Зовнішня торгівля ДОнбасу

Таблиця 2.2

Показники зовнішньої торгівлі послугами по областях Донбасу

Загалом за період 1991-2010 рр. експорт товарів і послуг збільшився в 155 раз. Тобто, експорт товарів і послуг за проаналізований період значно виріс, це пов’язано з тим, що проводиться більш активна політика залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність, але, на сьогоднішній день, існують ще проблеми, які призупиняють цей процес.

Для дослідження динаміки експорту товарів та послуг Донбаського  регіону за період з 1991 по 2010 роки, згрупуємо наявні показники по п’ять років (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Показники зовнішньої торгівлі товарами та послугами, згруповані по п’ять років

Рис. 2.1 Динаміка експорту товарів та послуг Донбаського  регіону за період з 1991 по 2010 роки

Найбільший зріст експорту спостерігається в останні п’ять років (рис.2.2).

Рис.2.2. Динаміка експорту товарів та послуг Донбаського  регіону за період з 2006 по 2010 роки

Обсяг імпорту товарів і послуг для прикордонного регіону, який відіграє важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності країни, зростає з кожним роком, про що свідчить аналіз показників за період 1991-2010 рр.

Імпорт товарів і послуг у 1991 р. становив 152,8 млн. дол. США, а вже у 2000 р. він збільшився у 14 разів і склав 2169,6 млн. дол. США.

У 2010 р. імпорт становив 7863,3 млн. дол. США, що на 260 % більше ніж у 2000 р.

Найвищі показники імпорту характерні для прикордонних регіонів, які є промислово потужними та яким не вистачає власного устаткування, енергоносіїв тощо. Найбільше імпортних надходжень отримали Донецька та Луганська області, що пов’язано з великим темпами та обсягами виробництва, які характерні для даних областей.

Рис. 2.3. Динаміка імпорту товарів та послуг Донбаського  регіону за період з 2000 по 2010 роки

На сьогоднішній день, найбільше імпортують паливні ресурси, тому що Україна, маючи великі підприємства металургії, хімічної промисловості не в змозі самостійно забезпечити себе енергоносіями.

Вітчизняний виробник, який має перспективи для нашої країни, втрачає свої позиції, тому що деякі товари прикордонним регіонам краще купити, чим виготовити.

Проблема повинна вирішуватися, зокрема такими шляхами:

                  задіяти геологічну розвідку і по можливості розширити власне добування газу, нафти та інших паливно–енергетичних ресурсів;

                  вирішувати питання про можливість заміни традиційних видів палива на інші, менш дефіцитні. Для цього необхідна певна конструкційна перебудова обладнання (або його заміна), яке споживає традиційні види палива;

                  розвивати, так звану, малу енергетику і переходити на теплопостачання окремих об’єктів шляхом встановлення індивідуальних котелень (або нагрівальних котлів);

                  впроваджувати у практику господарювання нетрадиційні джерела енергії, а саме, вітрової, сонячної тощо.

Слід надавати перевагу імпорту найсучаснішої медичної техніки, медінструментам та обладнанню, а також імпорту товарів виробничого призначення для таких галузей, сфер і видів виробництва, які забезпечують зростання експортних поставок і формування експортної спеціалізації, створення виробництв для заміни нераціонального імпорту, а також модернізацію підприємств провідних галузей економіки та інфраструктурних об’єктів, розвиток наукоємних виробництв, поліпшення збереження та поглиблення переробки сільськогосподарської продукції товарів народного споживання, причому часто недостатньо якісних, але привабливих за дизайном.

Проаналізувавши товарні групи поточного стану українського експорту було виявлено, що провідні позиції належать продукції металургії, хімічної промисловості та сільського господарства, що свідчить про сировинну спрямованість і недостатній технологічний розвиток української економіки. При цьому продукція наукомістких виробництв посідає останні місця в товарних групах.

Таблиця 2.4

Товарна структура експорту і імпорту по областях Донбасу

Найбільш перспективними товарними групами в контексті розвитку світового господарства для аналізованого періоду виступають машини, механізми, обладнання та сільгосппродукція.

Такі товарні групи негативно вливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності країни, тому важливим елементом структурної перебудови національного господарства країни має стати розвиток експорту наукомістких виробництв. Попри це, доволі посередніми нині є успіхи в нарощуванні обсягів українського експорту: темпи росту останнього значно нижчі від аналогічного показника для міжнародних відносин у цілому.

2.2. Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі

Щоб детальніше розглянути і оцінити експортні та імпортні операції областей України, а особливо Донбасу, у роботі проводиться аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі усіх регіонів України. Результати занесені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Оцінка зовнішньоторговельної діяльності областей України на основі розрахунку коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі