпоративного розвитку.

Інформаційну базу роботи складають Закони України та інші нормативні акти, в тому числі рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань корпоративного управління, фінансів, економічної теорії. Також в при написанні роботи використані матеріали досліджень з проблем корпоративного управління та дивідендної політики.

В Україні в процесі  роздержавлення економіки найважливішою  соціально-економічною метою є  передача значної частини державної  власності трудовим колективам. Це основний шлях подолання відчуження трудящих від власності на засоби виробництва і результатів праці, від самого процесу праці, від  управління виробництвом, від економічної  влади тощо.

Як самостійна господарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобто  мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами. У філії банку підприємство має  розрахунковий рахунок, на який надходять  кошти за реалізовану продукцію  і з якого оплачують рахунки  інших підприємств за поставку сировини, напівфабрикатів, виплачується заробітна  плата членам трудового колективу  та здійснюються інші платежі.

Управління підприємством  здійснюється відповідно до його статусу  на основі поєднання прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних підрозділів. Майно підприємства складають основні  фонди і оборотні фонди, а також  інші цінності вартість яких відображається у самостійному його балансі.

Оцінкою діяльності державних  підприємств може бути лише їх висока економічна ефективність, а також  постійно зростаючий добробут працюючих.

Створення в процесі корпоратизації та приватизації в Україні значної  кількості акціонерних товариства, залучення до сфери акціонерної  справи нових суб'єктів, у тому числі  широких верств населення, що не мають  достатньо досвіду та не знаються на тонкощах корпоративного управління, недосконалість корпоративного законодавства  породили ряд проблем, від вирішення  яких залежить подальший розвиток акціонерного руху в Україні, ефективність управління створеними товариствами, дотримання прав та інтересів акціонерів. Указом Президента України від 21 березня 2002 року “Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” визнано необхідним подальше вдосконалення правових засад корпоративного управління у акціонерних товариствах, що забезпечило б, зокрема, врегулювання відносин між органами управління акціонерного товариства з чітким визначенням компетенції кожного з них, у тому числі розширення кола повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам управління; подальше утвердження спостережної ради як органу управління товариством, який представляє та здійснює захист інтересів акціонерів; визначення порядку делегування окремих повноважень загальних зборів акціонерів іншим органам управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ1

       СУТЬ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТА АКЦІЇ

 

1.1 Структура та види акціонерного товариства

 

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні ті фізичні  особи, які купляють або розподіляють акції між собою. Той, хто акумулює більшу кількість акцій, які мають  право голосу, на загальних зборах, що є вищим органом управління акціонерних товариств, обирає керівні  та контролюючі органи (раду директорів, правління, ревізійну комісію тощо). [8, c.9-13].

Важливою формою підприємництва є організація акціонерних підприємств. Тривалий час вважалося, що розподіл предметів споживання за соціалізму здійснюється двома формами: через оплату за працею і суспільні фонди споживання. Однак абсолютизувати трудовий характер розподілу не можна. В будь-якому суспільстві в певній формі доходів реалізується не лише праця, а й власність. Якщо конкретна форма власності не реалізується в доходах, то вона перестає бути власністю.

А як може реалізувати свою особисту власність працівник іншого, особливо великого підприємства? Адже в умовах демократизації економічного життя кожний має право використати  свою особисту власність на підприємницькі цілі. Очевидно, кожному треба надати такі можливості.

Не можна погодитися з  твердженням, що виплата дивіденду  за акціями не відповідає принципам  соціальної справедливості. На нашу думку, якщо за рахунок оплачених акцій  здійснена технічна реконструкція  підприємства, в результаті якої підвищилася  продуктивність праці і зросли прибутки на деяку величину, то використання цього приросту на підвищення зарплати працівників підприємства при незмінній  величині їхніх трудових зусиль не буде справедливим рішенням. Цей приріст  прибутку має належати тим, від кого він походить, тобто акціонерам. Отже, виплата дивіденду за акцією виражає справедливі, гуманні економічні відносини.

В сучасних умовах акціонерна форма підприємництва виступає могутнім засобом демонтажу централізовано – командної економіки і побудови нової господарської системи, що базується на недержавних формах власності. При цьому широке освоєння акціонерних форм сприяє утвердженню дійсно справедливого характеру привласнення засобів і результатів виробництва, а саме: долається відчуженість від власності безпосередніх працівників підприємств. [13, c.56-67].

Акціонерні форми господарювання базуються на створенні акціонерних  товариств. У Законі України "Про  господарські товариства" зазначається, що акціонерним товариством називається  організація, яка має статутний  фонд, поділений на визначену кількість  акцій номінальної вартості, і  несе відповідальність за зобов'язання тільки майном товариства.

