Ринок: суть, функції, структура та інфраструктура

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2012 в 18:10, реферат

Описание работы

Ринок — це механізм координації різноманітної діяль¬ності людей через систему цін. Ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, про-порційність процесу відтворення, його цілісність. Тут відбувається суспільне визнання створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість починає служити людям лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробницт¬во товару, стає суспільне необхідною. Відбувається це завдяки до¬сягненню рівноваги між попитом і пропозицією. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів, яку хочуть продати продавці. У цьому разі ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й веде до рівноваги

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
1.Сутність ринку. Еволюція поглядів щодо сутності поняття "ринок"……….5
2.Функції ринку та умови його діяльності і розвитку………………………….9
3.Структура та інфраструктура ринку…………………………………………13
4. Основні тенденції розвитку фінансового ринку в Україні…………………26
Висновки…………………………………………………………………………31 Додатки…………………………………………………………………………...36
Список використаної літератури……………………………………………....38

Работа содержит 1 файл

робота1.docx

— 148.32 Кб (Скачать)

4. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

 В умовах ринкової економіки фінансовий ринок містить ринки:

• вітчизняних грошей;

• іноземної валюти;

• державних цінних паперів;

• цінних паперів недержавних підприємств.

В Україні фінансовий ринок почав  розвиватися з 1992 р. у формі акцій  акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків. Звичайно, за такий короткий час у формуванні фінансового капіталу і розвитку фінансового ринку очікувати більш-менш помітних результатів не можна. Сучасний рівень розвитку у країнах з класичною ринковою економікою став результатом тривалої еволюції ринкових відносин протягом кількох десятиліть. Зазначимо, що у країнах Східної Європи, які почали переходити до ринку раніше за Україну, рівень ринкових відносин також не досяг рівня розвинених країн. Однак, аналізуючи процес, що відбувається в Україні, можна виявити деякі тенденції в розвитку фінансового ринку.

До основних передумов формування фінансового ринку можна зарахувати такі: розвиток альтернативного сектору  економіки, комерціалізацію банківської  сфери, скасування монополії зовнішньої торгівлі, пільговий порядок оподатковування доходів за цінними паперами, відсутність державного регулювання операцій з цінними паперами. Це дасть змогу насамперед послабити платоспроможний попит, що вже формується на ринковій основі[5,c.172].

Крім розглянутих економічних передумов варто виокремити також передумови технічного характеру. Ідеться про підвищення рівня комп'ютеризації інститутів фінансового ринку. На жаль, через низьку норму прибутку операцій з імпорту обчислювальної і ділової техніки внутрішній попит на неї поки що не задоволений повністю. Потрібно збільшити темпи розвитку уніфікації програмного забезпечення операцій з фондовими цінностями, особливо на позабіржовому ринку, а також темпи формування єдиних комунікаційних мереж на території України. Комп'ютеризація фондових операцій є найпотужнішим чинником прискореного створення єдиного фінансового ринку України, зміцнення і стандартизації взаємозв'язків з фінансовими ринками інших країн і в остаточному підсумку основою швидшого входження України як повноправного партнера до світового ринку позичкових капіталів.

Однією з найважливіших передумов  швидкого розвитку фінансового ринку  в Україні є також успішне  освоєння досвіду розвинених країн  українськими бізнесменами й економістами як на основі вивчення друкованих джерел, прямих контактів і консультацій із зарубіжними фахівцями, так і  через обмін кадрами, проходження  стажування або навчання у світових фінансових центрах. Це дасть можливість сформувати кваліфіковані кадри бізнесменів і вчених, поширити в Україні вітчизняний та зарубіжний науковий і практичний досвід організації, функціонування та регулювання фінансових ринків[15,с.180].

На сферу фінансових інвестицій істотно впливають і такі негативні  чинники загально-економічного характеру, як інфляція, що посилюється, і спад виробництва. Сукупний вплив чинників зростання і стагфляції визначає специфічні риси нинішнього фінансового ринку України. Найповніше уявлення про структуру ринку і напрями зміни його окремих секторів дає дослідження характеристик оборотності цінних паперів.

