Загальна характеристика і закономірності формування ринкової економіки

Чи можливо таку модель ринкового господарювання запровадити  в сучасних умовах в Україні? Питання  не риторичне тому, що, по-перше, виникненню соціально-ринкового господарства на Заході передували досить суттєві соціально-економічні процеси. А саме: дрібне відокремлене приватне виробництво поступалося місцем великому виробництву з передовими технологіями і максимально інтегрованому на всіх рівнях; індивідуальна приватна власність на засоби виробництва поступово трансформувалася в колективну (через акціонерні, кооперативні і пайові товариства, створення широкої мережі страхових, інвестиційних та інших фондів, народні підприємства); в економіці великого значення набув державний сектор; чисто ринкове управління економікою доповнилося її державним регулюванням. По-друге, дана модель ринкової економіки дає високий соціальний ефект лише в країнах зі стабільною економікою, збалансованою товарно-грошовою системою і нормально функціонуючим виробництвом. По-третє, результативність соціально-ринкового господарства в країнах Заходу забезпечується стабільністю соціально-економічного ладу.

Соціально-економічні й  політичні процеси, які відбуваються в Україні, за своїм характером не формують поки що умов, за яких би могла ефективно функціонувати класична соціально-орієнтована ринкова економіка. Чому? По-перше, в результаті обвального роздержавлення й кримінального характеру приватизації загальнонародної власності руйнується державний сектор, система управління народним господарством, відбувається не завжди обґрунтоване розукрупнення виробництва, колективна власність на засоби виробництва замінюється індивідуальною приватною. По-друге, економіка знаходиться в глибокій економічній кризі, яка посилюється кризами фінансово-кредитною, енергетичною й екологічною. По-третє, соціально-політична нестабільність робить неефективними будь-які способи державних органів керувати соціальними процесами.

За цих умов існуючу  в Україні соціально-економічну систему слід, очевидно, спочатку трансформувати в нормально регульовану ринкову систему (планово-регульовану), а потім формувати її соціальний характер. Але оскільки соціально-економічні моделі господарювання формуються під впливом не лише економічних факторів, а й знаходяться під сильним впливом політики, моралі, культури, типу людської поведінки, соціальних та інших факторів, цей процес не може йти шляхом механічного копіювання жодної з відомих західних чи азіатських моделей. Модель ринкової економіки України не може бути суто німецькою, японською чи амери­канською. Для визначення її форми необхідна кропітка діяльність по врахуванню економічних, соціальних, політичних, національних та інших особливостей саме України.

 

 

ВИСНОВКИ

Сучасний ринок –  певна сукупність економічних відносин між домашніми господарствами, різними типами фірм та організацій (насамперед крупними компаніями) і державою (у тому числі над-національними органами) з приводу купівлі товарів і послуг у сфері обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до законів товарного виробництва і   грошового обігу.

Структура ринку визначається суб'єктами та об'єктами ринкових відносин. Основними суб'єктами ринкового  господарства виступають: домашнє господарство (населення), підприємницький сектор (підприємці), різні форми господарювання, державний та міжнародний сектори. Тобто суб'єктами ринкових відносин є всі учасники ринку - фізичні і юридичні особи. Об'єктами ринкових відносин можуть бути продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання і послуги, науково-технічні розробки та інформація), робоча сила, гроші, валюта, цінні папери (акції, облігації, векселі), земля та її надра. Тобто, об'єктами ринкових відносин є сукупність товарів і послуг, що постачають ринок.

За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин розрізняють ринок паці, ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, ринок платних послуг, ринок науково-технічних розробок та інформації, ринок грошей, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інтелектуальної власності, страховий ринок та ін. Кожний з цих ринків має свою структуру.

До основних  функцій, передусім позитивних, тобто впливу ринку, змін, які відбуваються з ним, на зміни інших явищ і процесів, а отже, взаємозалежностей між  ними, належать:

• ціноутворююча;
• регулююча;
• спонукальна;
• інтегруюча;
• контролююча;
• функція розвитку;
• функція санації;
• інформаційна.

Ринкова економіка - це специфічна соціально-економічна система. Вона, як і будь-яка система, має свій механізм функціонування, дія якого найбільш повно проявляється в центральній ланці цієї системи - на ринку. Що це за механізм і як він діє? Відповіді на ці запитання отримаємо, розглянувши спочатку його складові елементи. Їх в принципі чотири: попит, пропозиція, ціна й конкуренція.

Одним з важливих законів ринкової економіки є закон грошового обігу. Основна вимога його полягає в дотриманні грошово-товарної збалансованості. Вона повинна кореспондуватися з сумою цін товарів і послуг, що є в обігу.

Надмірна кількість грошей в  обігу породжує інфляцію. Вона може бути викликана скороченням виробництва товарів і послуг при незмінній грошовій масі або додатковим випуском (емісією) грошей в обіг при незмінній товарній масі.

"Ринкова економіка" - поняття  досить загальне, певною мірою  - абстракція. Тому сказати, що країна переходить до ринкової економіки - значить не сказати нічого. В реальному житті ринкова економіка, відображаючи ступінь розвитку соціально-економічних відносин суспільства, виступає в певних конкретних формах (моделях), що відповідають сукупності умов (економічних, соціальних, історичних, географічних та ін.), у яких знаходиться дана, країна.

Еволюція  умов,  в яких  функціонує  ринкова економіка, практичний відхід реальних економічних систем від  смітовського ідеалу примусили вчених переглянути погляди на роль і місце ринкової економіки в процесі суспільного відтворення. В результаті цього виникають теорії, в яких усе менше говориться про "невидиму руку" ринку і все більше робиться наголос на тому, що вільний ринок з його саморегулюючим механізмом - це історично пройдений етап, що в нових умовах ринок сам по собі неспроможний забезпечувати високу ефективність економіки й вирішувати низку сучасних проблем (соціальних, екологічних), які особливо загострилися в кінці 19 ст. і не знімаються з порядку денного протягом всього 20 ст. Виникає об'єктивна потреба в певних позаринкових методах регулювання економіки.

Саморегульована економіка  у формі вільного ринку була однією з перших конкретних моделей ринкової економіки. Вона, як вже зазначалося, відповідала невеликому, заснованому на приватній власності на засоби виробництва, відокремленому виробництву. Поглиблення суспільного поділу праці, концентрація і централізація виробництва, а на цій основі і його монополізація, викликали до життя новий тип економіки - регульовану економіку. Механізм ринкового саморегулювання^ економічних процесів доповнюється спочатку регулюванням з боку монополій з метою забезпечення монопольного прибутку, а потім і держави. В поле зору державного регулювання потраплять соціальні процеси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРи

 

1.Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.:

Ніка-Центр. Ельга, 2000. - 528 с.

2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. - К.: Либідь,2008. -

320 с.

3. Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической

экономии. - М.: Таурас, Просперс,2009. - 472 с.

4. Власть и рынок: государство и экономика. Ротбард М.-М.: Социум,2010.-405 с.

5. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи

економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,

Палюха М.С. - Тернопіль, 2002. - 304 с.

6.Економіка: теоретичні основи. Підручник: У 2-х частинах. - Тернопіль:

Астон, 2007. - 204 с.

7.Економічна теорія: політекономія: Підручник/ За ред. В.Д.Базилевич. -

К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.

8.Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка). -

Тернопіль: Астон, 2008. - 368 с.

9. Кульпінський С.В.Регулятивні  механізми ринку в макроекономічній  діяльності // Фінанси України.-2009.-№2 .-С. 42-53

10.Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. - М.: Экономика,2005.- 526 с.

11.Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій:

Навчальний посібник. - К..: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. - 392 с.

12.Основи економічної теорії. Політекономічний аспект/ За ред. Г.Н.Климка,

В.П.Нестеренка. - К.,2004. - 743с.

13.Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне

виробництво. Ринкова  економіка / За ред. Ю.В.Ніколенка. - К.: Либідь,

2008. - 272 с.

14.Основы экономическойї теории: Учебное пособие / Под ред. В.Л. Клюше. -Мн.: ИП "Экоперспектива", 2007. - 336с.

15. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. Панова И.В., Субочев Ю.А.- М.: Институт технологии и бизнеса, 2009.-190 с. 16.Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний. - К.:

"Наукова думка", 2004. - 264 с.

17. Экономика, маркетинг, менеджмент: Учебное пособие. Дробышева Л.А..-М.: Дашков и К,2009.- 150 с.

18. Экономическая теория / Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича : Учебник для вузов. - СПб : Изд. СПбГУЭФ, Изд. "Питер Паблишинг",2009. - 480 с.

19.Чухно А. А., Єщенко П. С., Климко Н. Г. та ін. Основи економічної теорії: Підручник. За ред. А.А. Чухна – К.: Вища шк., 2008, С. –145-150.

20. Шпичак О.М.Економічні механізми регулювання ринків сільськогосподарської продукції та їх проблеми // Економіка АПК.-2011.-№2.-С. 76-150