Головною метою створення  акціонерних товариств у нашій  країні є залучення до господарського обороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також  підприємств для виконання певних господарських завдань. Основні  з них: технічна реконструкція підприємств  і розширення виробництва матеріально-сировинних ресурсів. Акціонерне товариство створюється  на основі купівлі-продажу акцій. Акція – це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

На підприємстві відбувається безпосередньо поєднання робочої  сиди із засобами виробництва, значною  мірою вирішується доля НТП, ефективності виробиицтва. Від діяльності окремих підприємств залежать величина створюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб населення. Як самостійна господарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами. У філії банку підприємство має розрахунковий рахунок, на який надходять кошти за реалізовану продукцію і з якого оплачуються рахунки інших підприємств за поставку сировини, напівфабрикатів, виплачується заробітна плата членам трудового колективу, здійснюються інші платежі.

До останнього часу у народному  господарстві переважають державні підприємства. У них зосереджується близько 90 % основних виробничих фондів і лише близько 10 %- у кооперативних підприємствах, які були, по суті, також одержавлені і давно втратили свій кооперативний характер. [12, c.83-93].

Найвищим органом управління акціонерним товариством є збори  акціонерів. Голосування на зборах відбувається за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори акціонерів збираються не рідше одного разу на рік. Водночас акціонери, що мають не менше 20 % голосів, мають право в  будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.

В акціонерному товаристві створюється рада акціонерного товариства. Вона здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу. В неї можуть входити представники трудового  колективу, профспілкових та інших  громадських організацій. Члени  ради не можуть одночасно бути членами  виконавчого органу.

Акціонерні товариства поділяються  на два види: відкриті і закриті. Відкрите акціонерне товариство - його акції розповсюджуються шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на біржах. Закрите акціонерне товариство - його акції розповсюджуються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано в відкрите шляхом регистрації його акцій в  порядку, передбаченому законодавством про цінні папери, і фондову  біржу з внесенням змін в Статут товариства.

В структурі акціонерних  товариств переважають закриті  товариства (63,7%). Найбільша їх доля - в торгівлі (79,2%). В виробничому  секторі створено більше відкритих  товариств; в сільському господарстві вони складають 62,8% всіх товариств відповідного виду діяльності, в промисловості - 51,6%.

Більшість акціонерних товариств  розміщено в великих промислових  регіонах, 17,3% - в столиці. В Дніпропетровській, Донецькій областях та в Києві  сконцентровано 49,6% основних засобів і оборотних активів акціонерних товариств. 53,5% їх доходів формується від реалізації продукції, а обсяги прибутку товариств, розташованих в Києві, складають 90% сукупного результату всіх відповідних структур.

Більше всього акціонерних  товариств приходиться на промисловість (31,5% загальної їх кількості), оптову та роздрібну торгівлю. Акціонерні товариства менш за все представлені в фінансовій сфері (20,5% всіх підприємств), рибному господарстві (13,4%), промисловості (11,8%). За обсягами виробництва доля акціонерного сектору найбільш вагома в промисловості (56,1%), будівництві (29,4%), фінансовій діяльності (25,9%).

Акціонерні товариства займають досить важливе місце в економіці  України. В 2003 році в них працювало 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляли 65,7% загального обсягу промислової  продукції. В промисловості чисельність  працівників акціонерних товариств  склала 53%, хоча доля таких товариств  досягає лише 40% загальної кількості  підприємств галузі.

В акціонерних товариствах  сконцентровано 30,1% основних засобів  та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу (виторгу) і 79,6% чистого  прибутку підприємств всіх сфер економіки.

В 2003 році в Україні функціонували 11319 відкритих акціонерних товариств, сумісним власником яких є держава, а також 33 національні акціонерні та державні холдінгові компанії, які  створені в процесі приватизації і корпоратизації майна державних  підприємств.

Загалом вітчизняні акціонерні товариства ще недостатньо використовують основні переваги акціонерної форми  господарювання: випуск цінних паперів  зареєстрували тільки 63% загальної  кількості акціонерних товариств. Разом з тим сумарний випуск акцій зростає постійно і досяг 99,3 млрд. грн.. переважно це акції підприємств, тоді як доля фінансово-банківського сектору складає 9,2%. Третина акцій (31,6%) випущена закритими товариствами, тобто вони мають обмежене коло обігу. [16, c.135-167].

 

1.2 Управління акціонерним товариством

 

Господарські функції  і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинах  реалізують його органи управління.

Акціонерне товариство є  підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права  колективної власності акціонерів, права на частки якої, за загальним  правилом, є трансфертними, можуть вільно передаватися ними іншим особам.

Контроль фінансово-господарської  діяльності правління здійснює ревізійна  комісія товариства. У законодавстві  функції та компетенцію органів  товариства врегульовано методом виключення. Так, діє відкритий перелік питань компетенції загальних зборів. Згідно зі статутом товариства їхнім рішенням виконання окремих функцій цього  органу може бути покладено на спостережну  раду та правління. До компетенції правління  належать будь-які питання діяльності товариства, крім тих, що перебувають  у віданні загальних зборів та спостережної ради.

Функції, компетенцію та порядок діяльності загальних зборів врегульовано безпосередньо Законом  України "Про господарські товариства" (ст. 41-46). Залежно від змісту їхні функції можна поділити на організаційні  та фінансово-господарські. Організаційні  функції - це: а) засновницькі; б) нормотворчі; в) "посадові".[18, c.67-87].