На ринку боргових зобов'язань  України найбільший інтерес для  інвесторів має становити випуск державних товарних облігацій України  на суму 10 млрд дол. терміном погашення 5 років. Ці облігації забезпечуються всім рухомим і нерухомим майном, що перебуває в загальнодержавній власності України (землею, будівлями, спорудами, устаткуванням та іншими матеріальними цінностями, включаючи продукцію і товари, призначені для продажу). Гарантом боргових зобов'язань перед власниками цінних паперів виступає держава.

Вважаємо, що боргові зобов'язання держави за товарними облігаціями  внесуть деяке пожвавлення в  ринок державних цінних паперів  у міру фінансової стабілізації та структурної перебудови економіки. Однак уже сьогодні можна виокремити конкурентоспроможні (стосовно корпоративних цінних паперів) сегменти ринку державного боргу. Це, зокрема, ринок казначейських векселів і муніципальні позики[15,c.179].

Як зазначалось, випуск казначейських  векселів є засобом мобілізації  короткострокових ресурсів для покриття внутрішньорічних розривів у доходах  і витратах держбюджету, для обслуговування державного боргу. Водночас казначейські векселі є найгнучкішим інструментом кредитної політики Центрального банку. Банк України, володіючи портфелем казначейських векселів, може активно впливати економічними методами на ринок міжбанківських кредитів.

В умовах дефіцитності міських бюджетів для залучення додаткових ресурсів на розвиток міського господарства поряд із приватизацією муніципальної власності можуть широко використовуватися муніципальні позики; вони є необхідною складовою приватизаційних заходів. Так, передавання у власність населення житлового фонду, приватизація інших об'єктів муніципальної власності з метою підтримання і розвитку міського господарства як єдиного комплексу потребують створення гнучких комерційних структур з ремонту житла і комунікацій, забудови нових районів, благоустрою міської території тощо. Мобільним джерелом фінансування названих проектів є випуск облігацій муніципальних позик. Для підвищення привабливості таких позик крім гарантованого прибутку доцільно вводити додаткові пільги власникам досить великих пакетів, наприклад право на пільгове придбання спеціально виділеної квоти житла у житловій позиці, право на придбання інших матеріальних ресурсів з міського фонду. Муніципальні позики не тільки забезпечують швидку мобілізацію ресурсів, а й гарантують відповідальність місцевої адміністрації за цільове використання коштів. Розміщувати такі позики, на нашу думку, доцільно через муніципальний банк, який одночасно виконуватиме функції гаранта позики. Механізми реалізації випуску, обігу і погашення муніципальних позик нині розробляються в багатьох великих містах країн СНД[21,c.316].

Крім боргових зобов'язань уряду і місцевих органів влади існують також боргові зобов'язання підприємств. У розвинених країнах вони дістали широкого розвитку у зв'язку з можливістю акумуляції великих обсягів капіталів і розосередження кредитних ризиків. По суті, ці позики замінили довгостроковий банківський кредит. На фінансовому ринку України облігаційні позики перебувають у стадії первинного розміщення облігацій окремих науково-виробничих фірм та асоціацій.

Основним чинником, який визначає низьку кон'юнктуру на ринку облігацій, є високі темпи інфляції, що зменшують схильність до довгострокового інвестування. По суті, на ринку корпоративних облігацій діють такі самі тенденції, що й на ринку державних цінних паперів. Розвиток ринку облігацій у найближчому майбутньому визначатиметься динамікою курсу гривні.

Ринок акцій, що становить рух прав власності, розвивається за окремими сегментами вкрай нерівномірно. Це зумовлюється специфікою акцій, прибутковість і курс яких прямо залежать від очікуваної прибутковості конкретних підприємств-емітентів. Наприклад, у 1992-1993 pp. найвищою діловою активністю відзначався сегмент ринку акцій бірж; стабільно висока кон'юнктура була характерна для ринку акцій комерційних банків; у процесі становлення перебував ринок акцій підприємств нефінансового сектору — промислових, торгових, транспортних, комунальних та ін.

Сучасний ринок акцій крім особливостей структури пропозиції має додаткові специфічні риси. Насамперед, це низька ліквідність цього ринку: щодо загальної кількості пропозицій кількість укладених угод коливається від нуля до 35 %. Стосовно обсягу пропозицій (сукупної ціни продавця) спостерігається ще нижча ліквідність: сума укладених угод становить 0-15 % обсягу пропозицій[5,c.117].

Низька ліквідність ринку акцій  крім малої кількості оборотів характеризується ще й істотною відмінністю цін пропозицій на різних біржах, великими розривами між цінами продавців і покупців, різкими кон'юнктурними коливаннями курсів акцій бірж. Це надає ринку акцій дуже нестійкого характеру[11,c.204].

В умовах інфляції, що посилюється, і  загальної економічної нестабільності починаючи з 1992 р. достатньою стабільністю відзначається ринок комерційних  банків. До основних характеристик цього ринку належать[9,c.208]:

• жорстке регулювання ліквідності  комерційних банків Центральним  банком;

• широка диверсифікація вкладень, що забезпечує зберігання капіталу й одержання  середньої норми прибутку всіма  акціонерами банку;

• можливість формування активного, тобто біржового, вторинного ринку, оскільки банки створюються в основному як акціонерні товариства відкритого типу.

Розглянуті факти, що визначають стабільність ринку акцій банків, набувають  зовнішнього вираження у формі  динаміки курсів цих акцій. Для них  характерні, як правило, невеликий розрив між ринковим курсом і номінальною  вартістю, стійке, хоча й повільне, підвищення ринкового курсу. Таким чином, капіталізована оцінка фінансового капіталу банків у цілому відповідає ефективності вкладень банківських ресурсів (позичкового капіталу)[13,c.205].

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ  

Додаток 1

       

 Схема  функціонування ринку[20,c.274].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

                             Класифікація ринку[20,c.279].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Ажнюк М.О., Передрій О.С. Основи економічної теорії: Навч. посіб. –  К.:Знання, 2008.
  2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С.,Ринкова економіка:основні поняття і категорії: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. -  263с.- (Вища освіта ХХІ століття).
  3. Башнянин Г.І. Політична економія. – К.: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528с.
  4. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Б 44 Політична економія: Навч.    посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.
  5. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія:

Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2009.

  1. Бутук О.І., Волкова Н.І. Економічна теорія: тренінг-курс : Навч. посіб. - К. : Знання, 2007. - 291 с.
  2. В.Г.Чепінога. Економічна теорія. – К.:Знання,2011. –  656с.
  3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 2001. – 471 с.
  4. Дзюбик С. Основи економічної теорії : Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак,. - К.: Знання , 2006. -481 с.
  5. Економічна теорія: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 784 с.
  6. Економічна теорія: політекономія : Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 7-ме вид., стереотипне. - К. : Знання-Прес, 2008. - 719 с.
  7. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії. – К.: “Знання”, КОО, 2000. – 117 с.
  8. Корецький М.Х., Дацій О.І., Кульнєва Г.М., Вініченко І.І., Алейнікова О.В., Щербакова Т.А., Афендікова Н.О., Скоробогатько С.В. Економічна теорія. Навчальний посібник. – К.: Центр учб. літ., 2007. – 256 с.
  9. Лановик Б. Економічна теорія : Курс лекцій/ Богдан Лановик, Микола Лазарович,. -6-те вид., стереотип.. - К.: Вікар, 2006. -405 с.
  10. Мочерний С.В.,Економічна теорія: Навчальний посібник. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – 643с.
  11. Мочерний С. В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Х: «Дніпро», 2002. — 794 с.
  12. Основи економічної теорії : Підручник/ В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. Діденко и др.; За наук. ред. В. Г. Федоренка; М-во освіти і науки України. - К.: Алерта, 2005. - 510 с.
  13. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. — К.: Вища шк., 2004. — 606с.
  14. Основи економічної теорії : Політекономічний аспект: Підручник / Відповідальний ред. Г.Н. Климко, . -5-те вид. виправлене. -К.: Знання-Прес, 2004. -614 с.
  15. Петрова К.Я. «Економічна теорія в схемах і таблицях. Навч. пос.» - К.: Центр навч.літ.,2006. – 332с.
  16. Політична економія : Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К. : Академія, 2007. - 672 с.
  17. Політична економія : Навчальний посібник / За ред. доктора Г.І. Башнянина і доцента Є.С. Шевчука. - Вид. 4-те, пероб. і доп. - Львів : Магнолія Плюс, 2006. - 308 с.
  18. Предборський В. А. Економічна теорія : Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ В. А. Предборський, Б. Б. Гарін, В. Д. Кухаренко; Під ред. В. А. Предборського. -К.: Кондор, 2003. - 491 с.

 


Информация о работе Ринок: суть, функції, структура та інфраструктура