Саморегулювання ринкової системи та забезпечення ринкової рівноваги

Якщо на ринку встановлюється нижня межа ціни, яка перевищує  ціну рівноваги, тоді пропозиція товару зростає, а попит на нього (за законом  попиту) впаде. Утворюється різниця між обсягами попиту і пропозиції, що відображає  надлишок товару  на  ринку.  Ціна  не  може знизитись до рівноважної, адже встановлена її нижня межа, тому надлишок пропозиції буде постійним.

При встановлені верхньої межі ціни на рівні ціни, то це утворить товарний дефіцит на даному ринку. В такому випадку величина попиту буде перевищувати величині пропозиції.

На вільному ринку відхилення рівня  ціни від рівноваги обов'язково приведе  до вирівнювання величин попиту і  пропозиції за нового рівня ціни рівноваги. При цьому надлишок пропозиції тисне на ціну вниз, а надлишок попиту піднімає ціни вгору, що створює компромісну ціну ринкової рівноваги. Так діє стихійний і об'єктивний ринковий механізм ціноутворення. Але, коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого ринку стихійно і об'єктивно не відновлюється.

З цього випиливає, що ринковий економічний  механізм – це механізм стихійного і об'єктивного ціноутворення, що є результатом взаємодії конкурентних ринкових сил – ціни, попиту і пропозиції.

Якщо на ринку за певних рівних умов зростає (скорочується) попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг  продукції зросте (скоротиться), а  якщо зростає (скорочується) пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться). Якщо одночасно зростає (скорочується) і попит і пропозиція, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту і пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція.

Внаслідок регулювання ринкової ціни на ринку утворюються штучно занижені або завищені ціни, обов'язкові для всіх учасників купівлі-продажу.

Регулювання обсягу купівлі-продажу, яке здійснюється шляхом встановлення певних обмежень величини пропозиції чи попиту.

Утручання держави в процес формування ринкової ціни, як правило, призводить до деформації ринкового механізму, оскільки перекручується інформація, «закодована» в цінах. Помилкова інформація позбавляє суб'єктів ринку можливостей прийняти адекватне зміненим умовам рішення щодо попиту та пропозиції товарів та послуг. Законодавче встановлення максимальної ціни призводить до ліквідації її розподільної функції. Це дефіцит, що породжує нерівний доступ до дешевих товарів, необхідність нормованого розподілу, тіньовий ринок. Реальної економічної шкоди зазнає і практика законодавчого встановлення мінімальної ціни.

Отже, Рівновага ринку може порушуватись і внаслідок зміни обсягу попиту чи обсягу пропозиції і відновлюватись лише за відповідної зміни рівня рівноважної ціни. (малюнок 4)

 

Зміна обсягу попиту зміщує його криву з позиції D в позицію D₁. У цьому випадку точка рівноваги зміститься по графіку пропозиції S із координат Е₁ до Е₂. Відповідно, при зміні величини пропозиції її крива зміщується з позиції S в позицію S₁, що змістить точку рівноваги по кривій попиту D у координати Е₃. Одночасне пропорційне зміщення кривих попиту і пропозиції змінить лише координати точки рівноваги (Е₄), але не рівень рівноважної ціни (Р₀).

Зміна обсягу попиту і  обсягу пропозиції, що відбивається через  зміщення їх кривих на графіку, відбувається під впливом нецінових факторів (зміна попиту чи пропозиції під впливом зміни ціни даного товару відображатиметься рухом точки по їх кривих). Серед нецінових факторів попиту варто виділити зміну цін інших товарів, грошові доходи і смаки покупців, обсяг нагромадженого багатства, а серед нецінових факторів пропозиції - зміну цін інших товарів, технологію і організацію виробництва, податки і субсидії, природнокліматичні умови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Порушення  ринкової рівноваги

Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в  результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції, крива пропозиції зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись  як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У  випадку встановлення податку з  одиниці товару на виробників крива пропозиції зміщується паралельно до початкової на величину податку по вертикалі.

З встановленням відсоткового податку крива пропозиції також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропозиції.

Порушення рівноваги під впливом нецінових факторів.

Зміни рівноваги внаслідок змін у попиті за незмінної пропозиції ілюструє (Малюнок 5).

 Якщо наприклад, під впливом будь-якого з нецінових чинників попит зростає з D0 до D1 за незмінної пропозиції, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна підвищується до Р1, а рівноважний обсяг збільшується до Q1. Якщо попит скорочується з D0 до D2 за незмінної пропозиції, то рівновага зміщується з точки E1 в точку E2. При цьому рівноважна ціна знижується до Р2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2.

