Теоретчний доробок та практичне застосування ідей Кейнса

Здійснювалися заходи і  в сфері громадських робіт. На організацію суспільних робіт виділялося 3,3 млрд. дол., сума небачена по тим часам. У числі інших мір боротьби з безробіттям були — створення трудових таборів для безробітної молоді у віці 18—25 років.

У 1933 р. було створене Управління долиною ріки Теннесі, на яке було покладене освоєння цього найбільш відсталого району. Тут здійснювалося будівництво ГЕС, вироблялися лісонасадження і боротьба з ерозією ґрунтів, контролювалася промисловість, що постачається електростанцією Теннесі. Роботи були надані 40 тис. чоловік. Для працевлаштування безробітних на Півдні США створювалася сучасна інфраструктура  —  будувалися автостради, аеродроми, мости, гавані і так далі.

      Сам  Рузвельт додавав цьому закону  дуже велике значення: «В історію  закон про  національне промислове відновлення ввійде, можливо, як найбільш важливе і далекоглядне законодавство, коли-небудь прийняте конгресом».

Закон про відновлення  національної промисловості вводився на два роки. Він передбачав ліберальні реформи в сфері трудових відносин. Спочатку закон виходив з компромісу між капіталом і робітниками. Для підприємців мала значення скасування антитрестовського законодавства. У той же час профспілки одержували право на колективний захист.

Реалізація цього закону зміцнила положення великих монополій, тому що в кінцевому рахунку вони визначали умови виробництва і збуту; менш сильні компанії були витиснуті. Тому закон НІРА варто вважати, хоча і примусовою, але зручною для американських монополій формою картелювання.

Другий важливий закон — Закон про регулювання сільського господарства (Agricultural Adjustment Act – ААА) — Конгрес США прийняв на початку 1933 р. у переддень оголошеної фермерами загального страйку. Передбачалося:

1. Скорочення посівних площ і поголів'я худоби. За кожен незасіяний гектар фермери одержували компенсації і премію, засоби, що мобілізувалися за рахунок податку на компанії, податку на борошно і податку на бавовняну пряжу.

2. Надзвичайні заходи по фінансуванню державою фермерської заборгованості, що до початку 1933 р. досягла 12 млрд. дол.

3. Інфляційні заходи. Уряд одержував право девальвувати долар, ремонетизувати срібло, випустити на 3 млрд. дол. Казначейських білетів, державних облігацій. У результаті фермери за 1933-1935 р. одержали кредити на суму більше 2 млрд. дол., і продаж ферм, що розорилися, з аукціонів припинився.

     Завдяки  активній регулюючій ролі держави,  країна змогла вибратися з  кризи, прибутки американських монополій пішли в гору.

Були здійснені і  заходи щодо врегулювання трудових відносин. Ухвалення закону Вагнера, суть якого полягала у визнанні необхідності захисту робітниками своїх інтересів через професійні спілки і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів. За робітниками визнавали право на страйки. Адміні-страція не могла застосовувати репресії за належність до профспілки і втру-чатись у внутрішні справи робітничих організацій. Судам ставилося в обов'язок розглядати скарги профспілок на порушення законів.

Важливе місце посідають  заходи щодо соціальної підтримки. Закон про соціальне забезпечення, що передбачав пенсії зі старості і допомогу у разі безробіття. Закон про справедливі умови праці — заборона на використання дитячої праці, установ-лення на підприємствах федерального значення єдиних норм заробітної пла¬ти, її мінімальний і максимальний рівні, установлення максимальних меж тривалості робочого тижня (44 години).

За час діяльності адміністрації з надання надзвичайної допомоги безробітним було витрачено 4 млрд дол.; також функціонувала  широка система гро-мадських робіт. Створювали спеціальні табори для безробітної молоді, яку залучали до робіт на будівництво доріг і зведення гребель.

 

Проведення «Нового  курсу» не було безболісним. Проти «Нового  курсу» виступали прихильники старих методів антиробочого законодавства  — представники консервативних шарів фінансових монополій. Проти Рузвельта були Морган, Дюпон, Рокфеллер, Меллон. Опозиція «Новому курсу» підсилилася з ослабленням економічної кризи, що привело до скасування законів НІРА, ААА, а також порушенню закону Вагнера. Створена Американська Ліга свободи вимагала відмовлення від державного регулювання, зниження податків на великий капітал і переходу до твердого курсу стосовно трудящих.

Кейнсіанські ідеї були дуже популярними  в Німеччині, особливо у середині 60-х pp., коли й тут стали помітними ознаки економічної кризи. Уряд Кізінгера розробив антикризові заходи згідно з кейнсіанськими рецептами, тобто використовував дефіцитне фінансування, помірну інфляцію, регулювання ставкою відсотка тощо. Провідним напрямком економічної думки Німеччини став своєрідний синтез неолібералізму з кейнсіанством, з явно вираженим визнанням необхідності державного регулювання економіки.

Кейнсіанські концепції торували собі шлях і в інших західних країнах, зокрема на батьківщині їхнього  автора — Великобританії. Тут іще 1944 p. було опубліковано урядову Білу книгу «Політика у сфері зайнятості» з обгрунтуванням урядової політики забезпечення максимального використання трудових ресурсів, а також підтримування на високому рівні урядових витрат з метою забезпечення попиту. Було також переведено під контроль держави низку галузей господарства Великобританії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Кейнсіанська економічна система означала кінець доктрини "lassier-faire". Це була новаторська парадигма економічного мислення, під впливом якої відбулася дивовижно швидка трансформація усієї теоретичної сфери. Вона сталася не лише в економічній політиці, а й в розумінні того, що уряди можуть ліквідувати депресію та безробіття, оперуючи державними видатками та податками. Теоріями Кейнса користуються і досі.

У цій роботі було вичено основні  теоретичні засади та практичні приклади здійснення на практиці наукового доробку Дж. М. Кейнса. Кейнсіанська теорія багатогранна. Тому у даній роботі висвітлено не один аспект новаторських ідей Кейнса. Зазначено також головні заходи Новго Курсу як історичного прикладу застосовуваності праць вченого. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

Історія економіки та економічної думки: Навч. посібник / В.М. Ковальчук, М.В. Лазарович, М.В. Сарай – К.: Знання, 2008

 

Історія економічних  вчень: (Сучасна економічна думка): навч. посібник / С.В. Мочерний, М.В. Довбенко – Львів: Новий світ, 2008

 

Економічна теорія: Навч. посібник / А.М. Андрющенко, А.П. Вурляй, В.С. Костюк – К.: Центр учбової літератури, 2009

 

Історія економічної  теорії: Підручник / С.М. Злупко – К.: 2005

 

Макроекономіка та нова макроекономіка: Підручник для студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів освіти / Б. Фельдерер, М. Хамбург – К.: Либідь-Нічлава, 1998

 

Економічна теорія в ретроспективі: [Історія економічної думки від  А. Сміта до Дж. М. Кейнса] / Марк Блауг, пер. з англ. Іван Дзюб – К.: «Основи», 2001

 

История экономических реформ: Мировой  опит второй половины XIX – XX в.в.: учебное пособие для экономических вузов и факультетов Э.Л. Лортикян – Харьков, 1999

 

Круш П.В. Макроекономіка та її регулювання: Навч. посібник – К.: Каравела, 2009