Саморегулювання ринкової системи та забезпечення ринкової рівноваги

Зміст

 

 

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1. Сутність, зміст попиту і  пропозиції

     1.1. Попит, крива попиту, закон попиту  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

     1.2. Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції . . . . . . . . . . . . . . 8

     1.3. Еластичність попиту і пропозиції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Розділ 2. Рівновага попиту і пропозиції, їх взаємодія

2.1. Досягнення  ринкової  рівноваги, надлишок, дефіцит. . . . . . . . . . 13

2.2. Ціна ринкової рівноваги: рівноважний обсягта ціна. . . . . . . . . . . 16

2.3. Порушення ринкової рівноваги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Розділ 3. Саморегулювання та забезпечення ринкової рівноваги . . . . . . . . .23

 

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

 

Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Основним регулятором економіки є ринок, який регулює найважливіші параметри економічного розвитку. Насамперед ринковий механізм об’єднує виробників і споживачів в єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це означає що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільш потрібні суспільству, примушує підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових найбільш ефективних технологій. І нарешті, ринок виконує велику природню функцію серед товаровиробників, завдяки чому із товарного виробництва вибувають ті господарські суб’єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.

Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здійснюються на основі цінового механізму і конкуренції. Дана взаємодія веде до формування рівноважних цін, при якій величина попиту і пропозиції збалансовані. Загалом стан ринкової рівноваги можна позначити як стан ринку, при якому ні один з економічних агентів не змінює своє рішення про заплановану величину індивідуального попиту або пропозиції і ціну, яку заправляють чи пропонують.

Ринковий механізм реалізує тенденцію до рівноваги, тобто об’єктивно існує здатність ринку, виведеного зі стану рівноваги, знову повернутись до рівноваги під впливом лише внутрішніх сил.

Стан ринкової рівноваги необов’язково єдиний. Множинність станів рівноваги визначається існуванням неправильності у формуванні ринкових попиту і пропозиції, які полягають у тому, що на певній ділянці крива попиту може відображати пряму залежність величини попиту від ціни.

У ринковій економіці, як правило, рідкісними є ситуації, при яких діють лише фактори попиту або лише фактори пропозиції. Набагато частіше трапляються ситуації, за яких дані фактори діють одночасно.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ринкова рівновага.

Предметом дослідження курсової роботи є саморегулювання та забезпечення рівноваги.

Метою курсової роботи є дослідження сутності ринкової рівноваги її саморегулювання та забезпечення.

Завдання:

1. Відшукати літературу для виконання курсової роботи;
2. Розкрити сутність попиту та пропозиції, їх взаємодію;
3. Дослідити виникнення ринкової рівноваги;
4. Охарактеризувати надлишок та дефіцит ринку;
5. Аналізувати стан рівноваги на ринку товарів і послуг;
6. Зробити аналіз ринкової рівноважної ціни;
7. Розглянути забезпечення ринку для досягнення ринкової рівноваги:
8. Підвести підсумок і зробити висновки.

Структура. Курсова робота складається з вступу, 3 основних розділів, висновків та використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність, зміст попиту і пропозиції

 

1.1. Попит, крива попиту, закон попиту.

В економічних працях вчених є багато визначень терміну попиту. Доктор економічних наук, професор Мочерний С.В. у своєму підручнику «Основи економічної теорії» сформулював таке визначення.

Попит – платоспроможна потреба, або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідний для них товар або послугу. [1, с.157]

Із визначення випливає, що попит  на товар чи послугу залежить від  ціни. Графічно зобразити це можна так (Малюнок 1).

 

 

 

Крива попиту – відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує кількість  товару, який вдасться продати за  певний час по цінах даного рівня.

 Вона має негативний  вплив, що показує зворотну  залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару P і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає, обсяг продаж скорочується. Будь-якій точці на кривій попиту відповідає певне значення двох змінних  Р і Q. Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту  не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту показує лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, спираючись на нецінові чинники (суб'єктивні погляди покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники.

Дані кривої попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна є ринковою. Вони тільки показують, як змінюється величина попиту, якщо змінюється ціна, а всі інші чинники залишаються незмінними. Графічне зображення вказує на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовлює зменшення величин попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Закон попиту – закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту, і навпаки. [1, с.157]

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг  попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом  закону попиту є функція попиту: QD=f(P), 

де QD – обсяг попиту на товар, P– ціна товару.

Якщо у покупця є  певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим  менше товару, що більша ціна і навпаки. В цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше — між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави — чай.

Вихід з цієї суперечності полягає  у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Закон попиту проявляється задопомогою  двох форм: ефект заміщення та ефект  доходу. Мочерний С.В. у підручнику «Основи  економічної теорії» аналізує їх так.

Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів.

Ефект заміщення виражається  в тому, що за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість  аналогічних, які стали відносно дорожчими.[1, с.157]

Отже, сукупний попит визначає величину обсягу продукції, яку готові купувати за даного рівня цін та інших незмінних умов. Компоненти видатків містять: а) споживання, яке залежить здебільшого від використовуваного доходу; б) інвестиції, які залежать від поточного і сподіваного обсягу виробництва і від процентних ставок і податків; в) урядові видатки на товари і послуги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції

Визначення пропозиції у своєму підручнику «Теорія економіки» професор Постоловський Р.М. сформулював так.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності, що набувають  товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок за певну ціну в певному обсязі і в певний час. [2, с.230]

У кількісному плані  пропозиція характеризується своєю  величиною та об'ємом.

Об'єм, величина пропозиції — це кількість  продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний  у відповідності з наявністю  або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але  і від ряду нецінових чинників.

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною і пропозицією  товару, зобразимо його кривою пропозиції(малюнок 2).

 

Малюнок 2. Крива пропозиції

Крива пропозиції − показує  співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники  бажають запропонувати. Основним чинником, що впливає на обсяг пропонування є ціна.

Ціни ресурсів чинять вплив на пропозицію через витрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції. Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за інших рівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Крива пропозиції зміститься праворуч. 

Більш досконалі технології виробництва  дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива  пропозиції зрушиться праворуч.

Збільшення числа продавців  на ринку призводить до зростання  пропозиції, крива пропозиції зміщується праворуч, і навпаки, зменшення числа продавців змістить криву пропозиції ліворуч.

Податки скорочують пропозицію, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва. Субсидії, навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропозиція зростає. Податки зрушують криву пропозиції ліворуч, дотації – праворуч.

Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропозицію через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції – моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропозиція цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропозиції цибулі зміщується ліворуч.

В очікуванні зміни цін поведінка  продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропозицію, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропозиції зміститься ліворуч.

Закон пропозиції – загальний  економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів між змінами кількості товарів  і послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна  залежність.

Математичним виразом  закону пропозиції є функція пропозиції: QS=f(P), де QS – обсяг пропозиції товару, Р – ціна.

Закон пропозиції показує  прямий зв’язок між ціною і кількістю запропонованого товару. Чим вища ціна, тим більше прибутку отримує підприємство і означає тим сильніше його спонукальні мотиви для збільшення об’єму пропозиції.[3, с.52]

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним  законом — законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної  діяльності виробників, тобто основних суб'єктів конкурентної боротьби. Отже, процесопричиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів  і послуг підприємець одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв'язок.