 

Зміни рівноваги  внаслідок змін у пропозиції за незмінного попиту ілюструє (Малюнок 6).

 Якщо під впливом будь-якого з нецінових факторів пропозиції зростає з S0 до S1 за незмінного попиту, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1.  При цьому рівноважна ціна знижується до P1, а рівноважний обсяг зростає до Q1. Якщо пропозиція зменшується з S0 до S2, то рівновага зміщується з точки Е0 в точку Е2. При цьому рівноважна ціна зростає до P2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2. [4, с.39]

За одночасних змін попиту і пропозиції відбувається зміщення точки рівноваги, а рівень нових рівноважних цін і обсягів визначається відносними змінами попиту та пропозиції. Розглянемо декілька типових ситуацій.

Якщо попит  та пропозиція зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну ціну є невизначеним . Рівноважна ціна може незмінюватися, якщо відбувається пропорційне зростання попиту та пропозиції. Рівноважна ціна буде зростати, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція. Рівноважна ціна буде спадати, якщо попит зростає в меншій мірі, ніж зростає пропозиція.

Аналогічно, якщо попит і пропозиція одночасно  скорочуються, то рівноважний обсяг  продукції зменшується, а вплив  на рівноважну ціну є невизначеним. У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюється на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.

Зміни рівноваги  цін та обсягів відбуватимуться  і у випадку відсоткових змін у попиті чи пропозиції. Відмінність  полягає у тому, що зміщення кривих попиту та пропозиції будуть іншими.

• Порушення рівноваги під впливом державного регулювання.

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись  в результаті втручання держави. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців.

Наприклад, виробники  розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку потоварного податку − як сума з одиниці товару − крива пропозиції зміщується паралельно до початкової  на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщується з до (Мал. 7). У точці нової рівноваги ціна пропозиції P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину податку: P_D-P_S=Т. Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропозиції або попиту.

Іншим є вплив відсоткового податку. Коли податки стягуються як відсоток від ціни товару, крива  пропозиції також зміщується ліворуч, але неправильно до попередньої. У цьому випадку змінюється і  точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропозиції – менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропозиції, більше – для цін, що відповідають більшим обсягам пропозиції. Як і у випадку податку з одиниці товару, ціна пропозиції відрізняється від рівноважної ціни попиту, але між ними різне співвідношення.

На відміну від податку  з одиниці товару, для відсоткового податку розрахунки за двома способами  корекції рівнянь дають результат  з незначною розбіжність даних, що пов’язане з незначною властивістю процентів. В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину.

Субсидії діють навпаки, вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропозицію.

Ще одним із впливів  на ринкову рівновагу відноситься  оподаткування. Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок не порушує законів попиту та пропозиції.

Оподатковування є прерогативою держави, що застосовує безліч різновидів прямих і непрямих податків. Наслідки оподатковування негативно позначаються як на споживачах, так і на виробниках товарів. Ці наслідки виражаються в збільшенні ціни товару, з одного боку, і в скороченні обсягів виробництва товарів - з іншого. При зростані цін, викликає скорочення споживчого попиту, внаслідок чого відбувається скорочення обсягу продажу товарів, що потрапили під оподатковування. Однозначно виробники відреагують на таку ситуацію: вони скорочують виробництво і пропозицію товарів, попит на які знизився. Порушення законів попиту та пропозиції не відбувається, тому що податок лише створив передумови для переміщення точки рівноваги попиту та пропозиції на більш високий рівень.

Отже, виходячи з цього  аналізу є контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції.

Державне втручання  в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Саморегулювання та забезпечення ринкової рівноваги

Структура ринку – це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. [5, с.45] Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Принципи класифікації ринку.

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і  системи ринку:

• за об’єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;
• за суб’єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;
• за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;
• за галузями: автомобільний ринок; комп’ютерний ринок і т. д.;
• за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;
• за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;
• за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;
• за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.

Виокремлюють також  аукціони, ярмарки, довгострокові контракти, телефонно-телексний ринок, разові угоди, біржову торгівлю тощо.

При всій важливості згаданих критеріїв ринків слід зазначити, що його конституюючими факторами є  попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит — це виражена в грошовій формі суспільна потреба. Платіжний попит — це платоспроможна потреба. Пропозиція — сукупність представлених до продажу товарів. Ціна — грошовий вираз вартості. [5, с.62] Конкуренція — змагання між ринковими суб’єктами. [5, с.29] Зв’язки і залежності, що виникають у процесі руху і взаємодії зазначених категорій, разом з відповідними характеристиками реалізуються як закони.