Прибуток як вид доходу в ринковій економіці

       Слід  звернути увагу, що отримання прибутку суб'єктами господарювання було пов'язане з діяльністю не тільки на території України, а й за її межами. Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку не включалися. З прийняттям Закону "Про внесення змін і доповнень в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року податкові адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого прибутку безпосередньо не зв'язана з формуванням прибутку підприємств, як фінансового результату їхньої діяльності. Однак послаблення контролю за формуванням прибутку з боку податкових органів не зменшує значення цього показника для підприємства. Прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства - суб'єкта господарської діяльності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінансовому менеджменті. [7, 280]

 

2.3. Методи розрахунку прибутку від реалізації

       Управління  формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів. Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг будуть особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами, підприємствами торгівлі.

       На  підприємствах виробничої сфери  можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод. Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:

• Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.
• Собівартість одиниці продукції.
• Ціна одиниці продукції (ціна виробника).

       Приклад 1.

       Підприємство  планує реалізувати 400 виробів. Собівартість одного виробу 12 грн. Ціна виробу 15 грн.

       1 варіант розрахунку. Прибуток від  реалізації одного виробу 3 грн. (15 грн. - 12 грн.). Прибуток від реалізації  всіх виробів 1200 грн. (400*3 грн.).

       2 варіант розрахунку. Обсяг реалізації  всіх виробів 6000 грн. (400*15 грн.). Собівартість  реалізованих виробів 4800 грн. (400*12 грн.). Прибуток від реалізації виробів 1200 грн. (6000 грн. - 4800 грн.).

       Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто  трудомісткий, коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів. Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на 1 грн. продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді.[17, 19- 29]

       Приклад 2.

       Витрати на 1 грн. продукції, що реалізується в звітному періоді, - 82 коп. (розраховується діленням собівартості продукції на обсяг реалізації в оптових цінах). Планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована, на 2 коп. Обсяг реалізації продукції в періоді, що планується, в оптових цінах - 1100 тис. грн.

       1-й  варіант розрахунку. Витрати, що  плануються на 1 грн. реалізованої  продукції, - 80 коп. (82 коп. - 2 коп.). Собівартість  продукції, що її буде реалізовано  в плановому періоді, - 880 тис. грн. (1100 тис. грн.*0,80 грн.). Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді - 220 тис. грн. (1100 тис. грн. - 880 тис. грн.).

       2-й  варіант розрахунку. Витрати, що  плануються на 1 грн. реалізованої  продукції, - 80 коп. (82 коп. - 2 коп.). Прибуток  на 1 грн. продукції, що її буде реалізовано в плановому періоді, - 20 коп. (100 коп. - 80 коп.). Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді 220 тис. грн. (1100 тис. грн. * 0,20 грн.).

       За  цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

       Економічний (аналітичний) метод. Може використовуватися  для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції. Він відрізняється  від уже розглянутих методів  розрахунку прибутку тим, що дає змогу  визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції. Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді. Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

• визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;
• порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;
• виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;
• розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

       Розрахунок  базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток - це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

       Приклад 3.

       Базова  рентабельність визначається діленням базового прибутку (30 000 грн.) на очікувану  собівартість продукції за період, що передує плановому (150 000 грн.).

       Базова  рентабельність становитиме 20% (ЗО 000 : 150 000 * 100%). Собівартість порівнянної  продукції в періоді, що планується, - 160000грн. Зниження собівартості продукції  в періоді, що планується,- 1%. Відтак собівартість порівнянної продукції  в плановому періоді, виходячи із собівартості попереднього періоду, дорівнюватиме 158400 грн. (160000 : (100%- 1%) * 100%). Прибуток від зниження собівартості порівнянної продукції в періоді, що планується, проти попереднього дорівнюватиме 1600грн. (160000 грн. - 158400 грн.). Прибуток від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді, що планується, виходячи з рівня базової рентабельності, становитиме 31680 грн. (158400 грн. * 20% : 100%). Різниця 1680 грн. (31680 грн. - 30000 грн.) - це збільшення прибутку від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді, що планується, унаслідок впливу такого чинника, як збільшення обсягу випуску продукції. Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству. [6, 704]

       Приклад 4.

       Собівартість  непорівнянної продукції, що планується до випуску і реалізації, - 25000 грн. Середня рентабельність продукції на підприємстві в поточному періоді - 20%. Прибуток становитиме 5 тис. грн. (25 тис. грн. * 20% : 100%). Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений виходячи із загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:

       П_рп = П_зпп + П_вп - П_зкп

       де  П_рп - прибуток від реалізації продукції;

       П_зпп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

       П_вп - прибуток від випуску продукції;

       П_зкп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

       Прибуток  у залишках нереалізованої продукції  можна розраховувати за методом  прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік  виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

       Тому  частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому  прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового  періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік).

       Прибуток  у залишках нереалізованої продукції  на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в період, що планується (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку прибутку на плановий рік). Зведений розрахунок прибутку від реалізації продукції можна подати так (тис. грн.).

       1. Залишки продукції на початок  планового періоду:

• за оптовими цінами 220
• за собівартістю 190 Прибуток 30

       2. Випуск продукції в плановому  періоді:

• за оптовими цінами 7000
• за собівартістю 5600 Прибуток 1400

       3. Залишки продукції на кінець планового періоду:

• за оптовими цінами 200
• за собівартістю 160 Прибуток 40

       4. Реалізація продукції в плановому  періоді (1+2-3):

• за оптовими цінами 7020
• за собівартістю 5630 Прибуток 1390

       Із  розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 грн. продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані також і на підприємствах сфери послуг. Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства в цілому можна здійснити за такою схемою (тис. грн.)-

       1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 6300

       2. Відрахування з доходу:

• податок на додану вартість 1050
• акцизний збір 320
• рентні платежі
• інші відрахування 250

       3. Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) (1-2) 4680

       4. Собівартість реалізованої продукції  (товарів, робіт, послуг) 3000

       5. Валовий прибуток (збиток) (3-4) 1680

       6. Інші операційні доходи 1240

       7. Адміністративні витрати 950

       8. Витрати на збут 220

       9. Інші операційні витрати 660

       10. Фінансові результати (прибуток) від операційної діяльності (5 + 6 -7-8-9) 1090. [19, 370]

 

2.4. Розподіл і використання прибутку

       Механізм  впливу фінансів на господарство, на його економічну ефективність знаходиться  не в самому виробництві, а в розподільних відносинах. Характер впливу на виробництво залежить від того, наскільки конкретна система розподілу, форми і методи її організації відповідають об'єктивним потребам суспільства, рівню розвитку продуктивних сил, економічним інтересам держави, підприємств і кожного окремого працівника. При порушенні цієї відповідності процес підвищення ефективності виробництва починає стримуватися. Розподіл прибутку є складовою і нерозривною частиною загальної системи розподільних відносин і, мабуть, нарівні з розподілом доходу фізичних осіб - найголовнішою. Конкретні форми і методи розподілу прибутку постійно видозмінюються і розвиваються зі зростанням суспільного виробництва і зміною задач в економіці. Кожен етап у відносинах між бюджетом і підприємством з приводу розподілу прибутку породжує нові форми і методи цього розподілу. По суті, розподіл прибутку варто розглядати втрьох напрямках. Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і самим підприємством. Пропорції цього розподілу значною мірою впливають на ефективність діяльності підприємства як позитивно, так і негативно. Відносини підприємств і держави з приводу прибутку будуються на основі оподатковування прибутку.[26]