Зовнішня торгівля ДОнбасу

7

ЗМІСТ

ВСТУП

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і знижувати темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Україна має ряд переваг для розширення зовнішньоекономічної діяльності, однією з яких є наявність спільного кордону з країнами-членами СНД та з країнами-членами Європейського Союзу.

Особливу роль у зовнішньоекономічній діяльності України відіграють її регіони, адже специфіка їхньої участі у зовнішній торгівлі безпосередньо впливає на формування зовнішньополітичної стратегії країни в цілому.

Метою даної роботи є характеристика зовнішньоекономічних зв’язків Донбасу в умовах розширення сучасних євроінтеграційних процесів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

- ознайомитися з теоретико-методичними аспектами дослідження зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

- проаналізувати зовнішньоторговельну діяльність прикордонного регіону України, а саме, виявити особливості динаміки показників експорту, імпорту товарів та послуг;

- визначити проблеми та перспективи подальшого залучення Донбасу у зовнішньоекономічну діяльність країни.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки Донбаського регіону, а предметом – суспільно-географічні особливості його експортно-імпортної діяльності.

Важливість наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельних зв’язків прикордонних регіонів підкреслюється значним масивом публікацій з даної тематики. Зокрема, питаннями теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів займаються такі вітчизняні та закордонні науковці, як А. Балабанов, І. Балабанов, А. Голіков, М. Долішній, О. Жулканич, В. Колосов, О. Кирюхін, Ю. Макогон, П. Луцишин, Н. Мікула, І. Сторонянська П. Черномаз та ін.

В роботі застосовано ряд загальнонаукових методів дослідження. В основу дослідження покладено системний, порівняльно-географічний та проблемний підходи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ДОНБАСУ

1.1. Сутність і класифікація зовнішньоекономічних зв'язків

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сучасному етапі переживають період важливих якісних перетворень, обумовлених здійсненням ринкових реформ і пошуком шляхів оптимальної інтеграції у світову економіку [12].

Поняття „зовнішні економічні зв’язки держави ” зустрічається у авторів різних галузей науки і цей термін трактується по-різному (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Визначення поняття «зовнішньоекономічні зв’язки» за різними джерелами

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сьогоднішній день мають досить значну розгалужену структуру, що, в свою чергу, пов’язано з найрізноманітнішими формами співробітництва між країни світу, в якому активну участь приймає Україна.

Таблиця 1.2

Структура зовнішньоекономічних зв’язків

При цьому кожна група зв’язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, туристські тощо.

Форми зовнішніх економічних зв’язків України різноманітні:

Таблиця 1.3

Форми зовнішньоекономічних зв’язків

Виходячи з цього, обсяг і структура зовнішньоекономічних зв’язків не тільки характеризують ситуацію в країні як на макро-, так і на мікрорівні, але і багато в чому визначають економічний стан і перспективи розвитку національної економіки, оскільки здатні зробити значний вплив на динаміку і стійкість розвитку національної економіки, формування її структури і ефективність функціонування.

Зовнішньоекономічні зв’язки мають значний вплив на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів, враховуючи особливості економіко-географічного положення даних територій.

1.2. Методи дослідження

Дослідження особливостей участі Донбаського регіону України у зовнішньоекономічній діяльності країни спирається на застосування системного підходу, який буває двох видів: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють між собою. Системний синтез передбачає рух розумових і практичних операцій від визначення елементів системи, налагодження зв’язків між ними. А системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системи спочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го рівнів і так аж до отримання елементів системи [13, с. 411].

В роботі застосовувався порівняльно-географічний метод, який дає змогу оцінити подібність чи відмінність географічних об’єктів, що є основою для наступної систематики та класифікації цих об’єктів. У суспільно-географічних дослідженнях поширені просторово-часові порівняння, що використовувалися під час аналізу показників зовнішньоторговельної діяльності за певні періоди, виявлення змін та динаміки даних показників.

У дослідженні використовувалися методи статистичного аналізу для обробки даних та опису й аналізу статистичної інформації. На сонові статистичних даних виявлені особливості динаміки експорту, імпорту, сальдо зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельного обороту прикордонного регіону України.

В роботі проводилися розрахунки за такими формулами:

                  зовнішньоторговельний оборот регіону на душу населення - це сума об’єму експорту та імпорту розділена на кількість населення

                                                        (1.1)

де: ЗТО - зовнішньоторговельний оборот;

- це об’єм експорту;

              - це об’єм імпорту.

                  сальдо торговельного балансу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.